ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2011 року
м. Київ
Колегія суддів
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Сеніна Ю.Л.,
суддів:
Григор’євої Л.І., Охрімчук Л.І., Балюка М.І., Романюка Я.М.,-
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення апеляційного суду Вінницької області від 8 липня 2010 року,
встановила:
У березні 2010 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі – ПАТ КБ "ПриватБанк") звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 27 грудня 2007 року з ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 109392 cred на суму 6 тис. доларів США зі сплатою 24 % річних та зі строком погашення до 25 червня 2009 року. Однак відповідачка належним чином не виконує умови договору, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 3 911, 76 доларів США. Просив стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором в сумі 3 911, 76 доларів США. В ході розгляду справи, у зв’язку з частковим погашенням відповідачкою боргу, позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором в сумі 3 660, 35 доларів США.
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 20 квітня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 3 660, 35 доларів США, що еквівалентно 28 989 грн. 97 коп. та судові витрати в сумі 432, 16 грн.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 8 липня 2010 року рішення районного суду скасовано, позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 20 558 грн. 20 коп. заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 2 600 доларів США.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .
У зв’язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року (2453-17) .
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 27 грудня 2007 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_6 уклали кредитний договір на суму 6 тис. доларів США зі сплатою 24 % річних зі строком погашення до 25 червня 2009 року (а.с. 5-7).
Однак ОСОБА_6 зобов’язання за кредитним договором не виконала, у зв’язку з чим, станом на 30 березня 2010 року заборгованість за кредитним договором складає 3 911, 76 доларів США.
В ході розгляду справи ОСОБА_6 частково погасила заборгованість за кредитним договором, яка на день ухвалення рішення становила 3 660, 35 доларів США (а.с. 29).
Задовольняючи позов ПАТ КБ "Приватбанк" суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що в порушення умов кредитного договору ОСОБА_6 взятих на себе зобов’язань не виконала, тому сума заборгованості підлягає стягненню з неї на користь позивача в повному обсязі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову апеляційний суд дійшов висновку про те, що вимоги щодо стягнення заборгованості за відсотками по кредиту та штрафів не підтверджені належними доказами.
Крім того, апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції неправомірно стягнув заборгованість за кредитним договором в іноземній валюті, не зазначивши з яких платежів вона складається.
Однак з висновком апеляційного суду не можна погодитись з таких підстав.
Так, станом на 20 квітня 2010 року в ОСОБА_6 виникла заборгованість в сумі 3 660, 35 доларів США, що еквівалентно 20 594 грн. 97 коп., та складається з простроченого кредиту – 2 600, 28 доларів США, що еквівалентно 20 594 грн. 22 коп., прострочених відсотків – 843, 72 долари США, що еквівалентно 6 682 грн. 27 коп., штрафу у вигляді фіксованої частини – 31, 57 долари США, що еквівалентно 250 грн., штрафу, що складає процентну складову – 184, 78 долари США, що еквівалентно 1 463 грн. 46 коп.
Оскільки ОСОБА_6 не виконала умов кредитного договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.
Так, пунктом 5.10 кредитного договору, укладеного сторонами, передбачено нарахування штрафу в сумі 250 грн. та 5 % від суми позову в разі прострочення позичальником платежів за кредитним договором більш ніж на 120 днів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 3.1 кредитного договору встановлено 24 % річних за користування кредитом (а.с. 6 зв.).
За таких обставин посилання апеляційного суду на те, що надані позивачем витяги з особових рахунків на підтвердження розміру заборгованості за процентами та штрафів є документами для службового користування не можна визнати обґрунтованим.
Крім того, ст. 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому, не встановлено заборони на використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд на зазначені норми закону уваги не звернув, у зв’язку із чим рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" задовольнити.
Рішення апеляційного суду Вінницької області від 8 липня 2010 року скасувати, залишити в силі рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 20 квітня 2010 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
Ю.Л. Сенін
Л.І. Григор’єва
М.І. Балюк
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк