ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2011 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Григор’євої Л.І., Луспеника Д.Д.,
Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,-
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння "Укрвуглегеологія" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 березня 2010 року,
встановила:
У грудні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що з 9 листопада 2005 року до 5 березня 2009 року працював у відповідача на посаді помічника машиніста бурової установки шостого розряду. З серпня 2007 року до березня 2009 року йому не в повному обсязі виплачувалася заробітна плата, у зв’язку із чим утворилась заборгованість у сумі 13 622 грн. 50 коп. Указував, що під час звільнення йому крім того, не була виплачена вихідна допомога, яка передбачена ст. 44 КЗпП України у сумі 2 тис. грн. Таким чином, заборгованість на день звільнення складала 15 623 грн. 50 коп.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2009 року стягнуто з відповідача на його – ОСОБА_3, користь заборгованість із заробітної плати в сумі 13 622 грн. 50 коп., вихідну допомогу в розмірі 2 тис. грн. 70 коп. та моральну шкоду в сумі 500 грн.
Зазначав, що згідно з довідкою філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Красноармійську Донецької області" повністю розрахунок із ним було здійснено тільки 23 листопада 2009 року. Відповідно до довідки структурної одиниці Димитровської геологорозвідувальної експедиції виробничого об’єднання шахти геології "Укрвуглегеологія" його середньоденний заробіток складає 138 грн. 22 коп. Строк затримки розрахунку при звільненні – з 5 березня 2009 року до 23 листопада 2009 року – складає 264 дні, а тому вважав, що відповідач зобов’язаний виплатити йому середню заробітну плату за весь час затримки в сумі 36 490 грн. 08 коп.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 січня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11 березня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .
У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону (2453-17) від 7 липня 2010 року.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_3 працював у виробничому об’єднанні шахтної геології та технічного буріння "Укрвуглегеологія" з 9 листопада 2005 року до 5 березня 2009 року (а.с. 3).
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2009 року з відповідача на користь ОСОБА_3 стягнуто 13 622 грн. заробітної плати, 2 тис. грн. 70 коп. вихідної допомоги та 500 грн. моральної шкоди (а.с. 5-6).
Відповідно до довідки філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Красноармійську Донецької області" на розрахунковий рахунок, відкритий на ім’я ОСОБА_3, 23 листопада 2009 року перераховано 16 123 грн. 20 коп. (а.с. 4).
Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України.
Однак з висновком судів попередніх судових інстанцій не можна погодитись із таких підстав.
Згідно зі ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до роз’яснень, викладених в ч. 5 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) , непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Ураховуючи те, що відповідачем кошти на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 перераховані лише 23 листопада 2009 року, а позивач звернувся до суду із позовом про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 8 грудня 2009 року, то висновок судів про пропущення ним строку звернення до суду із зазначеним позовом не можна визнати обґрунтованим.
За таких обставин судові рішення на підставі чч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 березня 2010 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк Судді: Л.І. Григор’єва Т.Є. Жайворонок Д.Д. Луспеник Н.П. Лященко