Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів:

За участю представників:

від позивача: Гах Н.Б.- представник за довіреністю,

від відповідача 1: представник за з’явився,

від відповідача 2: Мольченко В.Г.- представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 14.01.2009

у справі № 44/658-33/176 (суддя

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"

до 1. Відкритого акціонерного товариства "Київський меблевий комбінат", 2.Автогаражного кооперативу "Чайка"

про стягнення 186810,32 грн.

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київський меблевий комбінат" та Автогаражного кооперативу "Чайка" про стягнення 186 810,32 грн. та судових витрат.

Позивач у зв"язку зі сплатою відповідачем-2 37000 грн., подав заяву про уточнення позовних вимог та просив стягнути з ВАТ "Київський меблевий комбінат" та Автогаражного Кооперативу "Чайка" солідарно на користь ВАТ АБ "Укргазбанк" збитки у сумі 149810,32 грн. ( т.1, а.с.68 ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням контрагентами своїх договірних зобов'язань за договором від 11.01.2000р. та додатковою угодою №1 від 14.06.2002, ВАТ АБ "Укргазбанк" змушений був відмовитись від прийняття виконання в натурі; досяг домовленості між всіма контрагентами про розірвання вказаних договорів та повернення коштів у розмірі 149 810,32 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач-1 посилається на те, що відсутні підстави для стягнення з нього збитків, оскільки свої зобов'язання за договором від 11.01.2000р. на підставі додаткової угоди № 1 від 14.06.2002р. були ним передані відповідачеві-2.

Заперечуючи проти позову, відповідач-2 посилається на те, що позивач не надав доказів виконання своїх зобов'язань за договором від 11.01.2000р. та додатковою угодою №1 від 14.06.2002р. (оплати вартості 10 гаражів). Сума збитків, що просить стягнути позивач, не підтверджена належними доказами і виведена з акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем-1, котрий відповідач-2 не підписував, а сума, вказана в акті, вирахувана з усіх правочинів, що мали місце між ВАТ АБ "Укргазбанк" та АТВТ "Київський меблевий комбінат". Відповідач-2 також просив застосувати строк позовної давності.

Дана справа неодноразово розглядалась судовими інстанціями.

За наслідками нового розгляду рішенням Господарського суду м.Києва від 14.01.2009р. у позові Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 14.01.2009р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи.

Апелянт, посилається, зокрема, на те, що відповідач-2 свідомо брав на себе зобов"язання щодо передачі позивачу у власність гаражів, розрахунки за які ним проведені, що підтверджується актом звірки витрат, якому місцевий суд дав неналежну оцінку.

Відповідачем 1 не надано відзив на апеляційну скаргу та не використано наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Відповідачем2 надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

Між Українським комерційним банком розвитку нафтогазового комплексу "Укрнафтогазбанк, який в подальшому був реорганізований шляхом приєднання до АБ "Укргазбанк", та ВАТ "Київський меблевий комбінат" було укладено Договір від 30.05.1996р., відповідно до умов якого ВАТ "Київський меблевий комбінат" зобов"язався надати площадку для будівництва гаражів по вул. Фрунзе, 82, у м. Києві, забезпечити виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва гаражів, забезпечити будівництво гаражів, в тижневий строк після закінчення будівництва гаражів і здачі їх в експлуатацію передати у власність банку по актах приймання-передачі гаражів, а ВАТ АБ "Укргазбанк" зобов"язався оплатити ВАТ "Київський меблевий комбінат" частину видатків по виготовленню проектно-кошторисної документації, а також оплатити Автогаражному кооперативу "Чайка" вартість гаражів та після закінчення будівництва прийняти від нього у власність гаражі по акту приймання-передачі ( далі- Договір) ( т.1, а.с.82 ).

За змістом п.3 Договору останній вступає в законну силу з дня підписання і діє до закінчення будівництва гаражів і передачі їх у власність ВАТ АБ "Укргазбанк".

На виконання п.п. 2.1 та 2.2 даного Договору ВАТ АБ "Укргазбанк" було здійснено оплату проектно-кошторисної документації у сумі 77.288,32 грн., що підтверджується належно засвідченими копіями платіжних доручень та не заперечується позивачем та відповідачем-1 ( т.1, а.с.9-27, 29-30).

Встановлено, що даний Договір не розірвано та не визнано недійсним у передбаченому законом порядку, зобов"язання за зазначеним Договором щодо передачі у власність ВАТ АБ "Укргазбанк" не виконано та не повернуті сплачені позивачем кошти за виготовлення проектно-кошторисної документації.

Після приєднання Українського акціонерного комерційного банку розвитку нафтогазового комплексу "Укртафтогазбанк" на правах філії до ВАТ АБ "Укргазбанк" всі права та обов"язки за зазначеним вище Договором від 30.05.1996р. перейшли до ВАТ АБ "Укргазбанк".

Згідно з п.1.2 Статуту ВАТ АБ "Укргазбанк" (затверджений протоколом № 2 від 05.11.05 Загальних зборів учасників ВАТ АБ "Укргазбанк", зареєстрований НБУ 28.02.06, зареєстрований державним реєстратором 01.03.06) ВАТ АБ "Укргазбанк" є правонаступником Українського комерційного банку розвитку нафтогазового комплексу "Укрнафтогазбанк".

З метою досягнення цілі, направленої на будівництво гаражів за зазначеною вище адресою, 11.01.2000 між АБ "Укргазбанк" та ВАТ "Київський меблевий комбінат", враховуючи реорганізацію Банку, було переукладено договір про співробітництво, відповідно до якого сторони домовились спільно діяти в галузі благоустрою території ВАТ "Київський меблевий комбінат" шляхом будівництва в установленому законом порядку індивідуальних гаражів на 480 місць по вул. Фрунзе, 82 (Новокостянтинівська, 1) у Подільському районі м. Києва.

Пунктом 2 ( п\п 2.1.1, 2.1.4, 2.1.5) Договору комбінат взяв на себе зобов'язання, зокрема, надати площадку для будівництва гаражів, забезпечити їх будівництво та по закінченню будівництва гаражів і здачі їх в експлуатацію передати у власність банку на умовах п.3.3 даного договору по акту приймання-передачі гаражів у кількості згідно домовленості сторін.

Пунктом 2.2 Договору банк, в свою чергу, взяв зобов'язання оплатити творчо-архітектурній майстерні "Ді-До" КОСА України вартість виготовлення проектно-кошторисної документації; здійснити оплату пайового внеску у сумі 50140,00 грн. Управлінню економіки Київської міської державної адміністрації згідно договору № 6 від 01.12.99 через Фінансове управління КМДА на окремий рахунок місцевого бюджету; після закінчення будівництва гаражів і передачі їх на баланс Банку у кількості згідно домовленості здійснити оплату їх вартості.

За змістом п.3.3 Договору після отримання проектно-кошторисної документації комбінат здійснює повний розрахунок з банком по фактичним витратам на виготовлення проектно-кошторисної документації з урахуванням суми пайового внеску Управлінню економіки КМДА. Розрахунок оформляється актом приймання-передачі гаражів, що будуються, по вартості згідно цін проектно-кошторисної документації на момент отримання проекту.

В разі не виконання зобов'язань, передбачених цим договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні понесені збитки у відповідності до чинного законодавства. (п. 4.1 Договору).

Договір вступає в силу з дня підписання і діє до закінчення будівництва гаражів.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що, враховуючи зміст прав та обов"язків сторін даного Договору, а також положення ст. 430, 432 ЦК УРСР, за своєю правовою природою останній є Договором про сумісну діяльність. Його сторонами в письмовій формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами, необхідними для його виконання.

Внаслідок дослідження обставин щодо виконання обов"язків за зазначеним Договором колегією суддів встановлено, що на виконання даного Договору його сторонами були враховані кошти у розмірі 77.288,32 грн., сплачені Банком за Договором від 30.05.1996р., оскільки правова природа Договору, його мета та предмет, а також сторони є однаковими та не змінювались.

Окрім того, встановлено, що позивачем до початку будівництва на виконання п\п 2.2.1, 2.2.2 пункту 2.2. здійснена додаткова оплата за виготовлення проектно-кошторисної документації та пайового внеску загалом у сумі 109 522 грн.(т.1, а.с.28, 31).

Окрім того, зазначені витрати, понесені позивачем, знайшли своє відображення також в Акті звірки таких витрат, проведеного між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ВАТ "Київським меблевим комбінатом", станом на 10.06.2002р., підписаного повноважними представниками даних юридичних осіб та скріпленого їх печатками (т.1, а.с.32).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2001р. у справі №16/381, залишеною без змін Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2007р., відмовлено в позові Автогаражного кооперативу "Чайка" до ВАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк", ВАТ "Виробниче об"єднання "Київський меблевий комбінат" про визнання недійсним зазначеного акта звірки (т.4, а.с.61-72).

Даний позов було заявлено з підстав вчинення такої дії, як частини Додаткової угоди № 1 від 14.06.2002р., під впливом обману та помилки. Обґрунтуванням такого позову являлось те, що ВАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" фактично не здійснював сплату коштів, зазначених в Акті звірки платежів станом на 14.06.2002р.

Однак, за наслідками розгляду даного позову та за наслідками дачі правової оцінки Акта звірки Київським апеляційним господарським судом у справі № 16/381 не встановлено обставин не проведення Банком фактичної сплати коштів, вказаних в Акті звірки, та не визнано його недійсним з цих підстав.

Отже, обставини щодо дійсності Акта звірки від 14.06.2002р. вже були предметом дослідження у судових інстанціях, а відповідно до ч.1 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду ( іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Тому, посилання відповідача-2 на те, що сплачені позивачем грошові кошти не мають відношення до спірних правовідносин та фактично не сплачені Банком, не заслуговують на увагу.

Відповідачем-1, в свою чергу, не виконано зобов"язання щодо відшкодування позивачу фактичних затрат на виготовлення проектно-кошторисної документації з урахуванням суми пайового внеску шляхом передачі за актом відповідної кількості гаражів, що відповідає розміру понесених позивачем затрат.

Також встановлено, 14.06.2002 АТВТ "Київський меблевий комбінат", ВАТ АБ "Укргазбанк" та АК "Чайка" уклали додаткову угоду №1 до договору про співробітництво від 11.01.2000, відповідно до якої кооператив (відповідач-2), що являється правонаступником комбінату (відповідач-1) в частині будівництва і експлуатації гаражів, після завершення будівництва і вводу в експлуатацію споруд міні автосервісу і магазину супутніх товарів в комплексі з гаражами за адресою: вул. Фрунзе, 82 у Подільському районі м. Києва згідно проектної документації, узгодженої і зареєстрованої у Головному управлінні архітектури і містобудування, зобов'язується передати, а банк отримує у власність 10 гаражів в осях А-Б від 4 до 15 осей згідно акта звірки платежів між комбінатом і банком. З моменту підписання акту звірки платежів 14.06.02 розрахунки банку і комбінату здійснені за 10 збудованих гаражів у вказаних осях. Акт звірки платежів являється невід'ємною частиною даної додаткової угоди.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2001р. у справі №16/381, залишеною без змін Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2007р., відмовлено в позові Автогаражного кооперативу "Чайка" до ВАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк", ВАТ "Виробниче об"єднання "Київський меблевий комбінат" про визнання недійсною Додаткової угоди №1 від 14.06.2002р. до договору про співробітництво від 11.01.2000р. та акту звірки витрат.

У даній Постанові апеляційна інстанція зазначила про те, що відсутні підстави для визнання недійсними частини Додаткової угоди №1 від 14.06.2002р. та акту звірки витрат, оскільки на момент укладення додаткової угоди Автогаражний кооператив "Чайка" правильно сприймав предмет Додаткової угоди.

Тобто, АК "Чайка" прийняло на себе зобов'язання АТВТ "Київський меблевий комбінат" за договором сумісної діяльності, зокрема, по будівництву, передачі збудованих гаражів та їх експлуатації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем-2 платіжним дорученням №107 від 22.12.2003р. частково погашена заборгованість перед позивачем у сумі 37 000 грн., що складає відшкодування витрат позивача на виготовлення проектно-кошторисної документації згідно угоди №1 від 14.06.2002р.

Тому, розмір заборгованості зменшився та складає 149810,32 грн.

За приписами ч.1 ст. 432 ЦК УРСР учасник договору про сумісну діяльність не вправі розпоряджатися своєю часткою у спільному майні без згоди інших учасників договору.

За змістом п.5.1, 5.2 Договору у разі не виконання зобов'язань за договором однією із сторін інша сторона може у встановленому порядку розірвати договір, про що попереджає іншу сторону за 45 днів.

Згідно з п.6.1 Договору у разі реорганізації, ліквідації сторін чи передачі своїх прав і обов'язків за даним договором третій особі, умови даного договору для правонаступника являються обов'язковими.

Відповідно до Роз"яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 28.04.1995р. у разі розірвання договору про сумісну діяльність її учасник має право вимагати повернення своєї частки спільного майна в натурі або шляхом грошової компенсації, якщо виділення майна в натурі неможливе без надмірної шкоди для його господарського призначення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом №3810 від 30.07.2003р. звернувся до відповідачів з пропозицією розірвати договір про співробітництво від 11.01.2000 та Додаткову угоду № 1 від 14.06.2002.

Відповідач-1 надав відповідь від 10.09.2003 № 333, в якій погодився з розірванням договору від 11.01.2000 та додаткової угоди № 1 від 14.06.2002 та зазначив, що ВАТ АБ "Укргазбанк" має отримати кошти у розмірі 186810,32 грн. від АК "Чайка".

Відповідач-2 надав відповідь від 10.09.2003 №04, в якій погодився з розірванням договору від 11.01.2000 та додаткової угоди №1 від 14.06.2002. Повернення коштів у розмірі 186810,32 грн. відповідач-2 пропонував оформити шляхом підписання угоди, якою визначити графік повернення коштів, після надання копій первинних документів, на підставі яких ВАТ АБ "Укргазбанк" здійснював оплату коштів.

Тобто, сторони за спільною згодою погодили припинення договору від 11.01.2000 та додаткової угоди № 1 від 14.06.2002 шляхом їх розірвання з 11.09.2003.

Колегія суддів вважає, що такі дії сторін відповідають умовам Договору та Додаткової угоди, а також вимогам чинного законодавства.

Відповідач-2, як зазначалось вище, здійснив часткове повернення грошових коштів у розмірі 37000,00 грн.

Щодо посилань місцевого суду на те, що сторонами узгоджено графік вирішення взаємних зобов"язань за Договором від 11.01.2000р., колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, оскільки надана суду копія такого графіка не містить даних про належне його погодження позивачем та відповідачем-2: не містить підпису повноважної особи позивача, тому зазначений графік не є належним доказом у розумінні ст. 34 ГПК України ( т.4, а.с.93 ). Враховуючи те, що права і обов"язки за Договором сумісної діяльності від 11.01.2000р. перейшли від АТВТ "Київський меблевий комбінат" до АК "Чайка", а договір та додаткова угода розірвані, тому погодження графіку повернення коштів мало відбуватись саме між позивачем та відповідачем-2.

Колегія суддів зважає на те, що відсутність між сторонами погодженого графіку їх повернення не впливає на обов"язок зобов"язаної сторони повернути їх.

Окрім того, як вбачається з наданої копії графіку повернення коштів, останній етап (строк ) виконання зобов"язання по поверненню коштів спливає 31.01.2004р., тобто, на день звернення позивача з позовом ( грудень 2005р. ) наступив строк повернення коштів і дане зобов"язання відповідачем-2 не виконано.

Отже, приймаючи до уваги встановлені вище обставини, колегія суддів вважає, що є помилковим висновок місцевого суду про те, що позивач не надав належних доказів існування у відповідача-2 зобов'язань по сплаті коштів у розмірі 149810,32 грн. та не надав належних доказів існування зобов'язань у витребовуваній сумі.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного позов підлягає задоволенню частково, кошти у розмірі 149810,32 грн. слід стягнути з відповідача-2, до якого за трьохсторонньою угодою №1 від 14.06.2002р. перейшли права і обов"язки відповідача-1 за Договором про сумісну діяльність від 11.01.2000р.; в позові до відповідача-1 слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, оскільки такий строк не сплив.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду, яким в позові відмовлено повністю, та яке не відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, слід скасувати, позов до відповідача-2 задовольнити, в позові до відповідача-1 відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 146.01.2009 р. по справі №44/658-33/176 скасувати.

3. Позов Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" до Автогаражного кооперативу "Чайка" задовольнити.

4. Стягнути з Автогаражного кооперативу "Чайка" (код ЄДРПОУ 26189578, місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул.. Фрунзе, 82, р/р №26007501023769 в КРД (ф) АПБ "Аваль", МФО 322904), а у випадку відсутності коштів – з будь-якого рахунку вичвленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження:03087, м.Київ, вул.. Єреванська, 1, р/р №37393223 в ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478) суму заборгованості (основного боргу) в розмірі 149810,32 грн., а також 2247,47 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу позову та апеляційної скарги, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В позові до Відкритого акціонерного товариства "Київський меблевий комбінат" відмовити.

6. Доручити Господарському суду м.Києва видати наказ.

7. Матеріали справи №44/658-33/176 повернути Господарському суду м. Києва.

Згідно з ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного позов підлягає задоволенню частково, кошти у розмірі 149810,32 грн. слід стягнути з відповідача-2, до якого за трьохсторонньою угодою №1 від 14.06.2002р. перейшли права і обов"язки відповідача-1 за Договором про сумісну діяльність від 11.01.2000р.; в позові до відповідача-1 слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, оскільки такий строк не сплив.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду, яким в позові відмовлено повністю, та яке не відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, слід скасувати, позов до відповідача-2 задовольнити, в позові до відповідача-1 відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 146.01.2009 р. по справі №44/658-33/176 скасувати.

3. Позов Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" до Автогаражного кооперативу "Чайка" задовольнити.

4. Стягнути з Автогаражного кооперативу "Чайка" (код ЄДРПОУ 26189578, місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул.. Фрунзе, 82, р/р №26007501023769 в КРД (ф) АПБ "Аваль", МФО 322904), а у випадку відсутності коштів – з будь-якого рахунку вичвленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження:03087, м.Київ, вул.. Єреванська, 1, р/р №37393223 в ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478) суму заборгованості (основного боргу) в розмірі 149810,32 грн., а також 2247,47 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу позову та апеляційної скарги, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В позові до Відкритого акціонерного товариства "Київський меблевий комбінат" відмовити.

6. Доручити Господарському суду м.Києва видати наказ.

7. Матеріали справи №44/658-33/176 повернути Господарському суду м. Києва.