ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2011 року
м. Київ
( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Хмельницької області (rs6503309) )
Колегія суддів Верховного Суду України в складі:
головуючого Сеніна Ю.Л.,
суддів: Балюка М.І., Охрімчук Л.І.,
Григор’євої Л.І., Романюка Я.М., -
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про визнання недійсним наказу про розірвання контракту та поновлення на роботі,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про визнання наказу про звільнення недійсним і поновлення на роботі, посилаючись на те, що між ним та Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики на термін з 14 листопада 2006 року до 13 листопада 2009 року укладено контракт, за яким він призначався на посаду директора державного підприємства "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" і одночасно займав посаду головного державного інспектора Хмельницької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду. Наказом Голови Державного комітету від 16 лютого 2009 року № 71 указаний контракт достроково розірвано та звільнено його з посади на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 Кодексу Законів про Працю (далі - КЗпП України (322-08) ) від 18 лютого 2009 року. Просив суд визнати вказаний наказ про звільнення недійсним, мотивуючи тим, що він порушень умов контракту й трудової дисципліни не допускав, а звільнення його проведено без погодження з Хмельницькою обласною державною адміністрацією та в період звільнення він хворів і за лікарняним листом був тимчасово непрацездатним.
рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено. Наказ голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 16 лютого 2009 року № 71 визнано незаконним. ОСОБА_3 поновлено на посаді директора державного підприємства "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2009 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2009 року залишено без змін.
У касаційній скарзі Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики порушується питання про скасування рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2009 року й ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2009 року та ухвалення нового рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 14 листопада 2006 року між Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики і ОСОБА_3 укладено контракт терміном з 14 листопада 2006 року до 13 листопада 2009 року, згідно з яким ОСОБА_3 призначений на посаду директора державного підприємства "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (3 грудня 2007 року державне підприємство "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" державне підприємство "Хмельницькстандартметрологія") і одночасно на посаду головного державного інспектора Хмельницької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду. Наказом Голови Державного комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики від 16 лютого 2009 року № 71 з ініціативи відповідача зазначений контракт розірваний, ОСОБА_3 звільнено з посади за п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з 18 лютого 2009 року.
Визнаючи зазначений наказ незаконним, суди виходили з того, що звільнення позивача проведено з порушенням вимог чинного законодавства.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна.
Установлено, що за результатами перевірки, проведеної відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 22 січня 2009 року № 3-в, щодо діяльності державне підприємство "Хмельницькстандартметрологія" за 2008 рік були виявлені порушення, які свідчать про неналежне виконання функцій головного державного інспектора Хмельницької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил, недотримання при реалізації своїх повноважень вимог нормативно-правових актів, статуту підприємства, наказів голови Держспоживстандарту України. Відповідно до п. 24 контракту керівник несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства.
За результатами цієї перевірки з ОСОБА_3 достроково розірвано контракт, що відповідає змісту наказу та положенням п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
При цьому дотримано положення Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) щодо згоди голови Хмельницької обласної державної адміністрації на звільнення позивача за п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та ст. 36 КЗпП України.
Та обставина, що згода була усною, що підтверджено, правового значення не має. Цей Закон не встановлює, якою повинна бути форма погодження.
Висновки судів про те, що звільнення ОСОБА_3 відбулося в порушення вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України, у цей день він перебував на лікарняному, є помилковими, оскільки його звільнення відбулося не з підстав ст. ст. 40, 41 КЗпП України, а за п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, яка таких застережень не передбачає.
За таких підстав, коли судами до встановлених обставин неправильно застосовані норми матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики задовольнити.
рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2009 року й ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3.
рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
Ю.Л. Сенін
М.І. Балюк
Л.І. Григор’єва
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк