ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2011 року
м. Київ
Колегія суддів Верховного Суду України у складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Григор’євої Л.І.,
Романюка Я.М.,
Охрімчук Л.І.,
Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про встановлення факту проживання однією сім’єю та зобов’язання виплатити одноразову допомогу, за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове на рішення Вугледарського міського суду від 5 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 липня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про встановлення факту проживання однією сім’єю та зобов’язання виплатити одноразову допомогу. Позивач зазначав, що 22 листопада 2007 року на відокремленому підрозділі "Шахта "Україна" державного підприємства "Селидіввугілля" стався нещасний випадок, в результаті якого загинув його батько ОСОБА_7 Посилаючись на те, що вони з батьком проживали однією сім’єю, однак відповідач не визнає цього і відмовляє йому у виплаті одноразової допомоги у зв’язку зі смертю батька, позивач просив встановити факт проживання його з батьком однією сім’єю та зобов’язати відповідача виплатити йому одноразову допомогу.
Рішенням Вугледарського міського суду від 5 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15 липня 2010 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із встановленого ним факту проживання позивача та його батька однією сім’єю, що є підставою для виплати позивачу одноразової допомоги у зв’язку зі смертю батька в результаті нещасного випадку на виробництві.
Однак з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім’ї виплачується одноразова допомога.
За змістом ч. 2 ст. 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають та пов’язані спільним побутом.
Згідно з актом, складеним комісією Української міської ради 29 листопада 2007 року, ОСОБА_7 до дня смерті був зареєстрований та проживав в м. Українську в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 19). Видана виконавчим комітетом Української міської ради довідка свідчить про те, що в будинку, де проживав ОСОБА_7, з технічних причин відключено центральне опалення (а.с. 39).
Також судом установлено, що позивач ОСОБА_6 проживав в іншому населеному пункті в м. Вугледар.
На порушення вимог ст. 212 ЦПК України суд на зазначені докази у справі уваги не звернув, належної оцінки їм не дав та не з’ясував, чи не свідчить те, що батько позивача був забезпечений жилим приміщенням в іншому населеному пункті та шляхом здійснення реєстрації саме там визначив місце свого постійного проживання, а також відсутність центрального опалення в його будинку про те, що він періодично, вимушено та тимчасово проживав у свого сина – позивача по справі, що саме по собі не створює сім’ї.
Зазначені обставини та їх належна оцінка мають значення для правильного вирішення справи, а тому ухвалення судом рішення без такої оцінки цих обставин є помилковим.
Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове задовольнити частково.
Рішення Вугледарського міського суду від 5 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 липня 2010 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
А.Г. Ярема
Л.І. Григор’єва
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін