Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Таценко Н.Б.

суддів Сидоренко М.В., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Курбанов А.В. –довіреність № 62 від 29.01.2009р.

від відповідача: Завалькевич Є.В. –довіреність № 11-17/253 від 13.10.2008р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса"

на рішення господарського суду Одеської області

від 15.01.2009р.

по справі № 33/108-08-5114

за позовом: Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Миколаївських магістральних електричних мереж Південної електроенергетичної системи

до відповідача: Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса"

про спонукання до виконання договірних зобов’язань

(суть спору зазначається згідно рішення суду)

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.01.2009р. по справі № 33/108-08-5114 (суддя Мазур Д.Т.) позовні вимоги Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Миколаївських магістральних електричних мереж Південної електроенергетичної системи (далі Клієнт) до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса" (далі Банк) про зобов’язання відповідача належним чином виконувати передбачені договором банківського рахунку від 24.04.2007р. № 54033/07-03-16/1206 договірні зобов’язання задоволено по ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язано банк належним чином і в повному обсязі виконувати обов’язки за умовами договору № 54033/07-03-16/1206 від 24.04.2007р. і за умовами договору "Клієнт-Банк" № 540033/791 від 16.05.2007р. з посиланням на безпідставне невиконання банком зобов’язань за названими договорами згідно ч. 3 ст. 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (далі Закон України № 2121-ІІІ (2121-14) ), т. я. по ст. ст. 2, 58 Закону України № 2121-ІІІ позивач не виступає в якості кредитора банку, не висуває до відповідача вимог щодо його майнових прав, а лише вимагає від банківської установи належним чином обслуговувати розрахунковий рахунок, на якому знаходяться власні кошти підприємства, підстави для звільнення відповідача від відповідальності внаслідок оголошення мораторію відсутні.

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса" звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 10-05/27 від 23.01.2009р. (вх. № 153 від 02.02.2009р.), в якій просить вказане рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, в задоволенні позовних вимог відмовити внаслідок неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування ст. ст. 11, 509, 1066 ЦК України, по яким Промінвестбанк, виходячи з умов договору банківського рахунку, вважається боржником у зобов’язанні –стороною, яка зобов’язана виконати платіжне доручення, а позивач –кредитором, по п. 5.1.1 договору банківського рахунку Банк зобов’язується здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) , Закону України "Про банки та банківську діяльність" (2121-14) та нормативних актів Національного банку України, невиконання зобов’язання по договору банківського рахунку у вигляді непроведення деяких платежів по наданим позивачем розрахунковим документам пов’язано з введенням мораторію постановою Правління НБУ № 308 від 07.10.2008р., яка по ст. 56 Закону України "Про банки та банківську діяльність", являється обов’язковою, та призначенням тимчасового адміністратора, котрий вправі продовжувати або припиняти будь-які операції банку, в порушення п. 2 ст. 83 ГПК України судом зобов’язано банк в повному обсязі виконувати обов’язки за умовами договору "Клієнт-Банк" № 540033/791 від 16.05.2007р., оскільки позивачем зазначені вимоги не заявлялись, ніяких уточнень та доповнень стосовно останніх позивачем до суду не надавалося та будь-які клопотання з цього приводу в матеріалах справи відсутні.

В доповненнях до апеляційної скарги № 10-05/61 від 13.02.2009р. ( вх. № 153 Д1 від 16.02.2009р.) банк додатково обґрунтовує правомірне поширення дії мораторію на операції з здійснення перерахувань коштів за платіжними документами клієнта посиланням на відсутність в Законі України "Про банки та банківську діяльність" (2121-14) визначень майнового і грошового зобов’язання, згідно ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, статтею 175 ГК України –майново-господарські зобов’язання, відносини, що виникають у зв’язку з безготівковими розрахунками підпадають під дію ст. 528 ЦК України "виконання обов’язку боржника третьою особою" та за своєю суттю є грошовими зобов’язаннями і по відношенню до банку, а не тільки між платником та одержувачем коштів.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, колегія суддів, –

24.04.2007р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) (далі Банк) в особі заступника керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса" та Миколаївські магістральні електричні мережі (далі Клієнт) уклали договір банківського рахунку № 54033/07-03-16/1206 (далі Договір), по п. 1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок (рахунки) № 26008301540033 відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.03р. № 492 (z1172-03) (далі Інструкція), та відповідно до умов цього Договору надає послуги, пов’язані з прийманням, зарахуванням грошових коштів на рахунок, переказом грошей з рахунку (на рахунок) Клієнта, видачею останньому грошей у готівковій формі згідно з ліцензією, наданою Банку (далі банківські послуги).

16.05.2007р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) (далі Банк) в особі заступника керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса" і Миколаївські магістральні електричні мережі (далі Клієнт) уклали договір № 540033/791 на встановлення і використання програмного забезпечення системи "Клієнт-Банк", предметом якого по п. 1 є організація модемного зв’язку між Банком і Клієнтом з метою проведення безготівкових розрахунків по платіжних документах в електронній формі і обміну повідомленнями інформаційного характеру.

16.11.2008р. ДП "НЕК "Укренерго" в особі ММЕМ Південної ЕС звернулося до господарського суду з позовною заявою № 24/8-1143 про зобов’язання Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Одеса" належним чином виконувати передбачені договором банківського рахунку від 24.04.2007р. № 54033/07-03-16/1206 договірні зобов’язання, керуючись ст. 526, п. 1 ст. 1066 ЦК України, ст. 193, п. 1 ст. 341 ГК України, оскільки по платіжним дорученням № 2507, 2508 від 03.10.2008р., № 2510 від 06.10.2008р. відповідачем проведено списання коштів з рахунку позивача, але на відкритий в Миколаївському РУ ПриватБанку рахунок № 2924805420290 останні не перераховані, з використанням системи Клієнт-Банк грошові кошти по платіжним дорученням № 2504 від 02.10.2008р., № № 2553, 2554, 2555, 2556 від 14.10.2008р. на рахунки контрагентів не надходили.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.01.2009р. по справі № 33/108-08-5114 вищевказані позовні вимоги задоволено у повному обсязі шляхом зобов’язання банку належним чином і в повному обсязі виконувати обов’язки за умовами договору № 54033/07-03-16/1206 від 24.04.2007р. і за умовами договору "Клієнт-Банк" № 540033/791 від 16.05.2007р. перед підприємством з мотивів, наведених в описовій частині постанови. При цьому рішення господарського суду, законність і обґрунтованість котрого перевірена в повному обсязі відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, відповідає чинному законодавству, матеріалам та обставинам справи, правових підстав для скасування останнього і задоволення апеляційної скарги не вбачається, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто термін боржник в законодавстві застосовується не тільки в грошовому зобов’язанні, котре має власну специфіку і пов’язано з зобов’язанням боржника сплатити саме кредитору визначену грошову суму з певних підстав. Натомість за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України). З ч. 1 ст. 1067 ЦК України вбачається, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Згідно ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом. По ч. 1 ст. 1088 ЦК України при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням, зокрема платіжних доручень, за якими банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ч. 1 ст. 1089 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1091 ЦК України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Вищенаведеним спростовується положення апеляційної скарги і доповнення до неї щодо фактичного ототожнення відносин банку і клієнта з грошовими зобов’язаннями та про наявність у клієнта банку ознак кредитора в розумінні наведеного в ст. 2 Закону України № 2121-ІІІ визначення терміну кредитор. Вказане положення додатково підтверджується зазначенням законодавцем в останній частині ст. 85 Закону України № 2121-ІІІ, що після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом. Наступні посилання скаржника на постанову Правління НБУ № 308 (v0308500-08) від 07.10.2008р. "Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (ЗАТ)" в якості правомірного невиконання платіжних документів позивача не заслуговує на увагу, т. я. з змісту ст. 85 Закону України № 2121-ІІІ випливає, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, та на ті зобов’язання, строк виконання яких настав після введення мораторію або тимчасової адміністрації, якщо рішення про призначення останньої прийнято одночасно із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів. Одночасно твердження скаржника про порушення господарським судом ст. 83 ГПК України, оскільки позовні вимоги щодо зобов’язання банка виконувати обов’язки за договором "Клієнт-Банк" № 540033/791 від 16.05.2007р. не заявлялись спростовується безпосереднім змістом позову, в якому зазначено, що з використанням системи Клієнт-Банк грошові кошти по платіжним дорученням № 2504 від 02.10.2008р., № № 2553, 2554, 2555, 2556 від 14.10.2008р. на рахунки контрагентів не надходили.

За таких обставин, підґрунтя для задоволення апеляційної скарги не вбачається, рішення господарського суду від 15.01.2009р.слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України, колегія суддів, -

Рішення господарського суду Одеської області від 15.01.2009р. по справі № 33/108-08-5114 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.