ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Гуменюка В.І., Жайворонок Т.Є.,
Луспеника Д.Д., Лященко Н.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення страхового відшкодування та інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов’язання за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду м. Києва від 27 квітня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2005 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 11 жовтня 2004 року між нею та закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі – ЗАТ "СК "Українська страхова група") було укладено договір добровільного страхування її автомобіля "Mitsubishi Outlander", державний номерний знак НОМЕР_1. 31 грудня 2004 року стався страховий випадок, а саме зазначений автомобіль, під керуванням її сина – ОСОБА_4, отримав пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). 4 січня 2005 року вона звернулася з письмовою заявою до відповідача про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, але листом від 31 січня 2005 року їй було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з мотивів, що ДТП не могла відбутися в указаному на схемі місці. Вважаючи відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування незаконною, позивачка, уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути із ЗАТ "СК "Українська страхова група" страхове відшкодування в розмірі 33 311 грн. 76 коп., інфляційні нарахування за прострочення виконання грошового зобов’язання в розмірі 25 550 грн. 12 коп.
Справа судами розглядалась неодноразово. Останнім рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року позов задоволено: стягнуто з ЗАТ "СК "Українська страхова група" на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 33 311 грн. 76 коп., інфляційні збитки за період з 11 лютого 2006 року до 26 січня 2010 року в розмірі 25 550 грн. 12 коп. та судові витрати в розмірі 588 грн. 61 коп.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 27 квітня 2010 року рішення місцевого суду скасовано в частині стягнення з ЗАТ "СК "Українська страхова група" на користь ОСОБА_3 інфляційних збитків у розмірі 25 550 грн. 12 коп., ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. У решті – рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів Верховного Суду України, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, отримавши необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування документи, безпідставно відмовив у його виплаті, чим порушив грошове зобов’язання за договором страхування. Також відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають матеріалам справи й вимогам закону.
Апеляційний суд не погодився з висновками місцевого суду щодо стягнення на користь позивачки інфляційних нарахувань, виходячи з того, що згідно зі ст. 16 Закону України "Про страхування", ст. ст. 979, 988 ЦК України обов’язки страховика передбачаються умовами договору страхування, а укладеним між сторонами договором страхування не передбачено виплату страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції.
Погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є власником автомобіля "Mitsubishi Outlander", державний номерний знак НОМЕР_1. 11 жовтня 2004 року між сторонами укладено договір добровільного страхування вказаного автомобіля за програмою КАСКО, страховий пакет "Еліт+" строком до 10 жовтня 2005 року. Відповідно до п. 3.7 договору страхування позивачка та її син, ОСОБА_4, мали право керувати цим транспортним засобом.
3 грудня 2004 року сталася ДТП за участю автомобіля позивачки, яким керував її син – ОСОБА_4, унаслідок руху автомобіля заднім ходом та зіткненням з деревом, яке стояло на узбіччі. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 28 січня 2005 року ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні ДТП та на нього накладено штраф. Листом від 31 січня 2005 року ЗАТ "СК "Українська страхова група" повідомило позивачку про відмову у виплаті страхового відшкодування з посиланням на висновок спеціаліста від 31 січня 2005 року № А-1/01/05, у зв’язку з тим, що позивачка, на їх думку, надала неправдиві відомості про факт настання страхового випадку.
Судами стягнуто страхове відшкодування і в цій частині судові рішення не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, кредиторам, у тому числі стосовно грошової заборгованості за договором страхування, надається право вимагати сплати такої заборгованості, а також інфляційних і три проценти річних. При цьому, сплата інфляційних та трьох процентів річних не залежить від сплати пені, яка передбачена умовами договору страхування від 11 жовтня 2004 року.
Отже, апеляційний суд, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, безпідставно скасував рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ЗАТ "СК "Українська страхова група" на користь ОСОБА_3 інфляційних збитків, яке було ухвалене згідно із законом.
Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом було скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 27 квітня 2010 року скасувати, рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк Судді: В.І. Гуменюк Т.Є. Жайворонок Д.Д. Луспеник Н.П. Лященко