ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
11.03.09
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs5289444) )
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого -судді - Юркевича М.В.
суддів - Городечної М.І.
Кузя В.Л.
розглянувши апеляційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради м. Львів
на рішення господарського суду Львівської області від 27.10.2008 року
у справі № 3/225
за позовом : Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" м. Львів
до відповідача-1: виконавчого комітету Львівської міської ради м. Львів
до відповідача-2: відділу приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації м. Львів
до відпвідача-3 : Львівської міської ради м. Львів
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області
про визнання права державної власності на нерухоме майно
за участю представників :
від прокуратури Шебеко Н.С. -ст. пом. Львівського міжрайонного транспортного прокурора
від позивача-1 Валага О.О. -ю/т.
від позивача-2 Малькут О.Ф. -ю/т.
від відповідача-1 Клевцов С.А. -спеціаліст
від відповідача-2не з'явився
від відповідача-3: Клевцов С.А. -спеціаліст
від 3-ої особи: Жуган І.О. -головний спеціаліст ю/т.
Права та обов'язки сторін передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Рішенням господарського суду Львівської області від 27.10.2008 року у справі №3/225 задоволено позов Львівського міжрайонного транспортного прокурора, заявлений в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" м. Львів до виконавчого комітету Львівської міської ради м. Львів та до відділу приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації м. Львів, визнавши за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, як органу управління майном, право державної власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають в оперативному управлінні та на балансі ДТГО "Львівська залізниця", розташовані у місті Львові по вул. Таллінській, 3.
Виконавчий комітет Львівської міської ради не погоджується з даним рішенням суду, а тому просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити заявлений позов Львівського міжрайонного транспортного прокурора без розгляду. При цьому, апелянт посилається на наступні обставини і підстави:
· Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не взяв до уваги п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 (v003p710-99) за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, відповідно до якого під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах"потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади;
· Господарський суд Львівської області при винесенні рішення не досліджував правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави;
· У розглядуваній справі прокурором визначено позивачем державне підприємство ДТГО "Львівська залізниця", яке не є органом державної влади;
· В силу ст. 81 ГПК України, якщо господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду.
Державне територіальне-галузеве об'єднання "Львівська залізниця"проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з підстав та мотивів викладених у своєму відзиві. Рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники Львівського міжрайонного транспортного прокурора, Міністерства транспорту та зв'язку та РВ ФДМ України по Львівській області проти доводів апеляційної скарга в судових засіданнях в усному порядку також заперечили вважають їх безпідставними та необґрунтованими, рішення господарського суду Львівської області просять залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Відповідач-2 явку свого представника в жодне судове засідання не забезпечив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на апеляційну скаргу не подавав. Причини неявки суду не повідомив.
Підстави та причини відкладень розгляду справи викладені в попередніх ухвалах Львівського апеляційного господарського суду.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року до участі у даній справі в якості відповідача-3 залучено Львівську міську раду, а від 18.02.2009 року в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області.
В ході перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами та доказами у справі Львівським апеляційним господарським судом з'ясовано:
15.11.2007 року ДТГО "Львівська залізниця"листом № 2491 звернулась до міського голови м. Львова щодо реєстрації права державної власності на об'єкти нерухомого майна, а саме:
- будівля "літ А-3"адміністративного будинку, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 1249,3м2;
- будівля "літ Б-І"деревообробного цеху, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 442,7м-2;
- будівля "літ В-І"столярних і механічних майстерень, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 716,7м-2;
- будівля "літ Г-l"залізобетонного і арматурного цеху, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 561,3м-2;
- будівля "літ Д-l"лісосушки, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 113,2м-2;
- будівля "літ Ж-2"розчинного вузла, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 110,lм-2;
- будівля "літ З-1"гашення вапна, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 59,5м-2;
- будівля "літ Є-1" гараж, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 262,7м-2;
- будівля "літ Е-2"покрівельного цеху, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 272,2м-2
- будівля "літ Й-1"гараж, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 110,8м-2;
- будівля "літ І-1"гараж, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 136,3м-2;
- будівля "літ К-l"склад ГСМ, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 13,lм-2;
- будівля "літ Л-1"склад, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 92,4м-2;
- будівля "літ М-1"вбиральні, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 15,6м-2;
- будівля "літ Н-1"складу, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 45,9м-2;
- будівля "літ О-1"цеху, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 148,5м-2;
- будівля "літ П-l"насосної, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 9,4м-2
- будівля "літ Р-l"складу сипучих матеріалів, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 80,4м-2;
- будівля "літ С-2"санпобудблоку, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 126,8м-2;
- будівля "літ Т-l"складу, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 265,4м-2;
- будівля "літ Т-l-1" прибудови складу, м. Львів, вул. Таллінська, 3, загальною площею 9,3м-2.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, за призначенням дані будівлі використовуються виключно для потреб залізничного транспорту, мають специфічну конструкцію за якою їх можна ідентифікувати, як об'єкти залізничного транспорту. Відокремлений підрозділ "Управління будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд" ДТГО "Львівська залізниця"здійснює утримання, ремонт та сплату до бюджету всіх необхідних та обов'язкових платежів щодо утримання зазначених будівель. Самі ж об'єкти нерухомого майна складають інфраструктуру залізничного транспорту, розташовані на території ВП "Управління будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд" та відображені на його балансі, що підтверджується інвентарними картками.
Технічні паспорти на вказані об'єкти нерухомості виготовлені Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за зверненням ДТГО "Львівська залізниця". Згідно довідки БТІ та ЕО № 10/4701 від 13.11.2007р. дані будівлі на праві власності не зареєстровані, свідоцтва про право власності не видавались.
У відповідь на звернення ДТГО "Львівської залізниці" відділ приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації листом №32/587-11/25 від 19.12.2007 року відмовив в реєстрації права державної власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна, з підстав відсутності документів передбачених п. 6 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.03.2006 року № 394, а саме: рішення про надання дозволу на будівництво або прийняття у державну власність, акт державної комісії про ввід в експлуатацію об'єкту, акт про право користування земельною ділянкою.
Львівський міжрайонний транспортний прокурор, з огляду на вищенаведені обставини та враховуючи положення ст. 392 ЦК України, звернувся до господарського суду Львівської області з позовними вимогами до виконавчого комітету Львівської міської ради та відділу приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на об'єкти нерухомого майна, закріплені за ВП "Управління будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд".
У своїх доводах позовної заяви міжрайонний транспортний прокурор звертає увагу суду на те, що згідно п. 4 статуту Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 413 від 03.05.2006р., майно залізниці становить виробничі та невиробничі фонди, а також цінності, вартість яких відображається у балансі залізниці. Майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського віддання. Згідно виписки з інвентарної картки обліку основних фондів ВП "Управління будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд" ДТГО "Львівська залізниця" спірні будівлі були збудовані ще у 1952-1969 роках та передані на баланс залізниці. Невизнання права державної власності на об'єкти інфраструктури залізничного транспорту, а так само відмова від реєстрації такого права, несе загрозу втрати об'єктів державної власності та порушує майнові права представника власника.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що оскаржене рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. При цьому, судова колегія виходить із наступного:
Скаржник у своїх доводах апеляційної скарги звертає увагу суд на те, що ДТГО "Львівська залізниця"є господарюючим суб'єктом, діє відповідно до статуту на принципах підприємництва, управління господарською діяльністю, не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а транспортним прокурором заявлено позов не в інтересах держави, а в інтересах суб'єкта господарювання, що в свою чергу суперечить нормам процесуального права.
Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, враховуючи практику Верховного Суду України (постанову Верховного Суду України від 07.02.2006 року в справі № 36/227) та практику Вищого господарського суду України (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2007 року в справі № 4/1342-29/176) звертає увагу скаржника на те, що згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України до основних функцій прокуратури віднесено представництво інтересів держави в судах у випадках, визначених законом. Норма даної статті кореспондується із ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", якою передбачено представництво прокуратурою у формі звернення до суду з заявами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.
Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 року № 3-рп/99 (v003p710-99) за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року (v003p710-99) під поняттям "орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах"потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Із змісту позовної заяви Львівського міжрайонного транспортного прокурора вбачається, що позовні вимоги заявлено в інтересах держави уповноваженого органу Міністерства транспорту та зв'язку України в особі ДТГО "Львівська залізниця".
ДТГО "Львівська залізниця"створене на державній власності (п. 1.1. статуту) відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт", статутне територіально-галузеве об'єднання належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України -центрального органу виконавчої влади.
Доводи скаржника про те, що міжрайонним транспортним прокурором заявлено позов не в інтересах держави, а лише в інтересах суб'єкта господарювання є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи. Більше того, апелянт не звертає уваги на те, що транспортним прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України а також залізниці. Отже, підстави для залишення позову без розгляду згідно ст. 81 ГПК України відсутні.
Місцевий господарський суд приймаючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що позивач набув майно на законних підставах, а відтак об'єкти нерухомості підлягають державній реєстрації. Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно п. 7 ч.1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначається правовий режим власності.
Згідно з ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності -це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом (185-16) , повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Згідно п. 4 статуту ДТГО "Львівська залізниця", майно залізниці становить виробничі та невиробничі фонди, а також цінності, вартість яких відображається у балансі залізниці. Майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського віддання. Джерелами формування майна залізниці є в тому числі власні капітальні вкладання та майно відокремлених підрозділів, що входять до складу залізниці.
Спірні об'єкти нерухомого майна знаходяться на балансі залізниці (відокремленого підрозділу) згідно з інвентарними картками (а.с. 21-39). За рахунок коштів балансоутримувача Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" було виготовлено технічні паспорти на всі будівлі, які є предметом розгляду.
Місцевим господарським судом в процесі розгляду справи також досліджено і те, що ухвалою Львівської міської ради № 1637 ВІД 20.03.2008 року земельна ділянка загальною площею 1,8508 га. за адресою м. Львів, вул. Таллінська, 3 передана ДТГО "Львівська залізниця"у постійне користування для обслуговування виробничої бази відокремленого підрозділу "Управління будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд"на якій розташовані спірні об'єкти (а.с. 93).
Спірні будівлі, як вбачається із наявних матеріалів справи, були збудовані ще у 1952-1969 роках та передані на баланс Дистанції цивільних на ст. Львів Львівського відділення Ордена Червоного Трудового Прапора Львівської залізничної дороги Міністерства шляхів сполучень СРСР.
Відповідно до п. 1 Указу Президії Верховної Ради України "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" № 1452-XII від 30.08.1991 року (1452-12) підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України.
Згідно з наказом Фонду державного майна України № 154 від 03.12.1991 року та установчого договору від 24.10.1991 року у складі іншого майна спірні об'єкти були передані Фондом у господарське віддання Львівській державній залізниці, яка в подальшому була перейменована в ДТГО "Львівська залізниця".
Стаття 9 Закону України "Про транспорт" передбачає, що транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями Міністерства транспорту України, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи. Дана норма статті також кореспондується із статтею ст. 5 Закону України "Про залізничний транспорт", яка передбачає, що майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 ГК України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання. Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у встановлених випадках. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
В силу ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вбачається з матеріалів справи, єдина причина відмови в оформленні права державної власності на спірні будівлі є недостатність, на думку відповідачів, правовстановлюючих документів. У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності не тільки якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, але й у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищенаведені обставини а також наявні в матеріалах докази та керуючись нормами матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, господарський суд Львівської області правомірно прийшов до висновку підставності задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 27.10.2008 року по суті є законним, відповідно до ст. 43 ГПК України ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, в зв'язку з чим, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволені апеляційної скарги виконавчого комітету Львівської міської ради м. Львів відмовити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 27.10.2008 року у справі №3/225 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4.Матеріали справи № 3/225 повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя
Суддя
Суддя
Юркевич М.В.
Городечна М.І.
Кузь В.Л.
Справа № 3/225