Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Трейдінг" м. Луганськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Нова" м. Макіївка Донецької області про стягнення 1012807грн.26коп., у тому числі заборгованість за поставлений товар в сумі 977899грн.45коп., пеня в сумі 27573грн.56коп. та 3% річних в сумі 7334грн.25коп./арк. справи 3-8, том1/.

Рішенням від 25.11.2008року господарський суд Донецької області /суддя Бойко І.В./ у задоволенні позовних вимог відмовив. /арк. справи 37-39, том5/.

Рішення мотивоване тим, що 29.06.2007року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквілон Трейдінг" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АП Нова" (Покупець) був укладений договір поставки № 18; пункт 2.1. якого передбачає, обсяг, дата (графік) поставок, показники якості, ціна кожної партії вугілля із стандартними показниками якості та орієнтовна загальна вартість кожної партії вугілля визначаються Сторонами і вказуються в Додаткових угодах до цього договору; 29.06.2007, 14.09.2007, 30.11.2007, 20.12.2007, 30.01.2008 Сторони підписали Додаткові угоди № 1, № 2. № 3, № 4 та № 5, відповідно, до договору поставки № 18 від 29.06.2007, в яких узгодили період постачання та вартість вугілля, що поставляється; на виконання умов даного договору позивач за період з 2007р. по 2008р. поставив відповідачу вугільну продукцію на загальну суму 17710899,45грн.; в підтвердження отримання відповідачем вугілля на вказану суму позивач посилається на залізничні накладні та видаткові накладні; спірними є поставки, які відбулися в травні та червні 2008р.

Якість поставленого вугілля встановлюється на підставі перевірки якості вугілля, яка здійснюється Акредитованою хімічною лабораторією Вантажоодержувача протягом 2-х днів з дати поставки. По результатам проведеної перевірки якості складається Акт прийому по якості (п. 7.1. договору).Висновки, що містяться в Акті лабораторії є остаточними і є підставою для встановлення знижки до ціни вугілля згідно з умовами п. 4.3. цього договору (п. 7.2. договору).В свою чергу, п. 4.2. договору встановлює, остаточна вартість поставленого вугілля визначається в порядку, передбаченому п. п. 4.3., 7.1. та 7.2. цього договору, і вказується в актах приймання-передачі вугілля. Отже, з огляду на п. п. 4.2., 6.5. договору, документом в підтвердження фактичної кількості, якості та вартості поставленого вугілля виступає акт приймання-передачі вугілля.

Щодо поставки вугілля в квітні 2008р., то в матеріалах справи міститься акт прийому-передачі вугілля № 202/9 від 30.04.2008, підписаний обома сторонами; даний акт прийому-передачі підтверджує право власності відповідача на вугілля в кількості, за якістю та на суму, зазначені в цьому акті; відповідно до вказаного акту за квітень 2008р. позивачем було поставлено відповідачу товару (вугілля) на загальну суму 3392972,31грн. Відповідач сплатив 3480000,00грн. Тобто, за товар поставлений в квітні 2008р. мається переплата в сумі 87027,69грн. (3480000,00грн.-3392972.,31грн.). Стосовно поставок в травні 2008р. та червні 2008р., то в матеріалах справи містяться акти прийому-передачі вугілля, надані як позивачем, так і відповідачем. Надані акти підписані в односторонньому порядку. З акту приймання-передачі за травень 2008р., наданого позивачем, вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3991007,80грн.Відповідач надає акт приймання-передачі вугілля № 2008/06-М від 31.05.2008, з якого вбачається, що позивачем було поставлену відповідачу вугілля на загальну суму 2973359,84грн. За вугілля, поставлене в травні 2008р., відповідач сплатив суму 3250000,00грн., хоча, з урахуванням актів лабораторії на товар, поставлений в травні 2008р., вугілля було поставлено на суму 2973359,84грн.Тобто, з боку відповідача мається переплата в сумі 276640,16грн. за вугілля поставлене в травні 2008р. Стосовно поставки вугілля, здійсненої в червні 2008р., то в матеріалах справи відсутні документи (підписані обома сторонами акти приймання-передачі вугілля) в підтвердження поставки товару на суму 2231626,80грн. В своїх позовних вимогах, позивач також посилається на те, що станом на 01.05.2008 сальдо на користь останнього становить 105264грн.85коп. Вказана позивачем сума також не знайшла документального підтвердження матеріалами справи. Отже, позивач не довів факт передачі у власність відповідача вугільної продукції, як передбачено п. 6.5. договору.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в сумі 27573грн.56коп. та 3% річних в сумі 7334грн.25коп., то ці вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки пеня та річні нараховуються на суму заборгованості, в вимогах про стягнення якої позивачу відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Трейдінг" м. Луганськ в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2008року у справі №25/176 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар в сумі 977899грн.45коп., пеню в сумі 27573грн.56коп. та 3% річних в сумі 7334грн.25коп. посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи та неправильне застування норм матеріального права. /арк. справи 45-47, том5/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не заперечує факту отримання вугільної продукції за видатковими накладними, тому посилання суду першої інстанції відносно того, що позивач не довів факт передачі у власність відповідача вугільної продукції, як це передбачено п.6.5 договору, є безпідставним; суд не прийняв до уваги посилання позивача на Інструкцію П-7 (va007400-66) , за якою повинно було бути здійснено приймання продукції неналежної якості, оскільки про застосування даної інструкції не зазначено у договорі №18, тоді як приймання продукції за Інструкцією П-7 (va007400-66) не повинно здійснюватись виключно у разі прямого на це вказання у договорі; у договорі поставки №18 вказаний факт не зазначений; відповідно п.6.4 договору у разі поставки вугілля з показниками якості, що не відповідають показникам якості, вказаним у посвідченні якості, покупець зобов’язаний у строк 24 години повідомити про це постачальника, докази такого письмового повідомлення відсутні, на підтвердження чого надано виписку з журналу вхідної кореспонденції за 2007 –2008роки;судом не з’ясовано чи дотримано відповідачем п. 7.1 договору, в якому зазначено, що перевірка якості вугілля повинна здійснюватись протягом 2 днів з дати поставки та яка була остаточна ціна вугілля.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Нова" м. Макіївка Донецької області вважає рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2008року у справі №25/176 законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки умовами договору сторони узгодили визначення кінцевої вартості вугілля в залежності від показників якості встановлених вантажоотримувачем –кінцевим споживачем вугілля /п.7.1 договору/; якість вугілля встановлена згідно актів перевірки якості отриманої продукції; повідомлення позивача щодо неналежної якості вугілля здійснювалось у телефонному режиму, що не заперечується представником позивача; акт приймання-передачі вугілля за квітень 2008року позивачем підписано; акти за травень та червень 2008року направлено позивачу рекомендованою кореспонденцією.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Нова" м. Макіївка Донецької області надав суду апеляційної інстанції додаткові документи: а саме: копії платіжних доручень, за якими здійснювалась оплата за договором №18; копії аналізів проб палива вугілля від 05.05.2008року, 05.05.2008року, 05.05.2008року, 19.05.2008року, 23.05.2008року, 26.05.2008року, 30.05.2008року, 05.06.2008року, 16.06.2008року, 20.06.2008року, копію повідомлення №1/379 від 19.12.2008року, копію опису вкладення у цінний лист від 19.12.2008року, копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.12.2008року, копії листів від 13.06.2008року, від 30.06.2008року, б/н, копію фіскального чеку №5055 від 20.08.2008року, розшифровку телефонних номерів на 2арк.

У відповідності з приписами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе залучити до матеріалів справи копії платіжних доручень, за якими здійснювалась оплата за договором №18, оскільки матеріали справи містять виключно виписки з банку позивача про рух грошових коштів; копії аналізів проб палива вугілля від 05.05.2008року, 05.05.2008року, 05.05.2008року, 19.05.2008року, 23.05.2008року, 26.05.2008року, 30.05.2008року, 05.06.2008року, 16.06.2008року, 20.06.2008року повертаються Товариству з обмеженою відповідальністю "АП Нова" м. Макіївка Донецької області, оскільки копії аналізів проб палива вугілля містяться у матеріалах справи, суд першої інстанції надав їм оцінку; копія повідомлення №1/379 від 19.12.2008року, копія опису вкладення у цінний лист від 19.12.2008року, копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.12.2008року, копії листів від 13.06.2008року, від 30.06.2008року, б/н, копію фіскального чеку №5055 від 20.08.2008року, розшифровку телефонних номерів на 2арк. повертаються в зв’язку з недоцільністю залучення до матеріалів справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28 - 29 Закону України "Про судоустрій" та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець / постачальник/, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк /строки/ товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

29.06.2007року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквілон Трейдінг" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АП Нова" (Покупець) укладений договір поставки № 18. /арк. справи 33-35, том1/.

Предметом даного договору є зобов’язання Постачальника /позивача /поставляти кам’яне вугілля марки АШ /0-6/, та зобов’язання Покупця /відповідача / оплачувати його на умовах вказаних у цьому договорі./п..1.1 договору/.

Пункт 2.1. договору № 18 від 29.06.2007року передбачає, що обсяг, дата (графік) поставок, показники якості, ціна кожної партії вугілля із стандартними показниками якості та орієнтовна загальна вартість кожної партії вугілля визначаються Сторонами і вказуються в Додаткових угодах до цього договору.

Сторони підписали додаткові угоди № 1 від 29.06.2007року, № 2 від 14.09.2007року, № 3 від 30.11.2007року, № 4 від 20.12.2007року, та № 5 від 30.01.2008 року до договору поставки № 18 від 29.06.2007року, в яких визначили обсяг поставки, показники якості вугілля, ціну кожної партії вугілля, знижки, які застосовуються у разі поставки вугілля неналежної якості тощо, на липень 2007 року, вересень 2007року, грудень 2007року, січень 2008року та лютий 2008року. /арк. справи 36 –40, том1/.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у процесі судового розгляду справи, спірними є правовідносини, які виникли в зв’язку з поставками вугілля у період з квітня по червень 2008року.

У відповідності з п. 6.1 договору Постачальник зобов’язується поставляти вугілля залізницею у напіввагонах з люками. Поставка здійснюється вантажною швидкістю. Мінімальний обсяг кожної партії на піввагон.

Позивач на виконання умов договору у період з квітня по червень 2008року згідно залізничних квитанцій про приймання вантажу /том 2: арк. справи 48,49, 50,51,52,53,54,56, 57,58,59,60, 61, 63, 64, 65, 67, 68, 69,70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 89, 90,91,92,93, 99, 100, 101, 102, 103, 107,108, 109. 110; том 3: арк. справи 200,198, 196, 194, 192, 190, 188, 186, 184, 182, 180, 178, 164, 150, 146, 76, 74; том 4: арк. справи 17, 23, 26, 29, 34, 37, 40, 43, 46, 58, 61/ поставив відповідачу вугілля у зазначеній у залізничних квитанціях кількості.

Факт поставки вугілля та його кількість відповідачем не оспорюється.

Предмет спору –стягнення заборгованості за поставлену у період з квітня по червень 2008року вугільну продукцію в сумі 977899грн.45коп.,яка відповідачем не сплачена за отримане вугілля; стягнення пені в сумі 27573грн.56коп. та 3% річних в сумі 7334грн.25коп./арк. справи 3-8, том1/.

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог посилаючись на те, що умовами договору сторони узгодили показники якості, які знижки слід застосувати у разі поставки вугілля неналежної якості та застосування цих знижок при розрахунках.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не погоджується з зазначеними запереченнями відповідача виходячи з наступного.

Згідно п. 3.1 договору якість вугілля повинна відповідати показникам якості, передбаченим п.3.2 цього договору.

Зольність вугілля повинна становити –19,8 %, вологість –7,6 % від загальної маси вугілля./п. 3.2 договору/.

Це є " стандартними показниками вартості".

У випадку відхилення фактичних показників зольності і вологості вугілля від стандартних якості застосовуються знижки /надбавки до базової ціни, вказаної у відповідній додатковій угоді до цього договору./ п. 4.3 договору/.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, сторонами не укладались додаткові угоди у квітні –червні 2008року, які передбачали б застосування показників якості та знижок у разі поставки вугілля неналежної якості, порядок застосування таких знижок при розрахунках у спірний період.

Умови приймання вугілля сторонами передбачено у розділ 7 договору "Умови приймання вугілля".

У відповідності з п. 7.1 договору якість поставленого вугілля встановлюється на підставі перевірки якості вугілля, яка здійснюється акредитованою хімічною лабораторією Вантажоотримувача протягом 2 днів з дати поставки. По результатам проведеної перевірки якості складається акт прийому по якості.

Як вбачається з письмових пояснень відповідача б/н від 12.02.2008року, внаслідок перевірки показників якості вугілля, отриманого у травні –червні 2008року за залізничними квитанціями про приймання вантажу № 50516174 від 08.05.2008 року, № 50295234 від 25.04.2008 року, № 50295226 від 25.04.2008 року, № 50496477 від 25.04.2008 року, № 49394785 від 27.04.2008 року, №49394786 від 27.04.2008 року, № 50260811 від 25.04.2008 року, № 50295242 від 27.04.2008 року, № 49394796 від 30.04.2008 року, № 49394804 від 30.04.2008 року, № 49494805 від 30.04.2008 року, № 4934807 від 30.04.2008 року, № 49394792 від 29.04.2008 року, № 49394793 від 30.04.2008 року, № 49394794 від 29.04.2008 року, № 50295249 від 29.04.2008 року, № 50516271 від 06.05.2008 року, № 50295279 від 05.05.2008 року, № 50295283 від 06.05.2008 року, № 50516280 від 07.05.2008 року, № 50516283 від 08.05.2008 року, № 50297012 від 07.05.2008 року, № 50295292 від 08.05.2008 року, № 50295296 від 08.05.2008 року, № 50295301 від 11.05.2008 року, № 50295309 від 14.05.2008 року, № 50295318 від 15.05.2008 року, № 50295327 від 16.05.2008 року, № 50295341 від 17.05.2008 року, № 50295384 від 18.05.2008 року, № 49394848 від 19.05.2008 року, № 49394842 від 19.05.2008 року, № 50295360 від 20.05.2008 року, № 50295378 від 23.05.2008 року, № 50295382 від 24.05.2008 року, № 50295389 від 25.05.2008 року, № 49394808 від 25.05.2008 року, № 49394864 від 25.05.2008 року, № 50295404 від 26.05.2008 року, № 50295443 від 03.06.2008 року, № 50295463 від 05.06.2008 року, № 50295475 від 06.06.2008, № 50295486 від 07.06.2008 року, № 50295490 від 09.06.2008 року, № 50295409 від 27.05.2008 року, № 50295454 від 05.06.2008 року, № 50295501 від 10.06.2008 року, № 50295494 від 10.06.2008 року, № 50295506 від 11.06.2008 року, № 50295511 від 12.06.2008 року, № 49394881 від 03.06.2008 року, № 49394882 від 03.06.2008 року, № 50756527 від 04.06.2008 року, № 50756526 від 04.06.2008 року виявлено, що показники якості вугільної продукції не відповідають стандартним показникам якості.

У підтвердження вказаного факту відповідач посилається на аналізи проб палива вугілля № 467, № 472, № 472, № 475, № 475, № 475, № 478, № 478, № 486, № 486, № 486, № 486, № 487, № 487, № 487, № 489, № 497, № 497, № 499, № 500, № 503, № 506, № 512, № 517, № 518, № 523, № 528, № 528, № 536, № 537, № 537, № 550, № 559, № 563, №568, № 572, № 575, № 593, 597, № 600, № 607, № 580, № 594, № 611, № 616, № 587, № 590, № 592, що здійснені лабораторією Вантажоотримувача. /арк. справи 111-176, том2/.

Відповідно з вимогами ДСТУ 4083 –2002, що затверджено наказом Держстандарту України від 19.03.2002року №163, здійснюється перевірка якості вугілля кам’яного на теплових електростанціях.

Згідно п. 6.6 вказаного ДСТУ споживач має право організувати контрольне випробування вугілля у місці надходження з обов’язковим викликом представника постачальника. За результатами контрольного випробування в місці надходження оформлюють акт, який вміщує ті ж пункти, що і посвідчення про якість вугілля в партії. Копію даного акту надсилають постачальнику.

Пункт 6.5 ДСТУ 4083 – 2002 твердить, що посвідчення про якість повинен містити: найменування підприємства –постачальника; найменування споживача; номер та дату договору про постачання; номер партії; номери вагонів або інших транспортних засобів; масу брутто і нетто; позначення ДСТУ; марку вугілля, клас крупності, назву продукції; категорію якості вугілля тощо.

Таким чином, саме ці дані повинні містити і аналізи проб палива вугілля, на які посилається відповідач.

Судова колегія зазначає, що з даних аналізів проб палива вугілля, які зазначені вище, не вбачається, найменування підприємства –постачальника; найменування споживача; номер та дата договору про постачання; номер партії, маса брутто і нетто; позначення ДСТУ, згідно з вимогами якого відвантажено вугілля; марка вугілля, клас крупності; категорію якості вугілля.

У вказаних документах не зазначено, якою саме лабораторією здійснено аналіз, оскільки відсутнє найменування даної лабораторії; не вбачається, яким чином було здійснено відбір проб на аналіз чи були проби опломбовані; не зазначено організацію від якої надійшла продукція, з якої партії відбирали проби, та за якими залізничними документами надійшла ця продукція, відповідно якого ДСТУа здійснено аналіз проб, аналізи містять підписи невідомих осіб, без зазначення їх П.І.Б. тощо.

З огляду на вищевикладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що аналізи проб палива вугілля № 467, № 472, № 472, № 475, № 475, № 475, № 478, № 478, № 486, № 486, № 486, № 486, № 487, № 487, № 487, № 489, № 497, № 497, № 499, № 500, № 503, № 506, № 512, № 517, № 518, № 523, № 528, № 528, № 536, № 537, № 537, № 550, № 559, № 563, №568, № 572, № 575, № 593, 597, № 600, № 607, № 580, № 594, № 611, № 616, № 587, № 590, № 592 не можуть бути визнані належними доказами, які підтверджують якість поставленого вугілля.

Крім того, відповідач посилається на сертифікати іспитів проби №№UA131/08/2.2/598, 128/08/2.2/506, 131/08/2.2/597, 131/08/2.2/593, 131/08/2.2/594, 131/08/2.2/600, 128/08/2.2/472, 128/08/2.2/517, що додані до письмових пояснень відповідача б/н від 12.02.2008року.

Дані документи не є належними доказами у справі, оскільки з сертифікатів не вбачається, з якої продукції взяті проби, не зазначено номерів вагонів, в яких продукція надійшла продукція, яка підлягає перевірці по якості, тощо.

Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів в підтвердження того, що у період з квітня по червень 2008року вугільна продукція, що надійшла відповідачу за умовами договору №18 від позивача не відповідала стандартним якісним показникам.

Здійснення будь-яких аналізів проб продукції, яка отримана від позивача у квітні 2008року відповідачем не доведено.

У разі поставки вугілля з показниками якості, які згідно з актом лабораторії не відповідають показникам якості, вказаним у посвідченні якості, Покупець зобов’язаний у строк 24 години повідомити Постачальника./ п. 6.4 договору/.

Докази письмового повідомлення Постачальника /позивача/ відносно того, що отримана продукція не відповідає стандартним показникам якості у встановлений договором термін у 24 години матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на те, що позивача усно повідомлено по телефону щодо неналежної якості вугільної продукції, є хибним, оскільки відповідач не довів той факт, що телефоном було здійснено повідомлення саме за спірними поставками за вказаним договором.

Крім того, договором встановлено строк повідомлення 24години у разі поставки вугілля з показниками якості, які згідно з актом лабораторії не відповідають показникам якості, вказаним у посвідченні якості.

Посилання відповідача на той факт, що акти прийому –передачі та додані до них аналізи проб палива вугілля направлялись позивачу рекомендованою кореспонденцією / арк. справи 1-3, том5/, не приймаються судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду, оскільки додаткові угоди, які б передбачали застосування знижок при розрахунках згідно п.4.3 договору на період квітень –червень 2008року сторонами не укладались, аналізи проб палива вугілля, які є у матеріалах справи, не є належними доказами, які підтверджують неналежну якість поставленого вугілля.

Повідомлення від 19.12.2008року про надіслання актів приймання-передачі та аналізів проб палива вугілля за квітень-червень 2008року, на яке у судовому засіданні посилався відповідач, не прийнято судом та не залучено до матеріалів справи, оскільки рішення першої інстанції у справі прийнято 25.11.2008року, а повідомлення датоване 19.12.2008року.

Пунктом п. 7.1 договору передбачено, що по результатам проведеної перевірки якості, яка здійснюється акредитованою хімічною лабораторією Вантажоотримувача протягом 2 днів з дати поставки, по результатам перевірки якості складається акт прийому по якості.

Тобто, постачальник повинен бути повідомлений щодо встановленої неналежної якості вугільної продукції, відповідачем по результатам перевірки якості складається акт приймання по якості.

Матеріали справи не містять актів прийому продукції по якості, складання яких передбачено умовами договору/ п.7.1/.

Згідно п. 4.2 договору остаточна вартість поставленого вугілля визначається у порядку, передбаченому п.п. 4.3, 7.1. та 7.2 цього договору і вказується в актах приймання –передачі вугілля.

Згідно з п. 7.2 договору висновки, що містяться в акті лабораторії є остаточними і є підставою для встановлення знижки до ціни вугілля згідно з умовами п.4.3 цього договору.

У відповідності з п. 4.3 договору у випадку відхилення фактичних показників зольності і вологості вугілля від стандартних показників якості застосовуються знижки /надбавки до базової ціни, вказаної у відповідній додатковій угоді до цього договору.

Тобто, сторонами застосовуються знижки, які зазначаються у додаткових угодах до договору, судом встановлено, що ці додаткові угоди до договору у період з квітня по червень 2008року між сторонами не укладались.

Оскільки акти по якості та додаткові угоди, які б передбачали застосування показників якості та які знижки слід застувати у разі поставки вугілля неналежної якості, згідно п.4.3 договору на період квітень –червень 2008року сторонами не укладались, аналізи проб палива вугілля, які є в матеріалах справи, не є належними доказами, що підтверджують неналежну якість поставленого вугілля, то відповідач у відповідності з п.7.2 договору не може самовільно встановити знижки при розрахунках за отримане вугілля згідно з умовами п.4.3 договору.

Крім того, одностороння зміна умов договору не передбачена законодавчо.

Акти приймання –передачі вугілля за травень та червень 2008року сторонами не підписано.

Посилання відповідача на підписання позивачем акту приймання – передачі вугілля за квітень 2008року./арк. справи 44, том1/ судовою колегією не приймається до уваги, оскільки листом від 13.08.2008року позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити різницю вартості фактично поставленої продукції та кількості продукції, яка сплачена, оскільки відповідачем не надані сертифікати якості вугільної продукції на підставі яких здійснювався розрахунок знижки ціни продукції, які зазначені у акті прийому - передачі за квітень 2008року; здійснення будь-яких аналізів проб продукції, яка отримана від позивача у квітні 2008року відповідачем не доведено; додаткова угода у квітні 2008року, яка передбачала б застосування показників якості та знижок у разі поставки вугілля неналежної якості, порядок застосування таких знижок при розрахунках у спірний період, сторонами не укладалась; матеріали справи також не містять будь-яких документів у підтвердження неналежної якості отриманої протягом квітня 2008року вугільної продукції.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку, що покупець /відповідач/ тільки на підставі даних аналізів проб палива вугілля, без повідомлення постачальника у 24 годинний термін, без складання акту прийому по якості, без укладання додаткових угод /п.4.3 договору/ має право застосовувати при розрахунках знижки у разі поставки вугілля неналежної якості.

Виходячи з вищевикладеного, матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем вугільної продукції відповідачу, що сторонами не заперечується; не доведено факт отримання відповідачем продукції з показниками якості, які не відповідали б стандартним показникам, не укладались додаткові угоди про застосування знижок до договору №18 у період квітень –червень 2008року.

Тобто, відповідач повинен повністю розрахуватись за отримане вугілля без застосування знижок.

Розрахунки по цьому договору здійснюються шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у розділі 13 цього договору, якщо інше не передбачено відповідною додатковою угодою./п.5.1 договору/.

Згідно п.5.2 договору Покупець здійснює оплату за партію вугілля після отримання від Постачальника посвідчення якості, виданого лабораторією ССІ, або протягом двох днів після заходу на ТЕЦ і перевірки показників якості.

Оскільки додаткові угоди про застосування знижок сторонами не укладались / п.4.3 договору/, надані відповідачем аналізи проб палива вугілля не можуть бути визнані належними доказами, тому відповідач повинен сплатити вартість отриманої продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк/ термін/ виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

13.08.2008року позивач звернувся до відповідача з претензією №13/08-1, в якій вимагає сплатити суму заборгованості 977899грн.45коп.

Факт направлення даної претензії відповідачу підтверджується копією фіскального чеку Укрпошти №9940 від 13.08.2008року.

Як вбачається з матеріалів справи, дана сума заборгованості виникла у період з квітня по червень 2008року.

Судова колегія вважає, що в частині стягнення основного боргу позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки факт поставки позивачем та отримання відповідачем вугілля підтверджено належними доказами.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем суми заборгованості в розмірі 977899грн.45коп.,тоді як відповідач взяв на себе зобов’язання сплатити вартість отриманої продукції.

Відповідач не сплатив суму 977899грн.45коп., оскільки застосував знижку, яка, на його думку, повинна бути застосовна у відповідності з умовами додаткових угод до договору в зв’язку з поставкою вугілля неналежної якості.

Судовою колегією встановлено, що додаткові угоди про застосування знижок до договору у період квітень –червень 2008року між сторонами не укладались, надані відповідачем аналізи проб палива вугілля не можуть бути визнані належними доказами, тому відповідач повинен сплатити вартість отриманої продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати оплату боргу з урахуванням індексу інфляції і процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вимагає стягнення з відповідача 3% річних в сумі 7334грн.25коп.

На думку судової колегії Донецького апеляційного господарського суду, розрахунок 3% річних є арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам закону.

Оскільки матеріалами справи доведено факт наявності заборгованості в сумі 977899грн.45коп., 3% річних, що розраховані на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, також підлягають стягненню.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності з п. 8.1. договору №18 за порушення строків проведення оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Позивач вимагає стягнення з відповідача пеню в сумі 27573грн.56коп., яка розрахована виходячи з суми заборгованості 977899грн.45коп. за період з 01.07.2008року по 24.09.2008року.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що позивач невірно визначив період, протягом якого пеня підлягає стягненню, оскільки позивач звернувся до відповідача з претензією 13.08.2008року.

Виходячи з викладеного, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені в сумі 13466грн.16коп., у позовних вимогах щодо стягнення пені в сумі 14107грн.40коп. слід відмовити.

З урахуванням зазначеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Трейдінг" м. Луганськ підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2008року у справі №25/176 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання позовної заяви в сумі 9986грн.99коп. та апеляційної скарги в сумі 4993грн.49коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 116грн.11коп. відносяться на Товариство з обмеженою відповідальністю "АП Нова" м. Макіївка Донецької області

Керуючись ст. ст. 43, 49, 77, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 122 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Трейдінг" м. Луганськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2008року у справі №25/176 скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Трейдінг" м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Нова" м. Макіївка Донецької області про стягнення 1012807грн.26коп., у тому числі заборгованості за поставлений товар в сумі 977899грн.45коп., пені в сумі 27573грн.56коп. та 3% річних в сумі 7334грн.25коп., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Нова" м. Макіївка Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон-Трейдінг" м. Луганськ заборгованість за поставлену продукцію в сумі 977899грн.45коп., пеню в сумі 13 466грн.16коп. та 3% річних в сумі 7334грн.25коп., держмита за подання позовної заяви в сумі 9986грн.99коп. та апеляційної скарги в сумі 4993грн.49коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 116грн.11коп.