КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2009 № 05-5-15/14271
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs6133260) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Дикунської С.Я.
Дзюбка П.О.
при секретарі: Цюман Т.В.
За участю представників:
від позивача - Годованець В.В. (дов. № 1026 від 30.10.2008р.);
від відповідача - Слівінський М.О. (дов. № 178/10 від 21.08.2008р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 19.12.2008
у справі № 05-5-15/14271 (Хоменко М.Г.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент"
до Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.12.2008р. у справі
№ 05-5-15/14271 позовні матеріали повернуті позивачеві без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.12.2008р. скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції, з підстав порушення норм процесуального права.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції від 19.12.2008р. – без змін.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що заявником не надано доказів неможливості стягнення заборгованості шляхом виконавчого провадження або списання коштів з рахунків боржника відповідно до законодавства, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів вважає такий висновок місцевого господарського суду правомірними та обґрунтованими та відзначає наступне.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо:
заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону;
не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;
заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 цього Закону;
з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна, зокрема, містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказів неплатоспроможності боржника заявником надано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2004р. у справі № 19/2308, постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2007р. з примусового виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2004р. у справі № 19/2308, постанову про зупинення виконавчого провадження від 11.07.2007р., якою зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2004р. у справі № 19/2308.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище докази не підтверджують неможливість стягнення з боржника заборгованості в розмірі 240557,84 грн., на яку посилається заявник як на підставу для порушення справи про банкрутство, оскільки виконавче провадження з примусового стягнення зазначеної суми боргу не закінчено.
А за таких обставин, судом першої інстанції прийнято вірне рішення про повернення заяви про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документів відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Крім вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 10 листопада 2005 року № 568 Державне підприємство "Національна атомна компанія "Енергоатом" включено до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Згідно пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру є підставою для повернення господарським судом без розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.
Суддя господарського суду повертає заяву про порушення справи про банкрутство, якщо підприємство паливно-енергетичного комплексу внесено до Реєстру, про що виноситься відповідна ухвала. Ухвала господарського суду щодо відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство направляється заявнику протягом п’яти днів з дня винесення ухвали (абзац 2 пункту 3.7 статті 3).
Повернення заяви не перешкоджає можливості повторного звернення кредитором до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство підприємства-боржника після завершення його участі у процедурі погашення заборгованості (абзац 3 пункту 3.7 статті 3).
Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом не надано будь-яких беззаперечних доказів на підтвердження порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 19.12.2008р. у даній справі.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 19.12.2008р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2008р. у справі
№ 05-5-15/14271 – без змін.
Матеріали справи № 05-5-15/14271 повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Сотніков С.В.
Судді Дикунська С.Я.
Дзюбко П.О.