Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07.08.2008 р. у справі № 3/86-1858 (суддя Турецький І.М.) (а.с.71-81, Том 2) позов задоволено частково, а саме: зобов'язано Тернопільську міську раду та Господарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" створити комісію для передачі цілісного майнового комплексу будинку АДРЕСА_1 в м.Тернополі та передати в натурі на баланс Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" цілісний майновий комплекс -житловий будинок за адресою: м.Тернопіль,АДРЕСА_1 та технічну документацію на нього як належному власнику, а відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів: купівлі-продажу приміщення від 11.02.2002 р. серії АЕІ № 776377, укладений між Управлінням комунального майна міста Тернопільської міської ради та ПП "Калина-ЛМ"; купівлі-продажу приміщення від 08.04.2002 р. серії АЕК № 032901, укладений між Управлінням комунального майна міста Тернопільської міської ради та приватним підприємцем ОСОБА_1; оренди нежитлових приміщень від 15.06.2000 р. без номера, укладений між Управлінням комунального майна міста Тернопільської міської ради та підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД"; суборенди нежитлових приміщень від 07.11.2001 р., укладений між підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" та приватним підприємцем ОСОБА_5.; оренди нежитлових приміщень від 27.12.2007 р. № 5198, укладений між Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради та приватним підприємцем ОСОБА_2.; оренди нежитлових приміщень від 15.02.2008 р. № 5242, укладений між Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради та ТзОВ "Ностальгія-2"; скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, скасування рішення ХІХ сесії Тернопільської міської ради У скликання від 03.07.2008 р. за № 5/19/3 в частині приватизації приватним підприємцем ОСОБА_2. орендованих ним приміщень заг. пл. 592, 8 кв. м, розташованих за адресою: м.Тернопіль, АДРЕСА_1, за документальною необгрунтованістю; провадження у справі щодо зобов'язання Тернопільську міську раду та Господарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" фінансувати перший після такої передачі капітальний ремонт в житловому будинку АДРЕСА_1 та надати з місцевого бюджету одноразову фінансову допомогу новоствореному Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", зобов'язання Тернопільську міську раду та Господарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" закріпити та передати безкоштовно у користування об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" земельну ділянку для обслуговування житлового будинку №АДРЕСА_1 в м.Тернополі припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки позивач не звертався до відповідачів щодо обсягів фінансування та відведення, закріплення земельної ділянки в натурі, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль,АДРЕСА_1.

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу (а.с.133-143, Том 2), в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови в задоволенні позову та припинення провадження у справі та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, з підстав неповного з"ясування обставин справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що мешканці будинку, а не ЖЕКу № 5 з моменту приватизації квартир без будь-яких додаткових дій стають власниками будинку як цілісного майнового комплексу з усіма додатковими приміщеннями; на момент укладення ряду договорів позивач був власником цілісного майнового комплексу та не давав згоду на їх укладення; міськрада безпідставно стала власником 559 кв.м підвальних приміщень спільного користування, які є власністю позивача; оскільки міськрада, будучи власником двох неприватизованих квартир і нежитлових приміщень, має тільки 1 голос на загальних зборах, то дозволи (рішення) про відчуження, передачу в оренду як приміщень, так і земельних ділянок без згоди позивача є протиправним.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідач-1, відповідач-3 просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у них.

Суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 (відповідач-7 у справі) просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги з зазначених у відзиві на апеляційну скаргу підстав, а провадження у справі припинити в зв"язку з неможливістю залучення до участі в справі в якості співвідповідачів фізичних осіб-власників квартир, які не є членами об"єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідачем-2 подано клопотання (від 03.11.2008 р. вх. № 6728) про перегляд справи за відсутністю його представника, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2008 р. відповідачем-4 представлено оригінал інвентаризаційної справи на житловий будинок АДРЕСА_1 в м.Тернополі, який оглянутий колегією суддів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 11.02.2002 р. між Управлінням комунального майна міста Тернопільської міської ради, правонаступником якого є Управління комунальної власності Тернопільської міської ради (продавець за договором, відповідач-3 у справі), і ПП "Калина-ЛМ" (покупець за договором, відповідач-5 у справі) укладено договір серії АЕІ № 776377 купівлі-продажу приміщення пл.131, 8 кв.м, яке знаходиться за адресою: м.Тернопіль, АДРЕСА_1, що позначене на плані ХХХ клад. пл. 32,0 кв.м, ХХХІ клад. пл. 12,1 кв.м, ХХХП клад. пл. 25,7 кв.м, ХХХШ кор. пл. 7,9 кв.м, 59-1 тамб. пл. 2,0 кв.м, 59-2 прим. пл. 28,7 кв.м, 59-3 кор. пл. 5,3 кв.м, 59-4 каб. пл. 4,6 кв.м, 59-5 прим. пл. 7,3 кв.м, 59-6 прим. пл. 4,0 кв.м, 59-7 туал. пл. 1,0 кв.м, 59-8 умив. пл.1,2 кв.м (а.с.7-8, Том 2).

Відповідно до п.3.2 договору серії АЕІ № 776377 від 11.02.2002 р. передача об"єкта продавцем і прийняття його покупцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

Так, на виконання даного пункту 21.02.2002 р. між сторонами підписаний акт передачі майна (а.с.109, Том 3).

Право приватної власності на предмет договору купівлі-продажу серії АЕІ № 776377 від 11.02.2002 р. підтверджується реєстраційним посвідченням від 22.03.2002 р. (а.с.110, Том 3).

08.04.2002 р. між Управлінням комунального майна міста Тернопільської міської ради, правонаступником якого є Управління комунальної власності Тернопільської міської ради (продавець за договором, відповідач-3 у справі), і суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (покупець за договором, відповідач-6 у справі) укладено договір серії АЕК № 032901 купівлі-продажу приміщення пл.48,1 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1 у м.Тернополі, що позначене на плані 60-1 тамб. пл. 1,2 кв.м, 60-2 прим. пл.39,4 кв.м, 60-3 кор. пл.2,4 кв.м, 60-4 прим. пл. 5,1 кв.м (а.с.19-20, Том 2).

Відповідно до п.3.2 договору серії АЕІ № 032901 від 08.04.2002 р. передача об"єкта продавцем і прийняття його покупцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

Так, на виконання даного пункту 08.04.2002 р. між сторонами підписаний акт передачі майна (а.с.114, Том 3).

Право приватної власності на предмет договору купівлі-продажу серії АЕІ № 032901 від 08.04.2002 р. підтверджується реєстраційним посвідченням від 17.04.2002 р. (а.с.115, Том 3).

07.11.2001 р. між підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" (орендодавець за договором, відповідач-9 у справі) і суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_5(суборендар за договором) укладено договір без номера суборенди приміщення пл. 437, 03 кв.м, розміщене за адресою: м.Тернопіль, АДРЕСА_1, що позначено на плані LХУІІІ клад. пл. 10,6 кв.м, LХІХ клад. пл. 5,8 кв.м, 57-1 каб. пл. 11,1 кв.м, 57-2 кор. 10,4 кв.м, У прим. пл. 11,2 кв.м, УІ каб. пл. 36,6 кв.м, УП кор. пл. 15,8 кв.м, УШ клад. пл. 5,3 кв.м, ІХ прим. пл. 22,4 кв.м, Х клад. пл. 3,8 кв.м, ХІ прим. пл. 9,7 кв.м, 58-1 прим. пл. 147,0 кв.м, 58-2 кор. пл. 4,9 кв.м, 58-3 кор. пл. 30,8 кв.м, 58-4 тамб. пл. 3,2 кв.м, 58-5 прим. пл. 14,1 кв.м, 58-10 кор. пл. 4,2 кв.м, 58-11 прим. пл. 21,6 кв.м, 58-12 вбир. пл. 1,7 кв.м, 58-13 умив. пл. 1,8 кв.м, 58-14 прим. пл. 37,7 кв.м, 58-15 прим. пл. 7,5 кв.м, 58-16 туал. пл. 3,7 кв.м, 58-17 прим. пл. 9,7 кв.м, 61-15 клад. пл. 1,3 кв.м, 61-16 клад. пл. 8,4 кв.м, тобто фактично 440, 3 кв.м (а.с.60-61, Том 2).

Повноваження підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" на укладення договору суборенди підтверджується п.12.1 договору оренди від 15.06.2000 р. без номера (а.с.142-149, Том 1), укладеного між Управлінням комунального майна міста Тернопільської міської ради, правонаступником якого є Управління комунальної власності Тернопільської міської ради (орендодавець за договором, відповідач-3 у справі), і підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" (орендар за договором, відповідач-9 у справі), згідно з яким останній може за згодою орендодавця здавати приміщення в суборенду третім особам.

Так, Торгово-реєстраційною палатою Тернопільської міської ради було надано згоду на передачу приватному підприємцю ОСОБА_5. приміщення пл. 437, 03 кв.м, розміщеного за адресою: м.Тернопіль, АДРЕСА_1, в суборенду, що підтверджується листом № 450 від 27.07.2001 р. (а.с.141, Том 1).

Згідно з п.5.1 договору оренди від 15.06.2000 р. без номера останній укладений терміном на 25 років, тобто до 15.06.2025 р.

Згідно з п.4.1-4.2 договору суборенди від 07.11.2001 р. без номера останній діє до 01.12.2002 р.

На підставі додатку від 02.09.2002 р. до договору оренди від 15.06.2000 р. без номера п.12 доповнено наступним підпунктом, згідно з яким термін дії договору суборенди встановлено з 01.09.2002 р. до 31.08.2005 р. (а.с.111, Том 1).

Відповідно до п.4.2 договору суборенди від 07.11.2001 р. без номера у разі, якщо жодна зі сторін не надасть письмового повідомлення про його припинення за 1 місяць до дати закінчення терміну суборенди, цей договір вважатиметься поновленим на невизначений строк на таких же умовах.

27.12.2007 р. між Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради (орендодавець за договором, відповідач-3 у справі) і суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2(орендар за договором, відповідач-7 у справі) укладено договір № 5198 оренди приміщення пл. 592, 8 кв.м, яке знаходиться по АДРЕСА_1 у м.Тернополі, що позначено на плані ХХ сход. кл. пл. 13,3 кв.м, ХХП клад. пл. 26,3 кв.м, ХХШ клад. пл. 16,5 кв.м, ХХІУ клад. пл. 9,6 кв.м, ХХУ клад. пл. 16,5 кв.м, ХХУІ клад. пл. 7,7 кв.м, ХХУІІ кор. 45,1кв.м, ХХУШ клад. пл. 16,5 кв.м, XXIX клад. пл. 8,1кв.м, XXXIV кор. пл. 15,9 кв.м, ХХХУ тамб. пл. 4,7 кв.м, ХХХУІ сход. кл. пл. 9,1 кв.м, 61-18 туал. пл. 2,2 кв.м. 61-19 туал. пл. 2,2 кв.м. 61-20 каб. пл. 5,6 кв.м, 61-21 кор. пл. 2,7 кв.м, 61-22 прим. пл. 41,2 кв.м, 61-23 клад. пл. 2,8 кв.м, 61-24 прим. пл. 288,1 кв.м, 61-29 кор. пл. 6,4 кв.м, 61-30 прим. пл. 11,6 кв.м. 61-31 кор. пл. 6,6 кв.м, 61-32 кор. пл. 4,6 кв.м, 61-33 клад. пл. 18,0 кв.м, 61-34 клад. пл. 1,8 кв.м, тобто фактично 583, 1 кв.м (а.с.15-16, Том 2).

Згідно з п.10.1 договору оренди від 27.12.2007 р. № 5198 останній укладено строком з 30.12.2007 р. до 31.12.2008 р.

15.02.2008 р. між Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради (орендодавець за договором, відповідач-3 у справі) і ТзОВ "Ностальгія-2" (орендар за договором, відповідач-8 у справі) укладено договір № 5242 оренди приміщення пл.115, 5 кв.м, розміщеного за адресою: м.Тернопіль, АДРЕСА_1, що позначено на плані ХП каб. пл. 15,3 кв.м, XШ кор. пл. 10,3 кв.м, XIУ склад пл. 8,5 кв.м, ХУ кор. пл. 80,3 кв.м. ХІХ склад пл. 16,3 кв.м, ХХІ склад 1,8 кв.м, LХХ каб. пл. 14,3 кв.м, І.XXI кор. пл. 15,2 кв.м, І.XXП туал. пл. 2,4 кв.м, ХУІ умив. пл. 1,5 кв.м, ХУІІ прим. пл. 3,3 кв.м, ХУШ туал. пл. 1,6 кв.м, тобто фактично 170, 8 кв.м (а.с.26-27, Том 2).

Згідно з п.10.1 договору оренди від 15.02.2008 р. № 5242 останній укладено строком з 01.01.2008 р. до 31.12.2008 р.

В судовому засіданні колегією суддів оглянуто оригінали оспорюваних договорів і встановлено їх відповідність копіям, які знаходяться в матеріалах справи.

11.07.2007 р. Тернопільській міській раді видано свідоцтво про право власності на приміщення заг. пл. 1194 кв.м, у т.ч. приміщення підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" (440, 3 кв.м), суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (583, 1 кв.м), ТзОВ "Ностальгія-2" (170, 8 кв.м), яке знаходиться за адресою: м.Тернопіль, АДРЕСА_1 (а.с.28, Том 2).

03.07.2008 р. прийнято рішення ХІХ сесії Тернопільської міської ради У скликання за № 5/19/3, зокрема, про приватизацію шляхом викупу приватним підприємцем ОСОБА_2. орендованих ним приміщень заг. пл. 592, 8 кв. м, розташованих за адресою: м.Тернопіль, АДРЕСА_1 (а.с.34, Том 2).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" слід задоволити частково, рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.08.2008 р. у справі № 3/86-1858 скасувати частково.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 р. N 2482-XII з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2482-XII (2482-12) ) приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 10 Закону № 2482-XII власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою; допоміжні приміщення окремо приватизації не підлягають. Товариства чи об'єднання індивідуальних власників квартир можуть створюватися ними для забезпечення ефективного використання приватизованих квартир та управління ними.

Отже, Законом № 2482-XII (2482-12) не передбачено, що після приватизації квартир до утворення зазначеного товариства (об'єднання) допоміжні приміщення залишаються у комунальній власності, а тому висновок суду про те, що право спільної власності на будинок у власників квартир цього будинку не виникло, не можна визнати таким, що грунтується на законі.

Відповідну правову позицію наведено і в ухвалі Верховного Суду України від 11.03.2004 р., рішенні Верховного Суду України від 01.03.2006 р.

Таким чином, заперечення відповідача-7 щодо неналежного позивача, на думку якого, до суду мають право звертатися фізичні особи -власники квартир, є безпідставні, оскільки об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна, а не для набуття самостійного права власності на майно співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч.4 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 р. № 2866-III з наступними змінами та доповненнями основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

Відповідну правову позицію наведено і в постанові Верховного Суду України від 12.07.2005 р.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідки Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" від 21.07.2008 р. № 573 в будинку АДРЕСА_1 в м.Тернополі 54 квартири приватизовані, а 2 (кв.кв.29, 32) - державні (а.с.41, Том 2).

З метою правильного вирішення цього спору Львівський апеляційний господарський суд з власної ініціативи ухвалою від 15.01.2009 р. витребував у Державному архіві Тернопільської області акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (колишня назва) в м.Тернополі, затверджений рішенням Виконкому Тернопільської міської Ради депутатів трудящих 30.12.1961 р. № 742 (а.с.53-62, Том 4), з якого вбачається, що пред"явлений до прийняття в експлуатацію житловий будинок, даний первинний документ не містить такого показника як площа вбудованих, вбудовано-прибудованих і прибудованих нежилих приміщень. Відступ від затвердженого технічного проекту не зафіксований.

Таким чином, весь будинок по АДРЕСА_1 у м.Тернополі відноситься до житлового фонду, а використання спірних приміщень у радянські часи під підмінний фонд або з іншою ціллю не може спростувати факт, який засвідчений в базовому документі.

Так, відповідно до акту про прийняття будинку в експлуатацію корисна (тобто загальна) площа становить 2865,0 кв.м, а житлова - 2136,4 кв.м, про площу нежилих приміщень ніде не згадується.

В своєму супровідному листі від 30.01.2009 р. № 32 Державний архів Тернопільської області одночасно повідомив, що проектно-кошторисної документації на багатоквартирний житловий будинок (1961 року будівництва) по АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1) в м.Тернополі в документах держархіву області немає, і порадив звернутися в Управління містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації, Управління містобудівного та архітектурного комплексу Тернопільської міської ради, Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації й Архітектурно-будівельну науково-проектно-виробничу корпорацію "Терно-КОРС" (46008, м.Тернопіль, вул.Шашкевича, 3).

У своїх відповідях від 11.02.2009 р. № 01/23 (а.с.130, Том 4), 13.02.2009 р. № 02-15/98 (а.с.96, Том 4), 13.02.2009 р. № 01-15/100 (а.с.131, Том 4), 16.02.2009 р. № 190/09 (а.с.127, Том 4) названі установи повідомили про відсутність проектно-кошторисної документації на будинок АДРЕСА_1 в м.Тернополі, а Архітектурно-будівельна науково-проектно-виробнича корпорація "Терно-КОРС", окрім наведеного, зазначила, що згідно з Положенням про зберігання проектно-кошторисної документації термін її зберігання становить 10 років після введення об"єкта в експлуатацію.

Проте судова колегія акцентує увагу на тому, що твердження Архітектурно-будівельної науково-проектно-виробничої корпорації "Терно-КОРС" голослівні, документально не підтверджені, так як, по-перше, невідома дата прийняття даного положення, його статус, ким затверджене, по-друге, до відповіді установи не долучено акт про вилучення для знищення документів, строк зберігання яких закінчився, не внесених до Національного архівного фонду, а також відсутні докази погодження такого акту з відповідною державною архівною установою.

Покликання Тернопільської міської ради й Управління комунальної власності Тернопільської міської ради на застосування до спірних правовідносин ч.3 п.9 ст. 8 Закону № 2482-XII, згідно з якою нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів, є документально не обгрунтовані.

Факт вказівки у технічному паспорті (а.с.47, Том 1) на площу торгових приміщень 1047 кв.м не засвідчує набуття Тернопільською міською радою права власності на спірні приміщення пл. 1194 кв.м в житловому будинку по АДРЕСА_1 у м.Тернополі на підставі ч.3 п.9 ст. 8 Закону № 2482-XII.

Технічний паспорт не є правовстановлюючим документом. При проведенні інвентаризації обов"язок інженера полягає у співставленні наявного (те, що бачить, те наносить) з запроектованим, порівнянні з первинними документами, зокрема, актом про прийняття будинку в експлуатацію, що було проігноровано неодноразово працівниками БТІ. Вищенаведене підтверджується і відсутністю даного акту в інвентаризаційній справі на житловий будинок АДРЕСА_1 в м.Тернополі, витребуваній ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.10.2008 р. для огляду та вивчення.

Рішення Арбітражного суду Тернопільської області від 25.01.1999 р. у справі № 6/18-61 (а.с.2, Том 2) за позовом Прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Управління економіки Тернопільської міської ради до ТзОВ "Харчопром" про розірвання договору оренди № 5051 від 29.03.1994 р. (а.с.4-5, Том 2) і стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 19 171, 95 грн., на яке покликається відповідач-3 у підтвердження своїх заперечень проти позову, не має преюдиційного значення при вирішенні даного спору, оскільки при розгляді справи № 6/18-81 досліджувалися питання виконання ТзОВ "Харчопром" обов"язків за договором оренди, а в даному позовному провадженні власне і оспорюється неправомірність користування, розпорядження Тернопільською міською радою приміщеннями пл. 1194 кв.м та незаконність їх прийняття у комунальну власність, вказані факти не встановлювалися рішенням суду в справі № 6/18-61.

Долучені до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 02.12.2008 р. відповідачем-1 рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради народних депутатів "Питання розмежування майна між комунальною власністю області, районів і м.Тернополя" від 26.12.1991 р. № 300 і орієнтовний перелік майна комунальної власності області, яка передається до власності районів і м.Тернополя, затверджений вищевказаним рішенням, згідно з яким житловий і нежитловий фонд міської Ради народних депутатів передано до власності м.Тернополя (а.с.142-144, Том 3), на підставі якого, за словами представника Тернопільської міської ради, прийнято рішення виконкому Тернопільської міськради про оформлення права власності на нежилі приміщення заг. пл. 1194 кв.м, розташовані в буд. АДРЕСА_1 в м.Тернополі, не мають жодного відношення до спільної сумісної власності, квартир і допоміжних приміщень, що знаходяться у будинку АДРЕСА_1 в м.Тернополі.

Рішенням Конституційного Суду України "У справі за конституційним зверненням ОСОБА_6 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків)" від 02.03.2004 р. № 4-рп/2004, яке згідно з ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, встановлено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.), передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦК України розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Форма вираження згоди співвласників законом не визначена, оскільки таке питання визначається домовленістю. Згода може бути виражена у будь-якій прийнятній для співвласників формі.

Окреме правило встановлене щодо форми вираження згоди співвласників на укладення одним з них правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації. Згода на такий правочин має бути оформлена письмово та нотаріально посвідчена.

Як встановлено апеляційним господарським судом, документального підтвердження отримання згоди жильців багатоквартирного будинку на укладення спірних договорів відповідач-3 не отримував, оскільки, на його думку, така не потрібна, це є комунальна власність.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч.2 ст.203 ЦКУкраїни особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, Управління комунального майна міста Тернопільської міської ради, правонаступником якого є Управління комунальної власності Тернопільської міської ради, вчиняло оспорювані правочини без належних повноважень, тому, на думку колегії суддів, такі договори за рішенням суду може бути визнані недійсними, де застосовуються загальні наслідки визнання правочину недійсним (ст. 48 ЦК УРСР і ст. 216 ЦК України).

Проте дане положення закону не може бути застосоване до спірних договорів купівлі-продажу від 11.02.2002 р. і 08.04.2002 р. з огляду на наступне.

Відповідність угоди нормам матеріального права перевіряється станом на час її укладення.

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто із застосуванням правового механізму, встановленого ч.2 ст. 48 ЦК УРСР (ч.1 ст. 216 ЦК України), незалежно від того чи відповідає спірна угода закону. Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені ст. 145 ЦК УРСР і ст. 387 ЦК України.

Відповідну правову позицію наведено і в постановах Верховного Суду України від 25.07.2006 р. і від 30.01.2007 р.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 11.02.2002 р. і 08.04.2002 р. не підлягають задоволенню в зв"язку з неправильним вибором позивачем способу захисту порушеного права.

Господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду (п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року" від 25.11.2005 р. N 01-8/2229 (v2229600-05) з наступними змінами та доповненнями).

Правову позицію Верховного Суду України з цього приводу викладено в його постановах від 13.07.2004 р. у справі N 10/732 та від 14.12.2004 р. в справі N 6/11.

Що стосується визнання недійсними договорів оренди від 15.06.2000 р., 27.12.2007 р., 15.02.2008 р. і суборенди від 07.11.2001 р., то зі змісту останніх випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором оренди. У такому разі одночасно з визнанням угоди недійсною господарський суд повинен зазначити у рішенні, що вона припиняється лише на майбутнє (ч.2 ст. 59 ЦК УРСР, ч.2 ст. 236 ЦК України).

Визнання угоди недійсною як з моменту її укладення, так і лише на майбутнє тягне, залежно від підстав такого визнання, майнові наслідки, передбачені статтями 48- 58 ЦК УРСР і статтями 216- 235 ЦК України (п.3.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 р. № 02-5/111 (v_111800-99) з наступними змінами та доповненнями).

За своєю правовою природою договори оренди є триваючими, тому Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" наділений правом вимагати визнання угод, що порушує його право, недійсними в силу їх невідповідності закону, подання подібного позову та застосування відповідних правових наслідків є можливими у будь-який момент.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне рішення господарського суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди від 15.06.2000 р., 27.12.2007 р., 15.02.2008 р. і суборенди від 07.11.2001 р. та прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задоволити, визнати названі договори недійсними, припинивши їх дію на майбутнє.

Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що згідно з п.41 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року N 56 (v0056303-92) , з наступними змінами та доповненнями (далі -Положення № 56) не підлягають приватизації допоміжні приміщення житлових будинків, які призначені для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку (приміщення теплопунктів, котельних, сміттєзбірників, колясочних, приміщення, через які прокладені мережі комунікації, а також приміщення, які використовуються для розміщення обслуговуючого будинок персоналу, та складські приміщення). Власником перелічених приміщень після приватизації квартир будинку є товариство власників квартир. Вільні підвальні приміщення за згодою власників квартир будинку переобладнуються під кладові і передаються їм у власність безкоштовно у встановленому порядку.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2008 р. відповідач-3 долучив до матеріалів справи спільний акт від 14.01.2009 р. обстеження нежитлових приміщень комунальної власності у будинку АДРЕСА_1 в м.Тернополі (а.с.145-149, Том 3), з якого вбачається, що у приміщеннях, що позначені на плані ХШ, ХУ, ХХІХ, ХХХІУ, І.XXІ, зокрема, знаходяться лічильник води, вентилі на стояк центрального опалення, електрощитова, вхід і вихід центрального опалення. Дані факти зафіксовані в акті від 14.01.2009 р. і не заперечені представником відповідача-7 в судовому засіданні 17.03.2009 р.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за наявності спору про право власності на приміщення заг.пл.1194 кв.м, розташовані в буд. АДРЕСА_1 в м.Тернополі, Управління комунальної власності Тернопільської міської ради укладає з ТзОВ "Ностальгія-2" договір від 03.11.2008 р. купівлі-продажу приміщення заг. пл.115, 5 кв.м, а з приватним підприємцем ОСОБА_2. договір № 5198 від 27.12.2008 р. оренди приміщення заг. пл.175, 5 кв.м, що є на даний час підставами їх перебування у них.

Пунктами 40, 42 Положення № 56 (v0056303-92) передбачено, що приватизація вбудованих в житлові будинки нежилих приміщень (в даному випадку ця обставина не доведена), які призначені для соціально-побутового обслуговування громадян за місцем проживання (магазини, аптеки, бібліотеки, поліклініки та інші) або орендуються юридичними чи фізичними особами, здійснюється колишнім власником будинку після завершення в ньому приватизації квартир за погодженням зі створеним товариством власників квартир.

Вільні нежилі приміщення можуть бути продані власником будинку товариству власників квартир або іншим юридичним особам (підприємствам, організаціям, установам) переважно на конкурсній основі по фактичній вартості будівництва загальної площі житлових будинків за цінами, що склалися на момент продажу. Переважне право на придбання таких приміщень має товариство власників квартир.

Вищенаведене ще раз свідчить про неправомірність укладення договорів оренди та суборенди.

Долучене Тернопільською міською радою до матеріалів справи рішення Верховного Суду України від 10.09.2008 р. (а.с.65-66, Том 4), яким вона обгрунтовує свої заперечення проти позову, стосується лише договорів купівлі-продажу, оскільки права особи, яка вважає себе власником майна (Зазуля І.О.), не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, при такій ситуації неможливе застосування реституції (договір купівлі-продажу від 25.05.2004 р. був укладений між Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки та ОСОБА_7.), але така судова практика, як зазначалося вище, поширена серед договорів купівлі-продажу, а не оренди, яка і врахована колегією Львівського апеляційного господарського суду при відмові в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними угод від 11.02.2002 р. і 08.04.2002 р.

Щодо позовної вимоги про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 (а.с.28, Том 2), то слід зазначити наступне.

Як вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, останнє видане на підставі рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21.06.2007 р. № 829 про оформлення права власності.

Вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності чи усуненням перешкод у користуванні майном, господарські суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Перелік таких документів наведено у додатку N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 (z0157-02) (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 N 6/5 (z0066-03) ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за N 157/6445 (z0157-02) (далі -Тимчасове положення).

Самі лише свідоцтва про право власності на певний об'єкт майна не є правовстановлювальними документами, хоча й можуть оцінюватися господарськими судами у вирішенні спорів відповідно до вимог розділу V ГПК України (1798-12) в сукупності з іншими доказами у справі.

Зазначені свідоцтва не можуть виступати і предметом спору: таким може бути лише правовстановлювальний документ, на підставі якого видано свідоцтво, а у відповідних випадках - також акт про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна (ч.ч.1-3 п.9 листа Вищого арбітражного суду України "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" від 31.01.2001 р. № 01-8/98 з наступними змінами та доповненнями).

Згідно з п.1.3 Тимчасового положення (z0157-02) державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.06.2008 р., якою розгляд справи відкладено на 26.06.2008 р., зобов"язано ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" представити в судове засідання оригінал інвентаризаційної справи на житловий будинок АДРЕСА_1 в м.Тернополі та забезпечити обов"язкову явку (а.с.119-120, Том 1).

У судовому засіданні 26.06.2008 р. за відсутності представника відповідача-4 оголошувалася перерва до 10.07.2008 р. (протокол судового засідання, а.с.135-136, Том 1).

У продовженому 10.07.2008 р. судовому засіданні знову в порушення принципу змагальності без представника БТІ оголошувалася перерва до 24.07.2008 р. (протокол судового засідання, а.с. 35-37, Том 2).

Також і 24.07.2008 р. обов"язкова явка відповідача-4 не була забезпечена та не виконані вимоги ухвали суду від 12.06.2008 р. (протокол судового засідання, а.с.56-57, Том 2). В даному судовому засіданні оголошувалася перерва до 07.08.2008 р. (дата прийняття оскаржуваного рішення), в яке представник БТІ так і не з"явився і не виконав вимог ухвали суду (протокол судового засідання, а.с. 67-68, Том 2).

Як вбачається з прохальних частин позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог, Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" просить скасувати лише свідоцтво про право власності, а судом першої інстанції з врахуванням вищенаведеного не були досліджені обставини щодо скасування, визнання недійсним у встановленому законом порядку рішення виконкому міськради про оформлення права власності, проведення БТІ реєстрації права власності на нерухоме майно, також не встановлено чи вказане свідоцтво зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, так як у матеріалах справи відсутній витяг про реєстрацію прав власності на спірні приміщення заг.пл.1194 кв.м.

З метою недопущення позбавлення права Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" звернутися до господарського суду з окремою позовною заявою в разі чинності рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21.06.2007 р. № 829 в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили залишення даної позовної вимоги без розгляду, колегія суддів вважає за необхідне позов у цій частині залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України, оскільки свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 не є актом (рішенням) органу владних повноважень, цей документ не породжує, не змінює та не припиняє будь-яких прав чи обов"язків у сторін, воно є похідним від рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21.06.2007 р. № 829, то не може бути самостійним об"єктом оскарження.

Що стосується позовної вимоги про скасування рішення ХІХ сесії Тернопільської міської ради У скликання від 03.07.2008 р. за № 5/19/3 в частині приватизації приватним підприємцем ОСОБА_2. орендованих ним приміщень заг. пл. 592, 8 кв. м, розташованих за адресою: м.Тернопіль, АДРЕСА_1, то вона є обгрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Перш за все покликання Управління комунальної власності Тернопільської міської ради на об"єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства (адміністративного та господарського), що виключає можливість вирішення даного спору в господарському суді, є безпідставні, так як господарські суди на загальних підставах вирішують, зокрема, спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації (п.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 27.06.2007 р. N 04-5/120 з наступними змінами та доповненнями).

Оскільки Тернопільська міська рада незаконно, як зазначалося вище, прийняла в комунальну власність спірні приміщення пл.1194 кв.м, тобто на момент звернення з позовом до господарського суду, дане майно перебувало в комунальній власності, то згадана позовна вимога підлягає розгляду в господарському суді.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача в справі.

В даному випадку Тернопільська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення, порушила як порядок здачі приміщення заг. пл. 592, 8 кв. м у строкове платне користування, так і в подальшому сприяла здійсненню відчуження спірного майна шляхом викупу, який полягає в неодержанні згоди всіх співвласників на розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності.

Згідно з ч.10 ст.59 Закону № 280/97 ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Рішення Господарського суду Тернопільської області в частині зобов'язання Тернопільську міську раду та Господарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" створити комісію для передачі цілісного майнового комплексу будинку АДРЕСА_1 в м.Тернополі та передати в натурі на баланс Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" цілісний майновий комплекс -житловий будинок за адресою: м.Тернопіль,АДРЕСА_1 та технічну документацію на нього як належному власнику відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві та не оскаржується позивачем.

Колегя суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України щодо зобов'язання Тернопільську міську раду та Господарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" фінансувати перший після такої передачі капітальний ремонт в житловому будинку АДРЕСА_1 та надати з місцевого бюджету одноразову фінансову допомогу новоствореному Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", зобов'язання Тернопільську міську раду та Господарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" закріпити та передати безкоштовно у користування об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" земельну ділянку для обслуговування житлового будинку №АДРЕСА_1 в м.Тернополі, оскільки позивачем порушений порядок звернення до компетентних органів держави, зокрема, в галузі земельних відносин, адже йому не було відмовлено як у фінансуванні капітального ремонту, наданні фінансової допомоги, так і закріпленні земельної ділянки в натурі, докази відмови й оскарження дій (бездіяльності) в судовому порядку судам обох інстанцій не подані.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню за рахунок суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, ТзОВ "Ностальгія-2" і підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД", у т.ч. і ПП "Калина", суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, хоча невірно позивачем обрано спосіб захисту, то з врахуванням прав суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 99 ГПК України останній вважає за необхідне з метою прийняття законного й обгрунтованого рішення з власної ініціативи змінити процесуальний статус третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, визнавши їх відповідачами.

Так як в позовній заяві об"єднано 11 вимог немайнового характеру, пов"язаних між собою підставами виникнення, то державне мито сплачено за подання однієї заяви немайнового характеру (тобто 85 грн.), що відповідає вимогам п.4.6 Роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 (v5_78800-98) "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями.

Керуючись ст.ст. 24, 49, 68, п.5 ч.1 ст. 81, ст.ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

1. З метою правильного вирішення господарського спору з власної ініціативи змінити процесуальний статус третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ПП "Калина", суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, ТзОВ "Ностальгія-2" і підприємство з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД", а саме: визнавши їх відповідачами-5, -6, -7, -8, -9 відповідно.

2. Апеляційну скаргу Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" задоволити частково.

3. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.08.2008 р. у справі № 3/86-1858 скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково, а саме:

визнати недійсними договір оренди від 15.06.2000 р. без номера, укладений між Управлінням комунального майна міста Тернопільської міської ради і підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД";

договір № 5198 оренди від 27.12.2007 р., укладений між Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради і суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2;

договір № 5242 оренди від 15.02.2008 р., укладений між Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради і ТзОВ "Ностальгія-2";

договір суборенди від 07.11.2001 р. без номера, укладений між підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" і суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_5, припинивши їх дію на майбутнє;

скасувати рішення ХІХ сесії Тернопільської міської ради У скликання від 03.07.2008 р. за № 5/19/3 в частині приватизації приватним підприємцем ОСОБА_2. орендованих ним приміщень заг. пл. 592, 8 кв. м, розташованих за адресою: м.Тернопіль, АДРЕСА_1.

Позовну вимогу про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 залишити без розгляду.

В решті рішення суду залишити без змін.

4. Заходи до забезпечення позову, застосовані ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 р., скасувати.

5. Судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з Тернопільської міської ради (ідентифікаційний код 34334305), Управління комунальної власності Тернопільської міської ради (ідентифікаційний код 25781553), суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), ТзОВ "Ностальгія-2" (ідентифікаційний код 32865461), підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" (ідентифікаційний код 23744453) по 17 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 23, 6 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 8, 5 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції з кожного.