Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є.–доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання Савін В.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Фатовенко О.О. юрисконсульт, довіреність №3345/07 від 07.07.08;

від відповідача: Молчан А.М. заступник головного інженера, довіреність №67 від 19.01.09;

від відповідача: Пономарьов Є.А. юрисконсульт, довіреність №4 від 04.01.09;

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Теплокомуненерго", м.Олександрія на рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.10.08р. у справі № 16/183

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" від імені якого діє Олександрійський міський район електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м.Олександрія

до: комунального підприємства "Теплокомуненерго", м.Олександрія

про врегулювання переддоговірного спору.

У відповідності зі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 26.02.2009р.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.10.08р. у справі №16/183 (суддя –Коротченко С.Л.) за позовом відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" від імені якого діє Олександрійський міський район електричних мереж відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м.Олександрія до комунального підприємства "Теплокомуненерго", м.Олександрія про врегулювання переддоговірного спору позовні вимоги задоволено в повному обсязі: а саме, умови договору про постачання електричної енергії енергії №9а по п.п.3.1.2., 3.2.2., 4.1.4., 4.2.6., 6.1 прийнято в редакції постачальника електричної енергії.

Оскаржуючи рішення господарського суду комунальне підприємство "Теплокомуненерго", м. Олександрія просить його скасувати і винести нове рішення, прийнявши пункт 3.1.2., 3.2.2., 6.1. договору про постачання електричної енергії в запропонованій ним редакції:

- п. 3.1.2. викласти в такій редакції: "Обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Споживачу згідно з умовами цього договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ та з урахуванням положень п. 11 ч. 1 ст. 6 та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про теплопостачання".

- п. 3.2.2. трактувати в редакції: "Вимагати відшкодування збитків, завданих Споживачу внаслідок порушення Постачальником умов цього Договору та вимог п. 11 ч. 1 ст. 6 та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про теплопостачання".

- до розділу 6 договору включити п. 6.1.7., в котрий додати положення ч. З ст. 28 Закону України "Про теплопостачання" і викласти в наступній редакції: "У разі якщо незаплановані обмеження постачання енергоносіїв призвели до аварійного пошкодження в системі теплопостачання, відшкодування наслідків аварії здійснюється в установленому законом порядку за рахунок організації - постачальника енергоносія".

При цьому скаржник посилається на те, що відповідно ч.4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі типового договору затвердженого Кабінетом Міністрів України чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Закон України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. (2633-15) є спеціальним законом, що регулює відносини, пов’язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії і прийнятий з метою захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання. Також скаржник зазначає, що викладені ним доповнення до умов договору про постачання електричної енергії лише конкретизують зміст типового договору та не змінюють його істотних умов, що відповідає вимогам чинного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення, приймаючи до уваги наступне.

При укладенні договору №9а на постачання електричної енергії між сторонами у справі виникнення розбіжності по пунктам 3.1.2., 3.2.2., 4.1.4., 4.2.6. та 6.1 договору, за врегулюванням яких позивач звернувся до господарського суду.

Відповідно до частини 2 статті 67 ГК України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

Згідно ч.4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Разом з тим відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 ЦК України сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо у них прямо вказано про це, а також у разі якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 92 Конституції України засади організації та експлуатації енергосистем визначаються виключно законами України.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулювання правовідносин, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України регулюються Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) .

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 5.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28, в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910, зареєстрованих Міністерством юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442 (z0417-96) (далі - ПКЕЕ або Правила), при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору. Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6., та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Господарський суд обґрунтовано визначив, що запропонована відповідачем редакція пункту 3.1.2 за своїм змістом є не чим іншим, як відступом від змісту типового договору, що відповідно до ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України є недопустимим.

Так, пункт 3.1.2 проекту договору викладено позивачем у наступній редакції: "3.1.2 Обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Споживачу згідно з умовами розділу 6 цього Договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ", відповідач пропонує доповнити після слів "...передбаченого ПКЕЕ" словами "...та з урахуванням вимог ст..6 та ст.. 28 Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) .".

Запропонований Позивачем зміст п. 3.1.2 розділу 3 проекту Договору щодо наявності прав Постачальника в частині обмеження та припинення постачання електричної енергії Споживачу, повністю відповідає змісту належних Постачальнику прав, що містить розділ 3 типового договору та є додатком №3 до Правил.

Тому, в силу п. 5.2. Правил, зазначені вище умови договору є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Запропонована ж Відповідачем редакція п. 3.1.2. проекту Договору фактично змінює в цій частині зміст типового договору, оскільки ст.ст. 6 та 28 Закону України "Про теплопостачання", на які посилається Відповідач, мають інший порядок обмеження в постачанні, який відповідно до положень Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) стосується лише постачання теплової енергії, та не можуть бути застосовані до правовідносин, пов'язаних з постачанням електричної енергії, що регулюються спеціальним законом - Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Правилами користування електричною енергією.

Пункт 3.2.2 договору відповідач доповнює текстом наступного змісту: "п.3.2.2. Вимагати відшкодування збитків, завданих Споживачу внаслідок порушення Постачальником умов цього договору словами "та порушення вимог ст. 6 та ст. 28 Закону України "Про теплопостачання"."."

Отже запропонована відповідачем редакція п.3.2.2 договору не конкретизує дану умову договору, а суттєво її змінює, оскільки не відповідає затвердженому у встановленому законом порядку змісту типового договору, яка відповідно пункту 5.2. Правил є істотною умовою договору.

Також апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду про залишення пунктів 4.1.4 та 4.2.6 договору в редакції позивача оскільки зазначені в типовому договорі умови є істотними і обов’язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії, викладення даних пунктів в іншій, запропонованій відповідачем редакції, вважається відступом від змісту типового договору та суперечить ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України.

Не підлягає задоволенню викладена в апеляційній скарзі вимога відповідача про доповнення розділу 6 договору пунктом 6.1.7., в якому пропонується викласти положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про теплопостачання", оскільки питання про доповнення розділу 6 договору пунктом 6.1.7. не було предметом дослідження у суді першої інстанції, що унеможливлює його перегляд у суді апеляційної інстанції відповідно ст. 101 ГПК України.

Приймаючи до уваги викладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Рішення господарського суду Кіровоградської області по справі №16/183 від 29.10.2008р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.