Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

розглянувши апеляційну скаргу державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця"за №НК-1824 від 26.05.2009р.

на рішення господарського суду Львівської області

від 31.03.2009 року у справі № 22/43

за позовом приватного підприємства "Трансзапчастина", м.Одеса

до відповідача державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", м.Львів

про стягнення 390814,81грн.

за участю представників сторін:

від позивача Ткач С.А.

від відповідача Шрамко О.В.

Права і обов’язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, право заявляти відводи, роз’яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 31.03.2009 року у справі № 22/43 (суддя М.Желік) частково задоволено позов приватного підприємства "Трансзапчастина", присуджено до стягнення з державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця" на користь позивача 360 000грн. основного боргу, 10 000грн. пені, 12 682,08грн. інфляційних витрат, 2 251,66грн. - 3% річних, 40 000грн. послуг адвоката, 3 908,14грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар підтверджена матеріалами справи і підлягає до стягнення з врахуванням положень ст.ст. 526, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 198, 230 ГК України.

Дане рішення оскаржується відповідачем - державним територіально-галузевим об"єднанням "Львівська залізниця"в частині присудження до стягнення 40 000грн. послуг адвоката, оскільки, на його думку, рішення в цій частині є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права та судової практики; просить скасувати рішення в частині стягнення 40 000грн. послуг адвоката і прийняти нове рішення, яким зменшити розмір по відшкодуванню послуг адвоката до розумно необхідного розміру. Зокрема, як зазначає скаржник, судом не взято до уваги тривалість розгляду та складність справи, а також понесених адвокатом затрат по наданню правової допомоги та не встановлено фактичний обсяг наданої правової допомоги позивачу по розгляду даної справи.

Позивач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.74-77) та усними поясненнями представника в судовому засіданні. Зокрема, зазначив, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт надання адвокатських послуг та оплату таких послуг позивачем, що відповідно до ст.ст. 44, 48 ГПК України є підставою для віднесення таких витрат до судових та відшкодування їх за рахунок відповідача.

Судова колегія, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що оскаржуване рішення підлягає частковій зміні, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Спір у даній справі виник з виконання договору поставки №Л/НХ-08-698НЮ від 17.04.2008р., укладеного приватним підприємством "Трансзапчастина" (постачальник по договору, позивач у справі) та державним територіально-галузевим об’єднанням "Львівська залізниця" (покупець по договору, відповідач у справі), відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити та передати у власність відповідачу, а відповідач прийняти й оплатити певну продукцію, в асортименті та в кількості відповідно до специфікації №1 (додаток №1) до даного договору, що є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п.6.1 договору оплата за товар проводиться відповідачем протягом 45 банківських днів після дати поставки товару.

Позивач на виконання умов договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 720000грн., що підтверджується накладними №43 від 26.05.2008р., №89 від 18.08.2008р., №114 від 13.10.2008р. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

Відповідач в порушення умов договору за поставлений товар оплату не провів і його заборгованість перед позивачем становить 360000грн.

Дана сума боргу підтверджується актом звірки розрахунків від 01.01.2009р. та не заперечується відповідачем, відтак, правомірно присуджена до стягнення оскаржуваним рішенням.

Судова колегія, зважаючи на приписи ст.ст. 536, 625 ЦК України, прийшла до висновку про обгрунтованість нарахування позивачем 3%річних та інфляційних нарахувань за неналежне виконання зобов"язання, оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов"язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України, якими передбачено сплату неустойки у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов"язання, та умов договору, судом правомірно присуджено до стягнення суму 10 000грн. пені, обчисленої згідно п.9.4. договору.

Що стосується присудження до стягнення витрат по оплаті послуг адвоката, то судова колегія зазначає наступне:

Судові витрати згідно із ст. 44 ГПК України складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (2887-12) .

Адвокатом, відповідно до ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування в якості судових витрат сум, сплачених стороною за отримання юридичних послуг, тільки адвокатам, а не будь-яким представникам.

Право на заняття адвокатською діяльністю п.Ткача С.А. підтверджується свідоцтвом за №465, виданим Одеською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (а.с.39).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2009р. між приватним підприємством "Трансзапчастина" (клієнт по договору) та адвокатом Ткач С.А. укладено договір на надання адвокатських послуг по стягненню з ДТГО "Львівська залізниця" заборгованості із-за неналежного виконання договору від 17.04.2008р. поставки №Л/НХ-08-698НЮ (а.с.37-38). Згідно п.3 даного договору вартість адвокатських послуг складає 54 000грн. з строком оплати до 18.02.2009р. Факт оплати позивачем адвокатських послуг підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №8 від 10.02.2009р., №9 від 11.02.2009р., №10 від 12.02.2009р., №14 від 13.02.2009р., №17 від 16.02.2009р., №18 від 17.02.2009р., а також видатковими касовими ордерами (а.с.8-13, 83-106). Оригінали даних квитанцій та ордерів оглянуті судовою колегією в засіданні 16.09.2009р.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт надання адвокатських послуг та оплати таких позивачем.

Однак, судова колегія, зважаючи на складність справи (поставка здійснена на виконання договору згідно двох накладних, визнання відповідачем суми боргу та підтвердження такої актом звірки розрахунків), тривалість справи (ухвалою від 03.03.2009р. провадження у справі було порушено; 17.03.2009р. розгляд справи відкладено на 31.03.2009р. та 31.03.2009р. прийнято рішення у справі, тобто відбулося два судових засідання), відтак, зважаючи на понесені адвокатом затрати по наданню правової допомоги, а також зважаючи на ціну позову та скрутне фінансове становище відповідача, яке підтверджено документально, судова колегія вважає за можливе, з огляду на розумну необхідність судових витрат, зменшити розмір на послуги адвоката до 10 000грн.

Отже, з"ясувавши обсяг фактично наданих адвокатом послуг та дослідивши документи, які фіксують факт надання таких послуг, судова колегія прийшла до висновку про необхідність часткової зміни рішення суду в частині присудження до стягнення витрат по відшкодуванню послуг адвоката та зменшення даної суми до 10 000грн., як такої, що підтверджена матеріалами та обставинами справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 31.03.2009р. у справі №22/43 змінити в частині присудженої до стягнення суми послуг адвоката, зменшивши дану суму до 10 000грн.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.