ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2009 Справа№ 6/195
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs3714271) )
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,
секретар судового засідання –Прокопець Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача –Субочева Т.Г., довіреність від 19 січня 2009 року №25/09;
від відповідача –Солдецька О.М., довіреність від 12 лютого 2009 року б/н;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс", м.Кіровоград
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30 грудня 2008 року у справі № 6/195
за позовом Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк", м.Київ
до Закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс", м.Кіровоград
про стягнення 1515236,45 грн.,
та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс", м.Кіровоград
до Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк", м.Київ
про припинення порушення права та виконання умов договору, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30 грудня 2008 року у справі № 6/195 (суддя Баранець О.М.) задоволено позов ЗАТ "Альфа-банк"; стягнуто з відповідача ТОВ "ПММ-Транссервіс" на користь позивача заборгованість в сумі 1515236,45 грн., 15152,36 грн. сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволені зустрічного позову відмовлено.
При прийнятті рішення господарський суд виходив із обов’язку відповідача за наявності заборгованості перед банком повернути кошти, отримані за договором овердрафту, та правомірності вимог банку про стягнення заборгованості, процентів та штрафних санкцій.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач –ЗАТ "ПММ-Транссервіс", звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що вимога банку про дострокове повернення овердрафту фактично є односторонньою зміною умов договору щодо строку його дії, позивачем порушено його право на отримання коштів за договором в межах встановлених в ньому строку. Відповідач зазначає про невірність наведених банком розрахунків відсотків за користування кредитом та пені. Також відповідач вказує, про неправомірність розгляду судом справи у його відсутність.
Позивач –ЗАТ "Альфа-Банк", проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. У поданому відзиві зазначає, що його дії відповідають умовам п.9.5 договору овердрафту, при цьому умови договору ним не змінювалися. Позивач вказує на правильність і обґрунтованість розрахунків заборгованості та інших донарахувань.
В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 19 лютого 2009 року до 24 лютого 2009 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
27 березня 2008 року між позивачем –ЗАТ "Альфа-Банк" (Банк) та відповідачем –ЗАТ "ПММ-Транссервіс" (позичальник) укладено договір про надання кредиту у формі овердрафт № 49-ОКЛ/08 /а.с.36-46 т.1/.
Відповідно до умов вказаного договору банк зобов’язується надати позичальнику кредит у формі овердрафт у національній валюті, а позичальник зобов’язується сплатити проценти за користування овердрафтом, комісію за управління овердрафтом, виконати інші умови договору овердрафту та повернути позивачу заборгованість за овердрафтом у строки, встановлені договором (п.1.1 договору).
Згідно п.п.1.2-1.4 договору ліміт овердрафту складає 1500000 грн.; розмір процентів за користування овердрафтом складає 17,4% річних; строк дії овердрафту закінчується 26 березня 2009 року.
Як встановлено п.4.2 договору, овердрафт надається окремими частинами (траншами) шляхом кредитування рахунку, тобто оплати банком протягом операційного дня із поточного рахунку позичальника № 26008102705001 у банку (далі –поточний рахунок), розрахункових документів на переказ коштів (видачу готівки) у сумах, що перевищують залишок коштів на поточному рахунку, але не перевищують ліміту овердрафту, визначеного в пункті 1.2 договору.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що строк дії траншу овердрафту становить 30 днів і обчислюється з дати виникнення заборгованості за відповідним траншем овердрафту.
У відповідності до п.8.1 договору позичальник повинен повертати банку заборгованість за овердрафтом не пізніше дня, наступного за останнім днем визначеного згідно з п.4.3 цього договору строку дії траншу овердрафту. Сума заборгованості за овердрафтом, що не повернена позичальником у зазначений строк, переноситься банком на рахунки простроченої заборгованості за короткостроковими кредитами. У випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов’язаний на вимогу банку повернути заборгованість за овердрафтом достроково.
Відповідно до п.9.5 договору банк має право вимагати дострокового повернення заборгованості за овердрафтом, сплати процентів за користування ним і виконання всіх інших зобов’язань позичальника за цим договором у строк не пізніше 10 робочих днів з дати пред’явлення позичальнику відповідної письмової вимоги, в тому числі у випадку наявності у позичальника протягом більш як 5 (п’яти) робочих днів підряд простроченої заборгованості чи несплаченої неустойки (пені, штрафів) за невиконання чи неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань за договором овердрафту або будь-яким іншим договором позичальника з банком, незалежно від їх суми та виду.
Як вбачається із матеріалів справи, 24 травня 2007 року між сторонами укладено договір про відкриття кредитної лінії № 143-МВ/07, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювану кредитну лінію та на підставі додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит в порядку та на умовах, визначених договором про відкриття кредитної лінії.
Відповідно до пункту 4.2 договору про відкриття кредитної лінії кожен транш надається на підставі окремої додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії, в якій мають бути визначені валюта, розмір траншу та реквізити для його надання, якщо вони відмінні від зазначених в договорі про відкриття кредитної лінії.
За додатковою угодою від 29 травня 2008 року № 3 до договору про відкриття кредитної лінії позичальнику надано транш в розмірі 2700000 гри. зі строком повернення до 31 серпня 2008 року.
Проте, транш у встановлений строк позичальником повернено не було, що підтверджується випискою по рахунку і відповідачем не заперечується.
07 жовтня 2008 року позивачем на адресу відповідача направлено лист за вих.№ 33197-65-76276, яким повідомлено про зменшення з 14 жовтня 2008 року ліміту овердрафту до 200000 грн. /а.с.47, 48 т.1/.
17 жовтня 2008 року позивач направив на адресу відповідача лист за вих.№ 35083-38-76714, в якому, з посиланням на наявність заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 24 травня 2007 року № 143-МВ/07, вимагав від позичальника на підставі п.9.5 договору про надання кредиту у формі овердрафт від 27 березня 2008 року № 49-ОКЛ/08 дострокового повернення заборгованості за овердрафтом, сплати процентів за користування ним та виконання інших зобов’язань протягом 10 робочих днів з дати пред’явлення цієї вимоги /а.с.49/. Отримання вказаної вимоги відповідачем підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції.
Проте, вказана вимога відповідачем залишена без задоволення.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики.
Як встановлено ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Умовами укладеного між сторонами договору про надання кредиту у формі овердрафт від 27 березня 2008 року № 49-ОКЛ/08 (п.п.8.1, 9.5) передбачено дострокове повернення позичальником кредиту, сплати процентів за користування ним і виконання усіх інших зобов’язань за цим договором.
Відповідачем доказів погашення на вимогу позивача заборгованості, повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у формі овердрафт не надано.
В п.9.1 договору сторонами закріплено, що за прострочення повернення заборгованості за овердрафтом та/або сплати процентів та/або комісії за управління овердрафтом позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.
Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов’язання за договором від 27 березня 2008 року № 49-ОКЛ/08 з повернення кредиту та сплати процентів, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за овердрафтом в сумі 1463298,73 грн., по процентам за користування овердрафтом в розмірі 12765,89 грн., а також пені за несвоєчасне повернення овердрафту в сумі 38951,21 грн., і за несвоєчасну сплату процентів в сумі 220,54 грн., а всього –1515236,45 грн.
Наведений позивачем розрахунок процентів та пені /а.с.10 т.1/ судова колегія вважає вірним. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправильність вказаного розрахунку судова колегія відхиляє як необґрунтовані.
Також, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ЗАТ "ПММ-Транссервіс" щодо зобов’язання ЗАТ "Альфа-банк" припинити порушення його прав, пов’язаного з одностороннім розірванням договору про надання кредиту у формі овердрафт від 27 березня 2008 року № 49-ОКЛ/08 та спонукання банку виконати зобов’язання за договором.
Як встановлено сторонами в п.4.5 договору, у разі, якщо кредитовий оборот за поточним рахунком позичальника у будь-який повний календарний місяць дії цього договору склав менше ніж 4300000 грн., банком може бути змінений ліміт наданого позичальнику овердрафту, вказаний в п.1.2 договору, в односторонньому порядку.
Оскільки кредитовий оборот ЗАТ "ПММ-Транссервіс" за поточним рахунком за вересень 2008 року склав менше ніж 4300000 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку, позивачем ЗАТ "Альфа-банк" було правомірно зменшено ліміт овердрафту до 200000 грн.
Вимагаючи дострокового повернення заборгованості за овердрафтом банк скористався правом, закріпленим в п.9.5 договору про надання кредиту у формі овердрафт від 27 березня 2008 року № 49-ОКЛ/08 у зв’язку із наявністю заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 24 травня 2007 року № 143-МВ/07. Вимога про дострокове виконання зобов’язань за договором овердрафту отримана відповідачем 17 жовтня 2008 року, яка протягом 10 робочих днів позичальником задоволена не була, а тому правомірно віднесена банком до простроченої заборгованості по короткостроковим кредитам з 01 листопада 2008 року.
На підставі зазначеного колегія суддів вважає, що господарським судом повно, всебічно та об’єктивно з’ясовані всі обставини справи та їм надана належна правова оцінка.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм процесуального права судовою колегією відхиляються як безпідставні.
Сторони належним чином повідомлялися про призначення справи до розгляду на 11:00 30 грудня 2008 року, що підтверджується штампом діловодства господарського суду на зворотній стороні ухвали від 24 грудня 2008 року /а.с.135-136 т.1/.
Проте, відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, відповідної довідки поштового відділення відносно невручення йому замовленої кореспонденції або інших доказів неотримання ухвали від 24 грудня 2008 року, не надано.
Факт повідомлення відповідача про розгляд справи 30 грудня 2008 року підтверджується також тим, що останнім саме в цей день, 30 грудня 2008 року подано до господарського суду зустрічну позовну заяву, про що відповідач зазначає в апеляційній скарзі. Таким чином, представник відповідача знаходився в приміщенні суду, проте в судове засідання не з’явився.
Зустрічний позов ЗАТ "ПММ-Транссервіс" був прийнятий до розгляду господарським судом та розглянутий по суті сумісно з первісним позовом.
Порушень процесуальних прав відповідача, закріплених ст. 22 ГПК України, судовою колегією не вбачається.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.
Клопотання відповідача про зупинення провадження по апеляційній скарзі до вирішення господарським судом м.Києва справи № 12/35 за позовом ЗАТ "ПММ-Транссервіс" до ЗАТ "Альфа-банк" про визнання договору від 27 березня 2008 року № 49-ОКЛ/08 про надання кредиту у формі овердрафт недійсним судовою колегією відхилено.
За правилами ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Таким чином, обов’язок господарського суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі пов’язаності справи, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом, а також неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов’язаного спору.
Пов’язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. При цьому ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. При цьому йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Проте, наявність в провадженні господарського суду м.Києва справи № 12/35 не перешкоджає з’ясуванню обставин даної справи № 6/195, оцінці наданих сторонами чи зібраних судом доказів, тобто фактичному розгляду справи і винесенні остаточного рішення і не свідчить про неможливість розгляду господарським судом даної справи.
Судова колегія виходить також із закріпленого ст. 204 ЦК України принципу презумпції правомірності правочину, згідно якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
На час розгляду справи господарським судом та перегляду справи в апеляційному порядку договір про надання кредиту у формі овердрафт від 27 березня 2008 року № 49-ОКЛ/08 недійсним не визнано, а прийняття судом відповідного рішення може бути підставою для перегляду рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст. 103- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30 грудня 2008 року у справі № 6/195 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" –без задоволення.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді Л.М.Білецька
І.М.Науменко