КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2009 № 39/124
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача: не з’явився;
відповідача-1: Свєтлічний І.В. – довіреність № 18 від 09.09.2008 р.
відповідача-2: Шептицька Н. В. – довіреність № 896 від 27.03.2007 р.
третьої особи: не не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства "Волиньавтомоторсервіс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.11.2008
у справі № 39/124
за позовом Державного підприємства Київський авіаційний завод "Авіант"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобаза № 2
Підприємства "Волиньавтомоторсервіс"
третя особа позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Реал-Лтд"
про стягнення 14935,62 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Київський авіаційний завод "Авіант" (далі – ДП "Авіант", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобаза № 2" (далі – ТОВ "Автобаза № 2", відповідач-1) 14 935,62 грн. шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, 149,36 грн. – державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачу була заподіяна значна матеріальна шкода внаслідок неправомірних дій особи, яка перебуває у трудових відносинах з відповідачем-1.
До участі у справі у якості іншого відповідача судом було залучено Підприємство "Волиньавтомотосервіс" (далі – відповідач-2) та в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-реал-ЛТД" (далі – ТОВ "Авто-реал-ЛТД", 3-я особа).
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути 14 935,62 грн. шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки та судові витрати з Підприємства "Волиньавтомотосервіс", з огляду на те, що останній був власником джерела підвищеної небезпеки – автомобіля ГАЗ-2752-414, яким було заподіяно шкоду позивачу.
Відповідач-1 проти позову заперечував з огляду на те, що особа, яка заподіяла шкоду позивачу, не є працівником відповідача-1, а автомобіль ГАЗ 2752-414, яким було заподіяно шкоду, позивачу, належить Підприємству "Волиньавтомотосервіс".
Відповідач-2 проти позову також заперечував з огляду на те, що на момент заподіяння позивачу шкоди законним володільцем автомобіля ГАЗ 2752-414 було ТОВ "Автобаза № 2", також особа, неправомірними діями якої заподіяна майнова шкода позивачу, перебувала у трудових відносинах з відповідачем-1.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.11.2008 р. в справі № 39/124 позов був задоволений частково: стягнуто з Підприємства "Волиньавтомотосервіс" на користь Державного підприємства Київський авіаційний завод "Авіант" 14 935,62 грн. шкоди, завдану джерелом підвищеної небезпеки, 149,36 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні позовних вимог щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобаза № 2" було відмовлено.
Рішення обґрунтовано тим, що відповідно до листа Міністерства внутрішніх справ від 18.04.2008 р. № 4/8-2771 не заперечувалось сторонами, що автомобіль ГАЗ 2752 (номер кузова 70306024) на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився у власності підприємства "Волиньавтомотосервіс", тому на підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України, останній зобов’язаний відшкодувати шкоду позивачу.
Не погодившись з рішенням, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з підприємства "Волиньавтомотосервіс" на користь позивача 14 935,62 грн. і винести нове, яким в позові в зазначеній частині вимог відмовити, оскільки дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню.
Відповідач-2 зазначає, що в рішенні зазначено: "Під час розгляду даної справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути 14 935,62 грн. шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки та судові витрата з Підприємства "Волиньавтомотосервіс", з огляду на те, що останній був власником джерела підвищеної небезпеки – автомобіля ГАЗ-2752-414, яким було заподіяно шкоду позивачу". Проте, позивач не уточняв свої позовні вимоги і не ставив питання про стягнення шкоди та судових витрат з Підприємства "Волиньавтомотосервіс", а лише в своєму клопотанні від 09.06.2008 р. за № 095-05/112 просив залучити Підприємство "Волиньавтомотосервіс" як відповідача. Крім того, в порушення вимог ст. 24, п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України, господарський суд жодним чином не вирішив вищезазначене клопотання (задовольнити, відмовити у задоволенні) позивача в частині вимоги про залучення до участі у справі в якості відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Реал-ЛТД".
Також, відповідач-2 вказує на те, що згідно ст. 398 ЦК України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що відповідно до Дилерського договору поставки, демонстрації, реалізації та зберігання автомобілів № 0026/07 від 09.01.2007 р. та акту прийому-передачі автомобіля від 07.03.2007 р., підприємство "Волиньавтомотосервіс" передало на реалізацію (демонстрацію, зберігання) ТзОВ "Авто-Реал-ЛТД" автомобіль ГАЗ-2752-414, кузов: 6024, колір: мальва. В свою чергу вказаний транспортний засіб був 28.03.2007 р. переданий від ТзОВ "Авто-Реал-ЛДТ" до ТзОВ "Автобаза №2" через працівника ТзОВ "Автобаза № 2" Гоголя С.О. Дана обставина підтверджується записом в журналі передачі автомобілів ТзОВ "Авто-Реал-ЛТД" (в матеріалах справи), де працівник ТзОВ "Автобаза №2" Гоголь С.О. особисто розписався в отриманні автомобіля.
Таким чином, станом на 28.03.2007 р. законним володільцем автомобіля ГАЗ-2752-414, кузов: 6024, колір: мальва, було ТзОВ "Автобаза №2", що підтверджується вищенаведеними письмовими доказами. Жодних доводів, за яким господарський суд відхилив дані письмові докази, в рішенні суду від 05.11.2008 року, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України, не вказано.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу апеляційні вимоги відповідача-2 не визнав. Вважає рішення місцевого господарського суду прийнятим з дотриманням матеріального і процесуального права, з повним дослідженням всіх обставин справи, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою від 10.12.2008 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 28.01.2009 р.
28.01.2009 р. судове засідання було відкладене на 24.02.2009 р. в зв’язку з неявкою представників позивача та третьої особи.
24.02.2009 р. в судове засідання з’явились представники відповідачів. Представники позивача і третьої особи в судове засідання не з’явились. Про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, в зв’язку з чим колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, заслухавши пояснення представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.
28.03.2007 р. в м. Києві по вул. Туполєва відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої Гоголь С.О., керуючи автомобілем ГАЗ 2752 (номер кузова 70306024), зіткнувся з автомобілем ВАЗ 21011 (державний номерний знак АА 9638 АН під керуванням водія Твердохліб О.М.), внаслідок чого автомобіль ВАЗ 21011 (державний номерний знак АА 9638 АН) відкинуло на автомобіль позивача – Форд Мондео (державний номерний знак АА 3126АВ), що рухався попереду під керуванням Колос В.О., що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 15.05.2007 р. у справі № 3-12588/07 визнано вину Гоголя С.О., який керував автомобілем ГАЗ 2752 (номер кузова 70306024) та притягнуто його до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль Форд "Мондео" (державний номерний знак АА 3126АВ) належить на праві власності позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії КІС № 917918, виданого 27.07.2004 р. МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України м. Києва.
Матеріалами справи підтверджено, зокрема листом Міністерства внутрішніх справ від 18.04.2008 р. № 4/8-2771, а також не заперечується сторонами те, що автомобіль ГАЗ 2752 (номер кузова 70306024) на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився на праві власності у підприємства "Волиньавтомотосервіс". В подальшому зазначений автомобіль було передано ТОВ "Автобаза № 2" на підставі накладної від 20.06.2007 р. № РН-0001583, довіреності від 19.06.2007 р. серія ЯНС № 396523, виданої на ім’я Павлюк П.В., рахунку фактури № СФ-0002005 від 16.06.2007 р.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених місцевим господарським судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі регулюються Цивільним кодексом України (435-15) .
Так, положеннями ст. ст. 22, 1166 ЦК України передбачено, що особа, якій завдана майнова шкода, має право на відшкодування такої шкоди за рахунок особи, яка таку шкоду завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно ч. 2 зазначеної норми, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, відповідач-2 як власник джерела підвищеної небезпеки – автомобіля ГАЗ 2752 (номер кузова 70306024) на момент ДТП має відшкодувати майнову шкоду завдану позивачу використанням вказаного автомобіля.
Судова колегія підтримує таку думку суду першої інстанції в зв’язку з тим, що відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; при здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов’язує.
Відповідно до розділу другого Дилерських договорів № 0026/07 від 09.01.2007 р., укладеного Підприємством "ВОЛИНЬАВТОМОТОСЕРВІС" з ТзОВ "Авто-Реал-ЛТД" (а.с. 152-153 Т. № 1) та № 1501/07 від 09.01.2007 р. укладеного Підприємством "ВОЛИНЬАВТОМОТОСЕРВІС" з ТОВ "Автобаза № 2" (а.с. 155-156 Т. № 1), постачання товару здійснюється за письмовою заявою Дилера. Факт передачі товару від фірми Дилеру засвідчується двосторонніми актами прийому-передачі. Представники сторін під час передачі товару добросовісно оглядають його і фіксують свої зауваження в акті прийому-передачі.
При передачі транспортного засобу ГАЗ 2752 (номер кузова 70306024) від Підприємства "ВОЛИНЬАВТОМОТОСЕРВІС" ТОВ "Авто-реал-ЛТД" був оформлений Акт прийому-передачі вказаного транспортного засобу від 07.03.2007 р. Щодо передачі вказаного транспортного засобу ТОВ "Автобаза № 2", то відповідачем-2 не доведено належну його передачу, оскільки двосторонній Акт прийому-передачі (як оговорено в договорі), який би підтвердив отримання Товару відповідачем-1 судам надано не було. Лист № 312 від 28.03.2007 р. адресований Директором Підприємства "ВОЛИНЬАВТОМОТОСЕРВІС" директору ТОВ "Авто-реал-ЛТД" про передачу автомобіля представнику ТОВ "Автобаза № 2" судом не приймається як належний доказ, в зв’язку з тим, що в ньому конкретно не зазначено кому саме необхідно передати Товар. Підпис Гоголя С.О. в журналі, також не є належним доказом, оскільки директор відповідача-1 заявляє, що така особа не є працівником ТОВ "Автобаза № 2", тому не міг отримати від його імені транспортний засіб, а відповідач-2 даного твердження не спростував.
Також відповідач-1 стверджує, що він отримав на свою базу транспортний засіб ГАЗ 2752 (номер кузова 70306024) лише 19.06.2007 р., тобто вже після ДТП, і здійснив його доставку на підставі довіреності ЯНС № 396523 від 19.06.2007 р. працівник Автобази № 2 Павлюк П.В., що підтверджується випискою з Журналу реєстрації Довіреностей, копією накладної № РН-0001583 від 20.06.2007 р., податковою накладною від 20.06.2007 р. № 2477, а не Гоголь С.О.
Відповідач-2 не спростував доводів відповідача-1 щодо переходу до останнього права на транспортний засіб ГАЗ 2752 (номер кузова 70306024), тому судова колегія прийшла до висновку, що на момент ДТП автомобіль ГАЗ 2752 (номер кузова 70306024) на праві власності належав саме Підприємству "Волиньавтомотосервіс", який відповідно і несе відповідальність за збитки, які спричиненні цим джерелом підвищеної небезпеки і не приймає до його уваги посилання на ст. 398 ЦК України.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу завдано матеріальну шкоду на загальну суму 14 935,62 грн. – вартість послуг з ремонту транспортного засобу позивача на загальну суму 14 604,02 грн. (копія наряд-замовлення № 1419 на надання послуг з ремонту послуг, виданого 10.04.2007 р., платіжних доручень в матеріалах справи) та витрати на проведення експертного висновку на суму 331,60 грн. (копія відповідних платіжних доручень та висновок спеціаліста № 170 від 10.04.2007 р.).
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач-2 належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем та відповідачем-1, не подав.
Відповідачем-2 не було надано суду першої інстанції належних доказів на спростування доводів відповідача-1, тому враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно визначив вимоги позивача як обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню за рахунок відповідача-2.
Що стосується посилань відповідача на те, що судом першої інстанції не було вирішено клопотання про залучення Підприємства "ВОЛИНЬАВТОМОТОСЕРВІС" до участі в справі в якості відповідача-2, то дане клопотання було вирішено судом в ухвалі від 22.09.2008 р. (а.с. 111 Т. № 2).
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно і всебічно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну Підприємства "Волиньавтомотосервіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 05.11.2008 р. по справі № 39/124 - без змін.
Справу № 39/124 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом місяця.
Головуючий суддя Судді
04.03.09 (відправлено)