КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2009 № 31/7
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs4032588) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Тищенко А.І.
Верховця А.А.
За участю представників:
від позивача - Резнік А. Б.–адвокат,.
від відповідача 1: представникне з’явився,
від відповідача 1: представник не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "НТЦ Укрбазискомпані"
на рішення Господарського суду м.Києва від 04.12.2008
у справі № 31/7 (Качан Н.І.)
за позовом Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Лексбуд компані"
Товариство з обмеженою відповідальністю "НТЦ Укрбазискомпані"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання частково недійсним статуту
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 31/7 від 04.12.2008 року було задоволено клопотання Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на нежитлову будівлю, а саме: з метою запобігання будь-яких порушень прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, як господарюючого суб'єкта було вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська 8-а, до прийняття судом рішення по справі.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Відповідач 2 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 04.12.2008р. у справі № 31/7 та направити справу до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду була прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме: ст.ст. 33, 66 та 86 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України (1798-12) ) і, крім того, спосіб забезпечення позову шляхом накладання арешту на нежитлову будівлю не пов'язаний з предметом спору та виходить за його межі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погодився з доводами та вимогами Відповідача, викладеними ним в апеляційній скарзі і просить залишити цю скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.
В судове засідання Відповідач 1 та Відповідач 2, незважаючи на те, що про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, в судове засідання, так і не з"явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки, у зв"язку з чим апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаних представників.
Крім того, 24.02.2009р. в судовому засіданні Позивач заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 31/7 до вирішення Київським апеляційним господарським судом справи № 29/411, яка, на його думку, є пов’язаною зі справою № 31/7.
Розглянувши клопотання Позивача про зупинення провадження у справі, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду відмовила в його задоволенні, з огляду на те, що рішення по справі № 29/411, жодним чином не може вплинути на об’єктивність, законність та обґрунтованість рішення у справі № 31/7, оскільки у справі № 31/7 спір не розглядається по суті, а лише оскаржується ухвала про забезпечення позову.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Позивача, Київський апеляційний господарський суд встановив.
Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (далі – Позивач) звернулася в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексбудкомпані" (далі – Відповідач1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "НТЦ Укрбазискомпані" (далі – Відповідач 2), про визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "НТЦ Укрбазискомпані" в частині передачі до статутного капіталу нежитлової будівлі за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська 8-а.
Водночас, Позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову, в якому просить суд вжити заходи для забезпечення позову, а саме: накласти арешт на нежитлову будівлю за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська 8-а.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.12.2008р. у справі № 31/7 таке клопотання Позивача було задоволено, а саме: арешт на нежитлову будівлю за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська 8-а.
Задовольняючи частково вказану заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невжиття заходів до забезпечення позову, в даному випадку, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі і, з урахуванням складу учасників судового процесу та заявлених вимог, задовольнив подане клопотання.
З таким висновком місцевого господарського суду колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується в повній мірі, враховуючи наступне.
Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Стаття 67 ГПК України встановлює, що заходами забезпечення позову є, зокрема, заборона відповідачеві вчиняти певні дії.
Наведені норми Закону надають право суду вжити заходи щодо забезпечення позову на будь-якій стадії провадження у справі лише за відсутності гарантій з боку відповідача забезпечити виконання рішення суду, яке може бути не на його користь. Для вжиття заходів із забезпечення позову заявнику достатньо надати суду обґрунтоване припущення, що майно, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, при цьому законодавство не вимагає від заявника надання достовірних доказів такого зменшення майна.
Звертаючись до місцевого господарського суду із клопотанням про забезпечення позову, Позивач посилалася на певні факти, які на його думку свідчили про існування небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, а також про можливість утруднення або унеможливлення в подальшому виконання рішення суду у цій справі.
Зокрема, Позивач стверджував, що збільшення статутного капіталу відбулось внаслідок передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Лексбудкомпані" в якості внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальність "НТЦ Укрбазискомпані" нерухомого майна - нежитлової будівлі за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська 8-а.
Обґрунтовуючи подане клопотання про забезпечення позову Позивач зазначав, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2007 року у справі № 34/251-25/536 за Позивачем було визнано право власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська 8-а. Рішення набуло законної сили 18.03.2008 року після його перегляду та залишення без змін Київським апеляційним господарським судом.
Також, рішенням Господарським судом міста Києва від 29 вересня 2008 року у справі № 29/411 за позовом Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" до Громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексбудкомпані" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.04.2008 року і витребування майна з чужого незаконного володіння, визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень будівлі, відновлено становище і повернуто з чужого незаконного володіння на користь власника зазначену будівлю.
Позивач вважає дії Відповідачів по внесенню нежитлової будівлі за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська 8-а до статутного капіталу Відповідача 2 незаконними, зазначаючи, що право власності є непорушним, також, Відповідачами порушувалось його право власності щодо користування та здійснення розпорядження спірним майном.
Судова колегія констатує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, яке є на момент пред"явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абзац 1 п. 4 Пленуму Верховного Суду України № 9 (va009700-06) від 22.12.2006р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").
Як видно з матеріалів справи, предметом позову по даній справі є, зокрема, визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "НТЦ Укрбазискомпані" в частині передачі до статутного капіталу нежитлової будівлі за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська 8-а.
Після визнання недійсним Статуту ТОВ "НТЦ Укрбазискомпані" в частині передачі до статутного капіталу нежитлової будівлі за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська 8-а, може буде припинено правовідношення щодо незаконного володіння ТОВ "НТЦ Укрбазискомпані" майном Позивача.
З урахуванням наведених обставин та прийнятих судом попередніх рішень, позивач побоюється, що відповідачі найближчим часом можуть прийняти додаткові дії та заходи щодо відчуження спірної будівлі і такі дії унеможливлять захист його майнових інтересів.
Однак, Позивач вказує на високу ймовірність того, що ТОВ "НТЦ Укрбазискомпані" може відчужити нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська 8-а, що ускладнить Позивачу можливість повернення вказаного нежитлового приміщення.
Пунктом 3 Роз'яснення Вищого Господарського суду України від 23.08.1994 р. №02-5/611 (v_611800-94) "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до п. 6.1. Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. №01-8/98 (v8_98800-01) "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності на його захистом" власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. Позов про витребування майна, поданий до особи, у незаконному володінні якої це майно раніше перебувало, але у якої воно на момент розгляду справи в арбітражному суді відсутнє, не може бути задоволений.
Таким чином, судова колегія констатує, що вжиті судом першої інстанції (саме оскаржуваною ухвалою) заходи забезпечення позову, а саме: шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська 8-а, є повністю обґрунтованим, відповідає природі позову та знаходиться у безпосередньому зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
З огляду на наведене, беручи до уваги те, що Позивачем вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, судова колегія дійшла до висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам ГО "Всеукраїнська спілка автомобілістів" до ухвалення рішення в даній справі.
Отже, висновок суду першої інстанції, про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі є обгрунтованим.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія констатує, що судом першої інстанції було обґрунтовану винесено ухвалу про часткове задоволення заяви зазначеного Позивача про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Проте, в даному випадку, всупереч вимог вказаної норми закону, Відповідачем 2 не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 04.12.2008р, яка була прийнята по даній справі, у зв"язку з повним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду дійсним обставинам справи, а також у зв"язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законною і обґрунтованою.
У зв"язку з цим, оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ "НТЦ Укрбазискомпані"– без задоволення.
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2008 у справі № 31/7 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НТЦ Укрбазискомпані" - без задоволення.
2. Матеріали справи № 31/7 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Тищенко А.І.
Верховець А.А.