ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.02.2009 Справа № 18/234-08
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs3754152) )
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Ясир Л.О. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Пруднікова В.В.,
секретар судового засідання: Вовченко О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача –Олейнік Олег Михайлович, юрисконсульт, довіреність №1369 від 29.10.08р.;
від відповідача –Руденко Андрій Сергійович, представник, довіреність №12/01 від 02.01.09р.;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім.Артема", м.Дніпропетвовськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.08р. у справі № 18/234-08
за позовом відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім.Артема", м.Дніпропетровськ,
до відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область,
про визнання третейської угоди недійсною, -
В С Т А Н О В И В :
Відкрите акціонерне товариство "Дніпроважпапірмаш ім.Артема", м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг про визнання третейської угоди недійсною.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що третейська угода, укладена у вигляді третейського застереження у договорі поставки №260-08-01/07/26 від 24.01.07р., не відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про третейські суди", оскільки в пункті 10.2 цього договору відсутнє посилання на Закон України "Про третейські суди" (1701-15) та регламент третейського суду, який є невід’ємною частиною договору, неповно вказано найменування третейського суду.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.08р. по справі №18/234-08 (суддя Петрова В.І.) в позові відмовлено з посиланням на безпідставність позовних вимог.
Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким позов позивача до відповідача задовольнити та визнати недійсним третейську угоду, що міститься у пункті 10.2. договору №260-08-01/07 від 24.01.07р. про передачу спорів за даним договором на розгляд Регіонального Третейського суда України при Асоціації "Регіональна правова група" відповідно до Регламенту вказаного суду, на підставі невідповідності даної третейської угоди правилам, вказаним в статті 12 Закону України "Про третейські суди". Вказує, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.
Представник позивача у судовому засідання підтримав апеляційну скаргу.
Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу та представник в судовому засіданні вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.07р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №260-08-01/07/26, згідно з умовами якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцю товар згідно специфікації до договору, а покупець зобов’язався прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 10.2 договору всі спори, розбіжності, вимоги та претензії, які виникають по даному договору або у зв’язку із ним, в тому числі, відносно його укладання, виконання, порушення його умов, припинення або визнання його недійсним, підлягають вирішенню в Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група", у відповідності до Регламенту вказаного суду.
Згідно Закону України "Про третейські суди" (1701-15) (далі –Закон) цей Закон регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду спорів з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.
Юридичні та фізичні особи мають право передавати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (ч.1 ст.5 Закону).
Право на передачу підвідомчого господарським судам спору на розгляд третейського суду передбачено також статтею 12 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 12 Закону, третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід’ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.
Третейська угода укладається у письмовій формі та вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв’язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
Зі змісту договору поставки №260-08-01/07/26 вбачається, що сторони уклали третейську угоду у вигляді третейського застереження, викладеного в пункті 10.2 цього договору. В спірному пункті зазначено, що всі спори, що виникають з даного договору, розглядаються в Регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" у відповідності з Регламентом суду. Отже, сторони домовились, що в зазначеному третейському суді розглядаються всі спори, що випливають зі спірного договору, а не конкретний спір, для вирішення якого третейський суд утворюється окремо (суд аd hoc). Такий суд немає свого регламенту.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що в пункті 10.2 договору поставки йдеться саме про постійно діючий третейський суд. Форма третейського застереження відповідає вимогам, зазначеним в статті 12 Закону України "Про третейські суди", і ця умова є невід’ємною частиною основного договору, в якому вона викладена. Відсутність в назві третейського суду слів "постійно діючий" не впливає на конкретність виду третейського суду.
Головне управління юстиції у Дніпропетровській області листом від 25.11.08р. №06-5/8955 повідомило відкрите акціонерного товариство "Дніпроважпапірмаш ім.Артема", що постійно діючий третейський суд з назвою : постійно діючий регіональний третейський суд України при Асоціації "Регіональна правова група" зареєстрований 30.05.06р. Свідоцтво №14-тс. Позивач не надав доказів існування іншого третейського суду при Асоціації "Регіональна правова група".
За таких обставин посилання позивача на пункт 6 статті 12 Закону України "Про третейські суди" як на підставу для визнання пункту 10.2 договору поставки №260-08-01/07/26 від 24.01.07р. недійсним є помилковим.
Хибною є і думка позивача, що склад третейського суду для вирішення спору, який виник між сторонами внаслідок неналежного виконання договору поставки, повинен формуватися за його участю.
Такий порядок формування складу третейського суду згідно з частиною 3 статті 17 Закону України "Про третейські суди" здійснюється у разі передання на вирішення конкретного спору.
В постійно діючому третейському суді формування його складу здійснюється в порядку, встановленому регламентом суду (частина 1 стаття 17).
Отже, зміст пункту 10.2 спірного договору відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , тому підстави для визнання його недійсним відсутні.
Керуючись ст.ст. 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.08р. у справі № 18/234-08 –залишити без змін.
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім.Артема", м.Дніпропетвовськ –залишити без задоволення.
Головуючий Л.О. Ясир
Судді Л.М.Білецька
В.В.Прудніков
Постанова підписана 26.02.09р.