Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.12.2008р. у справі № 16/144 частково задоволено позов підприємця ОСОБА_1, м.Берегово Закарпатської області, ід. номер НОМЕР_1, та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Закарпатгаз", м.Ужгород, на користь позивача 39507 грн. матеріальних збитків, 393,07 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита, 46,38 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3734,16 грн. у відшкодування сплачених послуг адвоката пропорційно розміру задоволених вимог; в решті позову відмовлено.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. № 618 (z0067-06) та ст.ст. 24, 225 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду, скаржник, відповідач у справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині задоволення позову скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи, з мотивів у ній наведених.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заперечення позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 17.12.2003р. між позивачем (покупець) та ЗАТ "Київгазпостач" (постачальник) було укладено договір № 234/10-04 постачання природного газу, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався продати позивачу в 2004р. природний газ, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору (п.1.1 договору). Відносини згідно з вказаним договором між сторонами тривали станом на 2008р.

На підставі вказаного договору між позивачем та відповідачем кожного року укладалися договори на транспортування природного газу.

08.01.2008р. між позивачем (замовник) та відповідачем (облгаз по договору) укладено договір № Б-4/П на транспортування природного газу, предметом якого є надання облгазом послуг з транспортування природного газу замовника для власних потреб (роботи котелень, опалювання виробничих приміщень, житлових будинків операторів, об'єктів соціальної сфери, які знаходяться у замовника на балансі) та оплата транспортних послуг замовником (п.1.1).

У п.2.1 договору на транспортування газу визначено, що облгаз здійснює протягом 2008р. транспортування газу на власні потреби на об'єкти замовника в об'ємі 11000 тис. куб.м. за місяць. Зазначені обсяги повинні відповідати обсягам передбаченим договорами на постачання природного газу. За їх відповідність відповідальність несе замовник.

Відповідно до п.3.13 договору на транспортування газу облік газу ведеться згідно з "Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", "Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України", Правилами РД-50-213-80, "Порядком доступу до єдиної газотранспортної системи", інших нормативних документів. Оперативний контроль за споживанням газу замовника здійснює облгаз.

29.05.2008р. при черговому відвідуванні пекарні представником Берегівської філії ВАТ "Закарпатгаз", останнім акту про транспортування та споживання газу не складено, оскільки лімітів на споживання газу пекарнею на травень 2008р. не було. Представник ЗАТ "Київгазпостач" по телефону підтвердив, що ліміти відсутні,

У матеріалах справи знаходиться лист ЗАТ "Київгазпостач" від 19.06.2008р., у якому останнє повідомляло позивача, що в травні та червні 2008р. поставка природного газу для хлібопекарні не може бути здійснена в зв'язку з відсутністю відповідних обсягів газу.

01.06.2008р. між позивачем та ТОВ "Компанія "Тандем плюс"(постачальник по договору) укладено договір №Г_245-Б/08, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався передати позивачу природний газ, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити газ. Згідно з п.1.2. договору постачання газу здійснюється відповідно до графіку протягом 2008р.

Берегівська філія ВАТ "Закарпатгаз" надіслала позивачу листа від 19.06.2008р. за вих.№ 441, у якому повідомила, що у зв'язку з відсутністю виділених лімітів газу, на підставі п.п.3.7.4, 3.10 двостороннього договору на транспортування природного газу, керуючись п.п.2,3,6 Постанови Кабінету Міністів України "Про затвердження порядку пооб'єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення" 24.06.2008р. о 09 год. 30 хв. буде припинено газопостачання об'єкта що в м.Берегові по вул.Петефі, 11.

20.06.2008р. безпосередньо відповідачем надіслано позивачу листа за № 18/1897, в якому позивача повідомлено, що на хлібопекарні комерційний облік природного газу здійснюється із грубим порушенням положень "Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України" та "Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання". В листі вказано, що на об'єкті: хлібопекарня в м.Берегово по вул.Петефі, 11 вузол комерційного обліку повинен бути змонтовано на базі газового лічильника із нормованою похибкою вимірювання об'ємної витрати 1,0% та діапазоном вимірювання по витраті D=1:100. Типорозмір вказаного лічильника повинен становити G25. Вказаний лічильник має бути укомплектований температурним електронним коректором об'єму газу.

24.06.2008р. відповідачем проведено відключення газопостачання від хлібопекарні, про що представниками Берегівської Філі ВАТ "Закарпатгаз" складено акт. Проте, того ж дня поновлено газопостачання, про що представниками ВАТ "Закарпатгаз" та довіреною особою позивача складено акт. В акті вказано, що в 18:40 год. у споживача п/п ОСОБА_1. поновлено газопостачання і знято пломби № 1746701 та № 1746703 із залізних арматур на основі гарантійного листа довіреної особи Ковач М.О., зареєстрованого під № 301 від 34.06.2008р. в Берегівській філії. В разі не виконання особою умов гарантійного листа (заключення договору на постачання газу і оплати рахунку за травень, червень в сумі 63626,36 грн.) без попередження буде від'єднано механічно від газопостачання 25.06.2008р. о 16:00 год.

Згідно з гарантійним листом, позивач гарантував 25.06.2008р. укласти договір на закупівлю газу в "Закарпатгаз" та зазначив про отримання рахунку на оплату б/н від 24.06.2008р. Так, в рахунку від 24.06.2008р. вказано до сплати суму 53021,96 грн. за природний газ за травень-червень 2008р.: 25889 м-3 за травень 2008р. та 16006 м-3 за червень 2008р. Всього до сплати з ПДВ 63626,36 грн.

Позивач листом від 02.06.2008р. звертався до відповідача з проханням укласти договір для постачання газу для потреб хлібопекарні м.Берегово вул.Петефі.

Позивач стверджує, що 25.06.2008р. її довірена особа підписала проект договору, виготовлений відповідачем, проте представник відповідача договір не підписав, відповідач пояснив, що договір не підписав через відсутність належно оформленого доручення представника. Позивач вказує, що відповідач продовжував погрожувати відключенням газопостачання і неодноразово намагався це зробити. Так, у матеріалах справи містяться повідомлення Берегівської філії ВАТ "Закарпатгаз" за № 468 від 25.06.2008р. та за № 569 від 25.07.2008р. про припинення газопостачання.

Позивач платіжним дорученням № 149 від 02.07.2008р. сплатив 51500,00 грн. за фактично використаний газ за квітень-травень-липень 2008р. - 33948 м.куб.

Судом встановлено, що 29.05.2008р. представниками Берегівської філії ВАТ "Закарпатгаз" проводилося обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку у хлібопекарні позивача, про що складено акт, в якому вказано наступне: на лічильнику G6 Октава № 569706 відломлене скло з лічильного механізму; на лічильнику G10 Самгаз № 2234469 наявні механічні пошкодження заводських пломб на лічильному механізмі. Як вбачається з акту, представниками Берегівської філії ВАТ "Закарпатгаз" було перекрито і опломбовано, оскільки лічильники підлягають державній провірці та попереджено про відключення газу в зв'язку з відсутністю лімітів. Встановлено, що лічильники було зняті та відправлені на позачергову державну повірку та проведення належної експертизи. При проведенні експертизи комісією, до складу якої входив державний повірник ДП "Закарпаттястандартметрологія" були виявлені втручання у лічильні механізми двох лічильників: мембранного лічильника виробництва "Самгаз" типорозміру G10 зав.№ 223469 та лічильника виробництва "Генератор" типорозміру G6 зав.№ 569706, а саме пошкодження пломб та механічні пошкодження коробок лічильних механізмів, про що складено акт № 20 експертизи лічильника газу від 05.06.08.

Відповідач стверджує, що у зв'язку з непридатністю лічильників у позивача відповідно до п.4.3 договору та п.п.5.13.1, 5.13.2 Правил проведено перерахунок обсягів спожитого газу по проектній номінальній потужності неопломбованого газового обладнання.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі дії відповідача є протиправними та вчинені із порушенням чинного законодавства, виходячи з наступного.

У відповідності до п.5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. № 618 (z0067-06) (далі Правила № 618), перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (засобів вимірювальної техніки); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів.

Вищевказане підтверджує, що у відповідача не було правових підстав здійснювати перерахунок об'єму протранспортованого газу, оскільки жоден із наведених у п.5.13 Правил № 618 випадків не підходить до фактичних обставин, що зафіксовані в акті обстеження від 29.05.2008р. та акті експертизи № 20 від 05.06.2008р.

Що стосується п.12.10 Правил № 618, де встановлено, що у разі виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи роботу ЗВТ може складатися акт, який може бути підставою для проведення перерахунків об'єму прийнятого-переданого газу, то слід взяти до уваги акт № 20 експертизи лічильника газу, де вказано, що лічильник не відповідає вимогам п.6.4.1 Рекомендацій Р 50-071-98 по зовнішньому виду через несанкціоноване втручання. Однак, у цьому ж акті вказано, що лічильник функціонує, герметичний та вкладується в допустимі похибки. Отже, зафіксоване відповідачем несанкціоноване втручання у газовий лічильник не відноситься до недоліків, що впливають на результати вимірювань об'ємів газу прийнятого позивачем відповідно до п.п.5.13, п.12.10 та п.4.3 договору № Б-4/П на транспортування природного газу від 08.01.2008р. Судом встановлено, що відразу після зняття газових лічильників на повірку на їх місце відразу були встановлені нові лічильники: G6 № 260610; G10 № 005368; G4 № 00290733 (акт від 29.05.2008р., журнал обліку), які відповідач відмовився опломбовувати. Також, слід взяти до уваги ту обставину, що починаючи з 30.08.2008р. облік газу у позивача здійснювався з використанням вузла обліку газу GМS-G25 зав.ном. 0046784, встановленого на вимогу відповідача. Покази за вказаним лічильником газу за період з 30.08.2008р. по 30.09.2008р. становлять 10363 м-3. Для порівняння за червень 2008р. згідно з показами лічильників G6 та G10 позивачем було використано 10572 м-3 газу.

Неправомірними є дії позивача, щодо неопломбування лічильників після їх заміни 29.05.2008р. Відповідно до договору на транспортування природного газу відповідач взяв на себе обов'язок щодо надання послуг з транспортування природного газу позивачу. Газоспоживаюче обладнання та прилади обліку, наявні у позивача на момент укладення договору та виникнення обставин, що є предметом спору, є аналогічними. Згідно з п.4.15 договору на транспортування природного газу лише при зміні кількості та якості газоспоживаючого обладнання та приладів обліку замовник (позивач) повинен попередньо погодити заміну (зміну) з облгазом (відповідачем) та внести зміни в проектно-кошторисну документацію. Отже, матеріали справи та зміст договору підтверджують, що відповідачу було відомо про наявні у позивача прилади обліку газу, а тому відповідач зобов'язаний здійснювати транспортування газу позивачу та приймати облік газу та засоби вимірювальної техніки наявні на момент підписання договору.

Відповідно до п.5.12 Правил № 618, у разі виникнення між сторонами суперечливих питань щодо технічних, у тому числі метрологічних, характеристик ЗВТ, сторони договору мають право вимагати проведення позачергової або експертної повірок ЗВТ територіальними органами Держспоживстандарту. Проте, як вбачається із матеріалів справи, відповідач в односторонньому порядку відмовився опломбовувати наявні у позивача ЗВТ, а згодом став вимагати (лист від 20.06.2008р. № 18/1897) встановлення іншого лічильника типорозміром G25. Як свідчать матеріали справи, наявні у позивача засоби обліку (G4; G6; G10) встановлені і функціонують протягом тривалого часу. До травня 2008р. відповідач таких вимог не виставляв, при цьому здійснював регулярне обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку підприємств-споживачів природного газу, про що свідчить, зокрема акт від 31.03.2008р., де вказувалося про необхідність проведення повірки газових лічильників. 30.08.2008р. позивач встановив вузол обліку газу GМS-G25 зав.ном. 0046784.

Крім того, договір на транспортування природного газу, який укладений між позивачем та відповідачем та Правила № 618 безпосередньо не передбачають обов'язку замовника (позивача) за свій рахунок здійснювати заміну існуючого лічильника газу.

Неправомірними є дії відповідача, у результаті яких він отримав оплату у сумі 51500,00 грн. по рахунку на оплату б/н від 24.06.2008р. Враховуючи положення ч.1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання, у сфері постачання газом можуть виникати з угод передбачених законом. Незважаючи на відсутність укладеного між позивачем та відповідачем договору на постачання природного газу та погодження його істотних умов договору (ст. 180 ГК України), останній виставив рахунок на оплату та прийняв грошові кошти.

За таких обставин, відповідач безпідставно вимагав оплати за газ та здійснював перерахунок обсягів спожитого газу по проектній номінальній потужності неопломбованого газоспоживаючого обладнання за травень - 14632 м-3, червень - 14160 м-3, липень - 14632 м-3 та серпень - 14632 м-3 2008р. та безпідставно вказав у рахунку б/н від 24.06.2008р. кількість газу за травень 25889 м-З та за червень 16006 м-З.

Позивач з травня по серпень 2008р. сплатив відповідачу за споживання газу 65949 грн.: 51600,00 грн. платіжним дорученням № 149 від 02.07.2008р. за рахунком б/н від 24.06.2008р. за травень, червень 2008р.; 14349,00 грн. платіжними дорученнями № 1 від 02.09.2008р., № 220 від 09.09.2008р., № 223 від 12.09.2008р. за рахунком № 8/3091/Б від 20.08.2008р. за липень 2008р.

За травень, червень 2008р. позивачем фактично згідно з показами лічильників спожито 19832 м-3, вартість яких становить 36142 (у т.ч. ПДВ).

Крім того, виставляючи до сплати рахунок № 8/3091/Б від 20.08.2008р. на суму 14348,77 грн., відповідач не взяв до уваги, що 01.06.2008р. позивач уклав договір поставки газу з ТзОВ "Компанія "Тандем плюс", по якому поставки газу, попередньо оплачені позивачем (21116 грн. згідно з платіжним дорученнням № 148 від 27.06.2008р. та 20000 грн. згідно плататіжним доручененням № 57 від 27.06.2008р.), здійснювалися з липня 2008р.

Таким чином, різниця в переплаті відповідачу за спожитий газ складає 29807 грн. (65949 грн. - 36142 грн.).

При цьому, у розрахунку матеріальних збитків позивача зайво врахована сума 21664,06 грн., яка є переплатою ЗАТ "Київгазпостач", у якого були відсутні ліміти газу з травня 2008р.

У відповідності до ч.1 ст. 24 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законі інтереси якого порушено.

До складу збитків відповідно до ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України, зокрема включаються додаткові витрати, понесені стороною яка зазнала збитків, внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції підставно та обґрунтовано дійшов висновків про стягнення з відповідача матеріальних збитків в сумі 29807 грн., яка є переплатою відповідачу за спожитий газ, а також збитків у вигляді витрат на оплату вартості нового вузла обліку газу типу G25, вартість якого з коректором становить 9700 грн., всього в сумі 39507 грн., та в цій частині задоволив позов

Щодо відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог з мотиву їх недоведеності в частині відшкодування збитків, які полягають у здійсненні позивачем таких витрат: вартість виготовлення техдокументації на встановлення вузла обліку газу G25 в сумі 308 грн., погоджувальні роботи в Держенергозбережені в сумі 109 грн.; витрати пов'язані з вимушеним вилученням із обігу кредитних коштів в сумі 37137,61 грн., у зв'язку з чим зайво сплачено 2321,10 грн. відсотків за банківським кредитом; витрати на відрядження у сумі 1000 грн.; витрати понесені за транспортні послуги та простоювання машини в сумі 9664,16 грн., а також позовних вимог про зобов'зання опломбувати газові лічильники хлібопекарні по вул.Петефі, 11 у м.Берегово та про припинення протиправних дій в частині відключення газопостачання, то рішення господарського суду в цій частині не оспорюється.

Щодо часткового задоволення вимоги позивача про стягнення витрат, пов'язаних з наданням послуг адвокатом, в сумі 3734,16 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог, то такі відповідно до ст. 44 ГПК України входять до складу судових витрат, є документально доведеними і підлягають стягненню згідно з ст. 49 ГПК України з винної сторони, тобто відповідача.

За таких обставин, враховуючи, що доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до ст. 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України скаржником не доведено, а оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.