Відкрите акціонерне товариство "Донецький металургійний завод" м.Донецьк (далі по тексту ВАТ "ДМЗ") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" м.Краматорськ Донецької області (далі по тексту ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування") про стягнення 177 473 грн. 40 коп. як безпідставно набутої майнової вигоди.

У доповненні до позовної заяви №17/6п-1 від 15.12.2008 року ВАТ "ДМЗ" уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" 177 473 грн. 40 коп. на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України (а.с.102-104).

ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" звернувся до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до ВАТ "ДМЗ" та просив спонукати прийняти продукцію на умовах EXW згідно параграфу 2 правил Інкотермс 2000, стягнути борг в сумі 177 473 грн. 40 коп., 3% річних в розмірі 525 грн. 13 коп. та інфляційних у сумі 3 017 грн. 05 коп.

У доповненнях до зустрічної позовної заяви №26/138/989 від 05.12.2008 року ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування", у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, уточнило зустрічні позовні вимоги та остаточно просило спонукати ВАТ "ДМЗ" прийняти продукцію на умовах EXW згідно параграфу 2 правил Інкотермс 2000, стягнути борг в сумі 177 473 грн. 40 коп., 3% річних в розмірі 860 грн. 62 коп., інфляційних у сумі 3 017 грн. 05 коп., витрати по зберіганню товару в розмірі 8 714 грн. 16 коп. та штрафні санкції у сумі 104 709 грн. 31 коп. (а.с.88-91).

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.01.2009 року по справі №36/213 позовні вимоги ВАТ "ДМЗ" про стягнення з ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" передоплати в сумі 177 473 грн. 40 коп. - задоволені. У задоволені зустрічного позову ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" до ВАТ "ДМЗ" про спонукання прийняти продукцію на умовах EXW згідно параграфу 2 правил Інкотермс 2000, стягнення боргу в сумі 177 473 грн. 40 коп., 3% річних в розмірі 860 грн. 62 коп., інфляційних у сумі 3 017 грн. 05 коп., витрат по зберіганню товару в розмірі 8 714 грн. 16 коп. та штрафних санкцій у сумі 104 709 грн. 31 коп. - відмовлено.

В обґрунтування рішення, суд першої інстанції послався на порушення відповідачем за первісним позовом взятого на себе договірного зобов’язання в частині строків поставки товару, а також на те, що передоплата в сумі 177473 грн. 40 коп. до теперішнього часу не повернута, а у позивача за первісним позовом відсутня потреба у поставці продукції, оскільки ним, у зв’язку з порушенням відповідачем умов договору, укладено договір №5500007484 від 11.03.2008 року та додаткову угоду до нього від 07.08.2008 року на придбання непоставленого відповідачем товару з іншим постачальником.

Відмова у задоволенні зустрічного позову мотивована тим, що стягнення заборгованості в сумі 177473 грн. 40 коп. за ще не поставлений товар неправомірно, оскільки до прийняття товару не може існувати зобов’язання щодо сплати грошових коштів за ще не отриманий товар. Крім того, ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" не представило жодних доказів, які підтверджують те, на яких саме підставах виникло зобов’язання сплачувати витрати по зберіганню товару, а у стягненні 3% річних, інфляційних та штрафних санкцій судом відмовлено з огляду на те, що не встановлено факту прострочки виконання грошового зобов’язання.

В апеляційній скарзі ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" ставить питання про скасування прийнятого рішення, оскільки у зв'язку з порушенням вказаних у договорі поставки строків, рішенням господарського суду Донецької області від 29.04.2008 року по справі №38/46, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.07.2008 року, на користь ВАТ "ДМЗ" стягнуті штрафні санкції, що, на думку скаржника, посвідчує той факт, що зобов'язання між сторонами існували і у 2008 року, не зважаючи на закінчення строку дії договору 31.12.2007 року. Відповідач за первісним позовом зазначає, що ВАТ "ДМЗ" не відмовлявся від зобов'язань до моменту повідомлення про готовність продукції та її передання на умовах EXW правил Інкотермс 2000. Крім того, ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" вважає, що суд не з'ясував обставини достовірності та законності листа №10/46-1/54 від 22.02.2008 року.

У відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання представник ВАТ "ДМЗ" просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

Між сторонами по справі був укладений договор поставки №5500007245/3699 від 24.05.2007 року, відповідно до якого, ВАТ "Краматорський завод ВВ" (постачальник) зобов’язується поставити, а ВАТ "ДМЗ" (покупець) оплатити та прийняти продукцію, яка передбачена у п.1 даного договору: вал ексцентриковий, креслення 410С-371, вал ексцентриковий, креслення 410С-386, колесо зубчате, креслення 410С-370СБ, колесо зубчате, креслення 410С-370-01СБ (а.с.7-9).

Договір підписаний з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей від 21.06.2007 року (а.с.10-12).

Пунктом 1 договору сторони передбачили, що поставка продукції здійснюється не пізніше 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

Згідно п.8 Договору поставки, у редакції протоколу узгодження розбіжностей, оплата за кожну партію продукції, що поставляється, здійснюється наступним чином: 50% - авансовий платіж протягом 10 днів з моменту підписання договору; 50% - оплата по факту поставки продукції на підставі рахунку, що виставляється Постачальником, в строк не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Покупцем платіжної вимоги-доручення (рахунку).

У п.15 Договору поставки визначений строк його дії - до 31.12.2007 року.

ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" виставило платіжну вимогу-доручення №85п/с від 11.06.2007 року на суму 177 473 грн. 40 коп. (а.с.13).

ВАТ "ДМЗ" виконало умову договору поставки щодо авансового платежу 50% від визначеної суми, що підтверджується платіжним дорученням №4386 від 19.07.2007 року, №4419 від 23.07.2007 року, №4469 від 25.07.2007 року, якими сплачено 177 473 грн. 40 коп. (а.с.14-16), отже поставка повинна була бути здійснена до 25.10.2007 року.

Оскільки у цей строк продукція поставлена не була позивач за первісним позовом направив лист №10/46-1/54 від 22.02.2008 року з вимогою повернути авансовий платіж в сумі 177 473 грн. 40 коп. (а.с.109), а в подальшому, направив претензію №17/29пр від 15.09.2008 року, в якій також просив повернути суму попередньої оплати (а.с.17).

Листом від 25.09.2008 року за вих.№23тп відповідач за первісним позовом повідомив ВАТ "ДМЗ" про те, що продукція виготовлена і готова до відвантаження та просив здійснити остаточний розрахунок і забрати готову продукцію згідно умов договору (а.с.26), на що листом №10/46-1/192 від 26.09.2008 року останній відмовився від прийняття продукції у зв’язку з відсутністю потреби, та просив повернути виплачений аванс (а.с.27).

З таких підстав до господарського суду Донецької області поданий позов ВАТ "ДМЗ" про стягнення з ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" 177 473 грн. 40 коп. на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України та зустрічний позов ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" про спонукання ВАТ "ДМЗ" прийняти продукцію на умовах EXW згідно параграфу 2 правил Інкотермс 2000, стягнення боргу в сумі 177 473 грн. 40 коп., 3% річних в розмірі 860 грн. 62 коп., інфляційних у сумі 3 017 грн. 05 коп., витрат по зберіганню товару в розмірі 8 714 грн. 16 коп. та штрафних санкцій у сумі 104 709 грн. 31 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.01.2009 року по справі №36/213 первісний позов задоволено повністю, а у задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з абз.2 п.1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "ДМЗ" виконало умови договору поставки та платіжними дорученнями №4386 від 19.07.2007 року, №4419 від 23.07.2007 року, №4469 від 25.07.2007 року перерахувало 177 473 грн. 40 коп., що є 50% від загальної суми договору. Враховуючи те, що п.1 договору сторони передбачили, що поставка продукції здійснюється не пізніше 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, у відповідача за первісним позовом виник обов'язок до 25.10.2007 року поставити продукцію. Натомість матеріали справи не містять доказів, що поставка була здійснена.

Невиконання зобов'язань з боку ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" підтверджується і рішенням господарського суду Донецької області від 29.04.2008 року по справі №38/46, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.07.2008 року, на підставі якого з відповідача на користь позивача була стягнута пеня за прострочку поставки продукції за договором №5500007245/3699 від 24.05.2007 року у розмірі 246688 грн. 03 коп. (а.с.50-53).

Листом №10/46-1/54 від 22.02.2008 року, претензією №17/29пр від 15.09.2008 року та листом №10/46-1/192 від 26.09.2008 року ВАТ "ДМЗ" зверталось до ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" з вимогою повернути авансовий платіж в сумі 177 473 грн. 40 коп., оскільки строк поставки порушений та взагалі зникла потреба у даній поставці.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч.1 ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від виконання зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності з ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми передоплати.

В такому разі покупець має право пред'явити до продавця альтернативні вимоги - або передати обумовлений договором товар, або вимагати сплаченої за товар суми.

З огляду на таке, позовні вимоги ВАТ "ДМЗ" про стягнення 177 473 грн. 40 коп. на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України задоволені законно та обґрунтовано.

Посилання скаржника про недоведеність надсилання листа №10/46-1/54 від 22.02.2008 року спростовуються наявним у матеріалах справи списком відправлених листів за 22.02.2008 року з відміткою поштового відділення (а.с.110).

З відмовою у задоволенні зустрічних позовних вимог Донецький апеляційний господарський суд також погоджується, оскільки у порушенні умов договору поставки винний сам відповідач за первісним позовом, який у встановлений строк продукцію позивачу не поставив, і лише 25.09.2008 року, майже через рік, листом №23тп повідомив про готовність продукції до відвантаження, та просив здійснити остаточний розрахунок і забрати готову продукцію згідно умов договору.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 1 Договору поставки передбачений строк - не пізніше 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, який порушено зі сторони ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування", наслідком чого є право ВАТ "ДМЗ" вимагати або передати обумовлений договором товар, або вимагати сплаченої за товар суми на підставі ч.2 ст. 693 ЦК України. До того ж у позивача немає потреби в отриманні від відповідача товару, оскільки у зв’язку з порушенням умов договору поставки №5500007245/3699 від 24.05.2007 року, ВАТ "ДМЗ" уклало договір №5500007484 від 11.03.2008 року та додаткову угоду №2 від 07.08.2008 року з іншим постачальником на придбання того ж самого товару (а.с.105-108).

Отже у ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" немає підстав для спонукання ВАТ "ДМЗ" прийняти продукцію на умовах EXW згідно параграфу 2 правил Інкотермс 2000 як і не має підстав вимагати здійснення остаточних розрахунків, оскільки поставка здійснена так і не була.

Також апеляційний суд погоджується і з відмовою в частині заявлених зустрічних вимог щодо стягнення витрат по зберіганню товару в розмірі 8 714 грн. 16 коп., оскільки всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" не довів на яких саме підставах на ВАТ "ДМЗ" покладений обов'язок сплачувати витрати по зберіганню товару.

Крім того, ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" просив стягнути штрафні санкції у сумі 104 709 грн. 31 коп. за період з 13.10.2008 року по 10.12.2008 року, посилаючись на п.9 договору поставки в редакції протоколу узгодження розбіжностей, який передбачає, що за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочки. В цих вимогах обґрунтовано було відмовлено, оскільки у зв'язку з порушенням строків поставки, ВАТ "ДМЗ" неодноразово намагалось повернути свій авансовий платіж, відмовилось від поставки продукції взагалі та подало позов про його повернення на підставі ч.2 ст. 693 ЦК України. Умовами договору передбачено, що остаточні розрахунки проводяться по факту поставки, а оскільки поставка не відбулась, у ВАТ "ДМЗ" не може існувати зобов’язання щодо сплати грошових коштів за не отриманий товар.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки у даному випадку грошові зобов'язання не порушені, то не має підстав і для застосування ст. 625 ЦК України щодо стягнення 3% річних та інфляційних. Що стосується інших заперечень скаржника, то апеляційний суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції як норм матеріального так і процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 05.01.2009 року по справі №36/213 є законним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає.