ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2011 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Гуменюка В.І., Жайворонок Т.Є.,
Луспеника Д.Д., Лященко Н.П.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення вартості будівельних матеріалів та робіт за договором підряду за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Донецької області від 25 березня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у квітні 2007 року між ним та ОСОБА_7 було укладено договір підряду на виконання робіт із демонтажу старих і спорудження нових будівель на земельній ділянці відповідача. Позивач свої зобов’язання виконав, проте ОСОБА_7 оплату за роботу й матеріали не провів. ОСОБА_6 просив стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8 на його користь вартість будівельних матеріалів - 53 862 грн., за демонтаж старих будівель - 11 038 грн., за будівництво блоку приміщень - 42 981 грн. та судові витрати.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 30 грудня 2008 року позов задоволено частково: стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 за будівельні роботи - 48 820 грн., за будівельні матеріали - 39 814 грн., судові витрати - 3 219 грн. 88 коп.; у решті позовних вимог - відмовлено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь держави судовий збір у розмірі 796 грн.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 25 березня 2009 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_6 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 25 березня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 розд. XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453–VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .
У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453–VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) .
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_6 не довів, що між сторонами було укладено договір на виконання будівельних робіт, оскільки такий договір повинен бути вчинений у письмовій формі.
З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.
За положеннями ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що в 2002 році подружжя ОСОБА_8 і ОСОБА_7 придбали житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1. У судовому засіданні представник ОСОБА_7 пояснив, що: в 2007 році між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 був укладений договір про демонтаж старих споруд і зведення нового приміщення за указаною адресою; ОСОБА_6 провів роботи з демонтажу старих і будівництвау новий приміщень; ОСОБА_7 за виконану роботу розрахувався, але підтверджуючих доказів не має; будівельні матеріали купував ОСОБА_7 за власні кошти, але документів не має. Висновком будівельно-технічної експертизи від 13 жовтня 2008 року № 676/08 установлено, що за адресою: АДРЕСА_1 збудовано блок приміщень; вартість демонтажу старих приміщень становить 11 038 грн., вартість будівельних робіт із зведення нового блоку приміщень - 96 843 грн., з яких вартість будівельних матеріалів складає 53 862 грн.; вартість, кількість та конструкції будівельних матеріалів, використаних при будівництві блоку приміщень за вказаною адресою, відповідають найменуванню та кількості будівельних матеріалів, зазначених у наданих ОСОБА_6 накладних. Наданими ОСОБА_6 доказами (чеки, накладні) підтверджуються його витрати на будівельні матеріали в період з 7 травня 2007 року до 27 вересня 2007 року на суму 39 814 грн. Постановою Краматорського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 14 листопада 2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_7 за ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство) за заявою ОСОБА_6 При цьому ОСОБА_7 від дачі пояснень старшому дільничному інспектору Краматорського МВ ГУ МВС України в Донецькій області відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.
За положеннями ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Оскільки представник відповідача ОСОБА_9 визнав факт укладання між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договору на проведення демонтажу старих приміщень і будівництво нових приміщень та факт виконання ОСОБА_6 свого зобов’язання, то ці обставини доказуванню не підлягають.
Крім того, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, відповідачі вказували лише на недодержання форми спірного договору, проте не заперечували як сам факт укладення договору підряду, так і його виконання.
Ураховуючи установлені у справі обставини й вимоги закону, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договір підряду на виконання ОСОБА_6 будівельних робіт зі свого матеріалу на земельній ділянці, на якій розташований належний ОСОБА_8 будинок, а її чоловік, ОСОБА_7, зобов’язався оплатити виконану роботу; ОСОБА_6 зобов’язання в повному обсязі виконав, у той час як ОСОБА_7 коштів за виконані роботи та будівельні матеріали йому не сплатив.
Надані ОСОБА_6 на підтвердження виконання спірного договору докази відповідачами не спростовані.
Під час дослідження доказів та встановлення зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права.
Апеляційний суд у порушення положень ст. ст. 213, 214 і 303 ЦПК України не навів достатніх мотивів, за якими він вважає неправильними висновки місцевого суду; не встановив і не зазначив у рішенні, у чому полягає порушення судом першої інстанції встановленого порядку дослідження доказів або в дослідженні яких доказів судом було неправомірно відмовлено; установлені місцевим судом факти не спростував та, ґрунтуючись на тих самих доказах, дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_6 не надав доказів на підтвердження позовних вимог.
За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 25 березня 2009 року скасувати, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30 грудня 2008 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
В.І. Гуменюк
Т.Є. Жайворонок
Д.Д. Луспеник
Н.П. Лященко