Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 19.12.2008 р. № 121

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.11.2008 р.

у справі № 12/154-2915

за позовом Садівницького товариства "Трудове літо-1", с.Смиківці Тернопільського р-ну Тернопільської обл.

до Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, с.Смиківці Тернопільського р-ну Тернопільської обл.

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ВАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м.Тернопіль

про встановлення земельного сервітуту (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а.с.34-37)

За участю представників:

від позивача –не з"явився;

від відповідача –не з"явився;

від третьої особи – не з"явився

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 р., 10.02.2009 р.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.11.2008 р. у справі № 12/154-2915 (суддя Скрипчук О.С.) позов задоволено за обгрунтованістю, встановлено на користь позивача постійний безоплатний земельний сервітут для прокладання та експлуатації газопроводу щодо земельної ділянки загального користування комунальної власності Смиковецької сільської ради, загальною площею 2560,0 кв.м., яка безпосередньо примикає до земельної ділянки колективної власності Садівницького товариства "Трудове літо-1", що посвідчується Державним актом на право колективної власності на землю серії ТР № 0107, виданого Смиковецькою сільською радою від 13.11.1995 р.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що сільська рада не є належним відповідачем; позивач не звертався до відповідача з проханням про встановлення земельного сервітуту; рішенням Смиковецької сільської ради від 18.06.2008 р. № 230 було відмовлено Садівницькому товариству "Трудове літо-1" в наданні дозволу на газифікацію дачних будинків, які знаходяться на території сільської ради; вищезгадане рішення від 18.06.2008 р. є чинним, позивачем не оскаржено, а надання дозволу на під"єднання до газопроводу середнього тиску та встановлення земельного сервітуту є двома взаємопов"язаними юридичними фактами.

У відзивах на апеляційну скаргу позивач і третя особа просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у них.

Сторони та третя особа явки повноважних представників у судове засідання не забезпечили, причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повернення поштових повідомлень з підписами про отримання ухвали (поштові повідомлення про вручення знаходяться в матеріалах справи).

Оскільки явка уповноважених представників сторін і третьої особи ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.02.2009 р. була визнана необов"язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то за таких обставин колегія суддів вважає за доцільне переглянути справу у відсутності представників сторін і третьої особи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 101 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.11.2008 р. у справі № 12/154-2915 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до п.12 Прикінцевих Положень ЗК України (2768-14) , який набрав чинності з 1 січня 2002 року, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Як вбачається з поданої на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 27.01.2009 р. позивачем довідки Управління Держкомзему у Тернопільському районі Тернопільської області № 161/05/01-27 від 05.02.2009 р., спірна земельна ділянка пл.2560 м2 знаходиться за межами населеного пункту на території Смиковецької сільської ради оскільки згідно з розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації від 11.08.2004 р. № 563 (долучено до матеріалів справи) дана земельна ділянка вилучена на користь територіальної громади села Смиківці в зв"язку з добровільною відмовою від права її користування ТзОВ "Смиковецьке" як така, що не підлягала паюванню (рішення загальних зборів пайовиків ТзОВ "Смиковецьке" від 10.07.2003 р.).

Розпорядження голови Тернопільської районної державної адміністрації від 11.08.2004 р. № 563 є чинним, у встановленому законом порядку не скасоване, не визнано недійсним, що не спростовано документально жодною зі сторін, а тому згідно з ч.2 ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 р. № 586-XIV з наступними змінами та доповненнями є обов'язковим для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Станом на момент прийняття оскаржуваного судового рішення (19.11.2008 р.) розмежування земель державної та комунальної власності у Тернопільському районі проведено, а, отже, спірна земельна ділянка пл.2560 м2 у с.Смиківці знаходиться в комунальній власності.

Згідно з п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР з наступними змінами та доповненнями до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Враховуючи наведене, Господарським судом Тернопільської області вірно встановлено, що Смиковецька сільська рада є належним відповідачем у справі, а відтак твердження апелянта є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.1 ст.98 ЗК України право земельного сервітуту –це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Стаття 99 ЗК України визначає перелік сервітутів, встановлення яких можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок. Згідно з пунктом "в" даної статті сервітут можу бути встановлений на право прокладання та експлуатації лінії електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій.

Право на звернення до суду в заінтересованої особи виникає не тільки після того, як їй відмовлено в укладенні договору на встановлення земельного сервітуту, а в будь-який час за її бажанням. Так, аналіз ч.2 ст.100 ЗК України дозволяє стверджувати про наявність двох підстав для встановлення земельного сервітуту:

- домовленість між власниками земельних ділянок на підставі договору;

- рішення суду.

Оскільки законодавець передбачив дві підстави встановлення сервітуту, то і власник земельної ділянки має право на власний розсуд вибирати спосіб його встановлення. Іншими словами, для звернення до суду зовсім не обов"язково мати в наявності доказ відмови власника земельної ділянки укладати договір на встановлення земельного сервітуту. Тому твердження апелянта про незвернення до нього позивача з проханням встановити земельний сервітут спростовуються положеннями закону.

В даному випадку Садівницьке товариство "Трудове літо-1" обрало рішення суду як підставу для встановлення земельного сервітуту (план-схема ділянки під земельний сервітут для прокладання та експлуатації газопроводу міститься в матеріалах справи, а.с.42), а покликання скаржника на рішення Смиковецької сільської ради від 18.06.2008 р. № 230 про відмову Садівницькому товариству "Трудове літо-1" в наданні дозволу на газифікацію дачних будинків (а.с.7) колегією суддів не беруться до уваги, оскільки даний акт органу місцевого самоврядування не стосується предмету спору.

Задовільняючи позов, судом першої інстанції у повній відповідності з обставинами справи з"ясовано, що нормальне господарське використання земельної ділянки в частині газифікації садівницького товариства неможливе без обтяжень сервітутом сусідньої земельної діялнки, так як прокласти підвідний газопровід до земельної ділянки позивача в обхід земель відповідача нереально, що підтверджується наявними в матеріалах справи проектом газифікації Садівницького товариства "Трудове літо-1" та розрахунковою схемою селищного газопроводу середнього тиску. Відповідно до ч.1 ст. 401 ЦК України дана обставина є підставою для встановлення земельного сервітуту.

Згідно з п.п.3.3.1 п.3.3 Порядку доступу до газотранспортної системи, затвердженого наказом НАК "Нафтогаз України" від 26.03.2001 р. № 79 (v0079376-01) , новозбудовані та реконструйовані системи газопостачання повинні відповідати проектній документації, будівельним нормам, правилам безпеки та іншим нормативним актам, які встановлюють вимоги до їх будівництва та безперебійного функціонування. Даним Порядком встановлено, що для розроблення проекту системи газопостачання споживач повинен отримати у газорозподільному підприємстві технічні умови, які і одержані позивачем (а.с.36-37).

Так, на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 р. позивач долучив до матеріалів справи наступні документи: копію робочого проекту газифікації Садівницького товариства "Трудове літо-1" (робочі креслення, специфікація) на 26-ти арк. формату А-3, копію пояснюючої записки до робочого проекту газифікації садівницького товариства "Трудове літо-1" на 10-ти арк. формату А-4, копію комплексного державного експертного висновку від 17.11.2008 р. № 125-230-08 на 7-ми арк. формату А-4.

В обгрунтування того факту, що встановленим земельним сервітутом жодним чином не буде завдано шкоди відповідачу, позивачем долучено ряд документальних доказів. Зокрема, на запит товариства проектно-конструкторським відділом ВАТ "Тернопільгаз" додатково було проведено розрахунок існуючих газових мереж села Смиківці з можливістю перспективної газифікації. Даним розрахунком доведено, що газифікація будинків Садівницького товариства "Трудове літо-1" не вплине на стабільність газопостачання жителів населеного пункту (лист від 11.08.2008 р., адресований сільському голові, знаходиться в матеріалах справи). Вищевказані висновки про стабільність і безаварійність газопостачання також зазначені спеціалізованою організацією –ВАТ "Тернопільміськгаз" (третя особа в справі), яка здійснює постачання природного газу й обслуговує діючі на території с.Смиківці газопроводи (а.с.30-31).

З метою підтвердження відповідності газифікації дачних будинків позивача вимогам нормативних актів останнім долучено до матеріалів справи, як зазначалося вище, копії затвердженої відповідальними організаціями проектно-технічної документації (проект на газифікацію, технічні умови), які є додатковим доказом правомірності вимог Садівницького товариства "Трудове літо-1".

Оскільки суд першої інстанції визнав докази позивача обгрунтованими, то і вбачав підстави для задоволення позову, з таким висновком також погоджується суд апеляційної інстанції.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.11.2008 р. у справі № 12/154-2915 залишити без змін, а апеляційну скаргу Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.