КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
25.02.09 р. № 8/304
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs4032308) )
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мельника С.М.,
суддів: Гаврилюка О.М.,
Рудченка С.Г.,
при секретарі судового засідання Олійник О.Л.,
за участю представників:
від позивача: Матвієнко С.М. –представник за довіреністю,
від відповідача 1: Пегза Д.К. –представник за довіреністю,
від відповідача 2: не з’явились,
розглянувши апеляційну скаргу Комсомольської міської ради на рішення господарського суду Полтавської області від 04.11.2008 р.
у справі № 8/304 (суддя Плеханова Л.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Еллада",
Полтавська обл., м. Комсомольськ,
до 1.Комсомольської міської ради Полтавської області, Полтавська обл., м. Комсомольськ,
2.Відділу земельних ресурсів у м. Комсомольськ, Полтавська обл., м. Комсомольськ,
про визнання права на постійне користування землею,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Еллада"звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Комсомольської міської ради Полтавської області та Відділу земельних ресурсів у м. Комсомольськ про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою 0,62 гектарів у відповідності до державного акту за №27 від 06.08.1996 р.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.11.2008 р. по справі № 8/304 позовні вимоги задоволенні, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Еллада"право на постійне користування земельною ділянкою площею 5504 кв.м. у відповідності до державного акту за №27 від 06.08.1996 р.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Комсомольська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення по справі, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні підтримав вимоги, які містяться в апеляційній скарзі.
Відповідач 2 не направив в судове засідання своїх представників, надіславши клопотання, в якому просив розглянути справи у відсутності представників.
Колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділі ХІІ ГПК України (1798-12) . Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з підстав передбачених п.п. 1, 3, 4 ст. 104 ГПК України, а саме: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що: ТОВ Фірма "Еллада"є правонаступником орендного підприємства платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс"і користується землею на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 06.08.1996 р.; припинення діяльності підприємства не відбулося, фактично змінилася лише його назва і до позивача перейшло, зокрема й право землекористувача щодо земельної ділянки; відповідна добровільна відмова від права постійного користування відсутня; підстав для примусового припинення права на земельну ділянку немає. Але колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради народних депутатів Полтавської області від 30.05.1996 р. №118 Товариству покупців членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської ОФ "Сервіс"передано у постійне користування для виробничих цілей земельну ділянку площею 6 172,28 м2 по вул. Строни (а.с. 162-163). На підставі даного рішення, Товариству покупців членів трудового колективу платної стоянки був виданий Державний акт на право постійного користування землею І-ПЛ№000476 від 06.08.1996 р. №27, відповідно до якого землекористувачу було надано у постійне користування 0,62 га землі для виробничих цілей (а.с. 19).
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться за адресою: м. Комсомольськ, вул. Строни, 2, що сторонами не оспорюється, та підтверджується листом Відділу земельних ресурсів у м. Комсомольськ від 20.02.2009 р. №01-09-17/88 (а.с. 165).
Згідно Статуту ТОВ Фірма "Еллада"в редакціях 1995 р. (а.с. 135-142) та 2007 р. (а.с. 9-17), дане товариство створено згідно з рішенням засновників від 20.11.1995 р. №1 та установчим договором (п. 1.1). Пункт 1.2. статуту передбачає, що Товариство створено в результаті перетворення структурного підрозділу орендного підприємства –платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс"і є його правонаступником. Товариство створено членами трудового колективу платної стоянки-структурного підрозділу Комсомольської орендної фірми "Сервіс", який виділено в окремий об’єкт приватизації та приватизовано, зареєстрований представництвом Фонду державного майна України по м. Комсомольську 21.08.1995 р. Товариство є правонаступником прав та обов’язків товариства покупців трудового колективу платної стоянки передбачені договором купівлі-продажу державного майна №14 від 23.11.1995 р. між представництвом Фонду державного майна по м. Комсомольську та товариством покупців-членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс".
З матеріалів справи вбачається, що Товариство покупців членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс"було створено на підставі Угоди про спільну діяльність, яка затверджена загальними зборами даного товариства 16.08.1995 р., та зареєстровано Представництвом Фонду державного майна України по м. Комсомольську 21.08.1995 р. (а.с.154-157).
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств"в редакції від 15.02.1995 р., для спільної участі у приватизації громадяни можуть засновувати господарське товариство або товариство покупців шляхом укладання угоди про сумісну діяльність. Угода про сумісну діяльність, а також протокол загальних зборів про створення товариства покупців підлягають реєстрації у відповідному органі приватизації. У межах своїх повноважень товариство покупців користується правами юридичної особи.
23.11.1995 р. між представництвом Фонду державного майна по м. Комсомольську та товариством покупців-членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс"був укладений Договір №14 купівлі-продажу державного майна при викупі, згідно якого товариству покупців передано у власність державне майно цілісного майнового комплексу платної стоянки як структурного підрозділу Комсомольської орендної фірми "Сервіс"(а.с. 149-152).
Установчий договір про створення ТОВ Фірма "Еллада"був укладений 30.11.1995 р. (а.с. 144-148). Державна реєстрація даного товариства відбулася 13.12.1995 р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.134) та Статутом в редакції 1995 р. (а.с. 135-142).
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що в результаті перетворення структурного підрозділу орендного підприємства –платної стоянки було створено ТОВ Фірма "Еллада", яке є відповідно правонаступником орендного підприємства –платної стоянки. Припинення діяльності підприємства не відбулося, а фактично змінилася лише його назва, тому до ТОВ Фірма "Еллада"перейшло право землекористування на підставі Державного акту на право постійного користування від 06.08.1996 р. Дані доводи, на думку судової колегії, спростовуються матеріалами справи та нормами законодавства.
На момент виникнення спірних правовідносин діяв Земельний кодекс України від 18.12.1990 (561-12) р. (далі –ЗК 1990 р.).
Згідно ст. 3 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р., землею розпоряджаються Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.
У державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим (ст. 4 ЗК 1990 р.).
Користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадським об’єднанням, промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям (ст. 7 ЗК 1990 р.).
Порядок надання земельних ділянок у постійне користування встановлений статтею 19 Земельного кодексу 1990 р., згідно якої рішення про надання земельних ділянок у користування приймаються відповідними місцевими радами народних депутатів в межах їх компетенції.
Право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23 ЗК 1990 р.).
На час прийняття оскаржуваного судового рішення, відносини щодо постійного користування регулювались Земельним кодексом України (2768-14) від 25.10.2001 р. в редакції від 16.09.2008 р., відповідно до якого, право постійного користування земельною ділянкою –це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації (ст. 92). Частина 1 статті 123 передбачає, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами (ст. 126).
Відповідний державний акт на право постійного користування у встановленому порядку позивачем не оформлений.
Стаття 27 ЗК 1990 р. передбачає, що право користування земельною ділянкою припиняється, зокрема у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації.
Стаття 37 Цивільного кодексу України від 18.07.1963 р., стаття 19 Закону України "Про господарські товариства"від 19.09.1991 р., стаття 34 Закону України "Про підприємства в Україні"від 27.03.1991 р., які діяли на момент виникнення спірних правовідносин) встановлюють, що юридична особа припиняє свою діяльність шляхом ліквідації чи реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення).
Таким чином, реорганізація структурного підрозділу орендного підприємства –платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс" шляхом перетворення у ТОВ Фірма "Еллада"є юридичним фактом для припинення його права на постійне користування земельною ділянкою, що свідчить про те, що позивач не набув у встановленому законом порядку права на користування спірною земельною ділянкою.
Також, судовою колегією встановлено, що рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради народних депутатів Полтавської області №118 про надання Товариству покупців членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської ОФ "Сервіс"у постійне користування земельної ділянки прийнято 30.05.1996 р., Державний акт на право постійного користування землею №27 виданий 06.08.1996 р., в той час як державна реєстрація ТОВ Фірма "Еллада" відбулася 13.12.1995 р.
З вказаного вбачається, що у позивача на момент створення не могло виникнути правонаступництва щодо постійного користування, яке набуло Товариство покупців членів трудового колективу платної стоянки.
Згідно положень як Земельного кодексу 1990 (561-12) р. так і Земельного кодексу (2768-14) 2001 р. не передбачено жодних виняткових підстав для набуття права користування земельними ділянками правонаступниками колишніх землекористувачів, а тому ТОВ Фірма "Еллада"може набувати таке право на загальних засадах.
З матеріалів справи також вбачається та не заперечується позивачем, що згідно Рішення Комсомольської міської ради від 26.04.2007 р. (а.с. 23) позивачу було надано в оренду для розташування автостоянки строком на 1 рік земельну ділянку площею 0,5504 га, яка розташована по вул. Строни, 2 в. м. Комсомольськ. На підставі даного рішення, між ТОВ Фірма "Еллада" (в особі директора, який наділений статутом правом укладати від імені товариства договори) та Комсомольською міською радою був укладений Договір оренди землі від 04.05.2007 р. №38/07, який зареєстрований 14.06.2007 р. (а.с. 102-107). Строк дії даного договору закінчився, тому позивач може у визначеному законодавством порядку звернутися для надання йому в оренду спірної земельної ділянки на новий строк.
Таким чином, у судової колегії відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
З урахуванням вищенаведеного, колегія апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду, яке прийнято з порушенням чинного законодавства, підлягає скасуванню, а позов підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комсомольської міської ради на рішення господарського суду Полтавської області від 04.11.2008 р. по справі № 8/304 –задовольнити повністю.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 04.11.2008 р. по справі № 8/304 –скасувати повністю.
3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4. Матеріали справи № 8/304 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: С.М. Мельник
Судді: О.М. Гаврилюк
С.Г. Рудченко
Дата відправки 04.03.09