Відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний комбінат" звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" про визнання недійсною кредитної угоди від 11.11.1997 № 01/04-159 в частині пункту 2.9 розділу 2 (Визначення термінів), розділу 4 (Предмет угоди та цілі кредиту), пункту 10.1 розділу 10 (Порядок нарахування та сплати плати за надання гарантії та кредиту), пункту 11.2 розділу 11 (Порядок нарахування і сплати пені за прострочені платежі), підпункту 12.1.3.2 (Рахунки кредиту) пункту 12.1.3 (Відкрити постачальнику такі рахунки) пункту 12.1 (Кредитор зобов’язується) розділу 12 (Права та обов’язки сторін), підпункт 12.3.3 пункту 12.3 (позичальник зобов’язується) розділу 12 (Обов’язки та права сторін). Позивач у позовній заяві зазначав, що Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про надання іноземним кредиторам гарантій для забезпечення виконання ВАТ "ХБК" зобов’язань щодо повернення іноземних кредитів, які залучаються на умовах самоокупності, тому, на його думку, вказані умови кредитної угоди є такими, що суперечать акту цивільного законодавства України, і як наслідок є недійсними.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач збільшив позовні вимоги та просив суд:

1. Визнати недійсною з дня укладення Кредитну угоду від 11.11.1997 року №01/04-159, укладену між ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" та Державним експортно-імпортним банком України в частині:

- пункту 2.15 статті 2 (Визначення термінів): "Плата за надання гарантії Кабінетом Міністрів України - сплачується на рахунок Головного управління Державного казначейства України у розмірі 1% річних суми гарантії, відповідно до угоди "Про порядок відшкодування видатків державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобов’язань Кабінету Міністрів України" між Міністерством фінансів України та ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" від 31.10.1997;

- статті 4 (Предмет угоди та цілі кредиту) слів: "... Плату за надання гарантії Кабінету Міністрів України...";

- пункту 10.3 статті 10 (Порядок нарахування та сплати плати за надання гарантії та кредиту): "Плата за надання гарантії Кабінету Міністрів України нараховується на суму непогашеної заборгованості по Кредиту, виходячи з відсоткової ставки 1,0% річних, починаючи з дати утворення заборгованості за Зовнішнім кредитом, до повного виконання зобов’язань за Зовнішньою кредитною угодою та Кредитною угодою, сплачується одночасно з відсотками і погашенням основного боргу відповідно до Графіка;

- пункту 11.2 статті 11 (Порядок нарахування і сплати пені за прострочені платежі): "У разі використання бюджетних коштів для здійснення платежів по Кредитній угоді на виконання гарантійних зобов’язань Кабінету Міністрів України, Позичальник сплачує пеню відповідно до п. 5.1 угоди "Про порядок відшкодування видатків державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобов’язань Кабінету Міністрів України" між Міністерством фінансів України та ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" від 31.10.1997. Нарахування пені здійснюється з моменту резервування бюджетних коштів на Рахунок резервування валютних коштів до їх повного відшкодування Позичальником";

- пункту 11.3 статті 11 (Порядок нарахування і сплати пені за прострочені платежі): "У разі неперерахування Плати за надання гарантії Кабінету Міністрів України, Позичальник сплачує пеню відповідно до п. 5.1 угоди "Про порядок відшкодування видатків державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобов’язань Кабінету Міністрів України" між Міністерством фінансів України та ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" від 31.10.1997. Нарахування пені здійснюється з моменту виникнення простроченої заборгованості по Платі за надання гарантії Кабінету Міністрів України до її повного відшкодування Позичальником;

- підпункт 12.3.2. пункту 12.3. (Позичальник зобов’язується) статті 12 (Обов’язки та права сторін) слів:"... Плату за надання гарантії Кабінету Міністрів України...";

2. Визнати недійсним з дня укладення Доповнення № 1 від 06.04.1998 до Кредитної угоди від 11.11.1997 № 01/04-159, укладеної між ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" та Державним експортно-імпортним банком України в частині:

- пункту 2.9: "Плата за надання гарантії Кабінетом Міністрів України сплачується - на рахунок заборгованості Позичальника перед Кабінетом Міністрів України за надання гарантій та кредитів, відповідно до угоди "Про порядок відшкодування видатків державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобов’язань Кабінету Міністрів України" між Міністерством фінансів України та ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" від 31.10.1997 і ст. 5 Агентської угоди між Кабінетом Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України, та Державним експортно-імпортним банком від 19.09.1996";

- пункту 2.19: "Рахунок заборгованості Позичальника перед Кабінетом Міністрів України за надання гарантій та кредитів - рахунок № 290230112195, який відкривається Позичальником для проведення операцій по платі у національній валюті України за надання гарантій та кредитів";

- пункту 10.1 статті 10 (Порядок нарахування та сплати плати за надання гарантії та кредиту): "Плата за надання гарантії та кредиту нараховується на суму непогашеної заборгованості по Кредиту виходячи з відсоткової ставки 1,5 % річних у валюті кредиту, починаючи з дати утворення заборгованості за Зовнішнім кредитом, до повного виконання зобов’язань за Зовнішньою кредитною угодою та Кредитною угодою, сплачується одночасно з Відсотками, відповідно до графіка на рахунок заборгованості Позичальника перед Кабінетом Міністрів України за надання гарантій та кредитів";

- пункту 11.1 статті 11 (Порядок нарахування і сплати пені за прострочені платежі) слів: "... по платі за надання гарантії...";

- підпункту 12.1.3.2 (Рахунки Кредиту) пункту 12.1.3 (Відкрити позичальнику такі рахунки) пункту 12.1 (Кредитор зобов’язується) статті 12 (Обов’язки та права сторін): "№98199301206159/840 – "Плата Кабінету Міністрів України за надання гарантії..."; №98190311206159/840 – "Прострочена заборгованість позичальника перед Кабінетом Міністрів України по платі за надання гарантії..."; "№98194351206159/840 – "Пеня за прострочку по платі Кабінету Міністрів України за надання гарантії...";

- підпункт 12.3.3. пункту 12.3. (Позичальник зобов’язується) статті 12 (Обов’язки та права сторін): "Сплатити плату за надання гарантії ... у порядку, визначеному пунктом 10.1 Кредитної угоди";

3. Визнати недійсним з дня укладення Доповнення № 2 від 21.09.1998 до Кредитної угоди від 11.11.1997 № 01/04-159, укладеної між ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" та Державним експортно-імпортним банком України в частині: пункту 10.1. слів: "... Платі за надання гарантії...".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2008 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

ВАТ "Державний експортно-імпортний банк" надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2008.

Кабінет Міністрів України надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиви на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, встановив наступне:

19.09.1996 між Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України та Державним експортно-імпортним банком України укладено Агентську Угоду, згідно умов якої Кабінет Міністрів України доручив, а Державний експортно-імпортний банк України як фінансовий агент прийняв на себе обов’язки виконувати агентські (посередницькі) функції по залученню Зовнішніх кредитів та наданню позичальникам внутрішніх кредитів, повернення яких іноземним кредиторам гарантовано Кабінетом Міністрів України.

21.08.1997 Кабінетом Міністрів України видано розпорядження № 464-р, яким ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" визначено позичальником кредиту за програмою Міністерства сільського господарства США РL-480 для закупівлі бавовни.

21.11.1997 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1299 (1299-97-п) "Про реалізацію програми Міністерства сільського господарства США "РL-480" Тіtlе І на 1997 фінансовий рік", якою, з метою своєчасної реалізації Договору про продаж сільськогосподарських товарів від 25.07.1997, укладеного між Міністерством промисловості України та Товарно-кредитною корпорацією США, було доручено:

- Державному експортно-імпортному банку України (правонаступником якого є ВАТ "Укрексімбанк") укласти з ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" угоду про умови і порядок обслуговування кредиту в сумі 10 млн. доларів США, який залучається зазначеним товариством для закупівлі бавовни в рамках програми "РL-480" Тіtlе І на 1997 фінансовий рік з погашенням та обслуговуванням цього кредиту на умовах самоокупності, після укладання цим товариством з Міністерством фінансів угоди про порядок відшкодування видатків державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання Кабінетом Міністрів України гарантійних зобов’язань;

- Міністерству фінансів передбачити в угоді з ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" комісійну винагороду за надання гарантії Кабінету Міністрів України в рамках кредитного проекту, яким передбачається реалізація програми Міністерства сільського господарства США "РL-480" Тіtlе І на 1997 фінансовий рік, у розмірі 1 відсотка річних сум гарантії.

31.10.1997 між Міністерством фінансів України, від імені Кабінету Міністрів України, як гарантом та ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" як позичальником було укладено Угоду про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобов’язань.

Вказана Угода укладена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 414 (414-97-п) "Про впорядкування залучення іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, вдосконалення системи залучення зовнішніх фінансових ресурсів та обслуговування зовнішнього державного боргу" та передбачає, що в разі виникнення витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов’язань гаранта по поверненню коштів, за рахунок яких надавався кредит, позичальник зобов’язується відшкодувати ці витрати на умовах, викладених в угоді.

Відповідно до п. 6.4 зазначеної Угоди, дана Угода вступає в силу з моменту підписання, уповноваженою Кабінетом Міністрів України особою, гарантії Кабінету Міністрів України в забезпечення зобов’язань ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" по поверненню кредиту.

11.11.1997 між Державним експортно-імпортним банком України, який діяв від імені та за дорученням Кабінету Міністрів України, як кредитором та Відкритим акціонерним товариством "Херсонський бавовняний комбінат" як позичальником укладено Кредитну угоду № 01/04-159.

Крім того, між зазначеними сторонами було укладено 06.04.1998 – доповнення № 1, а 21.09.1998 – доповнення № 2 до Кредитної угоди № 01/04-159 від 11.11.1997.

30.03.1998 між Міністерством фінансів України та ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" була укладена нова Угода про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання кредитних зобов’язань Кабінету Міністрів України.

Згідно п.п. 3.1 п. 3 Угоди від 30.03.1998, в разі виникнення витрат державного бюджету на виконання кредитних зобов’язань кредитора по поверненню коштів, за рахунок яких надавався кредит, позичальник зобов’язується відшкодувати ці витрати на умовах, викладених в Угоді.

Пунктом 6.5 Угоди від 30.03.1998 передбачено, що з моменту вступу її в силу, угода про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобов’язань Кабінету Міністрів України від 31.10.1997 вважається недійсною.

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону. Пунктом 10 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними" визначено, що відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди. На підставі статті 48 Цивільного кодексу недійсними можуть визнаватися не лише угоди, які не відповідають закону, а й такі, що порушують вимоги указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

На підставі викладеного, суд першої інстанції правильно застосував до спірних відносин положення Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) .

Як встановлено вище, угода про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобов’язань від 31.10.1997 є недійсною в силу положень, передбачених пунктом 6.5 Угоди від 30.03.1998 про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання кредитних зобов’язань Кабінету Міністрів України.

При цьому, згідно п.п. 3.1 п. 3 Угоди від 30.03.1998 її предметом є відшкодування позичальником витрат державного бюджету, в разі їх виникнення, на виконання кредитних зобов’язань кредитора по поверненню коштів, за рахунок яких надавався кредит.

Порядок, згідно з яким здійснюється залучення іноземних кредитів та надання гарантій Кабінету Міністрів України для забезпечення зобов’язань юридичних осіб-резидентів щодо їх погашення визначений у Положенні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 414 (414-97-п) .

Норми зазначеного положення не встановлюють обов’язку Кабінету Міністрів України щодо надання гарантії за кожною укладеною кредитною угодою за рахунок іноземного капіталу, а лише визначають порядок залучення іноземних кредитів та надання гарантій.

Так, відповідно до п. 35 Положення "Про порядок залучення іноземних кредитів та надання гарантій Кабінету Міністрів України для забезпечення зобов’язань юридичних осіб-резидентів щодо їх погашення" індивідуальні гарантії Кабінету Міністрів України на користь іноземних кредиторів оформляються тільки у разі, коли їх оформлення передбачено кредитними або іншими угодами між банком-агентом та іноземними банками. У разі надання Кабінетом Міністрів України гарантії загалом на всю суму іноземного кредиту індивідуальні гарантії Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання юридичною особою-резидентом зобов’язань не оформляються.

Згідно п. 36 Положення гарантії Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання юридичною особою-резидентом зобов’язань, оформлені згідно з вимогами цього Положення, реєструються Кабінетом Міністрів України і підлягають обов’язковому внесенню Мінфіном до реєстру державних гарантій.

Доводи позивача щодо неприйняття Кабінетом Міністрів України рішення про надання іноземному кредитору гарантії для забезпечення виконання ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" зобов’язань щодо повернення іноземного кредиту не є підставою недійсності положень кредитної угоди, якими сторони передбачили плату за надання гарантії Кабінетом Міністрів України.

Положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 414 "Про впорядкування залучення і використання іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, вдосконалення залучення зовнішніх фінансових ресурсів та обслуговування зовнішнього державного боргу" (414-97-п) не пов’язують факт надання/ненадання такої гарантії з можливістю передбачити сторонами кредитної угоди в її умовах відповідних положень, про недійсність яких заявляє позивач.

Як вірно зазначив суд першої інстанції оспорювані пункти кредитної угоди №01/04-159 від 11.11.1997 та доповнення до неї не суперечать постанові Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 414 "Про впорядкування залучення і використання іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, вдосконалення залучення зовнішніх фінансових ресурсів та обслуговування зовнішнього державного боргу" (414-97-п) , оскільки жодних вимог щодо неможливості погодження в договорі умов щодо порядку нарахування, сплати за надання гарантії та кредиту положення постанови не містять.

Отже, підстави, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, не свідчать про недійсність укладеної кредитної угоди № 01/04-І 59 від 11.11.1997 року, Доповнення № 1 від 06.04.1998, Доповнення № 2 від 21.09.1998 до зазначеної угоди в частині оспорюваних положень, у зв’язку з чим суд першої інстанції прийняв правильне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2008 у справі №45/201 не підлягає скасуванню.