КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.03.2009 № 36/117-4/109
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs1321356) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs1506012) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - 1) не з’явились;
2) не з’явились;
3) не з’явились;
від відповідача - Олексієнко М.Г.- дов. №10р-737/д від 29.12.2008р.;від третьої особи: 1) не з’явились;
2) не з’явились;
від прокуратури: не з’явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.01.2009
у справі № 36/117-4/109 (суддя
за позовом Полтавський міжрайонний природоохоронний прокурор
до Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"
третя особа відповідача Полтавське обласне головне управління земельних ресурсів
Полтавська обласна виробнича асоціація "Родючість"
про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
ВСТАНОВИВ:
Полтавський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся суду з позовом в інтересах держави в особі Качанівської сільської ради, Головного фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації та Фінансового управління Гадяцької районної державної адміністрації про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" 60 відсотків від суми нарахованих сільськогосподарських втрат у сумі 33 144 грн. на користь держави в особі Качанівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, на користь головного фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації 25 відсотків від суми нарахованих сільськогосподарських втрат у сумі 13 810 грн., на користь фінансового управління Гадяцької районної державної адміністрації 15 відсотків від суми нарахованих сільськогосподарських втрат у сумі 8 286 грн., а всього 55 240 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2007р. у справі №36/117-4/109, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2007р. та Вищого господарського суду України від 24.01.2008р., позов було задоволено повністю.
17.11.2008р. відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою, в якій просив переглянути Рішення від 03.07.2007р. у справі №36/117-4/109 за нововиявленими обставинами, обґрунтовуючи це тим, що у 2005р. Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом про повернення безпідставно набутого майна, а саме аміачної селітри. 20.06.2008р. Господарський суд Полтавської області прийняв рішення у справі №5/346-20/104-19/377, яким відмовив в задоволенні позовних вимог. При цьому судом було встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" відшкодувало втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва шляхом поставки Полтавському обласному управлінню земельних ресурсів в 1999-2000рр. аміачної селітри в кількості 4257,7 тонн на суму 2 427 876,76 грн., оскільки вартість поставленої аміачної селітри була зарахована саме як відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлених вилученням земельних угідь для розміщення свердловини на території Полтавської області, зокрема, свердловини №345 Глинсько-Розбишівського родовища на території Качанвської сільської ради Гадяцького району Полтавської області.
На думку відповідача, вищенаведене свідчить про те, що Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" не порушувало будь-яких прав або законних інтересів територіальних громад сіл Вирішальне, Жовтневе, Качанове, Новоселівка та Радянська Дача, міст та сіл Гадяцького району, а також інших населених пунктів Полтавської області, а зважаючи на те, що дані обставини не були відомі відповідачу під час розгляду Господарським судом міста Києва справи №36/117-4/109, вони є нововиявленими в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2009р. у справі №36/117-4/109 заяву відповідача про перегляд Рішення Господарського суду міста Києва у справі №36/117-4/109 від 03.07.2007р. за нововиявленими обставинами було залишено без задоволення, а рішення місцевого господарського суду – без змін.
Не погоджуючись із вказаною Ухвалою суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2009р. у справі №36/117-4/109 скасувати.
Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що при винесенні оскаржуваної Ухвали судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, а саме ст. ст. 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до безпідставної, на думку позивача, відмови в задоволенні заяви про перегляд Рішення Господарського суду міста Києва у справі №36/117-4/109 від 03.07.2007р. за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2009р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.03.2009р.
10.03.2009р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких наведені додаткові обґрунтування вимог апеляційної скарги.
13.03.2009р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача-2 (Головного фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації) надійшла заява, в якій він зазначив про те, що немає додаткових пояснень з приводу заяви відповідача про перегляд Рішення Господарського суду міста Києва у справі №36/117-4/109 від 03.07.2007р. за нововиявленими обставинами, окрім тих, які були надані в суді першої інстанції, просив апеляційний суд розглянути справу у відсутність представника Головного фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.03.2009р. надав суду пояснення, в яких зазначив, що підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить суд скаргу задовольнити та скасувати Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2009р. у справі №36/117-4/109 скасувати.
Представники позивача-1, позивача-2, третіх осіб та прокуратури у судове засідання 18.03.2009р. не з’явились, про причини нез’явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Оскільки явка повноважних представників сторін, третіх осіб та прокуратури не була визнана судом обов’язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників позивачів, третіх осіб та прокуратури про місце, дату та час судового засідання, апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу у відсутність представників позивачів, третіх осіб та прокуратури за наявними в ній матеріалами, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
У відповідності до вимоги ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. На підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .
Аналогічна позиція викладена в Роз'ясненні президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" №04-5/563 (v_563600-02) від 21.05.2002р. (із змінами та доповненнями).
Обґрунтовуючи вимоги про перегляд Рішення Господарського суду міста Києва у справі №36/117-4/109 від 03.07.2007р. за нововиявленими обставинами та скасування останнього, позивач, зокрема, посилається на обставини, встановлені в Рішенні Господарського суду Полтавської області прийняв рішення у справі №5/346-20/104-19/377 від 20.06.2008р., а саме на відсутність порушення прав або законних інтересів територіальної громад.
Однак, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що переглядаючи рішення місцевого господарського та апеляційного судів у справі №36/117-4/109, Вищий господарський суд України в своїй постанові від 24.01.2008р. визнав вірними висновки судів попередніх інстанції відносно того, що втрати сільськогосподарського виробництва, заподіяні вилученням сільськогосподарських угідь, що є предметом спору у справі №36/117-4/109, не могли виникнути раніше 23.04.2003р., коли відповідним органом виконавчої влади (головою Полтавської обласної державної адміністрації), було вперше прийняте розпорядження про їх вилучення, тобто саме з цього моменту земельну ділянку фактично вилучено з сільськогосподарського обороту і надано для несільськогосподарських потреб.
Окрім того, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що нормативно-правові акти, на підставі яких відповідачем здійснювалась поставка мінеральних добрив, розповсюджуються виключно на правовідносини щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва за надані в користування земельні ділянки, які виникли у 1999 та 2000 рр. Виходячи з положень земельного законодавства відносно форм проведення компенсації втрат сільськогосподарських угідь, а також лісових земель, а також беручи до уваги, що станом на день розгляду справи в суді відповідачем не було відшкодовано втрати сільськогосподарського виробництва, суд касаційної інстанції погодився з правомірністю задоволення позовних вимог.
За загальним правилом, підставами для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є наявність цих обставин на час розгляду справи в суді, неможливості їх бути відомими на час розгляду справи та їх істотність для вирішення спору.
Згідно з ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, обставина, на яку посилається відповідач в своїй заяві та апеляційній скарзі, не може бути визнана судом саме як нововиявлена.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави для перегляду Рішення Господарського суду міста Києва у справі №36/117-4/109 від 03.07.2007р. за нововиявленими обставинами, наведені відповідачем у його заяві, не є нововиявленими обставинами в розумінні приписів ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дані обставини не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, на яких ґрунтується Рішення Господарського суду міста Києва у справі №36/117-4/109.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд констатує, що доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, оскаржувана Ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв’язку з чим правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача, з викладених у ній підстав, у суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 79, 99, 101- 103, 105, 106, 112- 114 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення, Ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №36/117-4/109 від 27.01.2009р. – без змін.
2. Матеріали справи №36/117-4/109 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді
23.03.09 (відправлено)