ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2009 Справа№ 6/196
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs3714270) )
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,
секретар судового засідання –Прокопець Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача –Субочева Т.Г., довіреність від 19 січня 2009 року №25/09;
від відповідача –Солдецька О.М., довіреність від 12 лютого 2009 року б/н;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс", м.Кіровоград
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30 грудня 2008 року у справі № 6/196
за позовом Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк", м.Київ
до Закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс", м.Кіровоград
про стягнення 5331481,07 грн.,
та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс", м.Кіровоград
до Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк", м.Київ
про припинення порушення права та виконання умов договору, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30 грудня 2008 року у справі № 6/196 (суддя Баранець О.М.) задоволено позов ЗАТ "Альфа-банк"; стягнуто з відповідача ТОВ "ПММ-Транссервіс" на користь позивача заборгованість в сумі 5331481,07 грн., в тому числі кредиту в сумі 5004000 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 161984,40 грн., процентів за користування кредитом 164156,72 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 1339,95 грн., а також 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволені зустрічного позову відмовлено.
При прийнятті рішення господарський суд виходив із прострочення відповідачем зобов’язань щодо повернення траншів та правомірності вимог банку про дострокове повернення кредиту зі сплатою процентів та штрафних санкцій.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач –ЗАТ "ПММ-Транссервіс", звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що вимога банку про дострокове повернення кредиту фактично є односторонньою зміною умов договору щодо строку його дії, позивачем порушено його право на отримання коштів за договором в межах встановлених в ньому строку. Відповідач зазначає про невірність наведених банком розрахунків відсотків за користування кредитом та пені. Також відповідач вказує, про неправомрінсть розгляду судом справи у його відсутність.
Позивач –ЗАТ "Альфа-Банк", проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. У поданому відзиві зазначає, що його дії відповідають умовам п.16.1 договору про відкриття кредитної лінії, при цьому умови договору ним не змінювалися. Позивач вказує на правильність і обґрунтованість розрахунків заборгованості та інших донарахувань, а також посилається на лист відповідача від 08 грудня 2008 року № 831, в якому останній визнавав заборгованість та просив надати відстрочку її погашення.
В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 19 лютого 2009 року до 24 лютого 2009 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
24 травня 2007 року між позивачем –ЗАТ "Альфа-Банк" (банк) та відповідачем –ЗАТ "ПММ-Транссервіс" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 143-МВ/07 /а.с.10-20 т.1/.
Відповідно до умов вказаного договору банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов’язується використати кредит з метою, зазначеною у пункту 1.5 договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором. У цьому договору терміном "кредит" позначається загальна сума усіх траншів, що фактично надані позичальнику згідно з цим договором і не повернені банку (п.1.1 договору).
Ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) –сума, еквівалента 1300000 доларів США (п.1.2 договору). Угодою від 15 травня 2008 року №1 ліміт кредитної лінії було збільшено до 1775247 доларів США /а.с.21 т.1/.
Згідно п.1.4 договору строк кредитної лінії закінчується 23 травня 2010 року.
В п.4.2. договору встановлено, що банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається лише на підставі окремої додаткової угоди до договору, укладеної між позичальником і банком. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою сторін і є невід’ємною частиною цього договору.
За умовами п.6.1 договору позичальник зобов’язався щомісячно сплачувати банку проценти за користування кредитом, які нараховуються щомісяця на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.
У відповідності з п.9.1 договору позичальник повинен повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у останній день строку, що складає 12 (дванадцять) місяців з дати укладення додаткової угоди, на підставі якої цей транш наданий, а траншів, наданих менше ніж за 12 місяців до дня закінчення строку кредитної лінії, - шляхом їх повернення у день закінчення строку дії кредитної лінії.
Сторонами укладені додаткові угоди про надання траншів, якими визначені суми траншів та на часткову зміну Основного встановлені проценти за користування траншем та строки його повернення. Надання коштів підтверджуються меморіальними ордерами /а.с.22-39 т.1/:
- за додатковою угодою №1 від 29 травня 2007 року сума траншу – 6565000 грн., строк повернення –до 28 травня 2008 року, меморіальний ордер від 29 травня 2007 року № 220971;
- за додатковою угодою №2 від 26 травня 2008 року сума траншу – 2304000 грн., строк повернення –до 30 липня 2008 року, меморіальний ордер від 26 травня 2008 року № 395771;
- за додатковою угодою № 3 від 29 травня 2008 року сума траншу –2700000 грн., строк повернення –до 31 серпня 2008 року, меморіальний ордер від 29 травня 2008 року № 23429;
- за додатковою угодою № 4 від 02 червня 2008 року сума траншу –1500000 грн., строк повернення –до 15 вересня 2008 року, меморіальний ордер від 02 червня 2008 року № 38133;
- за додатковою угодою № 5 від 06 червня 2008 року сума траншу –1500000 грн., строк повернення –до 28 серпня 2008 року, меморіальний ордер від 06 червня 2008 року № 27914;
- за додатковою угодою № 6 від 09 червня 2008 року сума траншу –960997,35 грн., строк повернення –до 28 серпня 2008 року, меморіальний ордер від 09 червня 2008 року № 40999;
- за додатковою угодою № 7 від 04 серпня 2008 року сума траншу –500000 грн., строк повернення –до 04 лютого 2008 року, меморіальний ордер № 46883 від 04 серпня 2008 року № 40999;
- за додатковою угодою № 8 від 11 серпня 2008 року сума траншу –804000 грн., строк повернення –до 11 листопада 2008 року, меморіальний ордер від 11 серпня 2008 року № 50338;
- за додатковою угодою № 9 від 11 серпня 2008 року сума траншу –1000000 грн., строк повернення –до 11 лютого 2009 року, меморіальний ордер від 11 серпня 2008 року № 50359.
Проте, відповідачем ЗАТ "ПММ-Транссервіс" було прострочено виконання зобов’язань, а саме:
- за додатковою угодою № 3 від 29 травня 2008 року не повернуто транш в сумі 2700000 грн. в строк до 31 серпня 2008 року;
- за додатковою угодою № 4 від 02 червня 2008 року не повернуто у повному обсязі транш в сумі 1500000 грн. в строк до 15 вересня 2008 року, а лише платіжними дорученнями від 16 вересня 2008 року № 846 та від 17 вересня 2008 року № 847 відповідачем на погашення траншу було направлено суму в розмірі 737800 грн. та 762200 грн. відповідно;
- за додатковою угодою № 8 від 11 серпня 2008 року не повернуто транш в сумі 804000 грн. в строк до 11 листопада 2008 року.
Як встановлено п.9.2 договору про відкриття кредитної лінії від 24 травня 2007 року № 143-МВ/07, у випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов’язаний на вимогу банку повернути кредит достроково.
У відповідності з п.11.5 договору повне або часткове прострочення повернення будь-якого траншу у встановлений термін, повне або часткове прострочення сплати процентів за користування кредитом, несплата або часткова несплата пені за прострочення виконання будь-якого грошового зобов’язання або будь-якого штрафу, - вважаються суттєвим порушенням позичальником умов договору.
Відповідно до п.11.6 договору у разі суттєвого порушення позичальником цього договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування, плати за управління кредитом і виконання усіх зобов’язань позичальника за цим договором у строк не пізніше 10 днів з дати пред’явлення відповідної вимоги.
06 листопада 2008 року позивачем на адресу відповідача направлено лист за вих.№ 479-05-000394 з вимогою про повернення простроченої та дострокове повернення строкової заборгованості за кредитом та виконання інших зобов’язань за договором від 24 травня 2007 року про відкриття кредитної лінії № 143-МВ/07, в строк до 11 листопада 2008 року. Отримання вказаної вимоги відповідачем підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції /а.с.44/.
Проте, вказана вимога відповідачем залишена без задоволення.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики.
Як встановлено ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Умовами укладеного між сторонами договору про відкриття кредитної лінії від 24 травня 2007 року № 143-МВ/07 (п.п.9.2, 11.6) передбачено дострокове повернення позичальником кредиту, сплати процентів за користування ним і виконання усіх інших зобов’язань за цим договором.
Відповідачем доказів погашення на вимогу позивача заборгованості, повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не надано.
В п.11.1 договору сторонами закріплено, що за прострочення повернення кредиту, його частини та/або сплати процентів позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.
Враховуючи, що відповідачем порушені зобов’язання за договором від 24 травня 2007 року № 143-МВ/07 щодо погашення траншу та повернення кредиту, сплати процентів та пені, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по кредиту в розмірі 5004000 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 164156,72 грн. та пені за несвоєчасне повернення кредиту –161984,40 грн. і за несвоєчасну сплату процентів –1339,95 грн.
Наведений позивачем розрахунок процентів та пені /а.с.9 т.1/ судова колегія вважає вірним. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправильність вказаного розрахунку судова колегія відхиляє як необґрунтовані.
Також, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ЗАТ "ПММ-Транссервіс" щодо зобов’язання ЗАТ "Альфа-банк" припинити порушення його прав, пов’язаного з одностороннім розірванням договору про відкриття кредитної лінії від 24 травня 2007 року № 143-МВ/07 та спонукання банку виконати зобов’язання за договором.
Як встановлено сторонами в п.4.5 договору, у разі наявності у позичальника простроченої заборгованості чи несплачених неустойки (пені, штрафів) за невиконання або неналежне виконання ним своїх зобов’язань за цим Договором або будь-яким іншим договором позичальника з банком незалежно від їх виду та суми, банк має право відмовити позичальнику у наданні траншу.
З урахуванням вищевказаний положень договору позивачем ЗАТ "Альфа-банк" було правомірно відмовлено відповідачу ЗАТ "ПММ-Транссервіс" у наданні чергового траншу за договором.
Також, як вірно зазначено в рішенні господарського суду, позивачем ЗАТ "Альфа-Банк" вимог про розірвання договору про відкриття кредитної лінії від 24 травня 2007 року № 143-МВ/07 не заявлялося.
На підставі зазначеного колегія суддів вважає, що господарським судом повно, всебічно та об’єктивно з’ясовані всі обставини справи та їм надана належна правова оцінка.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм процесуального права судовою колегією відхиляються як безпідставні.
Сторони належним чином повідомлялися про призначення справи до розгляду на 11:00 30 грудня 2008 року, що підтверджується штампом діловодства господарського суду на зворотній стороні ухвали від 24 грудня 2008 року /а.с.123 т.1/.
Проте, відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, відповідної довідки поштового відділення відносно невручення йому замовленої кореспонденції або інших доказів неотримання ухвали від 24 грудня 2008 року, не надано.
Факт повідомлення відповідача про розгляд справи 30 грудня 2008 року підтверджується також тим, що останнім саме в цей день, 30 грудня 2008 року подано до господарського суду зустрічну позовну заяву, про що відповідач зазначає в апеляційній скарзі. Таким чином, представник відповідача знаходився в приміщенні суду, проте в судове засідання не з’явився.
Зустрічний позов ЗАТ "ПММ-Транссервіс" був прийнятий до розгляду господарським судом та розглянутий по суті сумісно з первісним позовом.
Порушень процесуальних прав відповідача, закріплених ст. 22 ГПК України, судовою колегією не вбачається.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.
Клопотання відповідача про зупинення провадження по апеляційній скарзі до вирішення господарським судом м.Києва справи № 12/34 за позовом ЗАТ "ПММ-Транссервіс" до ЗАТ "Альфа-банк" про визнання договору про відкриття кредитної лінії від 24 травня 2007 року № 143-МВ/07 недійсним судовою колегією відхилено.
За правилами ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Таким чином, обов’язок господарського суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі пов’язаності справи, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом, а також неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов’язаного спору.
Пов’язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. При цьому ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. При цьому йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Проте, наявність в провадженні господарського суду м.Києва справи № 12/34 не перешкоджає з’ясуванню обставин даної справи № 6/196, оцінці наданих сторонами чи зібраних судом доказів, тобто фактичному розгляду справи і винесенні остаточного рішення і не свідчить про неможливість розгляду господарським судом даної справи.
Судова колегія виходить також із закріпленого ст. 204 ЦК України принципу презумпції правомірності правочину, згідно якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
На час розгляду справи господарським судом та перегляду справи в апеляційному порядку договір про відкриття кредитної лінії від 24 травня 2007 року № 143-МВ/07 недійсним не визнано, а прийняття судом відповідного рішення може бути підставою для перегляду рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст. 103- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30 грудня 2008 року у справі № 6/196 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" –без задоволення.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді Л.М.Білецька
І.М.Науменко