Прокурор Козелецького району Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Козелецької селищної ради (надалі - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, апелянт), у відповідності до якого просив:

- зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту на території Козелецької селищної ради (сел.Козелець, вул. Пролетарська) земельну ділянку площею 0,0024 га та привести її у придатний для використання стан шляхом знесення розташованої на ній палатки;

- стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Козелецької селищної ради шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в сумі 49,66 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області № 17/174 від 10.07.2008 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області № 17/174 від 02.09.2008 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Державне комунальне підприємство "Ринок".

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2008 у справі №17/174 позов задоволено повністю; зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити та повернути Козелецькій селищній раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0024 га, яка розташована: АДРЕСА_1, та привести дану самовільно зайняту земельну ділянку в придатний для використання стан шляхом знесення розташованої на ній торгівельної палатки; стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Козелецької селищної ради 49,66 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки; стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 187,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги про звільнення самовільно зайнятої на території Козелецької селищної ради (АДРЕСА_1) земельної ділянки площею 0,0024 га, про приведення її у придатний для використання стан шляхом знесення розташованої на ній палатки, а також про стягнення з відповідача шкоди в сумі 49,66 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження правомірності користування ним спірною земельною ділянкою.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою від 29.09.2008, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2008 у справі № 17/174 повністю та припинити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на наявність у нього дозвільних документів на відкриття торгової точки та здійснення торгівлі (рішення № 60 від 19.04.2001 про дозвіл на торгівлю на прилеглій території ДКП "Ринок", рішення виконкому Козелецької селищної ради № 43 від 20.03.2003, угоди від 03.06.2006 про надання торгівельного місця та послуг), як підставу для виникнення у нього права на користування спірною земельною ділянкою.

Від прокурора Козелецького району Чернігівської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області - без змін.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області - без змін.

Прокурор в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Апелянт своїм правом на участь у засіданні апеляційної інстанції не скористався. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (розписка від 10.02.09 наявна в матеріалах справи).

Треті особи своїм правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції не скористались. Про розгляд справи № 17/174 у суді апеляційної інстанції повідомлені належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення № 165327 та №7165351 наявні в матеріалах справи).

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта та дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема, є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ч.1 ст.5 названого Закону).

26.03.2008 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Чернігівської області було проведено перевірку щодо додержання вимог земельного законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в ході якої встановлено, що відповідачем без правовстановлюючих документів, які передбачені ст. 126 Земельного кодексу України, самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,0024 га під об'єкт торгівлі. Дана земельна ділянка знаходиться у розпорядженні Козелецької селищної ради. Місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1.

За наслідками перевірки складений акт перевірки дотримання земельного законодавства від 26.03.2008 та відповідачу видано припис № 201826 від 02.04.2008 з вимогою усунення в 30-ти денний термін порушення земельного законодавства.

Постановою державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Чернігівської області № 1 від 08.05.2008 відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

13.05.2008 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Чернігівської області було проведено перевірку та встановлено, що відповідач вищевказаних порушень земельного законодавства не усунув і продовжує самовільно займати земельну ділянку без правовстановлюючих документів. За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.05.2008 та винесено припис № 201846 про усунення порушень земельного законодавства в 30-ти денний термін.

Постановою державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Чернігівської області № 9 від 26.05.2008 відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції підставно та обґрунтовано задоволені позовні вимоги, оскільки відповідачем не доведено правомірність використання ним спірної земельної ділянки. При цьому колегія виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Земельні відносини регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 ЗК України).

Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Статтею 125 ЗК України визначено:

- право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

- право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

- приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною 1 ст.128 ЗК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву посилається на наказ директора ДКП "Ринок" від 25.03.2003, прийнятого на виконання рішення виконкому Козелецької селищної ради № 43 від 20.03.2003.

Однак, вказаний документ не може бути прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу правомірності користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,0024 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 рішення Козелецької селищної ради № 43 від 20.03.2003 р. "Про закріплення територій, вулиць, скверів, зон відпочинку, пам'ятників історії, культури і архітектури за підприємствами, установами та організаціями смт. Козелець" вказане рішення стосується підтримання санітарного стану на території селища та проведення прибирання на закріплених територіях.

Відповідно до даного рішення за ДКП "Ринок" закріплена прилягаюча територія по вул. Комсомольська (п.25 додатку 1 до рішення № 43 від 20.03.2003), але не встановлено, що ця територія закріплюється за вказаним підприємством з правом надання її під торгові місця.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішення № 60 від 19.04.2001 (яким на прилеглій території ДКП "Ринок" (місце для стоянки автомобілів) дозволено торгівлю сільськогосподарською продукцією) не стосується спірної земельної ділянки, оскільки з наявного у справі ситуаційного плану (т.1, а.с.79-80) вбачається, що торгівельний об'єкт (палатка) СПД ОСОБА_1 розташований не на стоянці автомобілів.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист Козелецької селищної ради (т.1, а.с.70), в якому позивачем зазначено, що земельна ділянка під розміщення об'єкта торгівлі для СПД ОСОБА_1 не надавалась. Земельна ділянка, яка використовується СПД ОСОБА_1 площею 24 кв.м. під об'єктом підприємницької діяльності, закріплена за ДКП "Ринок" для підтримання благоустрою та санітарного стану на території селищної ради. Письмових розпоряджень селищної ради по розміщенню об'єкта торгівлі СПД ОСОБА_1 на спірному місці не надавалось.

У відповідності до ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого суду, що наявна у відповідача угода про надання торгівельного місця та послуг від 03.06.2006, а також факт сплати відповідачем ринкового збору не є належними та допустимими доказами правомірності користування останнім спірною земельною ділянкою.

Посилання апелянта на те, що директор ДКП "Ринок" готував матеріали для виготовлення технічної документації на оренду земельної ділянки, яка прилягає до території ринку, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність у відповідача права користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 212 ЗК України встановлено:

1. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

2. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

3. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження права користування земельною ділянкою площею 0,0024 га, яка розташована по вул. Пролетарська в смт.Козелець Чернігівської області та на якій розміщений належний ФОП ОСОБА_1 об'єкт торгівлі - палатка, відповідачем суду не надано.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2008 у справі № 17/174 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2008 по справі № 17/174 за позовом прокурора Козелецького району в інтересах держави в особі Козелецької селищної ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - без змін.