КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
04.03.09 р. № 4/160-08
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs4119710) )
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Разіної Т. І (доповідач по справі),
суддів:
Фаловської І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Полюхович В.В. –представник за дов. № 16 від 16.01.2009 р.;
від відповідача: Длубак Р.М. –представник за дов. № 01 від 05.01.2009 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Ірпінь"на рішення господарського суду Київської області від 23.12.2008 року у справі № 4/160-08
за позовом комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач"Ірпінської міської ради, м. Ірпінь,
до Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Ірпінь", м. Ірпінь,
про стягнення 56341,75 грн.,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2008 року комунально-побутове підприємство "Теплоенергопостач"Ірпінської міської ради звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Ірпінь"про стягнення 56341,75 грн., з яких 46281,54 грн. заборгованості, 10060,21 грн. інфляційних втрат. Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму понесених судових витрат.
Рішенням господарського суду Київської області від 23.12.08 р. (суддя Щоткін О.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 46281,54 грн. заборгованості, 10060,21 грн. інфляційних втрат, 563,42 грн. державного мита, 118 грн. судових витрат.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач, внаслідок невиконання договірних зобов’язань щодо оплати отриманої ним теплової енергії, заборгував позивачу 46281,54 грн. Внаслідок несплати у встановлений термін боргу відповідачу, за оцінкою суду першої інстанції, правомірно нараховано 10060,21 грн. інфляційних втрат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 3001 від 30.12.2008 р., в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.12.2008 року у справі № 4/160-08.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, допустив порушення норм процесуального права – ст. ст. 4-2, 33 ГПК України, матеріального права - п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", ст. ст. 203, 213, 625 ЦК України.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.01.2009 р. апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження.
У судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити вимоги апеляційної скарги та скасувати оскаржуване рішення.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, оскільки вважає її необґрунтованою.
Відповідач надав письмові додаткові пояснення № 154 від 11.02.2009 р. до апеляційної скарги, які колегією суддів досліджені та залучені до матеріалів справи.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу № 61 від 10.02.2009 р., в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення –без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідно до умов договору № 46 від 01.11.2006 року (далі - договір), укладеного між сторонами, позивач (теплопостачальна організація) взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач (споживач) зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені цим договором та у відповідності до "Правил користування тепловою енергією"(ПКТЕ) та "Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України"(ПТЕСТКЕУ).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання"діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:
1) найменування сторін;
2) предмет договору;
3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;
4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;
5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
6) права та обов'язки сторін;
7) порядок контролю та звіту сторін;
8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;
9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу;
10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);
11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку;
12) порядок здійснення ремонту;
13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;
14) порядок вирішення спорів;
15) перелік форс-мажорних обставин;
16) строк дії договору;
17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору;
18) дата і місце укладення договору.
Проаналізувавши зміст договору, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що укладений між сторонами договір № 46 від 01.11.2006 року відповідає вищенаведеним нормам ст. 19 Закону України "Про теплопостачання"та ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Пунктами 7.3, 7.3.1 договору передбачено, що розрахунки за поставлену теплову енергію здійснюються споживачем щомісячно шляхом перерахунків коштів на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації до 10 числа поточного місяця за минулий місяць. Оплату за теплову енергію споживач може проводити у формі попередньої оплати з подальшим корегуванням при підписанні акта звірок.
В ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання"визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, факт поставки позивачем теплової енергії на загальну суму 63644,46 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними доказами у їх сукупності.
Разом з тим, відповідач свої зобов’язання по оплаті виконав частково, на загальну суму 17262,92 грн.
18.02.2008р. позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій наполягав на терміновому виконанні відповідачем своїх зобов’язань за договором № 46 від 01.11.2006р.
Відповідачем відповіді на претензію не надано, заборгованість по відповідному договору не сплачено.
В п.п. 3.1.1 п. 3.1 договору зазначено, що теплопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу в разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доказів звернення до позивача з заявою про припинення теплопостачання не надано.
Посилання відповідача на п. п. 3.1.3 п. 3.1 договору не береться до уваги, оскільки відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.
Оскільки відповідачем доказів відповідного звернення та/чи підписання акта-претензії не надано, то його посилання на порушення позивачем умов договору щодо нарахування оплати не є обґрунтованим.
Посилання відповідача на безпідставність нарахування позивачем оплати на вже заселені об’єкти теплопостачання (квартири) також не є обґрунтованим, оскільки відповідачем, в порушення п. п. 4.2.18 п. 4.2 договору, доказів повідомлення позивача про права нових споживачів на відповідні об’єкти теплопостачання не надано. Не надано відповідачем і доказів укладення договорів з новими споживачами та передачі об’єктів теплопостачання в їх користування.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ст. 25 Закону України "Про теплопостачання"зазначено, що у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведене та здійснивши повторний перерахунок заявлених позивачем вимог щодо стягнення інфляційний втрат, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача 46281,54 грн. заборгованості та 10060,21 грн. інфляційних втрат.
Посилання відповідача на безпідставність визначення позивачем тарифів на підставі рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області №182 від 26.09.2006р. не є обґрунтованим, оскільки в п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"чітко визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень, прийшла до висновку що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції повно і всебічно дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Ірпінь"на рішення господарського суду Київської області від 23.12.2008 року у справі № 4/160-08 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 23.12.2008 року у справі № 4/160-08 залишити без змін.
Копію постанови апеляційної інстанції надіслати сторонам по справі.
Справу № 4/160-08 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Разіна Т. І
Судді:
Зеленіна Н.І.
Фаловська І.М.
Дата відправки 10.03.09