Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.01.09 припинено провадження у справі № 29/117 за позовом Компанії "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшнз Вейв Лімітед"до Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хвиля"та Компанії "Ліфпрем Компані Лтд" про визнання недійсним рішень зборів учасників Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хвиля"від 15.06.2007 р. та скасування нової редакції Статуту Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хвиля"від 15.06.2007 р.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу з проханням скасувати її, а справу направити до Господарського суду Львівської області для вирішення по суті. Зокрема, апелянт зазначає, що судом порушено норми ГПК України (1798-12) щодо підсудності спору. Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв відвід по непідсудності після початку слухання справи по суті.

В судовому засіданні, представники відповідачів заперечили проти доводів апелянта, просили ухвалу суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт зазначив про порушення судом першої інстанції виключної підсудності справи, яка визначена у ст.ст. 12, 16 ГПК України.

Однак, такі доводи є безпідставними, так як вбачається із матеріалів справи, свої позовні вимоги Позивач мотивував неправомірним допущенням Відповідачем- 1 до участі у зборах учасників, які відбулись 15.06.2007р. Компанії "Ліфпрем компані Лтд"з часткою учасника не 4%, а з часткою 52,8% (тобто в т.ч. з часткою Позивача (48,8%)), що в свою чергу призвело, на думку Позивача, до прийняття цим органом Товариства незаконних рішень .

Зокрема, у позовній заяві (п.п.2.1.1 п.2.1 "Обгрунтування позовних вимог") Позивач вказує, на обставини, які стали першопричиною порушення його прав, посилаючись при цьому на текст протоколу зборів учасників від 15.06.2007р., :

"Виступив представник ЛІФПРЕМ КОМПАНІ ЛТД Костюк А.М., який повідомив присутнім про те, що компанія - кредитор ЛІФПРЕМ КОМПАНІ ЛТД, відповідно до Договору уступки від 23.05.2007р., договорів застав часток "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшнз Верв Лімітед"та СП у формі ТзОВ "Ренесанс-ДР", які були укладені ще у 1998р. з метою забезпечення гарантійних зобов'язань Товариством перед ЄБРР та його правонаступниками, має намір набути права та обов'язки учасника Товариства замість часток Компанії "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшнз Верв Лімітед"та СП у формі ТзОВ "Ренесанс-ДР"та відповідно до угод застав має право голосу на загальних зборах учасників... Отже учасники погодились, що кворум складає 100%...".

Оскільки, Позивач, оспорюючи правомірність рішень Відповідача- 1, вказує, що вони були наслідком неправомірних дій Компанії "Ліфпрем компані Лтд"Відповідач-1 звернувся до господарського суду з клопотанням про залучення Компанії "Ліфпрем компанії ЛТД" в якості співвідповідача у даній справі.

Як встановлено колегією, 04.11.2008 р. в судовому засіданні Господарським судом Львівської області було залучено в якості іншого відповідача Компанію "Ліфпрем Компані Лтд".

Слід відмітити, що твердження Позивача у апеляційній скарзі про те, що єдиним відповідачем у даній справі має бути Українсько-кіпрське спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хвиля"є необґрунтованим, оскільки, Ухвала Господарським судом Львівської області від 4.11.2008р. вступила у законну силу відразу після її винесення і це судове рішення не є предметом апеляційного оскарження Позивача.

Оскаржуваною ухвалою від 20.01.2009 р. провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України, оскільки спірне підлягає вирішенню в господарських судах України.

В даній Ухвалі суд вказав наступне : ".. суд вважає, що на даний судовий спір за позовом Компанії "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшнз Верв Лімітед"до Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хвиля"(Відповідач 1) та до Компанії "Ліфпрем компані ЛТД"(відповідач - 2) поширюється арбітражне застереження, визначене п.п. "б"п.14 Договору застави частки від 21.09.1999р., оскільки для вирішення спору господарському суду у цій справі слід дати юридичну оцінку правомірності (дійсності) набуття Компанією "Ліфпрем компані ЛТД"відповідних прав на частку позивача в силу зокрема Договору про заставу частки від 21.09.1999р., до того ж, позивач як і вказана Компанія також є нерезидентами, згідно з законодавством України".

Договір про заставу частки між Компанією "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшнз Верв Лімітед", Українсько-кіпрським спільним підприємством з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Українська хвиля"та Європейським банком реконструкції та розвитку від 21.09.1999р., містить наступне арбітражне застереження: "Будь-які спори, суперечки або позови, що виникають у зв'язку з цим Договором або пов'язані з ним, а також факти його порушення, припинення дії або нечинності вирішуються арбітражним судом відповідно до Арбітражних правил ІЛЧСІТКАЬ, що діють на цей час. Арбітражний розгляд проводитиме один арбітр, якого призначатиме Лондонський Міжнародний Арбітражний суд. Місцем проведення арбітражного розгляду буде м. Лондон (Англія)" (п.п. "б"п.14 Договору).

Припиняючи провадження у справі суд першої інстанції послався на ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", відповідно до якої "суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана".

Вищевказаний закон не містить жодних виключень щодо характеру спірних правовідносин, які б виключали можливість передачі спору до арбітражу відповідно до арбітражної угоди.

Законність Ухвали Господарського суду Львівської області від 20.01.2009р. підтверджується положенням Європейської конвенції "Про зовнішньоторговельний арбітраж" (995_069) (набула чинності для України 7.01.1964р.).

Зокрема ст.6 Конвенції передбачає наступне: "Відвід державного суду по недопустимості, який ґрунтується на наявності третейської угоди і заявлений у держаному суді, в якому порушено справу однією з сторін арбітражній угоді, повинен бути заявлений під загрозою втрати права через пропущення строку до або у момент подання заперечень по суті позову, в залежності від того, чи розглядає закон країни суду такий відвід як питання процесуального чи матеріального права".

Слід зауважити, що дана конвенція, не передбачає жодних застережень щодо передачі спору до арбітражу відповідно до арбітражної угоди, в залежності від характеру спірних правовідносин.

Також слід відмітити помилковість посилання апелянта на ст. 5 вищевказаної Конвенції, оскільки дана стаття регламентує відвід арбітражного, а не державного суду (в розумінні п.п. "б", п.2 ст.1 Конвенції термін "арбітраж"означає розгляд справ як арбітрами, які призначені по кожній окремій справі, так і постійними арбітражними органами.)

Відповідно до ч.І ст. 9 Конституції України "Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України".

Відповідно до ч.З ст. 4 Господарського процесуального кодексу України "Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору".

З огляду на досліджене, твердження апелянта, що господарським судом, під час винесення оспорюваної ухвали, було порушено ст.ст. 12, 16 Господарського процесуального кодексу України, є безпідставним.

Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції прийняв відвід по непідсудності після початку слухання справи по суті, то такі доводи є безпідставними з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж"суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

У даній нормі закону законодавець, надаючи можливість передати справу до арбітражного суду, визначає таку можливість у залежності від моменту подання стороною першої заяви по суті справи, а не моменту початку розгляду справи по суті (як це зазначає апелянт).

Як встановлено судом, відповідачем- 1 до моменту подання клопотання про припинення провадження у справі не подавалось жодної заяви щодо суті спору.

04.11.2008р. позивачем було подано клопотання про залучення до справи іншого співвідповідача - Компанії "Ліфпрем Компані ЛТД". Жодних заперечень щодо суті спору даний документ не містить і не відповідає ні за назвою, ні за змістом положенням ст. 59 ГПК України.

Факт відсутності поданого Відповідачем-1 заперечення (відзиву) на позов підтверджується Ухвалами Господарського суду Львівської області від 04.11.2008р. та 20.01.2009р.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.