ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2011 року м. Київ
Колегія суддів Верховного Суду України в складі:
головуючого Сеніна Ю.Л.,
суддів: Балюка М.І., Григор’євої Л.І.,
Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства (далі – КП) "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи – Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, Служба у справах неповнолітніх Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про стягнення суми заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2009 року КП "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у грудні 2005 року за розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації було створено дитячий будинок сімейного типу, для функціонування якого було виділено квартири АДРЕСА_1, і зазначені приміщення були надані відповідачам. Однак відповідачі не сплачують за надані їм житлово-комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 17 961 грн. 60 коп.
Згодом позивач змінив свої вимоги і просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 23 366 грн. 26 коп.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 2 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2010 року, позов задоволено, постановлено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно суму заборгованості за комунальні послуги в розмірі 11 683 грн. 13 коп. з кожного та судові витрати в сумі 131 грн. 82 коп. з кожного.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять скасувати ухвалені в справі судові рішення і постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом установлено, що у грудні 2005 року за розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації було створено дитячий будинок сімейного типу, для функціонування якого було виділено квартири АДРЕСА_1. 7 липня 2006 року між Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією та відповідачами було підписано угоду про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу, і зазначені приміщення були надані відповідачам. Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2009 року за позовом Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації угоду від 7 липня 2009 року було розірвано.
Задовольняючи позовні вимоги КП "Служба замовника житлово-комунальних послуг", суд виходив із того, що внаслідок невиконання відповідачами умов угоди від 7 липня 2006 року утворилась заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг в сумі 23 366 грн. 26 коп. яка підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку на підставі статей 64, 68 ЖК України.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідачів суми заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг на підставі норм Житлового кодексу України (5464-10) , які визначають права та обов’язки наймачів за договором найму, суд не встановив та у рішенні не зазначив правовий статус відповідачів, які мешкали в квартирах АДРЕСА_1 на яких умовах вони були вселені у квартири та чи укладали будь-які договори між ними та позивачем – КП "Служба замовника житлово-комунальних послуг".
Судом також не перевірено обґрунтованість та правильність визначення позивачем суми заборгованості та її складових (квартплата, опалення, водопостачання, водовідвід), нарахованих на 8 мешканців за період з 5 жовтня 2006 року по 24 березня 2009 року.
Зазначивши у мотивувальній частині рішення про те, що з відповідачів підлягає стягненню в солідарному порядку 23 366 грн. 26 коп., суд постановив рішення про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно суми заборгованості за комунальні послуги в розмірі 11 683 грн. 13 коп. з кожного, фактично застосувавши одночасно як солідарну так й часткову відповідальність
В порушення вимог статті 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив усі доводи апеляційної скарги, не звернув уваги на допущені судом порушення і залишив рішення без змін.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.
Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 2 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Л. Сенін Судді: М.І. Балюк Л.І. Григор’єва Л.І. Охрімчук Я.М. Романюк