розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "ВВФ Лтд", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.08р. у справі № 18/125-08(8/36-08)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "ВВФ Лтд", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково –виробничої фірми "Аква Лтд", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Закритого акціонерного товариства "Гірничошахтна Асоціація", м.Дніпропетровськ

третя особа: Промислово комерційне підприємство "Ремторгмаш", м. Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії.

У січні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "ВВФ Лтд", м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково –виробничої фірми "Аква Лтд" м. Дніпропетровськ та Закритого акціонерного товариства "Гірничошахтна Асоціація", м. Дніпропетровськ про визнання договору купівлі-продажу недійсним та поверненню майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2008 року ( суддя Петрова В.І.) по справі 18/125-08(8/36-08) в задоволенні позовних вимог відмовлено, провадження у справі щодо вимог позивача до Закритого акціонерного товариства "Гірничошахтна Асоціація" припинено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 18/125-08(8/36-08) від 30.09.2008 року про відмову позивачу в позові та припинення провадження у справі щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "ВВФ Лтд" до Закритого акціонерного товариства "Гірничошахтна Асоціація" скасувати, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області винесене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Скаржник зазначає, що вимоги позову про визнання договору недійсним повинні бути задоволені, бо продавець не був власником обладнання, що знаходилось на підстанції № 13 але в п.1.1. договору № 2002/91П від 30.09.2002 року відповідач-2 зазначив, що обладнання теплової підстанції №13 належить йому на праві власності, чим порушив вимоги ст. 48, 86 Цивільного кодексу України.

З моменту укладення спірного договору відповідач-1 вважає себе власником підстанції №13 та обладнання, що там знаходиться. Так в листі від 21.12.2004 року відповідача-1 на адресу позивача зазначається що ТП-13 вже знаходиться на його балансі, а позивач за обслуговування ТП-13 з грудня 2003 року по грудень 2004 року зобов'язаний заплатити певну грошову суму. Це означає, що лише відповідач-1 і ніхто інший після укладення спірного договору має доступ та володіє, користується та розпоряджається обладнанням, що знаходилось та знаходиться в підстанції № 13. Тому в разі відсутності на підстанції №13 частки або всього зазначеного в позові обладнання позивача, саме відповідач-1 має нести за це відповідальність. Закон передбачає, що в разі відсутності спірного майна можливо відшкодування його вартості, а якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Скаржник вважає, що суд зробив необґрунтований висновок про те, що сумнів в наявності зараз на підстанції № 13 зазначеного в позові обладнання є підставою для позбавлення позивача права вимагати повернення цього обладнання ( або його вартості) від відповідача-1.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 зазначає, що апеляційна скарга на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2008 року по справі № 18/125-08(8/36-08) не підлягає задоволенню, так як доводи, викладені у ній не відповідають дійсності та документам, зібраним по справі.

Відповідач-1 вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на те, що укладення договору купівлі-продажу здійснювалося законно і підтверджується документально. В свою чергу скаржник ні в позовній заяві, ні в доданих до неї документах не довів повне найменування обладнання, його тип, кількість, інвентарні номери та його придбання або перехід від іншого власника.

Відповідач-2 та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд було призначено у судовому засіданні на 03.02.2009 року.

На підставі розпорядження заступника голови суду - голови судової палати М.П. Неклеси № 37 від 02.02.2009 року відбулася зміна складу судової колегії.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 року розгляд справи відкладався до 12.02.2009 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2009 року розгляд справи відкладався до 03.03.2009 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача-1, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи постановою президії Дніпропетровського обласного комітету Товариства Червоного Хреста (протокол №7 від 29.11.1989 року) та наказом Державного регіонального міжгалузевого науково-технічного виробничого концерну "Прип'ять" від 06.12.1989 року (т.2 а.с. 43) було створено Виробничо-технічне об'єднання "Дніпро", яке розпорядженням Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська перереєстровано в Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "ВВФ ЛТД". В розпорядженні зазначено, що останнє є правонаступником Міжгалузевого виробничо-технічного об’єднання "Дніпро".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що в 1991 році об’єднання "Дніпро" придбало обладнання для підстанції № 13, що розташована на території колишнього заводу гірничошахтного обладнання. На підтвердження зазначеного факту позивач надав накладну № 115 від 27.02.1991 року та рахунок № 121 від 17.02.1991 року, накладну № 57 від 15.04.1991 року та рахунок № 77 від 15.04.1991 року( т.2 а.с. 60,61).

Також позивачем наданий акт приймання-передачі, датований 1993 роком, за яким зазначене в акті обладнання передається у власність Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційному підприємству "ВВФ Лтд"(т.1 а.с.132).

Як вбачається з довідки бухгалтера позивача від 10.03.2007 року(т.1 а.с.15) на балансі підприємства обліковується наступне обладнання підстанції №13: силовий трансформатор ТГМ 400; масляний вимикач ВМГ 133; амперметр перемінної напруги; реле напруги РУ 21; вольтметр; лічильник активної енергії; кабель АСБ 3/70 6 КВТ; прохідні ізолятори; роз’єднувач напруги; шинний міст; звуковольтні щіти; реле напруги РТ-40/6; трансформатор току ТПЛ10 50/5; автомат АЕ 2046 20 А; автомат АЕ 2046 6 А; рубильник 400 А; рубильник 250 А; провід ПВ 2,5 мм; провід ПВ 6 мм; провід ПВ 4 мм; привід постійної напруги ПЄ-11.

30 вересня 2002 року між Закритим акціонерним товариством "Гірничошахтна Асоціація" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою "Аква Лтд" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 2002/91П, відповідно до якого продавець зобов’язався передати у власність покупцю, а покупець прийняти на оплатити майно, що належить продавцю на праві власності, а саме: тягову підстанцію - 13, яка складається із обладнання, найменування та кількість якого вказано в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

Згідно специфікації до договору купівлі-продажу № 2002/91П від 30.09.2002 року обладнання тягової підстанції № 13 Закритого акціонерного товариства "Гірничошахтна Асоціація" складається з: кабелю живлення від ЦРП 2 тип АСБ 3*120 мм. кв. у кількості 330 м; роз’єднувача - 6 кВт тип РВ-10/250 А у кількості 1 шт.; трансформатора (відновленого) тип ТМГ-400 kvА зав. № 1240613 у кількості 1 шт.; шинного моста а) 6 кВ у кількості 6 м., б) 0,4 кВ у кількості 10 м., всього 16 м; роз’єднувача -60,4 кВт тип РВ-0,4/600А у кількості 1 шт., щита - 0.4 кВ (8 фідерів) тип фідер 400А у кількості 2 шт., фідер 250 А у кількості 6 шт., всього 8 шт.

Умовами договору встановлено, що оплату за договором покупець здійснює до лютого 2003 року. Прийом передача майна здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі. Право власності переходить до покупця з моменту повної сплати вартості майна(п.п.2.3,3.1,3.2; т.2 а.с.78,80).

За платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідач-1 сплатив відповідачу-2 в період з жовтня 2002 року по лютий 2003 року 21000 грн. за обладнання, придбане за вказаним договором (т.2 а.с. 19-28).

За видатковою накладною № 51 від 07.02.2003 року та актами приймання-передачі основних засобів від 07.02.2003 року відповідач-1 отримав від відповідача-2 обладнання, передбачене специфікацією до договору № 2002/91П (т.2 а.с.29-31).

Наказом № 07/09 від 01.09.2008 року Відкритого акціонерного товариства Науково-виробничої фірми "Аква ЛТД" створена інвентаризаційна комісія для проведення інвентаризації основних засобів на підприємстві.

Відповідно до виписки із інвентаризаційної відомості основних засобів Відкритого акціонерного товариства Науково-виробничої фірми "Аква ЛТД" від 01.09.2008 року на тяговій підстанції № 13 за інвентарним № 49 знаходиться обладнання: кабель живлення від ЦРП 2 тип АСБ 3*120 мм.кв. у кількості 330 м; роз’єднувач - 6 кВт тип РВ-10/250 А у кількості 1 шт.; трансформатор ТМГ- 315 кВа у кількості 1 шт.; шинний міст 6 кВ у кількості 6 м., шинний міст 0,4 кВ у кількості 10 м.; роз’єднувач -60,4 РВ-04/600А у кількості 1 шт., щит - 0.4 кВ (8 фідерів) фідер 400А у кількості 2 шт., фідер 250 А у кількості 6 шт.

Позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу № 2002/91П, укладений 30.09.2002 року між Закритим акціонерним товариством "Гірничошахтна Асоціація" та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково –виробничою фірмою "Аква Лтд" з тих підстав, що відповідачі не мали правових підстав для укладення договору

купівлі-продажу належного позивачу обладнання.

При цьому позивач не є стороною оспорюваного договору.

Згідно з ст. ст. 13, 15, 16, 386, 387, 388, 391, 392, 393 Цивільного кодексу України цивільні права особа повинна здійснювати у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При цьому не допускаються дії особи, що вчиняються способом зловживання правом. Кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Захист права власності здійснюється шляхом витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним; усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном. Власник також може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Також за позовом власника визначається судом незаконним та скасовується правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права та інтереси яких порушені або оспорюються. Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації такого права, передбаченого вищевказаними нормами. Права особи, яка вважає себе власником майна не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, в якій така особа не є стороною.

Результатом задоволення заявленого в цій частині позову стало б застосування судом наслідків недійсності угоди, які стосуються сторін угоди і не поширюються на права позивача, який вважає себе власником спірного майна, не будучи стороною угоди.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу № 2002/91П від 30.09.2002 року задоволенню не підлягали.

Що стосується вимог про повернення з чужого незаконного володіння шляхом передачі у власність позивача спірного обладнання, то зазначені вимоги також не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Правонаступництво юридичної особи визначається її установчими документами.

Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "ВВФ Лтд", зареєстрованим АНД виконкомом м. Дніпропетровська 31.03.1993 року розпорядженням № 308-р не визначено, що товариство є правонаступником виробничо-технічного об'єднання "Дніпро", не зазначено, що позивач є власником майна, переданого йому об'єднанням та не визначено це майно.

Статут визначає, що статутний фонд товариства створюється в розмірі п'ятидесяти тисяч карбованців за рахунок вкладів його учасників – фізичних осіб (п.8 Статуту).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач не довів, що він є правонаступником майнових прав об'єднання "Дніпро". Надані позивачем ксерокопії накладних № 115 від 27.02.1991 року та № 57 від 15.04.1991 року свідчать про те, що бланки зазначених накладних надруковані Решетилівською друкарнею в 1994 році, що свідчить про те, що ці накладні не могли бути використані в 1991 році.

За таких обставин Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені накладні не можуть бути визнані належними доказами, які б підтверджували отримання в 1991 році об'єднанням "Дніпро" зазначеного в накладних обладнання.

Крім того, позивач не надав доказів його оплати.

Одночасно колегія суддів зазначає, що частина майна, яке позивач просить повернути з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Науково –виробничої фірми "Аква Лтд", як придбаного за договором № 2002/91П від 30.09.2002 року, відповідачем за зазначеним договором не придбавалася.

Так за договором № 2002/91П від 30.09.2002 року відповідач не придбавав масляний вимикач ВМГ-133, привід постійної напруги ПЄ-11, реле напруги, вольтметр, лічильник активної енергії, з’єднувальні муфти, прохідні ізолятори, реле напруги РТ-40/6, автомат АЕ 2046 20 А, автомат АЕ 2046 6 А, провід ПВ 4 мм.

З урахуванням викладеного позовні вимоги щодо повернення з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Науково –виробничої фірми "Аква Лтд" переліченого у позовній заяві обладнання задоволенню не підлягали.