Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Заплава Л.М.,

Прокопанич Г.К.,

за участю представників сторін:

16.02.09:

представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № б/н від 20.08.08, фізична особа - підприємець ОСОБА_2;

представник відповідача, Кащук Віталій Анатолійович, довіреність № 12 від 10.02.09, Добрівська сільська рада;

представник відповідача, не з'явився, Сімферопольський районний відділ земельних ресурсів;

представник відповідача, не з'явився, Управління екологічної інспекції центрально-кримського регіону Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища;

представник відповідача, не з'явився, Санітарно-епідеміологічна станція Сімферопольського району;

представник відповідача, не з'явився, Відділ містобудівництва та архітектури Сімферопольської районної державної адміністрації;

розглянувши апеляційну скаргуДобрівської селищної ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 09-11 грудня 2008 року у справі №2-3/9529-2008

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Добрівської сільської ради (вул. 40 років Перемоги, 11, село Добре, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97571)

Сімферопольського районного відділу земельних ресурсів Державного комітету України з земельних ресурсів (вул. Павленка, 1, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

Управління екологічної інспекції центрально-кримського регіону Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, каб. 318, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

Санітарно-епідеміологічної станції Сімферопольського району (вул. Морозова, 8, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

Відділу містобудівництва та архітектури Сімферопольської районної державної адміністрації (вул. Павленка, 1, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

про визнання права на дострокову оренду та про спонукання до виконання певних дій,

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Добровської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, Сімферопольського районного відділу земельних ресурсів Державного комітету України, Управління екологічної інспекції Центрально-Кримського регіону, Сімферопольської районної санітарно-епідеміологічної станції, відділу містобудівництва та архітектури Сімферопольської районної державної адміністрації про визнання права на дострокову оренду земельної ділянки та спонукання до виконання певних дій (а. с. 4, т. 1).

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статті 123, 124 Земельного кодексу України, змісту яких суперечать дії відповідачів, що виражається у затягуванні питання щодо надання спірної земельної ділянки позивачу в оренду за наявності усіх необхідних для цього документів та узгоджень.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточно він просив визнати за ним право на довгострокову оренду земельної ділянки площею 4,0 га для будівництва багатофункціонального торгівельно-розважального комплексу у с. Перевальне, Сімферопольського району Автономної Республіки Крим та зобов'язати Добровську селищну раду на наступній сесії розглянути питання про укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки (а. с. 127).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09-11 грудня 2008 року у справі № 2-3/9529-2008 позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 задоволений частково.

За суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 визнано право на довгострокову оренду земельної ділянки площею 4,0 га для будівництва багатофункціонального торгівельно-розважального комплексу у с. Перевальне, Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.

Добровська селищна рада Сімферопольського району Автономної Республіки Крим зобов'язана на наступній сесії сільської ради розглянути питання про укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки.

В іншій частині позовних вимог, викладених у пункті 2 позовної заяви, провадження у справі припинено.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, що належить позивачу на праві власності, а також врахував, що рішенням Добровської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2003 року позивачу наданий дозвіл на відведення зазначеної земельної ділянки для передачі в оренду терміном до 49 років, у зв'язку з чим, на підстави статей 116, 120, 123, 124 Земельного кодексу України, задовольнив позов.

Не погодившись з рішенням суду, Добровська селищна рада Сімферопольського району Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням міським господарським судом норм матеріального права та неповним дослідженням обставин, що мають значення для справи.

Так, заявник апеляційної скарги вважає, що місцевим господарським судом не було враховано, що позивач звертався до відповідачів у якості фізичної особи, що виключає правові підстави для його звернення з даним позовом у якості суб'єкта підприємницької діяльності та порушує підвідомчість даного спору.

У судове засідання, призначене на 02 березня 2009 року, представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, будь-яких клопотань від представників сторін на адресу суду не надходило.

Оскільки явка сторін не визнавалась обов'язковою, з урахуванням вимог частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

31 березня 1989 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради народних депутатів Кримської області було прийнято рішення № 118 "Про затвердження актів з вибору земельних ділянок"(а.с. 47-49, т. 1).

Пунктом 18 вказаного рішення був затверджений акт вибору земельної ділянки площею 4,8 га у с. Перевальне Добровської селищної ради Сімферопольського району під будівництво школи та наданий дозвіл на виконання проектно-дослідницьких робіт на протязі трьох років.

15 травня 2003 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, належного Автономній Республіці Крим, будівлі школи, розташований на земельній ділянці площею 4,8 га у с. Перевальне, Сімферопольського району. Договір посвідчений нотаріально та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 3-430 (а.с. 56-57, т. 1).

17 грудня 2003 року на 12 сесії 24 скликання Добровської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим прийнято рішення "Про надання громадянину ОСОБА_2 дозволу на виконання проекту відводу земельної ділянки площею до 4,0 га для передачі в оренду терміном до 49 років для обслуговування придбаного об'єкту незавершеного будівництва в с. Перевальне"(а.с. 12, т. 1).

18 серпня 2005 року виконано встановлення в натурі меж спірної земельної ділянки площею 4,0 га, про що складений акт про встановлення меж ділянки в натурі (а.с. 34, т. 1).

02 березня 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю "Геосфера"був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (а.с. 5-24, т. 1).

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2007 року у справі № 2-27/9301-06А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2007 року, скасоване рішення Добровської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2003 року в частині зазначення площі земельної ділянки -"до 4,0 га"та її цільового призначення -"для обслуговування придбаного об'єкту незавершеного будівництва". Господарським судом у цьому рішенні встановлено інше цільове призначення спірної земельної ділянки -"для будівництва багатофункціонального торгівельно-розважального комплексу"із зазначенням площі ділянки -"4,0 га"(а.с. 58-65, 80-83, т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що Сімферопольською районною державною адміністрацією у задоволенні клопотання позивача про видачу висновку щодо проекту відведення спірної земельної ділянки 06 листопада 2007 року було відмовлено (а.с. 55, т. 1).

Ухилення відповідачів від узгодження землевпорядної документації, наданої позивачем, прийняття рішення та укладення договору про передачу спірної земельної ділянки йому в оренду, з'явилось підставою для звернення суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що при вирішенні питань, пов'язаних з орендою землі, слід керуватися Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України "Про оренду землі" (161-14) .

Право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності (стаття 92 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставі і в порядку, передбачених Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , Господарським кодексом України (436-15) , цим та іншими законами України.

Згідно з частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами або юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання в користування.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Виходячи з цього, на підставі рішень місцевих рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю та споруду до нового власника нерухомого майна право користування земельною ділянкою переходить на підставі договору оренди. Аналогічні вимоги містяться у статті 377 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтями 123, 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок в оренду здійснюється органами місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Частиною 2 статті 125 зазначеного кодексу передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Враховуючи встановлені обставини справи та зазначені правові норми діючого законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України (436-15) передбачені способи захисту цивільних та господарських прав та інтересів, зокрема визнання права.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів. Зокрема, при оскарженні рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції (наприклад, про відмову в передачі у власність чи в продаж земельної ділянки або розміщенні об'єкта), суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов'язує їх, залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.

Посилання заявника апеляційної скарги на невідповідність статусу позивача під час розробки правовстановлюючих документів на земельну ділянку та на момент звернення до суду з даним позовом судова колегія вважає неспроможними.

Статтею 50 Цивільного кодексу України встановлено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом.

Згідно з частиною 1 статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

З матеріалів справи вбачається, що з даним позовом до господарського суду звернувся суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи, що усі дії позивача, які були спрямовані на набуття права оренди спірної земельної ділянки, вчинялися ним за його власним бажанням та відповідно до його внутрішній волі, судова колегія вважає, що твердження відповідача про необхідність відмові позивачу у розгляді його позову у господарському суді є необґрунтованими.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу Добровської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09-11 грудня 2008 року у справі № 2-3/9529-2008 залишити без змін.