Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить її скасувати, посилаючись на те, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Між ПМП "Укртекстилькомплект" та ТОВ "ТД"Альтаір" було укладено Генеральний договір №01/2006-УКР від 10.01.06 р., та Додаткові угоди до нього №5 від 24.03.06 р., №6 від 17.04.06 р., №7 від 10.01.06 р. та №9 від 27.06.06 р., відповідно до яких позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар - запчастини до ткацького обладнання.

Пунктом 2.3 даного Договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити товар, згідно Додаткової угоди, протягом 45 календарних днів з дати списання коштів попередньої оплати з розрахункового рахунку покупця.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до Додаткової угоди №5 від 24.03.06 р. ПМП "Укртекстилькомплект" зобов'язаний поставити, а ТОВ "ТД"Альтаір" прийняти та оплатити партію товару на суму 43 062, 71 грн.

Попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості товару - 21 531,36 грн. здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Додаткової угоди №5.

Додаткова угода №5 підписана сторонами 24.03.06 р.. Попередня оплата на рахунок продавця в розмірі 21 531,36 грн. здійснена лише 11.04.06р., що підтверджується випискою з банку (копія залучена до матеріалів справи).

Актом прийому-передачі №1 від 21.04.06 р. поставлено товар на суму 30 357,90 грн., Актом прийому-передачі №2 від 25.05.06 р.- на 6 802,38 грн., Актом прийому-передачі №3 від 29.06.06 р.-на суму 5 375,87 грн., Актом прийому-передачі №4 від 26.10.06р.- на суму 526,56 грн., а разом на суму 43062,71 грн. (копії актів залучені до матеріалів справи).

По Додатковій угоді №5 сплачено: попередня оплата в розмірі 50% - 21 531,36 грн. 11.04.06р.; оплачено 3 000,00 грн. 07.07.06р.; оплачено 3 000,00 грн. 14.07.06р., а разом на суму - 27 531,36 грн.

Отже борг по Додатковій угоді №5 складає 15 531, 35 грн.

Відповідно до Додаткової угоди №6 від 17.04.06 р. ПМП "Укртекстилькомплект" зобов'язаний поставити, а ТОВ "ТД"Альтаір" прийняти та оплатити партію товару на суму 10 244,58грн.

Попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості товару - 5 122,90 грн. здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Додаткової угоди №6.

Додаткова угода №6 підписана сторонами 17.04.06 р. Попередня оплата на рахунок продавця в розмірі 5 122,90 грн. здійснена лише 19.06.06р. що підтверджується випискою з банку (копія залучена до матеріалів справи).

Актом прийому-передачі №1 від 21.04.06 р. поставлено товар на суму 1 999,80 грн., Актом прийому-передачі №2 від 29.06.06 р.- на 432,66 грн., Актом прийому-передачі №3 від 26.10.06 р.- на суму 546,66 грн. а разом на суму 2 979,12 грн. (копії актів залучені до матеріалів справи)

По Додатковій угоді №6 сплачено: тільки попередня оплата в розмірі 50% - 5 122,90 грн. 19.06.06р..

По Додатковій угоді № 6 переплата складає 2 143,78 грн.

Відповідно до Додаткової угоди №7 від 18.04.06 р. ПМП "Укртекстилькомплект" зобов'язаний поставити, а ТОВ "ТД"Альтаір" прийняти та оплатити партію товару на суму 924,00 грн.

Оплата в розмірі 100% від загальної вартості товару - 924,00 грн. здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Додаткової угоди №7.

Додаткова угода №7 підписана сторонами 18.04.06 р. Повна оплата на рахунок продавця в розмірі 924, 00 грн. здійснена лише 09.06.06р., що підтверджується випискою з банку (копія залучена до матеріалів справи).

Актом прийому-передачі №1 від 21.04.06 р. поставлено товар на суму 924, 00 грн.

По Додатковій угоді №7 сплачено: повна оплата в розмірі 924,00 грн. 09.06.06р. (копія залучена до матеріалів справи).

Отже борг по Додатковій угоді №7 відсутній.

Відповідно до Додаткової угоди №9 від 27.06.06 р. ПМП "Укртекстилькомплект" зобов'язаний поставити, а ТОВ "ТД"Альтаір" прийняти та оплатити партію товару на суму 10 942, 42 грн.

Попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості товару - 5 471,21 грн. здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Додаткової угоди №9.

Додаткова угода №9 підписана сторонами 27.06.06 р. Попередня оплата не проводилась.

Актом прийому-передачі №1 від 29.06.06 р. поставлено товар на суму 884,02 грн. (копія залучена до матеріалів справи).

Отже борг по Додатковій угоді №9 складає 884,02 грн.

Таким чином загальна сума боргу по Генерального договору № 01/2006-УКР від 10.01.06 р. та Додаткових угод № 5 від 24.03.06 р., № 6 від 17.04.06 р., № 7 від 10.01.06 р. та № 9 від 27.06.06 р. складає 14 271, 59 грн.

08.06.07 р. позивач на адресу відповідача направив претензію, в якій просив відповідача провести розрахунок. Проте, відповідач розрахунок не провів, а у відповіді на претензію (вих. № 19/07/07-002А,від 19.07.07 р.) із заборгованістю у розмірі 14 271,63 грн. не погодився, посилаючись на те, що поставки товару відбувались з простроченням і наголошував про те, що сторонам необхідно здійснити звірку розрахунків по кожній додатковій угоді окремо.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача не погашена і становить 14 271,59 грн.

В зв’язку з вищевикладеним 01.08.2008р. позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір" про стягнення 14271,59 грн. боргу за поставлений товар по генеральному договору №01/2006-УКР від 10.01.06 р., та додатковими угоди до нього №5 від 24.03.06 р., №6 від 17.04.06 р., №7 від 10.01.06 р. та №9 від 27.06.06 р.

Судом першої інстанції було винесено рішення про задоволення позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (436-15) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань по сплаті коштів за отриманий товар доведена матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач контррозрахунку суми боргу не надав.

З огляду на викладене, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача викладені в апеляційній скарзі.

Таким чином, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд –

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2008 р. по справі №12/198– без змін.