Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_1 з позовом, у якому просить суд визнати недійсним рішення засновницьких зборів закритого акціонерного товариства "Парізор" про створення закритого акціонерного товариства "Парізор" від 29.08.2003; визнати недійсним установчий договір про створення закритого акціонерного товариства "Парізор" від 09.09.2003 укладений між відкритим акціонерним товариством "Янтарний", ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та повернути сторони у первинний стан, мотивуючи свої вимоги тим, що створення закритого акціонерного товариства "Парізор" порушує права громадянина ОСОБА_1 як акціонера відкритого акціонерного товариства "Янтарний".

Рішенням господарською суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2007 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.03.2008, апеляційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задоволено, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2007 у справі №2-5/11005-2007 скасовано, прийнято нове рішення. Позов задоволено. Визнано недійсним рішення установчих зборів закритого акціонерного товариства "Парізор" про створення закритого акціонерного товариства "Парізор" від 29.08.2003. Визнано недійсним установчий договір про створення закритого акціонерного товариства "Парізор" від 09.09.2003 який укладено між відкритим акціонерним товариством "Янтарний", ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та повернуто сторони у початкове становище.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2008, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2007 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.03.2008 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що установчий договір про створення закритого акціонерного товариства "Парізор" укладено без розгляду цього питання на загальних зборах відкритого акціонерного товариства "Янтарний", статутом якого передбачено, що розгляд питань та прийняття рішень про участь товариства в об'єднаннях підприємств та його внесків до статутного фонду інших господарюючих суб'єктів віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів товариства. Прокурор, також, зазначав, що на засновницьких зборах відповідача прийнято рішення про створення закритого акціонерного товариства "Парізор", затверджено склад майна, яке передається засновниками до статутного фонду, затверджено оцінку майнових вкладів засновників до його статутного фонду. На думку прокурора, в наслідок таких дій зменшено активи відкритого акціонерного товариства "Янтарний", що є порушенням прав акціонерів останнього. При цьому, прокурор посилався на приписи статті 30 Закону України "Про власність", статей 36, 41 Закону України "Про господарські товариства", пункту 6.3 статуту відкритого акціонерного товариства "Янтарний".

21.10.2008, позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати недійсним рішення з питання № 6 порядку денного загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 30.05.2003, щодо делегування наглядовій раді відкритого акціонерного товариства "Янтарний" повноважень для прийняття рішень з питань утворення господарських товариств, яке оформлено протоколом загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 30.05.2003; визнати недійсним рішення з питання № 4 порядку денного позачергового збору акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 09.01.2004 про передачу повноважень загальних зборів акціонерів до компетенції наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Янтарний", щодо прийняття рішень відносно участі відкритого акціонерного товариства "Янтарний" в будь-яких юридичних особах, концернах, консорціумах, асоціаціях, холдінгових товариствах, об'єднаннях підприємств, фінансово-промислових груп, яке оформлено протоколом позачергових зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 09.01.2008; визнати недійсним рішення наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 28.08.2003 про входження відкритого акціонерного товариства "Янтарний" в якості співзасновника в утворюваному закритому акціонерному товаристві, яке спеціалізується на вирощуванні зернових культур і тваринництві, яке оформлене протоколом №2 наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 28.08.2003; визнати недійсним рішення з питань № 1 порядку денного установчих зборів закритого товариства "Парізор" від 29.08.2003, щодо створення закритого акціонерного товариства "Парізор", яке оформлено протоколом установчих зборів закритого акціонерного товариства "Парізор" від 29.08.2003; визнати недійсним установчий договір про створення закритого акціонерного товариства "Парізор" від 09.09.2003, який укладено між відкритим акціонерним товариством "Янтарний", ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та визнати недійсним статут закритого акціонерного товариства "Парізор" затверджений установчими зборами засновників від 29.08.2003 зареєстрований Сімферопольською районною державною адміністрацією за реєстраційним номером № 04055558ю0020368 від 09.09.2003.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Л.О. Ковтун) позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 30.05.2003 в частині делегування наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Янтарний" повноважень для прийняття рішень з питань утворення господарських товариств, яке оформлено протоколом загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 30.05.2003.

Визнано недійсним рішення з питання № 4 порядку денного позачергових зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 09.01.2004 про передачу повноважень загальних зборів акціонерів до компетенції наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Янтарний", щодо прийняття рішень відносно участі відкритого акціонерного товариства "Янтарний" в будь-яких юридичних особах, концернах, консорціумах, асоціаціях, холдингових товариствах, об'єднаннях підприємств, фінансово-промислових групах, яке оформлено протоколом позачергових зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 09.01.2008. Визнано недійсним рішення наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 28.08.2003 про входження відкритого акціонерного товариства "Янтарний" у якості співзасновника в утворюваному закритому акціонерному товаристві, яке спеціалізується на вирощуванні зернових культур і тваринництві, яке оформлене протоколом № 2 наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 28.08.2003.

Визнано недійсним рішення установчих зборів закритого акціонерного товариства "Парізор" про створення закритого акціонерного товариства "Парізор" від 29.08.2003. Визнано недійсним установчий договір про створення закритого акціонерного товариства "Парізор" від 09.09.2003, який укладено між відкритим акціонерним товариством "Янтарний", ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Визнано недійсним статут закритого акціонерного товариства "Парізор", затверджений установчими зборами засновників від 29.08.2003, зареєстрований Сімферопольською районною державною адміністрацією за реєстраційним номером 04055558ю0020368 від 09.09.2003. Повернуто сторони у початкове становище.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, закрите акціонерне товариство "Парізор" та ОСОБА_2 звернулись до апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити.

Зокрема заявники апеляційних скарг зазначають, що право позивача як акціонера відкритого акціонерного товариства "Янтарний" жодним чином не порушено. Крім того, відповідачі вказують, що ОСОБА_1 не є ані акціонером, ані учасником закритого акціонерного товариства "Парізор", чий установчий договір та рішення установчих зборів оскаржується, що в силу статті 12 Господарського процесуального кодексу України виключає віднесення зазначеної справи до корпоративного спору та тягне припинення провадження у справі у зв'язку із непідсудністю її господарським судам. Крім того, відповідачі звертають увагу на порушення господарським судом строків позовної давності.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

30.05.2003 на засіданні загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" прийнято рішення, зокрема, про делегування Наглядовій раді повноваження для прийняття рішення з питання утворення господарських товариств (питання №6 порядку денного).

На засіданні Наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Янтарний", що відбулось 28.08.2003 прийнято рішення про погодження входу товариства у якості співзасновника в закрите акціонерне товариство, що утворюється, (протокол №2 від 28.08.2003).

В подальшому 29.08.2003, відбулися установчі збори закритого акціонерного товариства "Парізор" за участю відкритого акціонерного товариства "Янтарний" в особі голови правління ОСОБА_3 фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Згідно протоколу №1 на установчих зборах закритого акціонерного товариства "Парізор" прийнято рішення про створення закритого акціонерного товариства "Парізор" затвердження складу майна, яке передається засновниками до статутного фонду, затвердження оцінки майнових вкладів засновників до статутного фонду, затвердження статутного фонду та часток засновників, затвердження установчого договору та статуту закритого акціонерного товариства "Парізор" обрання голови та членів ревізійної комісії товариства.

09.09.2003 на підставі вказаного рішення між відповідачами у справі укладений установчий договір про створення закритого акціонерного товариства "Парізор".

Рішенням позачергових зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний", що оформлено протоколом від 09.01.2004. Наглядовій раді товариства передано перелік повноважень загальних зборів акціонерів, які є їх виключною компетенцією, до яких, зокрема, віднесено й прийняття рішень про участь товариства в будь-яких юридичних особах та т.п.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим встановлено, що 30.05.2003 на засіданні загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" прийнято рішення, зокрема, про делегування Наглядовій раді повноваження для прийняття рішення питання утворення господарських товариств.

Але, відповідно до статті 159 Цивільного кодексу України визначено перелік повноважень виключної компетенції загальних зборів акціонерів до яких належать:

1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

2) обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

3) затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства;

4) рішення про ліквідацію товариства.

Одночасно у частині другій цієї статті передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути віднесене вирішення й інших питань. Господарським судам слід виходити з того, що коли законом, в тому числі статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" та частиною другою статті 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", передбачено прийняття рішення з того чи іншого питання виключно загальними зборами, ці повноваження не можуть відповідно до статуту акціонерного товариства бути надані або делеговані іншим органам товариства.

Відповідно до підпункту "и" пункту 6.3 розділу 6 статуту відкритого акціонерного товариства "Янтарний" до компетенції загальних зборів відноситься прийняття рішень про участь товариства в об'єднаннях підприємств та промислово-фінансових групах та його внесків в уставні фонди інших господарських суб'єктів.

Відповідно до цього пункту статуту до порядку денного загальних зборів акціонерів від 30.05.2003 було включено питання про участь відкритого акціонерного товариства у створенні господарських товариств. Протоколом загальних зборів акціонерів від 30.05.2003 було прийнято рішення про участь у створенні юридичних осіб для збільшення своєї ліквідності та рентабельності, крім цього цим рішенням прийнято для оперативності в прийнятті рішень делегувати Наглядовій Раді повноваження прийняття рішення про створення господарського товариства. Таким чином, рішення про участь товариства в об'єднаннях підприємств та промислово-фінансових групах відповідно до підпункту "и" пункту 6.3 статуту відкритого акціонерного товариства "Янтарний" було прийнято.

У зв'язку з цим треба відокремити два різних поняття: прийняття рішення про створення (погодження акціонерів на участь в інших господарських товариствах яке приймається загальними зборами акціонерів, що в свою чергу відображено в протоколі від 30.05.2003) та створення як воно є (саме дії), які виконувала Наглядова рада за дорученням загальних зборів акціонерів при створенні закритого акціонерного товариства "Парізор".

Отже погодження акціонерів на участь відкритого акціонерного товариства "Янтарний" в створенні інших господарських товариств було прийнято загальними зборами акціонерів, а саме 95,28% голосів що прийняли участь у зборах, чим були виконані норми Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (710/97-ВР) .

Таким чином це свідчить о чинності прийнятого рішення загальних зборів акціонерів про участь у створенні господарського товариства та наділення Наглядовій раді товариства саме на проведення дій пов'язаних з прийнятим рішенням загальних зборів акціонерів від 30.05.2008, що супроводжуються входженню як співвласника до створюваного закритого акціонерного товариства "Парізор".

А отже пункт 6.3. статуту відкритого акціонерного товариства "Янтарний" о повноваженнях загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" при створенні господарського товариства не були порушені оскільки акціонери в кількості 95,28% голосів що прийняли участь у зборах погодилися із участю у створенні товариства.

Крім того, відповідно до протоколу позачергових зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" була прийнята нова редакція статуту, відповідно до якої пункт 6 статуту скасовано.

Згідно частині 16 пункту 12.4 статуту відкритого акціонерного товариства "Янтарний" у редакції 2004 року до компетенції Наглядової Ради відноситься прийняття рішення про участь товариства в любих юридичних особах, концернах, консорціумах, асоціаціях, холдингових товариствах, об'єднаннях підприємств, фінансово-промислових групах.

Відповідно до статті 160 Цивільного кодексу України та статті 46 Закону України "Про господарські товариства" Наглядова рада контролює та регулює діяльність його виконавчого органу та захист прав акціонерів, у зв'язку з чим протоколом №2 засідання Наглядової ради від 28.08.2003 було ухвалено задовольнити входження відкритого акціонерного товариства "Янтарний" в якості співвласника в закритому акціонерному товаристві та доручити голові правління провести необхідні дії для входження відкритого акціонерного товариства "Янтарний" до закритого акціонерного товариства.

Отже протоколом №2 Наглядова рада здійснює відповідний контроль за виконавчим органом товариства при входженні до закритого акціонерного товариства.

Крім того, не відповідає дійсності і висновок господарського суду про те, що не передбачено повноважень наглядових рад щодо прийняття рішень про внески товариства до статутних фондів інших господарських суб'єктів, тобто про створення господарських товариств, адже таке рішення і не приймалося Наглядовою радою, а лише контролювалося при здійсненні цього виконавчим органом товариства.

Господарським судом також не прийнято до уваги і те, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим необхідно керуватися тим, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; акціонер (учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства.

Верховним судом України відповідно до Практики розгляду судами корпоративних спорів господарським судам роз'яснено, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Зокрема, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина 4 статті 43 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України "Про господарські товариства").

Крім того, відповідно до "Практики розгляду судами корпоративних спорів" Верховного суду України при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Треба також враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї норми передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення правовідносин, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Проте, в позовній заяві та в заяві про зміну позовних вимог немає чітких посилань на те, які ж саме права ОСОБА_1, порушенні рішеннями відкритого акціонерного товариства "Янтарний", що оскаржуються, адже відповідно до пункту 2 статті 30 Закону України "Про власність" (діючого на той момент) право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо), а не окремий акціонер.

Легітимні інтереси акціонерного товариства, відповідно до статті 41 Закону України "Про господарські товариства", формулюються його вищими органами і захищаються у суді не окремим акціонером, індивідуальні інтереси якого можуть суперечити як інтересам інших акціонерів, так і законним інтересам усього товариства, а правлінням чи іншими уповноваженими на це виконавчими органами останнього.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Судова колегія звертає увагу на той факт, що особа в інтересах якої подана позовна заява - ОСОБА_1 оскаржує рішення відкритого акціонерного товариства "Янтарний", прийняті загальними зборами акціонерів - вищим органом товариства.

Жодне з можливих вищенаведених порушень при прийняті рішень відкритого акціонерного товариства "Янтарний", які оскаржує позивач, ні в позовній заяві ні в заяві про зміну позовних вимог не були доведені.

Господарським судом Автономної Республіки Крим не прийнято до уваги рішення позачергових зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 09.01.2004 питанням №8 якого була розглянута можливість виходу відкритого акціонерного товариства "Янтарний" зі складу засновників закритого акціонерного товариства "Парізор" та розірвання установчого договору закритого акціонерного товариства "Парізор".

Акціонером відкритого акціонерного товариства "Янтарний" ОСОБА_1 було підтримано питання про розірвання установчого договору закритого акціонерного товариства "Парізор" та виходу відкритого акціонерного товариства "Янтарний" зі складу засновників закритого акціонерного товариства "Парізор", але 60,96% зареєстрованих акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" (Вищий орган управління товариства) висловилися проти виходу зі складу засновників та розірвання установчого договору закритого акціонерного товариства "Парізор" що підкреслює волю більшості акціонерів та повністю вирішує питання входження своєю часткою відкритого акціонерного товариства "Янтарний" до закритого акціонерного товариства "Парізор".

Крім того, акціонер відкритого акціонерного товариства "Янтарний" ОСОБА_1 знав про входження відкритого акціонерного товариства "Янтарний" до закритого акціонерного товариства "Парізор" 09.01.2004, що підтверджує протокол позачергових зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" та з цього строку можливо почати перебіг строку позовної давності, який скінчився 10.01.2007.

Крім того, господарським судом Автономної Республіки Крим не з'ясовано в чому саме полягає порушення права безпосередньо акціонера відкритого акціонерного товариства "Янтарний" ОСОБА_1 на підставі рішення установчих зборів закритого акціонерного товариства "Парізор", установчого договору та статуту закритого акціонерного товариства "Парізор" враховуючи те, що розмір статутного капіталу відкритого акціонерного товариства "Янтарний" не зменшився (відповідно до частини 5 статті 39 Закону

України "Про господарські товариства" акціонерне товариство відшкодовує власнику акцій збитки, пов'язані із змінами статутного капіталу).

Розмір статутного капіталу відкритого акціонерного товариства "Янтарний" при входженні своєю часткою до закритого акціонерного товариства "Парізор" не зменшився, оскільки відповідно до протоколу №1 установчих зборів закритого акціонерного товариства "Парізор" від 29.08.2003 відкрите акціонерне товариство "Янтарний" отримало 882085 простих іменних акцій номінальною вартістю 1,0 гривня за одну акцію. Отже відкрите акціонерне товариство "Янтарний" стало власником акцій на суму свого внеску до закритого акціонерного товариства "Парізор".

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з тим, що позивач акцентував питання на те, що мало місце зменшення статутного капіталу відкритого акціонерного товариства "Янтарний", а також для всебічного розгляду справи, ОСОБА_2 було подано клопотання до господарського суду від 19.11.2008 про призначення судово-бухгалтерської експертизи з питанням до експерта: чи відбулися зміни у статутному капіталі відкритого акціонерного товариства "Янтарний" після його входження до складу закритого акціонерного товариства "Парізор" своєю часткою, але господарським судом це клопотання розглянуто не було, та не надано обґрунтованої відмови в призначені цієї експертизи, що на думку судової колегії порушує права інших акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний".

Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства" та статті 25 Закону України "Про власність", акціонерне товариство є власником майна, переданого йому засновниками у власність, придбаного за рахунок продажу акцій, отриманого у результаті його господарської діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом, а акціонер є лише власником акцій.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Таким чином, акціонер не наділений суб'єктивним правом відносно здійснення повноважень власника майна товариства, що відображено та закріплено в постанові Верховного Суду України від 30.09.2003 у справі №1/329-41/233, однак господарським судом не було звернуто уваги на цей факт.

Більш того, відповідно до пункту 2.2.1. розділу 2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 №04-5/14 (v5_14600-07) законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.

Однак, ОСОБА_1 не є акціонером закритого акціонерного товариства "Парізор".

Права, що посвідчуються акціями, та обов'язки акціонерного товариства, які йому кореспондують, не є такими, що пов'язані з особою акціонера, і зміна власника акції не пов'язана із зміною обов'язків акціонерного товариства перед акціонерами та умов їх виконання, а отже і акція не є тотожністю власності товариства.

Крім цього, господарським судом були визнані недійсними: рішення з питання №1 порядку денного установчих зборів закритого акціонерного товариства "Парізор" від 29.08.2003; установчий договір про створення закритого акціонерного товариства "Парізор" від 09.09.2003; визнаний недійсним статут закритого акціонерного товариства "Парізор".

Однак, судова колегія не може погодитись з вказаними висновками суду, оскільки ці установчі документи не розглядалися судом окремо, а були визнані недійсними на підставі вирішених для суду питань, що були розглянуті в рішенні.

Вирішуючи спір про визнання недійсними установчих документів закритого акціонерного товариства "Парізор" треба виходити з того, що затвердження установчого документа є необхідною дією у процесі створення господарського товариства. Тому для визначення підстав визнання установчих документів недійсними слід керуватись пунктом 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України.

З урахуванням положень цієї норми, підставами прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів господарського товариства є порушення закону, які не можуть бути усунуті.

Такою підставою може бути відсутність в установчих документах тих відомостей, які згідно із законом повинні обов'язково в них міститися. Даними відомостями відповідно до статей 88, 120, 134, 143, 151, 154 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства" є відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства, крім того, для акціонерних товариств - види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.

Але, позивачем - ОСОБА_1 у позові не зазначено жодного порушення, тим паче ті, які не можливо усунути.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям надано право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Тому якщо за наслідками розгляду справи господарським судом не встановлено порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку з невідповідністю змісту установчих документів закону або недотриманням закону під час їх прийняття, суд не мав підстав для прийняття рішення про визнання установчих документів товариства або їх окремих положень недійсними. Це також відображено в Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 за №04-5/14 (v5_14600-07) .

Крім того, визнання недійсними установчих документів господарського товариства відповідно до пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України є підставою для ліквідації товариства. Таке рішення створює правові наслідки не лише для учасників спору, а й для усіх осіб, що перебувають з товариством у господарських, цивільних, трудових та інших правовідносинах.

Виходячи з цього, господарським судом при вирішенні спору про визнання недійсними установчих документів господарського товариства у зв'язку з неправомірністю участі одного із засновників (учасників) товариства в його створенні, визнавати недійсними тільки положення установчих документів про участь відповідного засновника (учасника), якщо з обставин справи можна зробити висновок, що товариство могло бути створене і без участі цього засновника (учасника).

Відповідно до "Узагальнення судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) у частині регулювання діяльності акціонерних товариств" судової палати у господарських справах Верховного Суду України як свідчать матеріали розглянутих судами справ, господарські суди повинні застосовували пункт 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України як підставу для припинення провадження у справі про визнання недійсними установчих документів (установчого договору) у випадку, коли до складу засновників входять фізичні особи. Однак, господарським судом Автономної Республіки Крим незважаючи на це було розглянуто справу по суті спору, що також не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , адже в цій справі приймають участь щонайменш три фізичні особи.

Стосовно пропуску позовної давності позивачем ОСОБА_1, судова колегія зазначає наступне.

В рішенні господарського суду зазначено, що прокуратура Автономної Республіки Крим в інтересах позивача звернулась у 2006 році у зв'язку з чим відсутні правові підстави про застосування строків позовної давності, однак вказане не відповідає дійсності, оскільки, позовна заява подана прокуратурою Автономної Республіки Крим до господарського суду лише 31.07.2007 за вих. №05/1-982вих07.

Статтями 256, 257 та 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до положень частин 1, 5 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Однак, відповідно до реєстрів зареєстрованих акціонерів, що приймали участь у зборах акціонерів відкритого акціонерного товариства "Янтарний" від 30.05.2003 та 09.01.2004, ОСОБА_1 знаходився на вищевказаних зборах та знав про рішення, які були прийняті загальними зборами відкритого акціонерного товариство "Янтарний".

Отже, відповідно до пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України, пропуск позовної давності є підставою для відмови в позові.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Однак, рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає, отже підлягає скасуванню.