розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", м. Миколаїв на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2008р. у справі № 15/440

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1", м. Миколаїв

до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про стягнення 163756,91 грн.,

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з СПД ОСОБА_2. суми попередньої оплати у розмірі 163756,91грн., перерахованої в оплату сільськогосподарської продукції за договором поставки.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2008 року у справі № 15/440 (суддя Мохонько К.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд послався на повернення позивачу залишку невикористаних коштів, що підтверджено відповідачем оригіналом квитанції до прибуткового касового ордеру та оригіналом розписки про відсутність заборгованості; вказані дії відповідача відповідають приписам ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому скаржник посилається на те, що квитанція та розписка, представлені відповідачем є підложними і не можуть являтися належними доказами у справі.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу наданий не був.

Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлені належним чином, однак відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду апеляційної інстанції. Матеріали справи є достатніми для розгляду справи по суті, в зв'язку з чим, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 08.01.07р. між СПД ОСОБА_2. (Постачальник) та ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1" (Покупець) був укладений договір поставки товару НОМЕР_1 відповідно до якого відповідач зобов'язався постачати сільськогосподарську продукцію в кількості та за цінами, зазначеними в специфікації до договору, а позивач -приймати цей товар та здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Зазначеним договором сторони узгодили предмет договору, терміни та умови поставки, порядок розрахунків тощо. Умовою поставки сторони визначили передоплату товару та узгодили строк дії договору до повного розрахунку сторін.

На виконання вказаного договору позивачем в оплату сільськогосподарської продукції були перераховані грошові кошти у сумі 599 520,78 грн., у тому числі:

- готівкою за квитанціями до прибуткових касових ордерів

05.02.07р. - 100 000грн. 02.04.07р. -50 000грн.

16.02.07р. -140 000грн. 03.07.07р. -10 000грн.

05.03.07р. -26 520,78грн. 25.10.07р. -100 000грн.

- в безготівковому порядку за платіжними дорученнями

НОМЕР_1р. -50 000грн.

№НОМЕР_1 - 86 000грн.

№НОМЕР_1. -20 000грн.

№НОМЕР_1 - 17 000грн.

В рахунок здійсненої передоплати відповідач відвантажив позивачу зернових культур, соняшнику та сої на 438 546,95грн., у тому числі за накладними:

№ НОМЕР_1. на 14 076,70 грн.

№ НОМЕР_1. на 96 191,98грн.

№НОМЕР_1. на 92 945,88грн.

№НОМЕР_1. на 66 328,80грн.

№НОМЕР_1на 90 711,91грн.

№НОМЕР_1. на 22 300,90грн.

№НОМЕР_1. на 17 705,63грн.

№НОМЕР_1. на 10 290,05 грн.

№НОМЕР_1. на 27 995,10грн.

Правомірність зарахування зазначених поставок в рахунок договору НОМЕР_1. сторонами не заперечується.

Різниця між сумою попередньої оплати та вартістю відвантаженого товару склала 160 973,83грн. В подальшому за видатковою накладною № НОМЕР_1 позивачем був повернутий ячмінь на суму 2783,02грн., відтак заборгованість постачальника (відповідача) склала 163 756,85грн. (599 520,78 грн. - 438 546,95грн. + 2783,02грн.).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем в порушення приписів чинного законодавства та умов договору поставка товарів у повному обсязі виконана не була.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суму, на яку товар переданий не був, відповідач повернув позивачу, що посвідчується оригіналом квитанції до прибуткового касового ордеру №НОМЕР_1. на суму 163 000грн. та оригіналом розписки про відсутність у відповідача перед позивачем будь-яких майнових, фінансових чи інших матеріальних зобов'язань. Дії відповідача щодо часткового повернення суми попередньої оплати відповідають нормам чинного законодавства.

Твердження скаржника про підробку відповідачем зазначених квитанції та розписки не підтверджується ні експертним висновком, ні будь-якими іншими доказами і ґрунтується виключно на припущеннях позивача, а відтак, не може бути прийнято до уваги.

Підписання спірних квитанції та розписки ОСОБА_3., яка станом на 22.11.2007р. не являлася директором підприємства-позивача, свідчить не про вину відповідача чи неналежність цих документів (як про це зауважує скаржник), а про перевищення вказаною особою своїх повноважень.

Не являється підставою для зміни рішення суду і посилання заявника на акт звірки взаємних розрахунків станом на 28.11.07р.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність/відсутність заборгованості боржника повинна бути підтверджена первинними бухгалтерськими документами, що встановлюють цивільно-правові відносини між кредитором і боржником та свідчать про зобов'язання сторін. Акт звірки взаєморозрахунків є лише документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій і не може замінити чи змінити дані первинного бухгалтерського документу, яким є квитанція до прибуткового касового ордеру.

Вищенаведене свідчить про неналежність акту звірки як доказу у справі, який підтверджував би наявність заборгованості відповідача перед позивачем.

За вказаних обставин підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги відповідача про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, суд

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2008 року у справі № 15/440 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_1" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду.