(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 24 від 16.02.2009 року колегію суддів у складі С.І. Колоколова, М.С. Петрова, М.В. Михайлова замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, М.С. Петрова, Г.П. Разюк)

за участю представників сторін:

від позивача: Дарієнко В.Д. (довіреність б/н від 08.10.2008 року)

від відповідача: Тімотіна Т.І. –начальник (розпорядження № 240-к від 30.12.2008 р.)

від третьої особи: не з'явився

від скаржника: Гафійчук С.Д. (довіреність № 29/32 від 12.01.2009 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білгород-Дністровської міської ради, м. Білгород-Дністровський

на рішення господарського суду Одеської області від "23" жовтня 2008 року

по справі № 7/228-08-3979

за позовом Державного підприємства "Пересувна механізована колона № 71", м. Білгород-Дністровський

до Комунального підприємства "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації", м. Білгород-Дністровський

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Української державної будівельної корпорації "Укрбуд", м. Київ

про визнання права власності

22.09.2009 року Державне підприємство "Пересувна механізована колона № 71" (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" (далі по тексту –відповідач) про визнання за позивачем права власності на майно, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 42400 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського,61 у складі наступних будівель і споруд:

А –майстерні загальною площею 198,8 кв.м.;

Б –склад загальною площею 65,1 кв.м.;

В –гаражі загальною площею 349,6 кв.м.;

Г –склад загальною площею 209,1 кв.м.;

Д –склад загальною площею 97,1 кв.м.;

Є –склад загальною площею 119,1 кв.м.;

Ж –розчинний вузол загальною площею 32,1 кв.м.;

З –склад загальною площею 844,7 кв.м.;

№ 1 –під’їзна залізнична колія.

Також позивач просив зобов'язати відповідача зареєструвати за ДП "ПМК № 71" право власності на вказані об'єкти.

В якості третьої особи на стороні позивача ДП "ПМК № 71" зазначило Українську держану будівельну корпорацію "Укрбуд" (далі по тексту –3-тя особа).

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказані об'єкти побудовані за кошти підприємства та знаходяться на його балансі, але відповідні правоустановчі документи були втрачені, а КП "Б-Дністровське БТІ" відмовило у визнанні та реєстрації права власності ДП "ПМК № 71" на зазначене майно.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.10.2008 року по справі № 7/228-08-3979 (суддя Лепеха Г.А.) позовні вимоги ДП "ПМК № 71" задоволені повністю. Визнано право власності за позивачем на майно на земельній ділянці загальною площею 42400 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського,61 у складі наступних будівель і споруд:

А –майстерні загальною площею 198,8 кв.м.;

Б –склад загальною площею 65,1 кв.м.;

В –гаражі загальною площею 349,6 кв.м.;

Г –склад загальною площею 209,1 кв.м.;

Д –склад загальною площею 97,1 кв.м.;

Є –склад загальною площею 119,1 кв.м.;

Ж –розчинний вузол загальною площею 32,1 кв.м.;

З –склад загальною площею 844,7 кв.м.;

№ 1 –під’їзна залізнична колія.

Зобов'язано КП "Б-Дністровське БТІ" зареєструвати право власності за позивачем на зазначене майно. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. На виконання даного рішення господарським судом Одеської області 03.11.2008 року видано відповідні накази.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Білгород-Дністровська міська рада звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам і виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону, а також порушив та невірно застосував норми матеріального і процесуального права.

На думку скаржника, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно не прийняв до уваги факт того, що земельна ділянка, на якій розташоване спірне майно, знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Білгород-Дністровського та безпідставно розглянув справу без участі Б-Дністровської МР.

Крім того, за твердженням скаржника, комплекс будівель та споруд, на які визнано право власності, побудований самочинно та на земельній ділянці, що ніколи не виділялась позивачу ані в постійне користування ані в користування на умовах оренди.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але в судових засіданнях його представник просив залишити апеляційну скаргу Б-Дністровської МР без задоволення, а рішення місцевого господарського суду –без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Відповідач також відзив на апеляційну скаргу Б-Дністровської МР до суду не надав, але в судових засіданнях його представники доводи та вимоги апеляційної скарги підтримали і просили її задовольнити.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу до суду не надала та її представник в судові засідання не з'явився, але надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника УДБК "Укрбуд".

Розглянувши та перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін та скаржника, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.20-53), на балансі ДП "ПМК № 71" знаходиться державне майно на земельній ділянці загальною площею 42400 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського,61 у складі наступних будівель і споруд:

А –майстерні загальною площею 198,8 кв.м.;

Б –склад загальною площею 65,1 кв.м.;

В –гаражі загальною площею 349,6 кв.м.;

Г –склад загальною площею 209,1 кв.м.;

Д –склад загальною площею 97,1 кв.м.;

Є –склад загальною площею 119,1 кв.м.;

Ж –розчинний вузол загальною площею 32,1 кв.м.;

З –склад загальною площею 844,7 кв.м.;

№ 1 –під’їзна залізнична колія.

Всі вказані об'єкти нерухомості були побудовані за кошти підприємства у 1970-1980-х роках і на протязі всього часу використовуються підприємством для своєї підприємницької діяльності. У зв’язку з більш ніж 30-літнім строком від будівництва вказаних об'єктів, неодноразовою зміною керівництва підприємства, а також закінченням встановленого законом 5-річного терміну зберігання бухгалтерських документів у підприємства не збереглись документи на право власності на вказані об'єкти державної власності, що створює труднощі у діяльності підприємства.

З метою отримання документів на право власності ДП "ПМК № 71" та УДБК "Укрбуд" звернулись до КП "Б-Дністровське БТІ" з заявою про видачу свідоцтва на право власності, на яке було отримано відповідь № 1727 від 14.08.2008 року про неможливість оформлення права власності у зв'язку з необхідністю проведення ряду заходів та неподанням документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою (а.с.10).

Судова колегія не погоджується з позовними вимогами ДП "ПМК № 71" та висновками місцевого господарського суду про їх задоволення, вважає їх неправомірними, безпідставними та необґрунтованими, які не відповідають вимогам діючого законодавства, а тому рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –Б-Дністровської МР задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до Статуту ДП "ПМК № 71" (а.с.14-19), підприємство засновано на державній власності та підпорядковано УДБК "Укрбуд", а тому майно підприємства є державною власністю та закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

Управління об'єктами, які належать державі, покладено на Кабінет Міністрів України та уповноважені центральні і місцеві органи виконавчої влади, а тому позивач не є власником спірного майна, а лише володіє ним на праві господарського відання.

Приписами ст.ст. 1, 21, 27 ГПК України передбачено, що сторонами у судовому процесі є позивач та відповідач, якими можуть бути підприємства та організації, а третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Чинне процесуальне законодавство передбачає, що позовні вимоги можуть заявлятись не тільки у власних інтересах, а також в інтересах іншої особи. Так, відповідно до ч. 2 ст. 21 ГПК України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або звернулись в інтересах інших суб’єктів господарювання, у випадках, передбачених законом, зокрема, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до господарського суду з позовними заявами з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб. При цьому, у випадках, якщо позов подано особою не у власних інтересах, а в інтересах іншої особи, позивачем є особа, в інтересах якої подано позов про захисти прав, і законних інтересів.

Проте, матеріали справи свідчать, що позивач заявив позовні вимоги в інтересах УДБК "Укрбуд", яке в даній справі виступає і зазначено позивачем в процесуальному статусі третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору.

Крім того, відповідно до ст.ст. 1, 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами заінтересованих підприємств і організацій, у тому числі громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, державних та інших органів, що звертаються до господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також прокурорів чи їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Однак при цьому, особа яка звертається з позовом в інтересах інших осіб повинна мати відповідні повноваження (на підставі закону, статуту, договору або доручення).

У матеріалах справи відсутні докази того, що позивача наділено повноваженнями як на звернення з позовними заявами в інтере сах інших осіб, в тому числі третьої особи, так і правом представляти її інтереси, а чинне законодавство та Статут також не наділяє позивача такими повноваженнями.

Крім того, позовні вимоги заявлені до КП "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації", яке є лише реєструючим органом, а тому в розумінні ст. 21 ГПК України не може виступати в якості відповідача по справі.

Посилання позивача на те, що він згідно зазначеного ним законодавства має права власника майна є хибними, оскільки об’єм прав особи, яка володіє та користується майном на праві господарського відання, значно менше прав власника майна і відповідно позивач не має правових підстав для звернення до суду з позовом про визнання за ним чи третьою особою права власності на об’єкт, оскільки це прерогатива та право лише власника (або особи яка вважає себе власником майна) або уповноваженої власником на це особи. Зазначений висновок судова колегія робить з аналізу змісту та суті норм ст. 392 ЦК України та ст. 136 ГК України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність і необґрунтованість заявлених позовних вимог ДП "ПМК № 71" та невірність і помилковість висновків місцевого господарського суду про їх задоволення.

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити і той факт, що при розгляді даної справи місцевий господарський суд повинен був залучити до участі у справі в якості відповідача Б-Дністровську МР, оскільки земельна ділянка, на якій розташоване спірне майно, знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Білгород-Дністровського.

Крім того, подане ДП "ПМК № 71" до апеляційної інстанції клопотання про залучення до участі у справі прокурора та державних органів судовою колегією відхилено як необґрунтоване та таке, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки, відповідно до вимог ч.1 статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду. Отже, зі змісту статті 27 ГПК України випливає, що залучення до участі у справі з господарського спору третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору може бути здійснено до прийняття рішення господарським судом. Між тим, це право господарського суду, а ні його обов’язок.

Що стосується залучення прокурора до участі у розгляді справи, то у відповідності із вимогами статті 29 ГПК України, прокурор самостійно вирішую питанні про вступ у розгляд господарських спорів, про що повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні –також і усно.

ДП "ПМК № 71" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2008 року по справі № 7/228-08-3979 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Б-Дністровської МР –задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

1.Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської міської ради задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від "23" жовтня 2008 року по справі № 7/228-08-3979 скасувати.

3.В позові Державному підприємству "Пересувна механізована колона № 71" відмовити.

4.Стягнути з Державного підприємства "Пересувна механізована колона № 71" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського,61, код ЄДРПОУ 01271959) на користь Білгород-Дністровської міської ради (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леніна,56) 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.