Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК Тріада" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 47/159 від 15.01.2009р. та задовольнити позовні вимоги.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Комунальне підприємство "Оренда" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 4/25 від 27.11.2008р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права в частині стягнення основного боргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2009р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.03.2009р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2009р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Лосєва А.М.

Представники третіх осіб у судове засідання не з’явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Судом встановлено, що 01.08.2008 між відповідачем - ТОВ "Будівельне управління "МЖК-1", як субпідрядником, та позивачем - ТОВ "БМК"Тріада", як генпідрядником, було укладено Договір № 1/08 на виконання будівельно-монтажних, навантажувально-розвантажувальних та інших робіт механізмами і будівельною технікою (далі-Договір № 1/08 від 01.08.2008).

Відповідно до умов Договору № 1/08 від 01.08.2008 генпідрядник (позивач) доручив, а субпідрядник (відповідач) прийняв на себе зобов'язання по виконанню краном РДК-250 будівельно-монтажних, навантажувально-розвантажувальних та інших робіт на будівельному майданчику, що наданий генпідрядником (пункт 1.1); вартість однієї маш./год. становить 153,11 грн. в т.ч. ПДВ — 25,52 грн. (пункт 2.1); оплата за виконані субпідрядником роботи здійснюється генпідрядником щомісячно на підставі довідок про виконані роботи та/або актів виконаних робіт форми (кб-2вдб-3), які оформлені субпідрядником згідно з цінами, наведеними у п. 2.1 договору (пункт 3.1); оплата за доставку крану здіснюється на основі виданого рахунку на протязі 5 банківських днів з дня вистлення рахунку (пункт 3.2).

Підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 Договору № 1/08 від 01.08.2008р. субпідрядник зобов'язався забезпечувати генпідрядника технічно справним краном.

Відповідно до Акту № 254 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 по Договору № 1/08 від 01.08.2008, підписаного повноважними представниками позивача та відповідача і посвідченого печатками сторін, та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за серпень 2008, субпідрядником (відповідачем) було надано, а генпідрядником (позивачем) були прийняті роботи крана РДК-250 загалом на суму 34909,20 грн.

Відповідно до Акту № ОУ-00256ф від 08.08.2008 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по Договору № 1/08 від 01.08.2008, підписаного повноважними представниками позивача та відповідача і посвідченого печатками сторін, субпідрядником (відповідачем) було здійснено роботи по доставці техніки на будмайданчик та монтаж, а генпідрядником (позивачем) були прийняті зазначені роботи загалом на суму 24000,00 грн.

Відповідно до Акту № 284 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 по Договору № 1/08 від 01.08.2008, підписаного повноважними представниками позивача та відповідача і посвідченого печатками сторін, та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за вересень 2008, субпідрядником (відповідачем) було надано, а генпідрядником (позивачем) були прийняті роботи крана РДК-250 загалом на суму 26947,20 грн.

Згідно платіжного доручення № 590 від 15.10.2008 позивачем було перераховано на користь відповідача 24000,00 грн. з призначенням платежу: за доставку техніки на будівельний майданчик згідно акту № 256 від 08.08.2008.

Як вбачається із матеріалів справи, Договір № 415/8 від 01.08.2008, укладений між ТОВ "БМК "Тріада", як замовником, та ВАТ "Будінмашсервіс", як виконавцем, відповідно до умов якого виконавець згідно заявки замовника виділяє для роботи на будівельному об'єкті Свято-Миколаївської церкви у с.м.т Недригайлів Сумської області технічно справний на гусеничному ходу важкий кран РДК-250 з атестованим обслуговуючим персоналом (пункт 1.1); замовник проводить організацію робіт важким краном на об'єкті (пункт 1.2); замовник оплачує виконавцю роботу крану виходячи з фактичного часу надання послуг з розрахунку: важкий кран 130,00 грн. з ПДВ за 1 машино-годину перебазування, демонтаж важкого крану – 21000,00 грн. (пункт 4.1).

Згідно платіжних доручень № 575 від 09.10.2008 на суму 12880,00 грн., № 589 від 14.10.2008 на суму 9999,30 грн. позивачем було перераховано на користь ВАТ "Будінмашсервіс" загалом 22879,30 грн. з призначенням платежу: за роботу будівельне техніки згідно Договору № 415/8 від 01.01.2008.

04.08.2008 між ТОВ "Будівельне управління "МЖК-1", як замовником, та ТОВ "Кван-Груп-7", як виконавцем, було укладено Договір № 85 на надання послуг будівельною технікою відповідно до пункту 1.1 якого виконавець згідно заявки замовника виділяє для роботи на будівельному об'єкті: церква м.Недригайлів Сумської області технічно справний гусеничному ходу важкий кран РДК-250 з атестованим обслуговуючим персоналом.

Листом № 01/112 від 29.08.2008 ВАТ "Будінмашсервіс" повідомило ТОВ "БМК "Тріада" про те, що на об'єкті при будівництві Свято-Миколаївської церкви у с.м.т Недригайлів Сумської області працює будівельна техніка ВАТ "Будінмашсервіс", а саме: важкий кран на гусеничному ходу РДК-25-1 інв. № 441, у зв'язку з чим зазначене товариство просило укласти договір про надання послуг будівельною технікою, та оплатити виконані в серпні 2008 року роботи.

Відповідно до листа позивача № 73 від 03.09.2008, направленого у відповідь на лист №101/112 від 29.08.2008 на адресу ВАТ "Будінмашсервіс", позивач повідомив про те, що на будівництві Свято-Миколаївської церкви у с.м.т Недригайлів Сумської області роботи виконує кран РДК-25-1, який належить ТОВ "Будівельне упраління "МЖК-1", з яким у позивача укладено Договір № 1/08 від 01.08.2008 на виконання робіт.

Листом № 01/132 від 08.09.2008 ВАТ "Будінмашсервіс" у відповідь на лист позивача №73 від 03.09.2008 повідомило ТОВ "БМК "Тріада" про те, що ВАТ "Будінмашсервіс" жодних дозволів на передачу крану в суборенду або виконання будівельно-монтажні навантажувально-розвантажувальних та інших робіт своїми механізмами відповідачу не надавало, у зв'язку з чим вимагало укладення відповідного договору саме з ним, як власником крану та оплатити виконані роботи за серпень 2008 року.

Згідно листа позивача № 79 від 24.09.2008, адресованого відповідачу, позивач повідомив про те, що у зв'язку з тим, що його, як замовника не влаштовують високі розцінки виставлені за кран марки РДК-250, з 01.10.2008 достроково розриває Договір № 1/08 від 01.08.2008.

Відповідач у відповідь на лист позивача № 79 від 24.09.2008, надіслав позивачу лист №203 від 25.09.2008, відповідно до якого не погодився з пропозицією про розірвання Договору №1/08 від 01.08.2008 у зв'язку з тим, що згідно статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. До того ж, за позивачем рахується заборгованість по виконаним роботам на суму 58900,00 грн.

Згідно листа ВАТ "Будінмашсервіс" № 1/230 від 09.10.2008, направленого позивачу ВАТ "Будінмашсервіс" просив позивача провести оплати за роботи крану РДК-250 на будівництві Свято-Миколаївської церкви у с.м.т Недригайлів Сумської області за серпень 2008 року (початок роботи крану - 11.08.2008) у зв'язку з тим, що ТОВ "Будівельне управління "МЖК-1" ці роботи не оплатив.

Відповідно до претензії позивача № 92 від 14.10.2008, направленої у відповідь на претензію відповідача № 203 від 25.09.2008, позивач зазначав, що субпідрядник - ТОВ "Будівельне управління "МЖК-1" при укладенні Договору № 1/08 від 01.08.2008 приховало інформацію, що має суттєве значення, а саме: що власником крану РДК-250 є ВАТ "Будінмашсервіс", і власником крану жодного дозволу на передачу крану в суборенду або на виконання будівельно-монтажних, навантажувально-розвантажувальних та інших робіт не надавав.

Згідно претензії відповідача № 219 від 23.10.2008, направленої на адресу позивача, відповідач просив терміново погасити наявну заборгованість у розмірі 85856,40 грн., а також штрафні санкції за виконані роботи за Договором № 1/08 від 01.08.2008.

В матеріалах справи наявний Дозвіл на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки № 101.05.59-45.21.1 (строк дії з 08.08.2005 по 08.08.2010). виданий територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці України по Сумській області, відповідно до якого ВАТ "Будінмашсервіс" надано дозвіл в процесі виконання будівельно-монтажних робіт по виробництву будівельних матеріалів і конструкцій виконання робіт підвищеної небезпеки.

Також, до матеріалів справи додано належним чином засвідчену копію Паспорту монтажного крану на гусеничному ході РДК-25-1, заводський номер 4210. як зазначав представник позивача у своїх поясненнях в судовому засіданні, кран РДК-25-1 та РДК-250 - є одним і тим же краном.

Відповідно до довідки ТОВ "Будівельне управління "МЖК-1" № 226 від 10.12.2008, на балансі підприємства знаходиться важкий кран МГК-25 БР, інвентарний номер 0000224.

Також, 04.08.2008 між ВАТ "Будінимашсервіс" та ТОВ "Квант груп-7" було укладено Договір на надання послуг будівельною технікою № 405/8, відповідно до якого ВАТ "Будінмашсервіс" згідно заявки ТОВ "Квант-груп-7" виділяє для роботи на об'єкті - Свято-Миколаївська церква у с.м.т Недригайлів Сумської області, технічно справний кран РДК-251 з атестованим персоналом, а ТОВ "Квант груп-1" проводить організацію робіт важким краном на об'єкті.

Згідно статті 761 ч.1 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Стаття 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 229 Цивільного кодексу України визначено, якщо особа, яка вчинила правочин, і помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина 1 перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до умов договору.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 року №3 (v0003700-78) "Про судову практику про визнання угод недійсними" угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.

Відповідно до п. 13 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 (v_111800-99) від 12.03.1999 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною за угодою предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що угода не була б укладена. Помилка повинна мати суттєве значення, зачіпати природу угоди або такі якості її предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (v0003700-78) під обманом у таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди, що укладається.

Згідно умов оспорюваного Договору № 1/08 від 01.08.2008, між позивачем та відповідачем на об'єкті будівництва Свято-Миколаївської церкви у с.м.т Недригайлів Сумської області мали бути виконані підрядні роботи краном РДК-250 (п. 1.1). Умовами зазначеного договору не передбачено, що зазначений кран мав належати відповідачу саме на праві власності, що вимогами чинного законодавства не заборонено. Але відповідачем для виконання своїх обов'язків по Договору № 1/08 від 01.08.2008 було використано кран РДК-250, який знаходився у нього на підставі Договору № 85 від 04.08.2008 з ТОВ "Квант Груп-7", у якого в свою чергу даний кран знаходився у користуванні на підставі Договору на надання послуг будівельною технікою № 405/8 від 04.08.2008, укладеного з власником даного крану - ВАТ "Будінмашсервіс".

Вимогами чинного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України, передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права, яким зокрема і є право користування краном, яке належало ТОВ "Квант-груп-7", на підставі Договору № 405/8 від 04.08.2008 з ВАТ "Будінмашсервіс".

Крім того, предметом оспорюваного Договору № 1/08 від 01.08.2008 не є саме виконання підрядних робіт краном певного виду, який повинен належати відповідачу, а є виконання певного виду робіт, що і є суттєвою умовою договору підряду.

За таких обставин, виконання робіт технікою, яка не належить відповідачу, не є підставою для визнання зазначеного Договору № 1/08 від 01.08.2008 недійсним, зокрема і з підстав, передбачених статтею 230 Цивільного кодексу України.

До того ж позивач жодним чином не заперечував виконання відповідачем робіт краном РДК-250 і здійснив прийняття виконаних відповідачем робіт, що підтверджується двосторонньо підписаними Актами приймання виконаних підрядних робіт по Договору № 1/08 від 01.08.2008.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для визнання Договору № 1/08 від І 01.08.2008 недійсним, згідно статті 230 Цивільного кодексу України як такого, що укладений внаслідок введення в оману та замовчування стороною (відповідачем) обставин, які могли перешкодити вчиненню правочину є необгрунтованими.

Крім того, в апеляційній скарзі позивач зазначає, як додаткову підставу визнання недійсним Договору № 1/08 від 01.08.2008, що підпис, який вчинено на оспорюваному Договорі № 1/08 від 01.08.2008 не належить директору позивача. Дане твердження апелянта колегією суддів не приймається до уваги, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів цього, крім того ця підстава не зазначена в позовній заяві.

Також, підставою недійсності Договору № 1/08 від 01.08.2008 позивач вважає те, що його було введено в оману щодо ціни договору, оскільки ціна оспорюваного договору є завищеною у порівнянні з цінами інших осіб, які надають аналогічні послуги.

Колегія суддів з таким твердженням позивача не погоджується, оскільки відповідно до частин 1, 3 Господарського кодексу України (436-15) ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Згідно зі статтею 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Ціна - це сума грошей, за якою пропонується або фактично здійснюється перехід прав на об'єкт оцінки від продавця до покупця, також грошове відображення вартості товару.

П. 1.20.1 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Чинним законодавством України не встановлено, що ціни на будівельно-монтажні роботи, навантажувально-розвантажувальні роботи та інші роботи механізмами і будівельною технікою є державними фіксованими або регульованими цінами. Такі ціни є вільними і встановлюються у договорі за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилався на те, що Договір № 1/08 від 01.08.2008 було вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином, і він є фіктивним в силу статті 234 Цивільного кодексу України.

Статтею 234 Цивільного кодексу України визначено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим право чином.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням, оскільки посилання позивача як на підставу недійсності Договору № 1/08 від 01.08.2008, що він був укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювались, тобто є фіктивним є - необгрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи, зокрема Актами № 254 приймання виконаних підрядних робіт по Договору № 1/08 від 01.08.2008 за серпень 2008, № ОУ-00256ф від 08.08.2008, вересень 2008, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних повноважними представниками позивача та відповідача і посвідченого печатками сторін, перерахування позивачем на користь відповідача грошових коштів по Договору платіжним дорученням № 590 від 15.10.2008, і які в сукупності підтверджують створення і настання правових наслідків, обумовлених оспорюваним правочином, зокрема таких як виконання робіт відповідачем та їх оплата позивачем.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таки обставин, оспорюваний Договір № 1/08 від 01.08.2008 укладений в порядку та на умовах, визначених законом, докази того, що він укладений внаслідок введення позивача в оману та замовчування стороною (відповідачем) обставин, які могли перешкодити вчиненню правочину щодо майнових прав на кран та необгрунтованості ціни договору зі сторони позивача відсутні.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У частині 2 цієї ж статті встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, колегія Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 1/08 від 01.08.2008 та в підтвердження виконання відповідачем робіт по ньому та їх прийняття позивачем сторонами підписано без заперечень та зауважень Акт № 254 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008, Акт № ОУ-00256ф від 08.08.2008. Акт № 284 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 та відповідні Довідки про вартість виконаних робіт загалом на суму 85856,40 грн. Жодних належних та допустимих доказів в підтвердження наявності у позивача збитків взагалі та зокрема які б настали внаслідок винних дій відповідача суду не надано.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Тріада" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2009р. у справі № 47/159 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101- 105 ГПК України, суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Тріада" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2009р. у справі № 47/159 без змін.