Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фомальгаут-Волинь"(надалі ПП "Фомальгаут-Волинь") за № 87 від 08.11.2008р.

на рішення Господарського суду Волинської області від 20.10.2008р.

у справі № 6/60-92

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Волиньгаз"(надалі ВАТ "Волиньгаз"), м. Луцьк

до відповідача-1: ПП "Фомальгаут-Волинь", с. Люблінець

до відповідача-2: Колективного підприємства "Ковельбудіндустрія"(надалі КП "Ковельбудіндастрія") в особі ліквідатора Андрієвського С.В., м. Здолбунів

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1- Фонд державного майна України, м. Київ

2- Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.05.2004р.

за участю учасників судового процесу:

від прокуратури: не з’явився

від позивача: Козлюк З.Р. –заступник голови правління

від відповідача-1: Кондратюк В.В. –представник (довіреність у матеріалах справи); Кашуба С.Д. –представник (довіреність у матеріалах справи)

від відповідача-2: не з’явився

від третіх осіб: не з’явилися

Права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України (1798-12) представникам сторін роз’яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.10.2008р. у справі № 6/60-92 (Пахолюк В.А.) задоволено позовні вимоги та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 14.05.2004р. укладеного між КП "Ковельбудіндустрія"в особі ліквідатора Андрієвського С.О. та ПП "Фомальгаут Волинь"в частині купівлі-продажу наружної сіті газопроводу довжиною 3 475 метрів погонних, що знаходиться в селищі Люблинець Ковельського району, вул. Заводська,1. Стягнуто з ПП "Фомальгаут Волинь"на користь ВАТ "Волиньгаз"85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі до КП "Ковельбудіндустрія"припинено.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що дане майно обліковується на балансі ВАТ "Волиньгаз"і перебуває в користуванні НАК "Нафтогаз України"відповідно до Постанови КМУ №747 від 25.05.1998р. (747-98-п) , що у ліквідатора Андрієвського С.О. не було законних підстав відчужувати газопровід в процесі банкрутства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП "Фомальгаут Волинь"подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що позивачем не доведено правових підстав набуття ним права власності на спірний газопровід, в матеріалах справи відсутні докази передачі газопроводу КП "Ковельбудіндустрія" у користь ВАТ "Волиньгаз".

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судових засіданнях проти доводів скаржника заперечував, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

КП "Ковельбудіндустрія"в особі ліквідатора Андрієвського С.О. в судові засідання жодного разу не з’явилося, у письмових поясненнях проти позову заперечує, посилаючись на те, що під час ліквідаційної процедури КП "Ковельбудіндустрія" даних чи інформації про те, що зовнішній газопровід високого тиску в с.Люблинець довжиною 3475 метрів належить іншій юридичній особі не встановлено. Тому зазначений газопровід після інвентаризації та експертної оцінки увійшов до переліку майна, яке було реалізовано ПП "Фомальгаут-Волинь", в зв’язку з чим, вважає апеляційну скаргу обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Представник НАК "Нафтогаз України"в судовому засіданні 29.01.2009р. та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, зокрема зазначає, що спірний газопровід знаходиться у державній власності, перебуває у користуванні НАК "Нафтогаз України"та обліковується на балансі ВАТ "Волиньгаз", а тому відповідно рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 29.01.2009р. було заслухано прокурора відділу Львівської обласної прокуратури Макогона Ю.І., який проти доводів скаржника заперечив, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа - Фонд державного майна України в судові засідання не з'являлася, відзиву на апеляційну скаргу на адресу суду не направила, враховуючи, що остання належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе слухати справу за її відсутності.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, матеріали справи та, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між КП "Ковельбудіндустрія"в особі ліквідатора Андрієвського С.О. (продавець) та ПП "Фомальгаут Волинь"(покупець) 14.05.2004р. був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав майно КП "Ковельбудіндустрія", згідно з додатком і експертною оцінкою, які є невід'ємною частиною договору, яке визнано банкрутом на підставі постанови господарського суду Волинської області від 21.05.2003р. До складу майна, що відчужувалось згідно даного договору включені наружні сіті газопроводу 3475 метрів погонних (а.с. 32-35 том І).

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання вищезгаданого договору купівлі-продажу в частині продажу наружної сіті газопроводу 3475 метрів погонних, оскільки вважає, що ліквідатор Андрієвський С.О. не був належним розпорядником наружної сіті газопроводу, дане майно обліковується на балансі ВАТ "Волиньгаз"і перебуває в користуванні НАК "Нафтогаз України"відповідно до Постанови КМУ №747 від 25.05.1998р. (747-98-п)

Як встановлено матеріалами справи, газопровід високого тиску від газорозподільної станції с. Ковеля до ГРП Люблинецького заводу силікатної цегли довжиною 3475 метрів погонних був побудований в 1971 році. З часу введення в експлуатацію газопровід обслуговується за рахунок експлуатаційних затрат Ковельського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ "Волиньгаз", шо відображено у графіку обходу трас підземних газопроводів та журналу обходу розподільних газопроводів та вводів (а.с.136-145 том І).

В 1987 році у зв'язку із розширенням Люблинецького заводу була побудована нова газорозподільна станція м.Ковеля і проведена реконструкція частини газопроводу ГРС м. Ковель-ГРП Люблинецького заводу. Крім того, в 1977 році газопровід був продовжений від ГРП Люблинецького заводу до ГРП - 1 смт.Люблинець для газопостачання житлового масиву селища, а в 1990 році побудовано відгалуження від вказаного газопроводу до Люблинецької школи-інтернату.

Газопровід був прийнятий на баланс Ковельським УГГ ВАТ "Волиньгаз" в грудні 1990 року, про що свідчить інвентарна картка обліку основних засобів. Крім того, згідно Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Ковельського УГГ ВАТ "Волиньгаз" станом на 01.01.1994р., вбачається, що вказаний газопровід включено до переліку майна, яке не підлягає приватизації, яке обліковується на балансі ВАТ "Волиньгаз"(а.с. 13-16, 20 том І).

Згідно Наказу НАК "Нафтогаз України" №224 від 16.08.2001р. ВАТ "Волиньгаз" провів інвентаризацію державного майна, яке не увійшло до статутного фонду Товариства (а.с. 22-23, 29 том І).

Державне майно, яке не увійшло до статутного фонду товариства, на підставі Постанови КМУ від 25.05.1998р. "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (747-98-п) ", передано у розпорядження НАК "Нафтогаз України"(а.с. 104-112 том І, 85-93 том ІІ).

Вказаний газопровід був віднесений до переліку державного майна, яке знаходиться в користуванні НАК "Нафтогаз України" відповідно до постанови КМУ від 25.05.1998р. №747 (747-98-п) , не підлягає приватизації та обліковується на балансі ВАТ "Волиньгаз". До Переліку №02 державного майна включений газопровід смт. Люблинець високого тиску довжиною 3475 метрів погонних первісною вартістю 38 954,54 грн. (а.с. 53-56 том І).

28.12.2001р. між ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"(компанія) та ВАТ "Волиньгаз"(користувач) був укладений договір №04/01/820 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації, згідно умов якого компанія надає, а користувач приймає у тимчасове користування на умовах, визначеним цим договором, державне майно, яке не підлягає приватизації і використовується для забезпечення транспортування та розподілу природного газу, а саме: розподільні газопроводи, споруди на них і транспортні засоби спеціального призначення, які передані НАК "Нафтогаз України"у користування згідно з переліком (додаток №3 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. №747 (747-98-п) ). В п.1.4. договору зазначено, що перелік майна, його технічні, експлуатаційні та інші дані визначаються за даними інвентаризації. Відповідно до п. 3.2 Договору правовий режим майна визначається на підставі чинного законодавства України, тобто власником майна протягом терміну дії договору залишається держава, а користувач здійснює функції користування (а.с. 46-52 том І)

Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.05.2003 року визнано банкрутом КП "Ковельбудіндустрія".

Як вбачається зі звіту від 05.09.2006р., поданого ліквідатором КП "Ковельбудіндустрія", проведена інвентаризація майна підприємства станом на 05.02.2003р. (наказ № 1-а від 03.01.2003р. а.с. 130 том ІІ).

В експертному висновку про вартість об'єкту експертної оцінки, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу від 15.05.2004р., зазначено, що вартість зовнішньої мережі газопроводів становить 5 998,00 грн.

Однак, відповідачем КП "Ковельбудіндустрія"в особі ліквідатора не було подано будь-яких документів про включення до складу ліквідаційної маси КП "Ковельбудіндустрія"спірного газопроводу, як це визначено ст. ст. 25, 26 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи із зазначених вимог Закону ліквідатор повинен був здійснити інвентаризацію майна банкрута згідно законодавства, перевірити документи, що підтверджують право власності на ліквідаційну масу КП "Ковельбудіндустрія"згідно законодавства. Як це визначено Законом, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в т.ч. гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансується в установленому порядку.

Невиконання вимог зазначеного Закону ліквідатором КП "Ковельбудіндустрія" в процесі ліквідаційної процедури банкрутства є порушенням чинного законодавства в частині відчуження наружної сіті газопроводу.

Твердження відповідача - ПП "Фомальгаут Волинь" у запереченнях та в судовому засіданні про відсутність державної частки у майні виробничого об'єднання "Ковельбудіндустрія" з посиланням на лист РВ ФДМУ України у Волинській області № 268/3 від 10.05.1994р., №.242-2.8 від 27.02.1996р. не взято до уваги суду, оскільки відповідно до постанови КМ України визначено перелік державного майна, яке передано у користування НАК "Нафтогаз України" і не підлягає приватизації, в т.ч. газопроводів.

Водночас, згідно ст.5 ЗУ "Про приватизацію державного майна" від 04.03.2002р. (зі змінами та доповненнями), приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов 'язані з постачанням споживачам газу.

В зв'язку з цим, посилання відповідача на документи, що підтверджують будівництво спірного газопроводу, введення його в експлуатацію та відсутності використання державних коштів не дають підставу вважати, що спірний об'єкт підлягав приватизації.

Відповідно до ч.І ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.3. ст. 215 ЦК України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Вимогами ст. 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах,що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Слід врахувати, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч.1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог ст. 659 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається.

Беручи до уваги те, що згідно Єдиного реєстру об'єктів державної власності майна спірний об'єкт наружної сіті газопроводу довжиною 3 475 метрів погонних, смт. Люблинець Ковельського району, віднесено до об'єктів державної власності, який не підлягає приватизації та переданий Фондом держмайна України в управління НАК "Нафтогаз України" і знаходиться на балансі в оперативному управлінні ВАТ "Волиньгаз", суд приходить до висновку, що зазначений договір в частині відчуження спірного газопроводу на момент його укладення суперечить вимогам чинного законодавства, а саме, Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , ст.ст. 326, 328, 656, 659 Цивільного кодексу України, а тому позов підлягає до задоволення.

Згідно вимог ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Враховуючи, що станом на 14.03.2008р., державну реєстрацію юридичної особи - КП "Ковельбудіндустрія"припинено у зв'язку з визнанням її банкрутом, згідно довідки ЄДРПОУ, то відповідно п.6 ст. 80 ГПК України провадження у справі до КП "Ковельбудіндустрія"слід припинити.

Разом з тим, слід врахувати, що на момент укладення спірної угоди сторони володіли необхідною правоздатністю.

Твердження скаржника щодо пропуску позивачем строку позовної давності не заслуговує на уваги, оскільки: за вимогами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Враховуючи, що позивач про порушення свого права дізнався, отримавши 27.04.2007р. від ПП "Фомальгаут Волинь"позовну заяву №35 про визнання права власності на спірний газопровід, то відповідно суд приходить до висновку про те, що строки позовної давності є непропущені, виходячи з вимог ст. 261 ЦК України, оскільки перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, всупереч вимог ст. 33 ГПК України відповідачем не було надано суду доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

1. Рішення господарського суду Волинської області від 20.10.2008р. у справі № 6/60-92 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України (1798-12) .

3. Справу передати в місцевий господарський суд Волинської області.