Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гулової А.Г.

суддів: Пасічник С.С.

Щепанської Г.А.

при секретарі Жарській І.В.,

за участю представників сторін:

від ПП "Вікторія": Тарасюка В.М. - директора,

від ТОВ "Левків-Агро": Колосівської Л.Я. - керівника,

від СФГ "Сонячний пагорб": Колосівської Л.Я. - голови господарства,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вікторія", с.Клітчин Житомирського району

на рішення господарського суду Житомирської області

від "10" вересня 2008 р. у справі № 8/95-Д (суддя Давидюк В.К.)

за позовом Приватного підприємства "Вікторія", с.Клітчин Житомирського району Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро", с.Левків Житомирського району Житомирської області

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Селянського фермерського господарства "Сонячний пагорб", с.Левків Житомирського району Житомирської області

про визнання договору купівлі-продажу від 04.06.2004р. дійсним

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро", с.Левків Житомирського району Житомирської області

до Приватного підприємства "Вікторія", с.Клітчин Житомирського району Житомирської області

про визнання договору купівлі-продажу зерноскладу від 04.06.2004р. недійсним,

з перервою в судовому засіданні з 19.02.2009р. по 24.02.2009р. відповідно до ст. 77 ГПК України

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.09.2008р. у справі №8/95-Д у позові приватного підприємства "Вікторія" (с.Клітчин Житомирського району) до товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" (с.Левків Житомирського району) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - селянського фермерського господарства "Сонячний пагорб" (с.Левків Житомирського району) про визнання договору купівлі-продажу від 04.06.2004р. дійсним відмовлено.

В зустрічному позові товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" (с.Левків Житомирського району) до приватного підприємства "Вікторія" (с.Клітчин Житомирського району) про визнання договору купівлі-продажу зерноскладу та іншого нерухомого майна від 04.06.2004р. недійсним відмовлено.

Вважаючи, що вказане рішення прийняте місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням обставин справи та неправильною їх юридичною оцінкою, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, приватне підприємство "Вікторія" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов.

Мотивуючи апеляційну скаргу, ПП "Вікторія" зазначає, зокрема, наступне:

- в основу свого рішення суд першої інстанції поклав висновок про те, що ТОВ "Левків-Агро" не мало правових підстав відчужувати майно, оскільки не було його власником, однак, суд не дослідив обставини, пов'язані з правонаступництвом реорганізованого КСП "Левківське". Зокрема, місцевий суд зазначив, що КСП "Левківське" було реорганізоване шляхом поділу, внаслідок чого у відповідній частині права і обов'язки КСП "Левківське" перейшли до СФГ "Сонячний пагорб" та ТОВ "Левків-Агро", проте, на підставі яких доказів суд дійшов такого висновку, у рішенні не вказано, хоча й зазначено, що розподільчий баланс правонаступниками не складався;

- місцевий господарський суд не надав належної оцінки договору купівлі-продажу від 04.06.2004р., не взяв до уваги, що він не суперечить вимогам чинного законодавства, містить у собі всі необхідні істотні умови, а тому, відповідно до ч.2 ст. 220 Цивільного кодексу України, суд мав визнати оспорений договір дійсним. Зокрема, як свідчать матеріали справи, сторони приступили до його виконання, а саме: продавець передав по актах приймання-передачі від 12.06.2004р. частину майна, що було предметом оспореного договору, а покупець провів часткову оплату, сплативши за нього кошти в сумі 28000,00грн. Однак, в подальшому, виконання зобов"язань було припинене на підставі ухвали господарського суду від 30.06.2004р. Нотаріально договір не був посвідчений, оскільки необхідна для цього довідка про балансову вартість відчужуваного нерухомого майна, складена колишнім директором Царуком 09.06.2005р. за №106, не була взята нотаріусом через відсутність печатки товариства, а новий засновник ТОВ "Левків-Агро" відмовився видати таку довідку. Згідно ж п.7 роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" суд повинен був перевірити, чи підлягала угода нотаріальному посвідченню та чому сторона за договором ухилялася від нотаріального посвідчення угоди;

- суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що рішенням від 30.07.2005р. колективне рішення колишніх засновників ТОВ "Левків-Агро" від 28.05.2004р. про передачу майна ПП "Вікторія" було скасоване, однак, це рішення є незаконним, оскільки у такий спосіб новий засновник ТОВ "Левків-Агро" намагається звільнитися від боргових зобов'язань, які перейшли до нього як до правонаступника КСП "Левківське";

- суд не взяв до уваги і не визнав належним доказом протокол №1 заключних спільних зборів уповноважених представників співвласників майнових паїв та самих співвласників майнових паїв - колишніх членів реформованого КСП "Левківське" від 02.08.2001р., мотивуючи це тим, що надано копію, а не оригінал, проте, такий висновок суду суперечить вимогам ст. 75 ГПК України, й, крім того, оригінал такого документа може бути лише у відповідача за первісним позовом, якому невигідно надавати витребуваний документ;

- судом не з'ясовано, хто із правонаступників отримав майно і яке конкретно майно, у кого знаходиться продане ПП "Вікторія" майно і на яких правових підставах.

ТОВ "Сонячний пагорб" та ТОВ "Левків-Агро" у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, зареєстрованому апеляційним господарським судом 11.11.2008р. за вх.№02-01/6860/08 (а.с.98-101) проти апеляційної скарги заперечили, детально виклавши свої доводи, та просили залишити апеляційну скаргу ПП "Вікторія" без задоволення.

За клопотанням представника ПП "Вікторія" запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду" на диску CD-R, серійний номер 9КА608310319С15.

Представник позивача за первісним позовом підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, надавши пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просить рішення господарського суду Житомирської області від 10.09.2008р. у даній справі скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову з прийняттям в цій частині нового рішення - про задоволення позовних вимог та визнання договору купівлі-продажу від 04.06.2004р. дійсним. В решті судове рішення просить залишити без змін.

Представник ТОВ "Левків-Агро" та СФГ "Сонячний пагорб" заперечила проти апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

04.06.2004р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" та приватним підприємством "Вікторія" було укладено договір купівлі-продажу (а.с.6), відповідно до якого ТОВ "Левків-Агро" (за договором "продавець") зобов'язалось передати у власність ПП "Вікторія" (за договором "покупець") основні засоби у встановленій даним договором кількості та якості, а покупець, в свою чергу, прийняти їх по акту приймання-передачі та оплатити їх вартість в строки, обумовлені даним договором.

Перелік майна вказаний у розділі ІІ договору. Загальна вартість майна за умовами договору складає 92318,00грн.

Як передбачено п.3.1 договору передача основних засобів проводиться на основі актів приймання-передачі по кожному об'єкту окремо.

Згідно п.3.2 договору розрахунок за основні засоби покупець проводить на наступних умовах:

- 30% вартості основних засобів покупець перераховує попередньою оплатою;

- решту, тобто 70% - до 01.09.2004р.

Вищевказаний договір затверджено рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Левків-Агро" від 20.08.2004р. (протокол загальних зборів №2 від 20.08.2004р., а.с.9).

09.06.2004р. згідно платіжного доручення №2 (а.с.23) приватним підприємством "Вікторія" було здійснено попередню оплату в сумі 28000,00грн. на підставі договору від 04.06.2004р.

12.06.2004р. сторони підписали акти приймання-передачі зерноскладу 1965 року побудови, ремонтної майстерні 1968 року побудови та вагової на зерноскладі, побудованої у 1965 році загальною вартістю 34607грн. (а.с.21-22).

22.07.2008р. приватне підприємство "Вікторія" звернулось в господарський суд Житомирської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" про визнання договору купівлі-продажу від 04.06.2004р. дійсним.

Обґрунтовуючи позов, підприємство зазначило, що на виконання договору від 04.06.2004р., укладеного на підставі протоколу загальних зборів засновників ТОВ "Левків-Агро" від 28.05.2004р. та затвердженого загальними зборами засновників 20.08.2004р., 12.06.2004р. по актах приймання-передачі основних засобів ТОВ "Левків-Агро" передало ПП "Вікторія" зерносклад 1965 року вводу в експлуатацію вартістю 9505грн., ремонтну майстерню 1968 року вводу в експлуатацію вартістю 24377,00грн., вагову на зерноскладі 1965 року вводу в експлуатацію вартістю 625,00грн.

Однак, як вказує позивач, у повному обсязі відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оскільки відповідно до чинного законодавства договір підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню, від якого відповідач ухиляється, про що свідчить та обставина, що новий засновник ТОВ "Левків-Агро" відмовляє у видачі довідки про балансову вартість відчужуваного майна, необхідної для надання її нотаріусу.

ТОВ "Левків-Агро" проти позову заперечило та подало зустрічний позов (а.с.26-29) про визнання договору купівлі-продажу зерноскладу та іншого нерухомого майна на загальну суму 34607грн. від 04.06.2004р. недійсним, як такого, що суперечить Цивільному кодексу України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, застосувавши наслідки, встановлені ст. 216 ЦК України.

Зокрема, як зазначило ТОВ "Левків-Агро", на час укладення оспореного договору воно не було власником майна, яке відчужувалось по цьому договору, а отже, і не мало права продавати це майно.

Зазначає, що, всупереч п.п."о" п.13.9 Статуту ТОВ "Левків-Агро", де вказано, що затвердження угод на суму, додатково визначену зборами засновників товариства, належить до виключної компетенції зборів учасників товариства, оспорений договір від 04.06.2004р., сума по якому значно перевищувала розмір статутного фонду товариства, зборами затверджений не був.

Посилаючись на ст. 220 Цивільного кодексу України, зазначає, що у зв'язку з тим, що договір нотаріально не посвідчений, він є нікчемним.

Стверджує, що реально майно по договору із володіння ТОВ "Левків-Агро" не вибувало, а оплата по ньому приватним підприємством "Вікторія" згідно п.3 договору не проведена.

ТОВ "Левків-Агро" також вказує, що відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999р. №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" (1529/99) КСП "Левківське" було реорганізоване шляхом поділу в ТОВ "Левків-Агро" та СФГ "Сонячний пагорб", які стали його правонаступниками, й у відповідності до ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" до них, у відповідних частинах, мали перейти права і обов'язки за розподільчим актом (балансом), однак, такий розподільчий баланс не складався, а ТОВ "Левків-Агро" безпідставно володіє і розпоряджається майном, яке належить і СФГ "Сонячний пагорб", зокрема, і майном, яке є предметом оспореного договору.

Крім того, ТОВ "Левків-Агро" просило застосувати позовну давність до позовних вимог ПП "Вікторія", посилаючись на те, що останнє звернулось з позовом до суду більш як через 4 роки після укладення оспорюваного договору від 04.06.2004р.

В зустрічній позовній заяві ТОВ "Левків-Агро" просило залучити третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом СФГ "Сонячний пагорб".

Ухвалою від 07.08.2008р. (а.с.41) господарський суд Житомирської області прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду разом з первісним позовом, а також залучив СФГ "Сонячний пагорб" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом.

Судовою колегією враховується наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 4 Закону України від 07.02.1991р. №697-XII "Про власність", діючого на час укладення договору від 04.06.2004р., право розпорядження майном та вчиняти щодо нього будь-які дії, що не суперечать закону, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння та користування іншим особам, належить власникові цього майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч.1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Ч.1 ст. 658 Цивільного кодексу України встановлено: право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З'ясовуючи питання щодо права ТОВ "Левків-Агро" на розпорядження майном, яке є предметом договору від 04.06.2004р., суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999р. №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" (1529/99) , зборами уповноважених членів КСП "Левківське" від 28.01.2000р. було прийнято рішення про реорганізацію КСП "Левківське".

Правонаступниками реорганізованого в процесі реформування КСП "Левківське" стали ТОВ "Левків - Агро" і СФГ "Сонячний пагорб".

Зокрема, із Статуту ТОВ "Левків-Агро" (із змінами), зареєстрованого Житомирською райдержадміністрацією 09.03.2000р. (а.с.131-136), вбачається, що дане товариство створене в процесі реорганізації та є правонаступником КСП "Левківське" згідно розподільчого балансу (п.2.1 Статуту).

В матеріалах справи наявний також Статут селянського фермерського господарства "Сонячний пагорб", зареєстрований виконкомом Житомирської районної Ради народних депутатів 03.01.1995р. (а.с.137-140), до якого, в подальшому, були внесені доповнення стосовно того, що господарство є правонаступником КСП "Левківське" згідно розподільчого балансу (а.с.50-53).

Рішенням арбітражного суду Житомирської області від 25.01.2001р. (а.с.34-35) у справі №204"нм" за позовом ТОВ "Левків-Агро" до Житомирської районної державної адміністрації та селянського (фермерського) господарства "Сонячний пагорб" про визнання недійсним доповнення до Статуту СФГ "Сонячний пагорб" від 13.10.2000р., що стосується правонаступництва господарства в результаті реформування КСП "Левківське", було відмовлено у позові у зв'язку з відсутністю юридичних підстав для визнання цих доповнень недійсними.

Постановою голови арбітражного суду Житомирської області від 12.06.2001р. вказане рішення залишене без змін (а.с.36-37), а постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2002р. за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Левків-Агро" на вказані рішення та постанову, останні були залишені без змін (а.с.38-39).

Як встановлено ч.5 ст. 31 Закону України від 14.02.1992 № 2114-XII "Про колективне сільськогосподарське підприємство" у разі поділу підприємства, до новостворених підприємств переходять за розподільчим актом у відповідних частках права і обов'язки реорганізованого підприємства.

Таким чином, внаслідок реорганізації КСП "Левківське" права і обов"язки останнього перейшли до СФГ "Сонячний пагорб" та ТОВ "Левків-Агро".

ТОВ "Левків-Агро" та СФГ "Сонячний пагорб" не заперечують того, що об'єкти, зазначені у спірному договорі, в результаті реорганізації КСП "Левківське" перейшли до його правонаступників.

Судовими рішеннями у справі №12/204 "НМ" було встановлено, що на час розгляду цієї справи розподільчий баланс між правонаступниками КСП "Левківське" не складався.

Докази на підтвердження складання розподільчого балансу, як це передбачено Статутами ТОВ "Левків-Агро" та СФГ "Сонячний пагорб" та ч.5 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", у якому було б визначено об'єкти, які передаються новоутвореним особам, в матеріалах даної справи відсутні.

Натомість, фермерське господарство "Сонячний пагорб" довідкою №261 від 15.12.2008р. (а.с.128) підтвердило, що станом на 04.06.2004р. розподільчий баланс між правонаступниками реорганізованого КСП "Левківське" - ТОВ "Левків-Агро" та СФГ "Сонячний пагорб" - не складався, а майно КСП "Левківське", виділене під боргові зобов"язання (в тому числі майно, зазначене в договорі від 04.06.2004р.), на баланс СФГ "Сонячний пагорб" не передавалося.

ТОВ "Левків-Агро" у довідці від 15.12.2008р. (а.с.130) також зазначило, що станом на 04.06.2004р. розподільчий баланс між ним та СФГ "Сонячний пагорб" не був складений, а також повідомило, що майно реорганізованого КСП "Левківське", яке було передане ТОВ "Левків-Агро" згідно акту приймання-передачі від 02.08.2001р. станом на 04.06.2004р., як і станом на 25.07.2005р. (зміна власників ТОВ "Левків-Агро") перебувало на балансі товариства.

Протокол №1 заключних спільних зборів уповноважених представників співвласників майнових паїв - колишніх членів реформованого КСП від 02.08.2001р. (а.с.61-79) правомірно не взятий судом першої інстанції в якості належного доказу розподілу майна КСП "Левківське" та передачі його лише ТОВ "Левків-Агро", оскільки такий документ не відповідає вимогам ст. 36 ГПК України (до суду надано лише ксерокопію вказаного протоколу).

При цьому, слід відмітити, що, як передбачено п.7 роз'яснення Вищого арбітражного суду №02-5/225 (v_225800-94) від 02.04.1994р., знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Зокрема, баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні ) підприємства, а одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування, передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом).

Таким чином, належними доказами не підтверджено, яке конкретно майно від КСП "Левківське" перейшло до ТОВ "Левків-Агро", а яке – до СФГ "Сонячний пагорб".

Відсутні докази й на підтвердження того, що за ТОВ "Левків-Агро" реєструвалось право власності на об'єкти нерухомості, які є предметом договору від 04.06.2004р., на момент його укладення.

З довідки виконавчого комітету Левківської сільської ради №66 від 23.02.2009р. (а.с.196) вбачається, що дозвіл на посвідчення права власності ТОВ "Левків-Агро" на об'єкти нерухомого майна - будинок механізатора, ремонтну майстерню, котельню тракторної бригади та будинок оператора в с.Левків по вул.Байка,1/А було надано лише 11.01.2007р. рішенням виконкому Левківської сільської ради, а на інші об'єкти виконавчим комітетом сільської ради дозвіл на посвідчення права власності не надавався.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ "Левків-Агро" на момент укладення спірного договору не вправі було розпоряджатись вказаним у цьому договорі майном.

Згідно з ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання цієї вимоги у відповідності до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України тягне за собою недійсність правочину.

Господарський суд Житомирської області, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову дійшов висновку, що договір від 04.06.2004р. в частині продажу нерухомого майна є нікчемним, так як нотаріально не посвідчений і не зареєстрований в установленому порядку, а тому в судовому порядку визнання його недійсним не вимагається.

Як стверджується матеріалами справи, у ТОВ "Левків-Агро" на момент укладення договору від 04.06.2004р. було відсутнє право продажу майна, яке є предметом цього договору, тоді як за законом таке право належить особі, яка є власником цього майна, а тому, суд приходить до висновку, що договір від 04.06.2004р. укладений особою, яка не вправі була його укладати, тобто, договір суперечить вимогам чинного законодавства, що є підставою для недійсності даного договору.

Як передбачено ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зважаючи на те, що у зустрічному позові ТОВ "Левків-Агро" ставило вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу зерноскладу та іншого нерухомого майна на загальну суму 34607,00грн., колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ТОВ "Левків-Агро" підлягають задоволенню й визнає недійсним договір від 04.06.2004р. купівлі-продажу зерноскладу та іншого нерухомого майна (вагової на зерноскладі та ремонтної майстерні) на загальну суму 34607,00грн.

Встановивши, що зміст спірного договору суперечить законодавству, договір нотаріально не посвідчений, як цього вимагає ст. 657 Цивільного кодексу України, оскільки об'єктом продажу є, зокрема, нерухоме майно, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову й, зіславшись на ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, зробив висновок, що договір від 04.06.2004р. укладений з порушенням норм чинного законодавства, є недійсним (нікчемним) правочином, а тому визнавати його недійсним у судовому порядку відсутні підстави.

Проте, судова колегія з таким висновком суду не погоджується.

За змістом ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається, однак, це не означає, що сторона за договором позбавлена права звернутися до суду з позовом про визнання нікчемного правочину недійсним.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову слід скасувати з прийняттям нового рішення - про задоволення позову.

Оскільки договір від 04.06.2004р. суперечить законодавству, є недійсним з моменту його укладення, відсутні підстави й для задоволення вимоги ПП "Вікторія" про визнання цього договору дійсним, а тому рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову слід залишити без змін.

Місцевий господарський суд у своєму рішенні звернув увагу, що ПП "Вікторія" звернулось до суду з позовом більш як через 4 роки після укладення спірного договору, а тому даним підприємством пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови в позові.

З цього приводу слід зазначити, що у відповідності до ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч.2 ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

У випадку, коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд ухвалює рішення, яким відмовляє в позові у зв"язку із закінченням строку давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.

Оскільки ПП "Вікторія", в свою чергу, не подавало заяву про застосування позовної давності до вимог ТОВ "Левків-Агро", суд цілком правомірно не застосовував її до вимог зустрічного позову.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Таким чином, ТОВ "Левків-Агро" має повернути ПП "Вікторія" 28000,00грн. сплачених останнім 09.06.2004р. згідно платіжного доручення №2 (а.с.23).

Сторони не заперечують того факту, що майно, яке є предметом договору купівлі-продажу від 04.06.2004р., не знаходиться у володінні ПП "Вікторія".

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що частина майна, яке є предметом договору купівлі-продажу від 04.06.2004р., а саме ремонтна майстерня, продана товариством "Левків-Агро" селянському фермерському господарству "Сонячний пагорб" на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.2007р. (а.с.163-169), докази визнання якого недійсним в установленому законом порядку в матеріалах даної справи відсутні.

Два зерносклади та вагова продані СФГ "Сонячний пагорб" на підставі угоди №11 від 01.09.2007р. (а.с.170).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПП "Вікторія" про скасування рішення господарського суду Житомирської області у даній справі в частині відмови у задоволенні первісного позову не підлягає задоволенню.

Водночас, рішення місцевого господарського суду слід скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та прийняти нове рішення - про визнання договору купівлі-продажу зерноскладу та іншого нерухомого майна (вагової на зерноскладі та ремонтної майстерні) загальною вартістю 34607грн. від 04.06.2004р. недійсним.

З огляду на те, що ТОВ "Левків-Агро", звернувшись із зустрічним позовом, просило визнати недійсним договір ціною 34607,00грн. та застосувати наслідки його недійсності, встановлені ст. 216 Цивільного кодексу України, однак, сплатило згідно квитанції №14101/з83 від 06.08.2008р. (а.с.31) лише 346,07грн. державного мита (1 % від вартості майна), тобто, з вимоги про визнання недійсним договору 85,00грн. державного мита ТОВ "Левків-Агро" не сплатило, - в доход Державного бюджету України підлягає стягненню 85,00грн. державного мита.

У зв'язку із визнанням недійсним спірного договору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито в сумі 85,00грн. покладається на сторони в рівних частинах.

А тому, з ПП "Вікторія" та ТОВ "Левків-Агро" в доход Державного бюджету України підлягає стягненню по 42,50грн.

З огляду на те, що судом застосовуються наслідки недійсності правочину й з ТОВ "Левків-Агро" на користь ПП "Вікторія" підлягає стягненню 28000,00грн., - з ТОВ "Левків-Агро" слід стягнути в доход Державного бюджету України 280,00грн. державного мита.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Вікторія", с.Клітчин Житомирського району Житомирської області залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 10 вересня 2008 року у справі №8/95-Д в частині відмови в задоволенні позову ПП "Вікторія" залишити без змін.

3. Рішення господарського суду Житомирської області від 10 вересня 2008 року у справі №8/95-Д в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Левків-Агро" скасувати, прийняти в цій частині нове рішення - позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу зерноскладу та від 04.06.2004р., укладений між ТОВ "Левків-Агро" та ПП "Вікторія".

4. Стягнути з ТОВ "Левків-Агро" (с.Левків, вул.Байко, 35 Житомирського району Житомирської області, код 03746101) на користь ПП "Вікторія" (с.Клітчин вул.Радянська,2 Житомирського району Житомирської області, код 13560054) 28000грн.00коп., сплачених на виконання спірного договору купівлі-продажу від 04.06.2004р.

5. Стягнути з ПП "Вікторія" (с.Клітчин, вул.Радянська, 2 Житомирського району Житомирської області, код 13560054) в доход Державного бюджету України 42грн.50коп. державного мита.

6. Стягнути з ТОВ "Левків-Агро" (с.Левків вул.Байко, 35 Житомирського району Житомирської області, код 03746101) в доход Державного бюджету України 322грн.50коп. державного мита.

7. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

8. Справу №8/94-Д повернути до господарського суду Житомирської області.

5 - в наряд ) підприємства, а одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування, передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом).