за позовом Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у м. Києві ради

до Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

третя особа відповідача Дніпровська районна у м. Києві рада

про виселення з нежилого приміщення

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 11/171 від 23.12.2008р. позов задоволено повністю. Виселено Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,5 кв.м. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у місті Києві ради державне мито у розмірі 85,00 грн. та 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 11/171 від 23.12.2008р.

Вимоги та доводи апеляційного подання мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2009р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.02.2009р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Лосєва А.М., Євсікова О.О.

Представники третьої особи у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 18.04.2005 між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у місті Києві ради, як орендодавцем (далі - позивач), та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як орендарем (далі - відповідач), було укладено договір оренди нежилого приміщення №1831 (далі - Договір), у відповідності до п. 1.1., позивач згідно Розпорядження №520 від 18.04.2005р. Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації надав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення (будинок) за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,5 кв.м для розміщення офісу.

Згідно акту приймання-передачі нежилого приміщення від 18.04.2005р., оформленого Додатком №1 до Договору, відповідач прийняв у користування об'єкт оренди.

Пунктом 5.12. Договору встановлено строк дії договору з 18.04.2005р. до 18.04.2006р.

Згідно п. 5.11. Договору у разі закінчення строку, на який було укладено договір, він припиняє свою дію.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2006р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 35-1156/1 від 13.04.2006р., в якій попередив позивача про закінчення терміну дії договору та вимагав повернути орендоване майно. Претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Орендоване майно, що знаходиться у користуванні відповідача, є об'єктом комунальної власності, то відносини з його оренди регламентуються нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та загальними нормами господарського і цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, а у відповідності до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, позивач має право заявити таку заяву, як до закінчення строку дії договору оренди, так і протягом місяця після його закінчення, про що зазначено і в Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2-5/237 від 25.05.2000р. (v_237800-00)

За таких обставин, укладений між сторонами Договір оренди є припиненим з 18.04.2006р. у зв'язку із закінченням строку його дії.

З припиненням договору оренди відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням відповідач не надав, то вимоги позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,5 кв.м., є обґрунтованими.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 4.2. Договору при припиненні договору відповідач зобов'язався у триденний термін з моменту пред'явлення позивачем вимоги про передачу орендованого приміщення, передати його позивачу, про що згідно п. 4.3. скласти і підписати акт здачі-прийняття.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що судом з'ясовано всі обставини, які мають значення для справи, оскільки строк дії Договору № 1831 від 18.04.2005р. закінчився, про що відповідач був належним чином повідомлений, тому рішення є законним та обґрунтованим,

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2008р. у справі № 11/171 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101- 105 ГПК України, суд, -

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2008р. у справі № 11/171 без змін.

Матеріали справи № 11/171повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.