Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т. Г. (доповідача),

суддів: Головка В.Г., Логвиненка А. О.

при секретарі судового засідання: Бушанській О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1довіреність № НОМЕР_1

від відповідача-1: ОСОБА_2., довіреність № НОМЕР_1ОСОБА_5 довіреність №НОМЕР_2

від відповідача 2:ОСОБА_3 ліквідатор - арбітражний керуючий, постанова НОМЕР_2ОСОБА_6начальник сектора правової роботи, довіреність № НОМЕР_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні ОСОБА_4АДРЕСА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2008р. у справі № К25/291-08(39/788-07)

за позовом ОСОБА_4АДРЕСА_1

до відповідача-1 Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль"в особі Дніпропетровської обласної дирекції, м. Дніпропетровськ (АДРЕСА_1

відповідача-2 Відкритого акціонерного товариства "ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_1

про визнання неправомірним дій та визнання недійсним договору застави.

В листопаді 2007р. позивач гр-н ОСОБА_4. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль"в особі Дніпропетровської обласної дирекції та Відкритого акціонерного товариства "ІНФОРМАЦІЯ_1"про визнання неправомірними дій щодо укладення договору застави №НОМЕР_1 та визнання недійсним договору застави №НОМЕР_1

Справа неодноразово переглядалась в господарських судах різних інстанцій.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2008р. (суддя Чередко А.Є.) в позові відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_4звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2008р. у справі № К25/291-08(39/788-07) та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву.

При цьому свою позицію обґрунтовує наступним. Господарський суд зазначив, що законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства. Такий висновок є хибним, оскільки позивач вважає, що розпорядження майном товариства шляхом укладення відповідного договору застави без дотримання вимог законодавства та Статуту ВАТ "ІНФОРМАЦІЯ_1"порушило його корпоративні права як акціонера. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач ототожнив власні права та інтереси як акціонера з правами і інтересами самого акціонерного товариства, укладеною відповідачем угодою, права і інтереси ОСОБА_4. як акціонера порушені не були, що є підставою для відмови у позовних вимогах. З цього приводу скаржник зазначив, що наведений висновок суду не ґрунтується на нормах права та будь-яких доказах досліджених в судовому засіданні. В межах даної справи позивач захищає своє корпоративне право на участь в управлінні господарською організацією надане йому законодавством та Статутом.

Ухвалою від 28.01.2009р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.02.2009р. на 12 год. 00 хв.

Відповідач-1 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, просить залишити рішення господарського суду від 25.12.2008р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п. 8.3. Статуту ВАТ "ІНФОРМАЦІЯ_1", в редакції, яка була чинна на час укладення спірного договору, для передачі майна товариства в заставу не вимагалося рішення загальних зборів акціонерів, а спостережною радою позивача було прийнято рішення про уповноваження директора на укладення спірного договору з банком, отже під час укладення спірного договору директор позивача діяв в межах наданих йому повноважень. Вважає, що права позивача внаслідок укладення спірного договору, жодним чином не порушені.

Відповідач-2 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_4. на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2008р. у справі № 25/291-08(39/788-07) залишити без задоволення, оскільки договором застави №НОМЕР_1 укладеним між АППБ "Аваль"і ВАТ "ІНФОРМАЦІЯ_1"права і інтереси ОСОБА_4., як акціонера порушені не були, тому згідно рекомендації ВГСУ від 28.12.2007р. "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" (v5_14600-07) судом першої інстанції у позові ОСОБА_4. правомірно відмовлено.

Ухвалою від 16.02.2009р. розгляд справи було відкладено до 12 год. 30 хв. 16.03.2009р.

В судовому засіданні 16.03.2009р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2001 року між Відкритим акціонерним товариством "ІНФОРМАЦІЯ_1"та Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником прав та обов'язків якого є Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль"в особі Дніпропетровської обласної дирекції, було укладено договір застави №НОМЕР_1 відповідно до умов якого відповідач-2 у забезпечення зобов'язань АТЗТ "ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем-1, що випливають із кредитного договору № НОМЕР_1 передав у заставу належне йому на праві власності наступне майно: нежитлова будівля їдальні зі спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 будівля гуртожитку з господарчими будівлями та спорудами, що розташовані за адресоюАДРЕСА_1 консервний завод із господарчими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Проведений аналіз норм чинного законодавства колегією суддів підтверджує обґрунтованість висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні та спростовує твердження позивача, що спірний договір в порушення вимог законодавства було укладено без наявності відповідного рішення вищого органу товариства щодо розпорядження майном шляхом його передачі в заставу.

Відповідно до вимог п. 8.3. Статуту ВАТ "ІНФОРМАЦІЯ_1", в редакції 1999р., товариство має право продавати, передавати безоплатно, здавати в оренду, надавати в тимчасове користування або в позику належне йому майно юридичним і фізичним особам, а також списувати його з балансу. Рішення про безоплатну передачу і надання майна приймається Загальними зборами акціонерів Товариства. Однак, п. 8.3 Статуту ВАТ "ІНФОРМАЦІЯ_1"не містить заборони виконавчому органу товариства передавати належне товариству майно у заставу без рішення загальних зборів акціонерів.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що за змістом спірного договору застави предмет застави не продавався, не передавався безоплатно, не надавався в оренду, в тимчасове користування або в позику, тому обов'язкова згода загальних зборів у даному випадку була не потрібна. Предмет застави, також не передавався згідно акту прийому - передачі, з балансу підприємства не знімався (доказів не надано).

Спірний договір застави нотаріально посвідчено, однак переходу права власності на предмет застави на його підставі не відбулося. Згідно положень спірного договору предмет застави знаходився з 2001р. до 2007р. у власності позивача та був реалізований тільки в червні 2007р., в ході ліквідаційної процедури, відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Крім того, як вбачається з протоколу Спостережної ради № 7 від 23.06.2001р. ВАТ "ІНФОРМАЦІЯ_1" рішенням Спостережної ради директора товариства ОСОБА_7яким підписано спірний договір, уповноважено на укладення договору застави із банком. Спостережною Радою прийнято рішення про забезпечення кредиту АТЗТ "ІНФОРМАЦІЯ_1цілісним майновим комплексом ВАТ "ІНФОРМАЦІЯ_1"та про доручення директору заводу - ОСОБА_7 укладати договір застави. В свою чергу, Спостережна рада уповноважена приймати рішення такого характеру відповідно до установчих документів товариства.

Згідно з п. п. 7.8. Статуту ВАТ "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 1999р., виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є дирекція. Роботою дирекції керує директор. Дирекція вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів і спостережної ради.

Тому колегія суддів погоджується з наведеним обґрунтуванням місцевим господарським судом та доведеністю того, що укладаючи спірний договір директор ВАТ "ІНФОРМАЦІЯ_1"діяв в межах наданих йому повноважень, а необхідність у прийнятті загальними зборами акціонерів рішення про передачу в заставу майна та укладення спірного договору була відсутня.

Цим висновком, спростовуються посилання позивача на недійсність спірного договору та неправомірність щодо його укладення, внаслідок їх невідповідності вимогам закону є безпідставними.

Окрім того, суд першої інстанції правомірно врахував, що за загальним правилом, передбачені установчими документами обмеження повноважень особи щодо укладення угод у порівнянні з визначеними у довіреності, законі не повинні впливати на відносини підприємства, установи, організації, від імені якої укладено угоду, з іншими особами. Винятком є випадки, коли сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження, як передбачено ч. 3 ст. 92 ЦК України.

Доказів на підтвердження того, що відповідачу-1 було відомо про будь-яки обмеження щодо повноважень директора відповідача-2 під час підписання спірного договору, сторонами до матеріалів справи не подано.

Слід також зазначити, що вирішуючи спір по суті, суд вірно врахував, що у позивача були відсутні правові підстави для звернення до суду з зазначеним позовом з посиланням на наступне.

Позивач є акціонером ВАТ "ІНФОРМАЦІЯ_1", однак не був стороною спірного договору, а внаслідок його укладення ні які права позивача, як акціонера товариства не були порушені.

Так, 07.12.2004р. господарським судом Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № Б29/212/04 про банкрутство ВАТ "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Відповідно до ст. ст. 1, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі - закон), фізичні особи - акціонери, звертаються до господарського суду у встановленому порядку із заявами про визнання їх кредиторами на суму вартості належних їм акції та таким чином становляться учасниками провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог того ж закону, кредитори на протязі 30 днів з моменту порушення провадження у справі про банкрутство повинні надати заяву до господарського суду з вимогами до боржника. Після встановленого строку, вимоги кредиторів не розглядаються та являються погашеними, ОСОБА_4. свої вимоги не заявив (доказів не надано) у зв'язку з чим, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що він як акціонер не брав участі в управління товариством. Відповідно до закону, ліквідатор, після проведення інвентаризації майна боржника, здійснює його реалізацію та задовольняє вимоги кредиторів.ОСОБА_4. майнові вимоги у справі про банкрутство не заявлялись, тому відсутні в реєстрі вимог кредиторів та вважаються погашеними з січня 2005р.

Відповідно до Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) акціонери мають право брати участь у діяльності товариства, одержувати інформацію про його діяльність, здійснювати відчуження часток, брати участь у розподілу; прибутку товариства. Позивач з 2001р. по 2008р. не скористався наданими йому правами.

Укладеною відповідачами угодою права і інтереси ОСОБА_4. як акціонера порушені не були.

Господарський суд Дніпропетровської області, провівши аналіз норм законодавства, судової практики та роз'яснень, дійшов вірного висновку, що акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси тільки у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим товариством.

В зв'язку з цим, колегія суддів вважає рішення господарського суду у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування і винесення нового рішення у судової колегії відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_4залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2008р. у справі № К25/291-08(39/788-07) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.