ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" лютого 2009 р.
Справа № 6-15/37-08-811
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs4119713) )
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бойко Л.І.
суддів: Величко Т.А., Жукової А.М.
при секретарі Арбієві А.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Чапліна О.В.
від відповідача - Савченко Т.В.
від 3-ї особи - Кошіль Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області
на рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2008р.
по справі № 6-15/37-08-811
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області
до ЗАТ "Перший лікеро-горілчаний завод"
3-тя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Міністерство аграрної політики України
про зобов'язання підписати договір про внесення змін до договору оренди майна
встановив:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області у березні 2008р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовом, а у квітні 2008р. - з уточненням до нього, про зобов’язання Закритого акціонерного товариства "Перший лікеро –горілчаний завод" внести зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.10.01р. в редакції позивача.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.04.2008р. у справі № 15/37-08-811 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2008р. це рішення від 25.04.2008р. скасовано, матеріали справи скеровано для нового розгляду до господарського суду Одеської області.
Ухвалою від 01.10.2008р. справу прийнято до провадження суддею господарського суду Одеської області Демешиним О.А. із присвоєнням їй № 6-15/37-08-811.
За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.2008р. у задоволенні позову відмовлено, оскільки суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким зобов'язати відповідача підписати договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.01.2001р. в редакції позивача, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права.
Відповідач вважає рішення суду законним і обгрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Міністерство аграрної політики України апеляційну скаргу підтримало, вважаючи, що вимога про внесення зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу в частині зміни орендної ставки є правомірною і такою, що відповідає нормам чинного законодавства України.
Заслухавши сторони, обговоривши доводи апеляційної скарги і заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Як свідчать матеріали справи і встановлено судами, 01.10.01р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавцем) та Закритим акціонерним товариством "Перший лікеро-горілчаний завод" (орендарем), укладено договір оренди цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства "Одеський лікеро-горілчаний завод". За умовами цього договору орендодавець передає орендареві у строкове платне користування цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Одеса, Старосінна площа, 1.
Згідно з пунктом 11.1 договору цей договір діє до 01.10.2011р., а 01.10.2007р. до вказаного договору укладена додаткова угода № 1, якою внесені зміни до договору оренди в частині строку його дії, а саме визначено, що договір діє до 01.10.2021р.
Відповідно до пункту 3.2 вказаного договору орендна плата за користування цілісним майновим комплексом визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (786-95-п) і складає без ПДВ за базовий місяць оренди (вересень 2001 року) 13836,00 грн з орендною ставкою 8%.
21.12.2007р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 1/8479, в якій просив підписати договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.10.2001р. в редакції позивача, мотивуючи це необхідністю приведення умов договору у відповідність до норм чинного законодавства, а саме до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. № 1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна" (1846-2006-п) , але відповідач листом № 274 від 12.02.08р. відмовив позивачу у підписанні цього договору.
Вищевикладені обставини і спричинили звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки він вважає, що відповідач повинен сплачувати орендну плату за ставкою 10 % за 2007 рік та у подальшому.
Господарський суд з доводами позивача не погодився, в позові відмовив, дійшовши висновку про його безпідставність.
Судова колегія вважає рішення суду про відмову у задоволенні позову правильним з огляду на таке.
Відносини щодо оренди державного майна регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) . Частиною 1 статті 1 цього Закону врегульовано організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Відповідно до частини 1 статті 2 вказаного Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. За змістом статей 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", однією з істотних умов договору оренди є, зокрема, орендна плата (з урахуванням її індексації), яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Для об'єктів, що перебувають у державній власності така Методика визначається Кабінетом Міністрів України. Правила щодо зміни розмірів орендної плати встановлені статтею 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно якої розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Зазначена норма кореспондує зі ст. 651 ЦК України. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. № 1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна" (1846-2006-п) , яка набрала чинності з дня її прийняття, орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств лікеро-горілчаної та виноробної промисловості склала 10%.
Статтею 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було встановлено, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Надати право Кабінету Міністрів України затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та комунального майна, яке передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01.01.2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми".
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що розмір орендної плати за користування цілісним майновим комплексом державного підприємства "Одеський лікеро-горілчаний завод" за договором від 01.10.2001р., тобто до 01.01.2007р., обов'язковому перегляду у 2007 році не підлягав.
До того ж, орендна плата за 2007р. відповідачем вже була сплачена в повному обсязі.
Також матеріали свідчать і судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач погодився з 10 % ставкою орендної плати за вищевказаною Методикою з 01.01.2008р., про що 02.06.2008р. між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди від 01.10.2001р.
Отже, сторонами досягнуто згоди щодо розміру орендної плати, враховуючи те, що права та обов'язки між ними не припинено і договір діє до 01.10.2021р., тобто розмір орендної плати на майбутнє сторонами погоджено, а вимоги щодо зміни розміру цієї орендної плати за 2007р. є безпідставними з урахуванням вищевикладеного, і задоволенню не підлягають.
Таким чином, рішення суду відповідає нормам чинного законодавства і підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 ГПК України, колегія суддів
постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2008р. у справі № 6-15/37-08-811 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Суддя Т.А. Величко
Суддя А.М. Жукова