розглянувши апеляційну скаргу виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 29.01.2009 у справі №2-18/9729-2008

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лада" (вул. Київська, 4,Сімферополь,95000)

до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)

Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)

про визнання права власності

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Лада", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовними вимогами до відповідачів - виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя, Сімферопольської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване по пр.Кірова у м. Сімферополі та складається з:

- 1 поверх: зал загальною площею 119,8 кв.м.; склад загальною площею 4,3 кв.м.; склад загальною площею 5,2 кв.м.; коридор загальною площею 6,2 кв.м.; кухня загальною площею 27,2 кв.м.; моєчна загальною площею 6,8 кв.м.; роздягальня загальною площею 3,4 кв.м.; душова загальною площею 2,7 кв.м.; коридор загальною площею 2,6 кв.м.; санвузол загальною площею 2,3 кв.м.; санвузол загальною площею 1,5 кв.м.;

- 2 поверх: санвузол загальною площею 2,5 кв.м.; підсобне приміщення загальною площею 1, 2 кв.м.; зал загальною площею 64,3 кв.м.; кабінет загальною площею 10,6 кв.м.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 376 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради позивачу наданий дозвіл на виконання реконструкції кафе з літньою площадкою по пр.Кірова (район зупинки "площа Куйбишева") на земельній ділянці площею 0,0272, якою позивач користується на умовах оренди.

Ухвалою господарського суду від 15.01.2009 здійснено заміну первісного відповідача - виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя на належного - виконавчий комітет Сімферопольської міської ради.

Заявою про уточнення позовних вимог від 29.01.2009 позивач уточнив місце розташування спірного об’єкту нерухомості, а саме: АР Крим, м. Сімферополь, проспект Кірова, 55 а (а.с. 95).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.01.2009 у справі № 2-18/9729-2008 (суддя І.К. Осоченко) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лада" задоволений частково.

За товариством з обмеженою відповідальністю "Лада" визнано право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, проспект Кірова, 55-а, а саме: кафе-бар літ. "А" загальною площею 260,6 кв.м., яке складається з першого поверху: зал загальною площею 119,8 кв.м., склад загальною площею 4,3 кв.м., склад загальною площею 5,2 кв.м., коридор загальною площею 6,2 кв.м., кухня загальною площею 27,2 кв.м., моєчна загальною площею 6,8 кв.м., роздягальня загальною площею 3,4 кв.м., душова загальною площею 2,7 кв.м., коридор загальною площею 2,6 кв.м., санвузол загальною площею 2,3 кв.м., санвузол загальною площею 1,5 кв.м.; другого поверху: санвузол загальною площею 2,5 кв.м., підсобне приміщення загальною площею 1,2 кв.м., зал загальною площею 64,3 кв.м., кабінет загальною площею 10,6 кв.м.

Прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення судових витрати та припинено провадження в цій частині на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати.

Заперечуючи обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, заявник скарги зазначає, що на момент звернення до суду з позовом позивач не надав будь-яких доказів і не довів факту порушення або невизнання відповідачами його прав, які б підлягали судовому захисту в обраний ним спосіб, адже позивач навіть не звертався до виконавчих органів міської ради для вирішення у встановленому порядку питання оформлення права власності на об’єкт самочинного будівництва, що свідчить, в свою чергу, про відсутність порушень прав та законних інтересів позивача з боку виконкому.

У судове засідання, призначене до розгляду на 16.03.2009, сторони, представники сторін не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з врахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін.

Також судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду звертає увагу й на той факт, що згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини.

Як свідчать матеріали справи, рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27.07.2001 № 1312 позивачу наданий дозвіл на виконання проектно-пошукових робіт для реконструкції кафе з літньою площадкою по проспекту Кірова в м.Сімферополі.

06.09.2006 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю позивачу виданий дозвіл №460 на виконання будівельних робіт з реконструкції кафе з літнім майданчиком по пр. Кірова у відповідності з проектною документацією, затвердженою та зареєстрованою 22.04.2002 №46 Управлінням містобудівництва і архітектури Сімферопольської міської ради (а.с. 11).

Рішенням 22 сесії 4 скликання Сімферопольської міської ради від 21.10.2004 № 337 товариству з обмеженою відповідальністю "Лада" вирішено передати в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0272 га, на виконання якого 23.02.2005 між Сімферопольською міською радою та позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки № 3–203, за умовами якого товариству з обмеженою відповідальністю "Лада" передається земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, проспект Кірова, кадастровий номер 0110100000:02:018:0031 загальною площею 0,0272 га, з метою несільськогосподарського використання, а саме, для обслуговування кафе з літнім майданчиком строком на п’ять років (а.с. 12-17).

Рішенням Державної приймальної комісії про прийом в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт кафе з літнім майданчиком по пр. Кірова в м. Сімферополі прийнятий в експлуатацію всіма членами комісії за винятком Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка листом б/н від 18.02.2008 повідомила, що, враховуючи допущені замовником порушення, у тому числі істотні відхилення від узгодженого проекту та приписів статті 375 Цивільного кодексу України, представник інспекції позбавлений можливості приймати участь в роботі комісії до усунення позивачем допущених порушень (а.с. 9).

Вважаючи, що на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом про визнання права власності на спірне нерухоме майно. Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Визнаючи право власності на спірний об’єкт нерухомості, суд першої інстанції, посилаючись на висновок судової будівельно-технічної експертизи №31-1236 (а.с. 51-60), згідно з якою збудований об’єкт відповідає вимогам ДБН та є об’єктом закінченого будівництва, а земельна ділянка, на якій збудоване кафе належить позивачу на праві оренди, дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог.

На думку судової колегії, зазначені висновки місцевого суду є помилковими, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства та обставинам справи.

Так, у відповідності до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, можливість звернення до суду за захистом своїх прав або охоронюваних законом інтересів пов’язується, як процесуальним, так і матеріальним законом, з порушенням, оспорюванням, а також невизнанням цих прав іншими особами, виникненням у них сумнівів у належності, зокрема, майна позивачеві, чим створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності. За таких обставин, коли суб’єктивне право власності ще безпосередньо іншими особами не порушене, особа може звернутись до суду з позовом, який матиме самостійне правове значення і не вимагатиме винесення будь-якого зобов’язального рішення щодо інших осіб, тобто, про встановлення факту, оскільки в цьому випадку навіть відсутня така сторона, як відповідач.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначений в Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі Тимчасове положення), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5 (z0157-02) , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.02 за № 157/6445 (z0157-02) .

Згідно з пунктом 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. При цьому, пунктом 6.1 вказаного Положення встановлено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акту про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акту комісії про прийняття об'єкту і введення його в експлуатацію.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи містобудування" також встановлено, що закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю до експлуатації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об’єктів забороняється.

З матеріалів справи вбачається відсутність доказів затвердження акту державної приймальної комісії органом місцевого самоврядування, яким є Сімферопольська міська рада, та його реєстрації в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, адже листом б/н від 18.02.2008 Інспекція повідомила про те, що враховуючи допущені замовником порушення, у тому числі істотні відхилення від узгодженого проекту та статті 375 Цивільного кодексу України, представник інспекції позбавлений можливості приймати участь в роботі комісії до усунення позивачем допущених порушень (а.с. 9).

Отже, у даному випадку позивач вказує на неможливість в установленому законом порядку введення в експлуатацію об’єкту нерухомості з причин наявних зауважень ДАБК, дії якої можуть бути оскаржені позивачем у судовому порядку.

Втім, позивач вимагає визнати право власності на спірне майно, а не оформити таке право відповідним свідоцтвом. При цьому, позивач не звертався до відповідачів для вирішення в установленому порядку питання оформлення права власності на об’єкт самочинного будівництва, що свідчить в свою чергу про відсутність порушення відповідачами прав та законних інтересів позивача.

Також слід зазначити, що, приймаючи в якості доказів відповідності зведеного позивачем об'єкту будівельним нормам та правилам експертний висновок, господарський суд першої інстанції неправильно застосував положення статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки висновок експерта не стосується порядку вирішення правових питань і не є доказом законності здійснення будівництва (як оцінює його господарський суд), а визначає відповідність будівельним нормам та правилам в цілому збудованого об'єкту.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що на момент звернення до суду з даним позовом позивач не довів факту порушення або невизнання відповідачами належних йому прав, що підлягають судовому захисту в обраний ним спосіб, або відновленню в примусовому порядку саме відповідачами, що, в свою чергу, унеможливлює задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги стосовно неповного з’ясування господарським судом фактичних обставин справи та невірне застосування норм чинного законодавства, у зв’язку з чим судове рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, з прийняттям у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104 (частина перша пункти 1, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Апеляційну скаргу виконавчого комітету Сімферопольської міської ради задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.01.2009 у справі №2-18/9729-2008 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Лада" до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Сімферопольської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, що розташоване по пр. Кірова у м. Сімферополі та складається з: 1 поверх - зал загальною площею 119,8 кв.м.; склад загальною площею 4,3 кв.м.; склад загальною площею 5,2 кв.м.; коридор загальною площею 6,2 кв.м.; кухня загальною площею 27,2 кв.м.; моєчна загальною площею 6,8 кв.м.; роздягальня загальною площею 3,4 кв.м.; душова загальною площею 2,7 кв.м.; коридор загальною площею 2,6 кв.м.; санвузол загальною площею 2,3 кв.м.; санвузол загальною площею 1,5 кв.м.; 2 поверх - санвузол загальною площею 2,5 кв.м.; підсобне приміщення загальною площею 1, 2 кв.м.; зал загальною площею 64,3 кв.м.; кабінет загальною площею 10,6 кв.м. - відмовити.