розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.08 р. ( підписане 24.12.08 р.) у справі №31/114(16/93)-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інлайф", м. Дніпропетровськ

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

про визнання права власності

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2008 р. (суддя - Єременко А.В.) визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Інлайф" право власності на будівлю квасило –засолочного цеху літ. А-1, А’-1, А"-1 загальною площею 2 464,2 м2; контрольно - пропускний пункт літ. К, загальною площею 17,94 м2; будівлю складу літ. Л, загальною площею 161, 14 м2, що знаходяться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 31 В без актів вводу в експлуатацію.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою і посилаючись на неправильне застосування та порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, просить скасувати прийняте рішення, винести постанову, якою в позові товариству з обмеженою відповідальністю "Інлайф" відмовити, судові витрати покласти на позивача по справі.

В апеляційній скарзі Криворізька міська рада зазначає, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення повинен був врахувати, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, тільки за умови: надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки; відповідності самочинно збудованого нерухомого майна будівельним нормам і правилам.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Інлайф" зазначає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.08 р. винесено з додержанням норм чинного законодавства. Просить, апеляційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення, а рішення –без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.09 р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 16.02.09 р. о 10:20 год.

В судовому засіданні 16.02.09 р. оголошувалась перерва до 23.02.09 р. на 10:20 год.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що рішення господарського суду не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 25.05.2006 p., укладеного між Троян Любов Євгенівною та позивачем, останнім придбано у власність майно, що складається з будівлі квасило-засолочного цеху, а саме окремо розташованої будівлі квасило-засолочного цеху літ. А, А', А" загальною площею 2 045,7 м,' з прибудованими котельнею Б загальною площею 23,4 м2, побутовим приміщенням В загальною площею 23,7 м2, компресорним цехом Г загальною площею 62,7 м2; 1-2 -огорожа, І - замощення, яке знаходиться на земельній ділянці площею 2 699 м2 за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, б.31 в.

Земельна ділянка площею 2 699 м2, на якій розташовані будівлі квасило-засолочного цеху, знаходиться у користуванні позивача на підставі тимчасової угоди про сплату за фактичне користування земельною ділянкою № 4119 від 17.07.07р. (надалі - Угода), укладеної між Криворізькою міською радою, як розпорядником земель міста, та позивачем у справі, як фактичним землекористувачем, строк дії якого було встановлено з 17.07.07р. по 31.07.08р. (п.6. Угоди). Таким чином, позивач набув права на земельну ділянку, про що свідчить вищезазначена тимчасова угода і згідно довідки Південної міжрайонної державної податкової інспекції № 3642/10/15-326 від 18.02.09 р. станом на 17.02.09 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Інлайф" сплачено в повному обсязі суму узгоджених податкових зобов’язань, а саме орендну плату за землю.

Як вбачається з наданих в матеріали справи документів, технічного паспорту, підготовленого КП Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке БТІ"; договорів на виконання підрядних робіт №1/8 від 24.07.07р., №5/9 від 01.09.07р., №6/9 від 01.09.07р., №7/9 від 01.09.07р., №10/09-7 від 10.09.07р., актів про прийняття робіт, а також видаткових накладних та платіжних доручень, якими здійснювалися розрахунки за переліченими договорами, позивачем в межах належного йому майна, за власні кошти, без належно затвердженого проекту проведено перебудову.

В листі Управління містобудування і архітектури Виконкому Криворізької міської ради №3/411-09 від 26.03.08р. зазначено, що споруда квасило-засолочного цеху на праві приватної власності належить ТОВ "Інлайф", а відповідність будівельним нормам самочинно збудованих та реконструйованих споруд на земельній ділянці по вул. Окружній,31 в, визначена технічним висновком ПП "АРХ-ІОН".

Як вбачається з технічного висновку можливості експлуатації квасило-засолочного цеху "А", КПП "К", будівлі складу "Л" після самовільно виконаних ремонтно-будівельних робіт, що знаходиться по вул. Окружній, 31 в, виконаного Приватним підприємством "АРХ-ІОН" (держ. ліцензія серії АА №775418 від 18.11.04р., видана Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України) вказане будівництво придатне до експлуатації, при виконанні ремонтно-будівельних робіт були дотримані всі нормативні правила для нормальної експлуатації будівель.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

У відповідності до ст. 376 ЦК України нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудовано або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Враховуючи, що позивачем здійснено реконструкцію власних приміщень, а доказів порушення прав та інтересів інших осіб учасниками судового процесу в матеріали справи не надано, судами першої та апеляційної інстанції не встановлено.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що правові підстави для скасування рішення господарського суду відсутні. Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи і при його прийнятті судом не порушено норми матеріального та процесуального права..

На підставі наведеного та керуючись ст. 101 –105 ГПК України (1798-12) , суд –

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.08 р. у справі № 31/114(16/93)-08 залишити без задоволення.