Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Коршун Н.М.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача-1 : Литвин В.В. (за довір.),

від позивача-2 : Литвин В.В. (за довір.),

від позивача-3 : Литвин В.В. (за довір.),

від позивача-4: не з’явився,

від позивача-5: не з’явився,

від відповідача-1: не з’явився,

від відповідача-2: Українчук О.О., Безух О.В. (за довір.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Київської міської ради, Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут Авіаційної технології"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.01.2009

у справі № 36/211-3/232 (суддя

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агора-Т"

ВАТ "Український науково-дослідний інститут швейної промисловості"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катамаран"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремесла"

до Київська міська рада

Відкрите акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут Авіаційної технології"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про зобов"язання вчинити певні дії та визнання права

В червні 2007 р. позивачі звернулися до господарського суду із позовом (враховуючи подані заяви про уточнення позовних вимог), в якому просили:

- визнати право ТОВ "Агора-Т" як набувача 45/100 частин нерухомого майна за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 47, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:85:311:0002 на перехід права користування земельною ділянкою, яка необхідна для розміщення та обслуговування нерухомого майна, площа якої становить 45/100 частин земельної ділянки кадастровий помер 8000000000:85:311:0002, у відповідності з межами визначеними Технічним звітом, виготовленим ТОВ "НВП "Топос" і затвердженим 16.11.2006, загальною площею 6 552,37 кв. м.;

- визнати право ВАТ "Український науково-дослідний інститут швейної промисловості" як набувача 25/100 частини нерухомого майна за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 47, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:85:311:0002, на перехід права користування земельною ділянкою, яка необхідна для розміщення га обслуговування нерухомого майна, площа якої становить 25/100 частин земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:311:0002, у відповідності з межами, визначеними Технічним звітом, виготовленим ТОВ "НВП "Топос" і затвердженим 16.11.2006, загальною площею 6 552,37 кв. м.;

- визнати право ТОВ "Катамаран" як набувача 10/100 частин нерухомого майна за адресою м. Київ. вул. Фрунзе, 47, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:85:311:0002, на перехід прана користування земельною ділянкою, яка необхідна для розміщення та обслуговування нерухомого майна, площа якої становить 10/100 частин земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:311:0002, у відповідності з межами, визначеними Технічним звітом, виготовленим ТОВ "НВП "Топос" і затвердженим 16.11.2006, загальною площею 6 552,37 кв. м.;

- визнати право ТОВ "Рубікон" як набувача 17/100 частин нерухомого майна за адресою м. Київ. вул. Фрунзе, 47, розташованого на земельній .ділянці кадастровий номер 8000000000:85:311:0002, па перехід права користування земельною ділянкою, яка необхідна для розміщення та обслуговування нерухомого майна, площа якої становить 17/100 частин земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:311:0002, у відповідності з межами, визначеними Технічним звітом, виготовленим ТОВ "НВП "Топос" і затвердженим 16.11.2006, загальною площею 6 552,37 кв. м.;

- визнати право ТОВ "Ремесла" як набувача 3/100 частини нерухомого майна за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 47, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:85:311:0002, на перехід права користування земельною ділянкою, яка необхідна для розміщення та обслуговування нерухомого майна, площа якої становить 3/100 частин земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:311:0002, у відповідності з межами, визначеними Технічним звітом, виготовленим ТОВ "НВП "Топос" і затвердженим 16.11.2006, загальною площею 6 552,37 кв. м.;

- визнати право ТОВ "Агора -Т" як набувача 100/100 частин нерухомого майна (трансформаторної підстанції) за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 47, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:85:095:0011, на перехід права користування земельною ділянкою, яка необхідна для розміщення та обслуговування нерухомого майна (трансформаторної підстанції), площа якої становить 100/100 частин земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:095:0011, у відповідності з межами, визначеними договором оренди, укладеним 09.07.2004 та зареєстрованим у Головному управлінні земельних ресурсів 01.07.2005 за № 85-6-00211, загальною площею 122 кв. м.

За результатами нового розгляду спору Господарським судом м. Києва у справі №36/211-3/232 прийнято рішення від 15.01.2009 р., яким позов задоволено повністю.

Відповідачі, не погоджуючись із рішенням господарського суду, оскаржили його до Київського апеляційного господарського суду з підстав порушення судом норм матеріального права, просили скасувати прийняте рішення, у справі прийняте нове, яким відмовити в позові.

В апеляційній скарзі ВАТ "Український науково-дослідний інститут Авіаційної технології" посилається на помилковість висновків господарського суду, зокрема, неправомірне задоволення позовних вимог щодо визнання за позивачами права на перехід права користування спірною земельною ділянкою, враховуючи набуття ними права власності на нерухоме майно, що знаходиться на цій ділянці.

Апелянт також вказує на не встановлення судом конкретної площі земельних ділянок, на які були визнані за позивачами їх права на перехід права користування цими земельними ділянками. Також помилково до спірних правовідносин сторін застосовані положення ст. 377 ЦК України та ст.120 ЗК України, якими передбачена можливість переходу до набувача права користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщені будівлі, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, у разі відчуження житлового будинку, будівлі або споруди, розміщеній на земельній ділянці, наданій у користування.

Апелянт в обгрунтування власної позиції зазначає, що судом першої інстанції не було враховано тієї обставини, що на час відчуження позивачам будівель спірна земельна ділянка, на якій знаходяться ці будівлі, вже була передана відповідачу-2 у довгострокову оренду згідно Договорів оренди земельних ділянок від 09.07.2004 р. Згідно вимог ч.2 ст.120 ЗК України при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки. Однак, відповідних правовстановлюючих документів на підтвердження прав позивачів на користування спірними земельними ділянками (укладених договорів оренди) у позивачів не має. Крім того, у відповідності до вимог ст.124 ЗК України Київською міською радою як компетентним органом, до повноважень якого віднесено прийняття рішення про передачу в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності, відповідного рішення про надання спірної земельної ділянки в оренду позивачам не приймалося. За таких обставин скаржник вважає позовні вимоги заявленими неправомірно, а тому просить залишити їх без задоволення.

В поданій апеляційній скарзі Київська міська рада також просить відмовити позивачам в задоволенні позову, вважаючи його необґрунтованим з огляду на відсутність відповідного рішення компетентного органу про передачу спірної земельної ділянки в оренду позивачам. Крім того, скаржник посилається на порушення позивачами вимог ст. 58 ГПК України щодо об’єднання різних позовних вимог різних заявників, які виникли з різних правових підстав.

Позивачі у відзивах проти заявлених доводів апеляційних скарг заперечують, вважають їх необґрунтованими, а тому просять залишити їх без задоволення. Оскаржуване рішення господарського суду вважають законним, а тому просять залишити його без змін.

Учасники спору були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, позивачі-4,5 та відповідач-1 наданими їм процесуальними правами щодо прийняття участі в судових засіданнях не скористалися, в судові засідання повноважні представники цих осіб не з’являлися, про причини своєї неявки в судове засідання від 11.03.2009 р. суд не повідомили. Судова колегія, заслухавши думку інших представників сторін, приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивачів-4,5 та відповідача-1, повідомленого належним чином.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків та необґрунтовано задовольнив позов.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу отримання права користування спірною земельною ділянкою (яка необхідна для розміщення та обслуговування нерухомого майна позивачами), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 47, в зв’язку із набуттям ними права власності на відповідні частини нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці (яка на час відчуження нерухомого майна була передана в орендне користування відповідачу-2).

Під час розгляду спору господарським судом було встановлено, що на підставі договору дарування від 28 вересня 2005 року, укладеного між Дочірнім підприємством з 100 % іноземною інвестицією "Союз контракт Інвестмент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агора-Т" (далі позивач-1) Позивач-1 є власником нерухомого майна за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 47, а саме - трансформаторної підстанції (в літ. Е) загальною площею 34, 7( кв.м., що складає 6/100 частин від майнового комплексу пл. - 5433, 10 кв.м.

20 жовтня 2005 р. між Дочірнім підприємством з 100 % іноземною інвестицією "Союз контракт Інвестмент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агора-Т" було укладено договір купівлі - продажу нежилих приміщень.

На підставі вищезгаданого договору купівлі - продажу нежилих приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Скляр О.С. Київського міського нотаріального округу 15.08.2003 р. за реєстровим № 3007, та акту прийому-передачі від 22.08.2003 року позивач - 1 є власником нежилих приміщень (в літ. В, Г, Д), що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 47, загальною площею 1745, 60 кв.м., що складає 32/100 частини від майнового комплексу площі 5433, 1 кв.м.

Реєстраційне посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 003737 від 01.12.2005р. підтверджує факт права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агора-Т" на нежилі приміщення (в літ. В, Г, Д) загальною площею 1745, 60 кв.м., що складає 32/100 частин від майнового комплексу площі 5433, 1 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 47.

Також співвласниками вказаного майнового комплексу є: ВАТ "Комерційний банк "Славутич" (далі по тексту - КБ "Славутич") - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Стичинською Г.М. №43 14.01.2002 року, ВАТ "Український науково-дослідний інститут швейної промисловості" - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Скляр О.С. №2109з 29.07.2004 року; ТОВ "Катамаран" - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Скляр О.С. №2122з 27.07.2004 року; ТОВ "Рубікон" - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Скляр О.С. №2139 28.07.2004 року, ТОВ "Ремесла" - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Скляр О.С. №2105 27.07.2004 року.

З вищевикладеного вбачається, що позивачі є співвласниками майнового комплексу площею 5433,10 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 47.

09 липня 2004 р. між Київською міською радою (далі відповідач-1) та Відкритим акціонерним товариством "Український науково-дослідний інститут Авіаційної технології" (далі відповідач-2) укладено договір оренди земельної ділянки. По цьому договору відповідач 1 на підставі п. 18 рішення Київської міської ради від 21.12.2000 р. за № 123/1100 (ra_123023-00) , в редакції п. 20 рішення Київської міської ради від 28.03.2002 р. за № 383/1817 та п. 1 рішення Київської міської ради від 24.04.2003 р. за № 407-1/567 (ra07-1023-03) , за актом приймання-передачі передав, а відповідач-2 прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку для обслуговування та експлуатації адміністративно-виробничих і складських будівель розміром 6608 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 47, кадастровий номер 8000000000:85:311:0002.

Крім того, на підставі договору оренди земельної ділянки від 09 липня 2004р., укладеного між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Український науково-дослідний інститут Авіаційної технології", відповідач -2 прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку для обслуговування та експлуатації адміністративно-виробничих і складських будівель розміром 122 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 47, кадастровий номер 8000000000:85:311:0011.

Як свідчать укладені між відповідачем-1 та відповідачем-2 договори оренди, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:85:311:0002 та земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:85:311:0011 надані відповідачу-2 в оренду для обслуговування та експлуатації адміністративно-виробничих і складських будівель та трансформаторної підстанції на вул. Фрунзе, 47 - тобто для експлуатації та обслуговування того нерухомого майна, яке набуто у власність позивачами, а саме 72/100 частин майнового комплексу за адресою вул. Фрунзе, 47.

Таким чином, земельні ділянки, на яких розташоване належне позивачам нерухоме майно, перебувають в орендному користуванні відповідача-2.

Згідно положень ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на момент укладення вищевказаних договорів), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Частина четверта статті 120 ЗК України зазначає, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Господарський суд, вирішуючи спір та приймаючи рішення, дійшов висновку, що позивачі, придбавши нерухоме майно, розташоване на вул. Фрунзе, 47 у м. Києві, отримали можливість отримати право власності чи користування на земельну ділянку, на якій знаходиться це нерухоме майно на підставі ст. 377 ЦК України, ст.120 ЗК України. З огляду на те, що у зазначених вище договорі дарування та договорах купівлі-продажу не визначено розміру прав позивачів на земельну ділянку, на якій розташована належна позивачам нерухомість, кожен з них має право на земельну ділянку, на якій розташований майновий комплекс, у розмірах їх часток у праві власності на зазначений майновий комплекс.

Однак, дослідивши зібрані у справі докази та розглянувши обставини справи, судова колегія не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, позивачі для захисту своїх прав звернулися до господарського суду із позовними вимогами про визнання за ними їх права як набувачів відповідних частин нерухомого майна за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 47, розташованого на спірній земельній ділянці, на перехід до них права користування цією земельною ділянкою, яка необхідна для розміщення та обслуговування нерухомого майна. А господарський суд першої інстанції рішенням від 15.01.2009 р. у справі №36/211-3/232 задовольнив такий позов.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Колегія приходить до висновку про неправильність обрання позивачами способу захисту своїх прав у суді, з огляду на те, що такий спосіб захисту прав як "визнання судом права на перехід права користування" взагалі є відсутнім, окремим законом чи договором не передбачений.

Одним зі способів захисту прав на земельні ділянки у відповідності до ст. 152 ЗК України є визнання прав на землю. Позови про визнання права на землю пред'являються, зокрема, до місцевих рад у разі відмови ради у видачі правовстановлюючих документів. Натомість судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази відмови ради у наданні позивачам у користування земельних ділянок (ч.9 ст. 124 ЗК України).

Відповідно ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування -на підставі договору оренди. В ст. 377 ЦК України вказано, що якщо договором про відчуження будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. Якщо будівля розташована на земельній ділянці, наданій в користування, то відповідно переходить право користування на частину земельної ділянки, на якій вона розміщена, та на частину ділянка, яка необхідна для її обслуговування.

Колегія звертає увагу на те, що діючим законодавством не передбачений автоматичний перехід земельної ділянки, наданої продавцю нерухомості до нового власника цієї нерухомості, та відмова від конкретних земельних ділянок попереднього землекористувача на користь інших осіб. Відмова від землі здійснюється відповідно ст. 142 ЗК України за заявою землекористувача до власника землі.

Крім того, дослідивши обставини справи, колегія погоджується із доводами скаржників щодо порушення позивачами також правил об’єднання різних позовних вимо г різних заявників, які виникли з різних правових підстав згідно ст. 58 ГПК України.

Частиною 1 ст. 58 ГПК України передбачена можливість об’єднання в одній позовній заяві кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно ст. 23 ГПК України позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно. Процесуальну співучасть (об'єднання позовів для спільного і одночасного розгляду) слід відрізняти від суб'єктивного об'єднання позовів, коли права і обов'язки позивачів не залежать один від одного.

Однак, в даному випадку, як було досліджено судовою колегією, в порушення вимог ст. 58 ГПК України було об’єднано в одне провадження позови різних юридичних осіб з різними позовними вимогами, що випливають з окремих договорів, не зв’язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, що є недопустимим.

З приводу заявлених позовних вимог щодо задоволення господарським судом першої інстанції прав позивачів як набувачів нерухомого майна на користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду спору господарським судом було встановлено, що на час відчуження нерухомого майна позивачам (липень, вересень-жовтень 2004 р.) за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 47, спірна земельна ділянка, на якій знаходиться це нерухоме майно, знаходилося в орендному користування відповідача-2 – ВАТ "Український науково-дослідний інститут Авіаційної технології" для обслуговування та експлуатації адміністративно-виробничих і складських будівель та трансформаторної підстанції на підставі укладених з Київською міською радою договорів оренди земельної ділянки від 09.07.2004 р.

Колегія звертає увагу на положення ст..415 ЦК України (435-15) , якою визначені права та обов’язки землекористувача. Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в об’ємі, визначеному договором.

Частиною 3 ст. 415 ЦК України встановлено, що особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж об’ємі, що і попередній власник будівлі (споруди).

Під час оформлення права власності позивачів на придбане ними нерухоме мано, спірна земельна ділянка знаходилася в орендному користуванні іншої особи, а відчужувач майна - Дочірнє підприємство з 100 % іноземною інвестицією "Союз контракт Інвестмент" не мало відповідних прав на користування цією земельною ділянкою (відповідні правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою не оформлювалися, рішення Київською міською радою про передачу Дочірньому підприємству в оренду земельної ділянки не приймалося).

Тому позивачі, придбавши нерухоме майно, відповідно ч.3 ст. 415 ЦК України могли б набути право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж об’ємі, що і попередній власник - Дочірнє підприємство з 100 % іноземною інвестицією "Союз контракт Інвестмент". Однак, позивачі не надали суду належних і допустимих доказів того, на яких підставах і в якому розмірі попередній власник мав право користування даною земельною ділянкою.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 07 листопада 2005 р. позивач-1 листом №231 від 07.11.2005 р. звернувся до відповідача-2 про надання згоди на вилучення у нього земельних ділянок за адресою: вул. Фрунзе, 47 у Подільському районі м. Києва у зв'язку з відсутністю на них нерухомого майна, яке належить Відкритому акціонерному товариству "Український науково-дослідний інститут Авіаційної технології" та надання позивачу-1 у користування розміром 6608 кв.м., цільове призначення якої - для будівництва та експлуатації адміністративно-виробничих і складських будівель, та 122 кв.м., цільове призначення якої - для обслуговування та експлуатації трансформаторної підстанції, як власника нерухомого майна.

Відкрите акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут швейної промисловості", Товариство з обмеженою відповідальністю "Катамаран", Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремесла" своїми листами не заперечили проти отримання позивачем-1 у власність (користування) земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: вул. Фрунзе, 47 у Подільському районі м. Києва для будівництва офісного центру.

18 листопада 2005 р. відповідач-2 листом № 564 надав згоду позивачу-1 на укладання договорів оренди земельних ділянок по вул. Фрунзе, 47 у Подільському районі м. Києва розміром 6608 кв.м., цільове призначення якої - для будівництва та експлуатації адміністративно-виробничих і складських будівель, кадастровий номер 8000000000:85:311:0002 та 122 кв.м., цільове призначення якої - для обслуговування та експлуатації трансформаторної підстанції, кадастровий номер 8000000000:85:311:0011. Крім того в вищезгаданому листі повідомлено, що укладання договорів оренди одночасно двох земельних ділянок обов'язково.

Крім того, ТОВ "Агора-Т" листом від 09.03.2006 року № 13 звернулось до ВАТ "КБ "Славутич" з проханням надати згоду на примикання до належної банку будівлі нової будівлі при здійсненні будівництва адміністративно-виробничого комплексу.

Листом від 13.03.2006 року № 465/13 ВАТ "КБ "Славутич" повідомив про свою згоду на будівництво адміністративно-виробничого комплексу з торцевої сторони будівлі банку за умови будівництва арки для проїзду. Але в подальшому, своїм листом від 18.09.2006 року №2649/13 ВАТ "КБ "Славутич" повідомив, що земельна ділянка "яка виділена для ВАТ "КБ "Славутич", знаходиться в стадії оформлення, вона призначена для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі" і банк заперечує проти проведення будівельних робіт з примиканням будівлі до правої торцевої сторони будівлі банку та проведення робіт по інженерно-геологічному розвідуванню стану фундаменту будівлі банку.

Зазначене свідчить про бажання змінити позивачами цільове призначення спірної земельної ділянки (для обслуговування та експлуатації адміністративно-виробничих і складських будівель та трансформаторної підстанції), яку вони намагаються отримати в користування (для будівництва офісного центру), що не є допустимим в розумінні вимог ст. 377 ЦК України, ст..120 ЗК України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог з огляду на встановлені судом обставини справи. В позові слід відмовити. Оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 15.01.2009 р. у справі №36/211-3/232 підлягає скасуванню. Подані апеляційні скарги Київської міської ради, Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут Авіаційної технології" визнаються обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

1. Апеляційні скарги Київської міської ради, Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут Авіаційної технології" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.01.2009 р. у справі №36/211-3/232 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути пропорційно з 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агора-Т" (м. Київ,

вул. Фрунзе, 47; код ЄДРПОУ 33639004), 2) Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут швейної промисловості" (м. Київ, вул. П. Любченка, 15; код ЄДРПОУ

00311450), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Катамаран" (м. Київ,

вул. Фрунзе, 47, код ЄДРПОУ 04938795), 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон" (м. Київ, вул.Мельникова, 2/10, к. 316; код ЄДРПОУ 30265280), 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремесла" (м. Київ, вул. Фрунзе, 47, код ЄДРПОУ 21583617) на користь Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883143) 42,50 грн. – державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Стягнути пропорційно з 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агора-Т" (м. Київ,

вул. Фрунзе, 47; код ЄДРПОУ 33639004), 2) Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут швейної промисловості" (м. Київ, вул. П. Любченка, 15; код ЄДРПОУ

00311450), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Катамаран" (м. Київ,

вул. Фрунзе, 47, код ЄДРПОУ 04938795), 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон" (м. Київ, вул.Мельникова, 2/10, к. 316; код ЄДРПОУ 30265280), 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремесла" (м. Київ, вул. Фрунзе, 47, код ЄДРПОУ 21583617) на користь Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут Авіаційної технології" (м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21, код ЄДРПОУ 14308552) 42,50 грн. – державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

3. Матеріали справи №36/211-3/232 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.

г різних заявників, які виникли з різних правових підстав згідно ст. 58 ГПК України.