ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2011 року
м. Київ
Колегія суддів
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Григор'євої Л.І., Романюка Я.М.,
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,-
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельплемсервіс", третя особа – ОСОБА_4, про стягнення частини майнового паю за касаційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельплемсервіс" на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду Волинської області від 22 квітня 2010 року,
встановила:
У липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельплемсервіс" (далі – СТОВ "Ковельплемсервіс") неотриману частину майнового паю в сумі 8 475 грн., індекс інфляції та три проценти річних за прострочення виплати майнового паю в частині дебіторської заборгованості в сумі 2 692 грн. 32 коп.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 грудня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з СТОВ "Ковельплемсервіс" на користь ОСОБА_3 майновий пай в розмірі 8 475 грн., 2 184 грн. 50 коп. індекс інфляції, три проценти річних в сумі 508 грн. 02 коп. та 336 грн. 72 коп. судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 22 квітня 2010 року рішення районного суду змінено. Стягнуто зі СТОВ "Ковельплемсервіс" на користь ОСОБА_3 суму частини майнового паю в сумі 2 473 грн. 98 коп. та судові витрати в сумі 301 грн.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі СТОВ "Ковельплемсервіс" просить скасувати судові рішення та відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
У зв’язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року (2453-17) .
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що згідно з договором про спільне користування та розпорядження майном від 27 травня 2002 року власники майнових паїв колишнього КСП "Ковельплемсервіс", у зв’язку з реорганізацію цього підприємства в СТОВ "Ковельплемсервіс" створили Спілку (об’єднання) громадян-співвласників майна СТОВ "Ковельплемсервіс" (а.с. 23-27).
Згідно зі структурою пайовий фонд КСП "Ковельплемсервіс" становив 711 795 грн., в якому основні засоби складають 42%, виробничі запаси – 18 %, дебіторська заборгованість – 40 % (а.с. 12-14).
ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії ВЛ № 0030947 є власником майна КСП "Ковельплемсервіс" в сумі 14 613 грн. або 2, 05 % (а.с. 7).
Відповідно до структури пайового фонду майновий пай ОСОБА_3 складається за розділами: основні засоби – 6 137 грн. (42%), виробничі запаси – 2 630 грн. (18%), дебіторська заборгованість – 5 844, 80 грн. (40%) (а.с. 12-22).
Згідно з договором оренди від 21 вересня 2002 року основні засоби, які отримані спілкою співвласників майнових паїв вартістю 171 559 грн. були передані СТОВ "Ковельплемсервіс" на правах оренди строком на п’ять років та відповідно до акту приймання-передачі від 12 червня 2008 року повернуті СТОВ "Ковельплемсервіс" голові спілки співвласників на суму 89 817 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не повністю повернуто ОСОБА_3 належну йому частину майнового паю, у зв’язку з чим на користь позивача підлягає стягненню майновий пай з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.
При цьому суд врахував, що на підставі актів передачі від 21 січня 2008 року згідно з рішенням загальних зборів спілки співвласників майна паїв КСП "Ковельплемсервіс" від 30 грудня 2007 року ОСОБА_3 в рахунок його майнового паю за розділом "основні засоби" виділено 76,5 % вартості будівлі лабораторії, повна вартість якої складає 15 868 грн.
Зазначена частина будівлі виділена ОСОБА_3 як йому особисто в сумі 6 137 грн., так і на майнові паї інших дев’яти співвласників за їх дорученням на загальну суму 6 013 грн.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскільки частка ОСОБА_3 в пайовому фонді КСП "Ковельплемсервіс" складає 14 613 грн., а рішенням загальних зборів спілки співвласників майнових паїв КСП "Ковельплемсервіс" від 30 грудня 2007 року йому виділено 76, 5 % вартості будівлі лабораторії, що складає 12 139 грн. 02 коп., то частина майнового паю, яка не виплачена відповідачем, складає лише 2 473 грн. 98 коп.
Рішення апеляційного суду в частині стягнення з СТОВ "Ковельплемсервіс" на користь ОСОБА_3 неотриманого майнового паю не можна визнати законним і обґрунтованим, оскільки воно не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ в натурі його частки із спільного майна за згодою інших співвласників.
Статтею 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, що у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в інший, за згодою сторін формі.
Дійшовши висновку про те, що позивач отримав частину майнового паю в сумі 12 139 грн., апеляційний суд, в порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК України не врахував доводи ОСОБА_3 та не дав оцінки наданим доказам про те, що виділена йому на загальних зборах спілки співвласників майнових паїв КСП "Ковельплемсервіс" від 30 грудня 2007 року частина будівлі лабораторії передана не тільки йому особисто, а ще й іншим дев’ятьом співвласникам паїв КСП "Ковельплемсервіс", які надали позивачу доручення на отримання їхніх майнових паїв.
Що стосується рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України, то воно є законним і обґрунтованим, оскільки дія цієї статті не поширюється на дані правовідносини сторін.
За таких обставин, рішення апеляційного суду в частині стягнення з СТОВ "Ковельплемсервіс" неотриманої частини майнового паю підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельплемсервіс" задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Волинської області від 22 квітня 2010 року в частині стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельплемсервіс" на користь ОСОБА_3 неотриманої частини майнового паю скасувати, передати справу в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду Волинської області. У решті – рішення апеляційного суду залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема Судді: Л.І. Григор’єва Л.І. Охрімчук Я.М. Романюк Ю.Л. Сенін