Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2008 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Державною екологічною інспекцією в Донецькій області подана апеляційна скарга, в якій порушується питання про скасування судового рішення з мотивів його не відповідності вимогам матеріального законодавства.

Відкрите акціонерне товариство "Донцемент" вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення місцевого господарського суду законним.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Державна екологічна інспекція в Донецькій області звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Донцемент" про відшкодування збитків у сумі 943 858, 45 грн. за самовільно зайняту земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки Відкритого акціонерного товариства "Донцемент", встановлений факт самовільного зайняття цим підприємством земельної ділянки площею 41,2 га на території Благодатнєвської сільської ради Амвросівського району для розміщення відвалу розкривних порід. Виходячи з цього, позивач вважає, що з відповідача підлягають стягненню збитки, завдані самовільним заняттям земельної ділянки, розраховані, згідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 (963-2007-п) , які складають 943 858, 45 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що позивач не довів факту самовільного використання землі, крім того, він не є органом уповноваженим здійснювати контроль за додержанням вимог земельного законодавства.

Апеляційна інстанція погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Спірна земельна ділянка використовується Відкритим акціонерним товариством "Донцемент"на підставі договору на право тимчасового користування землею від 03.10.1994 р., укладеного з Благодатнєвською сільською радою народних депутатів. Позивач вважає, що після закінчення строку дії договору відповідач самовільно користується землею, тому має відшкодувати державі завдану цим шкоду, розмір якої визначається Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 (963-2007-п) . Така позиція не ґрунтується на законодавстві з огляду на наступне.

Згідно до абзацу 15 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною землі"під самовільним використанням землі розуміються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутністю відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутністю вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Спірна земельна ділянка використовується відповідачем на підставі рішення Благодатнєвської сільської ради народних депутатів від 19.08.1994 р. і договору на право тимчасового користування землею від 03.10.1994 р. У 2003 році відповідач уклав договір про переоформлення землевпорядної документації, в тому числі і на спірну земельну ділянку, однак, відповідні роботи не були завершені з причин, які від відповідача не залежали (арк. справи 27-33). Листом від 11.07.2007 р. № 16-1-529 Амвросівська районна державна адміністрація дозволила відповідачу користування спірною земельною ділянкою до завершення переоформлення землевпорядної документації (арк. справи 38).

Таким чином, відповідач має правовстановлювальні документи на спірну земельну ділянку, а їх непереоформлення на новий строк не може кваліфікуватися, як самовільне зайняття земельної ділянки і тягнути відповідальність, передбачену ст. 211 Земельного кодексу України. Крім того, затримка у переоформленні землевпорядної документації сталась не з вини відповідача, що, згідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, виключає можливість стягнення з нього матеріальної шкоди. Апеляційна інстанція виходить також із того, що у матеріалах справи немає жодного доказу, який підтверджує те, що саме внаслідок непереоформлення землевпорядної документації земельній ділянці, яку використовує відповідач, завдано матеріальної шкоди.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не мав підстав здійснювати перевірку правомірності користування землею відповідачем. Адже, перевірка вимог земельного законодавства в частині укладання цивільно-правових угод, пов’язаних з наданням землі у користування, в силу пункту "а"частини 1 ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною землі", відносяться до компетенції уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. За змістом ст. 7 цього закону функціями позивача є здійснення контролю за додержанням землекористувачем екологічних вимог, тобто режиму використання землі, екологічних нормативів, тощо. Виконання цих повноважень не пов’язане з оцінкою законності перебування землі у користуванні суб’єктів господарської діяльності.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому до уваги не беруться.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2008 р. по справі № 17/162 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.