ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2009 року Справа№ 6/442-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,
суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.
при секретарі: Вроні С.В.
за участю представників:
від позивача: Малова А.С., довіреність №б/н від 06.02.09, представник;
представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ІНЕКС", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2008 року у справі № 6/442-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПЕН-Д", с. Степове, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
до товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ІНЕКС", м. Дніпропетровськ
про стягнення 89324 грн. 71 коп.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2008 року у даній справі (суддя –Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ІНЕКС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПЕН-Д" 68 000,00 грн. - основного боргу, 9 938,30 грн. - штрафу, 690,41 грн. -3% річних, 786,28 грн. - держмита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем порушено умови договору поставки продукції №18-08 від 19.05.2008 року, вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та не поставлено позивачу товар на отриману суму передоплати –68 000 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем саме на цю суму підтверджена актом звірки взаєморозрахунків, підписаним представниками сторін 24.11.2008 року.
Задовольняючи вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 8% від вартості непоставленої продукції, суд посилався на п.п.56,57 "Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення"та п.9.1 договору сторін.
Стягнення 3% річних за порушення виконання грошового зобов’язання суд мотивував положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України.
Доводи позивача про стягнення 14 655,80 грн. понесених збитків суд вважав не доведеними.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати, постановити нове рішення.
Посилається на те, що судом неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, а саме ст.ст. 538, 613, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України.
Вважає, що позивач не виконав в повній мірі своїх зобов’язань по передоплаті товару відповідно до умов укладеного договору, а саме ним оплачено 70 000 грн. замість 86 960,16 грн. Тому обов’язок відповідача поставити товар не настав і у суду були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій. Вважає вимоги позивача про стягнення 3% річних безпідставними, оскільки грошові зобов’язання між сторонами відсутні.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на її необґрунтованість. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін з урахуванням попередніх судових засідань, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення слід частково скасувати виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому він не зв’язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи, 19.05.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки продукції № 18-08 та підписано специфікацію № 1 до нього (а.с.15-17)
Відповідно до п.2.1 договору та специфікації №1 позивач зобов’язався здійснити відповідачу передоплату у розмірі 86 960,16 грн. за скло віконне виробництва Іран кількістю 4 140,96 кв.м., а відповідач зобов’язався протягом 20 календарних днів з моменту отримання передоплати поставити позивачеві товар загальною вартістю 124 228,80 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
В порушення вимог цієї норми права позивач в повному обсязі не провів попередню оплату за укладеним договором. Відповідно до платіжного доручення від 19.05.2008 року ним оплачено лише 70 000 грн. (а.с.18). За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами скаржника про невиконання зобов’язання в повному обсязі позивачем.
Однак відповідач погодився з такими обставинами, в подальшому не вимагав від товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПЕН-Д" виконання зобов’язання в повному обсязі та у відповіді на претензію про повернення передоплати від 10.07.2008 року №50 визнав факт невиконання ним умов вищеназваного договору, взяв на себе зобов’язання повернути позивачеві отриману ним передоплату у сумі 70 000,00 грн. або поставити товар (а.с.20). Платіжним дорученням від 10.10.2008 року №188 відповідач частково повернув позивачу суму передоплати у розмірі 2 000 грн.
Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару (продукції), не передав товар (продукцію) у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару (продукції) або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином висновок господарського суду про необхідність стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ІНЕКС" 68 000 грн. попередньої оплати є правомірним. Доводи скаржника щодо призупинення ним зі свого боку виконання зобов’язання з причин невиконання обов’язку позивачем є надуманими та такими, що суперечать наявним у справі доказам.
Відповідно до укладеного між сторонами договору у відповідача виникло зобов’язання поставити товар, грошові зобов’язання між сторонами відсутні, тому у господарського суду не було правових підстав для стягнення на користь позивача 3% річних у розмірі 690,41 грн. та посилатися при цьому на ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Відповідно до вимог п.п.56,67 "Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення", затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №888 (v0888400-88) від 25.07.1988 року за прострочку поставки чи недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 8% вартості непоставленої продукції.
Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи, що позивач в повному обсязі не виконав умов договору №18-08 від 19.05.2008 року щодо передоплати вартості товару, колегія суддів вважає необхідним зменшити розмір штрафу до 6 956,55 грн., тобто на 30%.
Стосовно інших позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, то такий висновок господарського суду є законним та обґрунтованим.
У зв’язку зі зміною розміру сум, що підлягають стягненню на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід перерозподілити судові витрати, при цьому держмито, сплачене при подачі позову слід стягнути у розмірі 750,33 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –у розмірі 99,12 грн.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з позивача на користь відповідача відповідно до суми, на яку зменшено стягнення, слід стягнути витрати за розгляд апеляційної скарги, всього 375,16 грн.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ІНЕКС" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2008 року у справі 6/442-08 скасувати частково.
Викласти абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ІНЕКС" (49107, м. Дніпропетровськ, пр-т Гагаріна, 177, оф.28, код ЄДРПОУ 19096037, п/р 26007013000250 в ДФ ВАТ "Інпромбанк", МФО 306986) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПЕН-Д" (52050, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Степове, вул. Центральна, б.1, код ЄДРПОУ 25514131, п/р 26009000420001 ТОВ КБ "Надра" ДРУ в м. Дніпропетровську, МФО 306016) 68 000 грн. 00 коп. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) –передоплати за договором, 6 956 грн. 55 коп. (шість тисяч дев`ятсот п’ятдесят шість гривень 55 коп.) - штрафу, 750 грн. 33 коп. (сімсот п’ятдесят гривень 33 коп.) - держмита, 99 грн. 12 коп. (дев’яносто дев’ять гривень 12 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПЕН-Д" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ІНЕКС" судові витрати за розгляд апеляційної скарги в розмірі 375 грн. 16 коп..
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: І.Л. Кузнецова
Суддя: І.А. Сизько
Підписано в повному обсязі 11.03.2009 року.