ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2009 Справа№ 6/407-08
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs3753684) )
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,
секретар судового засідання –Прокопець Т.В.,
за участю представників сторін:
від позивача –Младенова Л.О., довіреність від 10 лютого 2009 року № юр17;
від відповідача –Аверков В.М., довіреність від 10 лютого 2009 року № 2;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Електропівденмонтаж-3", м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2008 року у справі № 6/407-08
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Електропівденмонтаж-3", м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г.", м.Дніпропетровськ
про стягнення 28871,48 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2008 року у справі № 6/407-08 (суддя Коваленко О.О.) в задоволенні позову ВАТ "Електропівденмонтаж-3" відмовлено повністю.
При прийнятті рішення господарський суд виходив із пропуску позивачем строку позовної давності.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове про стягнення боргу та інфляційних збитків.
В апеляційній скарзі позивач зазначає про обов’язок відповідача оплатити вартість виконаних робіт відповідно до ст. 530 ЦК України протягом семи днів з дня отримання претензії від 30 січня 2006 року, а тому строк позовної давності за даними зобов’язаннями спливає лише 14 лютого 2009 року.
Відповідач –ТОВ "С.Л.Г.", проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення –без змін. У поданому відзиві та додаткових поясненнях зазначає, що спірні роботи виконувались в межах договору від 12 серпня 2004 року № 04-КР-2004, а тому мали бути оплачені відповідно до п.2.4 договору протягом 20-ти календарних днів після підписання акту форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, які складені в лютому 2005 року. Оскільки строк оплати робіт є визначеним, то положення ч.2 ст. 530 ЦК України застосовані бути не можуть. Позивачем пропущено трирічний строк позовної давності.
В порядку ст. 77 ГПК України, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, в судовому засіданні оголошувалась перерва з 12 лютого 2009 року до 19 лютого 2009 року.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
12 серпня 2004 року між сторонами –ТОВ "С.Л.Г." (замовник) та ВАТ "Електропівденмонтаж-3" (підрядник) укладений договір підряду № 04-КР-2004 на виконання капітального ремонту трансформатора ТМ-6300/35/6 зав.№83054 1971 р.в. на п/ст. "Будіндустрія-35" /а.с.8-9/. Відповідно до п.9.1 договору він вступає в силу з моменту підписання та діє до 31 грудня 2004 року.
На підставі усної домовленості сторін позивачем в лютому 2005 року виконані роботи з капітального ремонту трансформатора ТМ-6300/35/6 зав.№83054 1971 р.в., про що сторонами складено акт за формою КБ-2в № 4, підписаний 22 лютого 2005 року /а.с.10-11/, та довідка форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт, підписана сторонами 22-24 квітня 2005 року /а.с.12/, згідно яких вартість виконаних робіт склала 20598,04 грн.
Як вбачається із вказаних акту та довідки, позивачем були здійснені роботи з капітального ремонту трансформатора ТМ-6300/35/6 зав.№83054 1971 р.в. на п/ст. "Будіндустрія-35", ремонт якого є предметом договору підряду від 12 серпня 2004 року № 04-КР-2004, саме вказаний договір зазначений підставою виконання робіт, що свідчить про пролонгацію дії договору та чинність його умов щодо спірних зобов’язань сторін.
Як встановлено сторонами в п.2.4 договору від 12 серпня 2004 року № 04-КР-2004, оплата за виконані роботи здійснюється щомісячно шляхом перерахування банківських коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 20 календарних днів після підписання акту КБ-2в та довідки КБ-3.
На підставі виставленого позивачем рахунку від 18 лютого 2005 року № 13 на оплату виконаних робіт з капітального ремонту трансформатора ПС "Стройіндустрія" згідно договору № 04-КР-2004 на суму 20598,04 грн. /а.с.57/ відповідачем перераховано на користь позивача 21 жовтня 2005 року кошти в сумі 800 грн., що підтверджується банківською випискою /а.с.15, 58/ та поясненням відповідача.
Решта суми вартості виконаних робіт в розмірі 19798,04 грн. відповідачем на користь позивача перерахована не була.
30 січня 2006 року позивачем на адресу ТОВ "С.Л.Г." направлено претензію за вих.№ 27 з вимогою про погашення заборгованості, яка отримана відповідачем 06 лютого 2006 року /а.с.43, 44, 59-60/, проте залишена останнім без відповіді.
Позивач –ВАТ "Електропівденмонтаж-3" звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "С.Л.Г.", в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 19798,04 грн., а також інфляційні в сумі 7440,10 грн. та річні в сумі 1633,34 грн. у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання. Згідно штампів на конверті позовна заява здана позивачем на пошту 21 жовтня 2008 року /а.с.18/.
З висновком господарського суду про відмову в задоволенні позову погодитись не можна.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов’язань по оплаті виконаних робіт, у зв’язку з чим склалася заборгованість в розмірі 19798,04 грн., доказів погашення якої відповідачем не надано, сума виниклої заборгованості підлягає стягненню з відповідача.
Судова колегія вважає невірним висновок господарського суду про сплив строку позовної давності.
У відповідності з ч.ч.1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
З урахуванням складання сторонами акту прийняття виконаних робіт 22 лютого 2005 року та підписання довідки про вартість виконаних робіт 22-24 лютого 2005 року строк виконання відповідачем зобов’язання по оплаті робіт відповідно до п.2.4 договору сплинув 16 березня 2005 року.
При цьому, як встановлено ч.1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем 21 жовтня 2005 року, в погашення заборгованості перераховано на користь позивача 800 грн. як оплата за виконані роботи по капітальному ремонту трансформатора згідно рахунку № 13 від 18 лютого 2005 року /а.с.58/. Вказані дії відповідача свідчать про визнання ним боргу, у зв’язку з чим перебіг строку позовної давності перервався.
Згідно ч.3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Таким чином, строк позовної давності за спірним зобов’язанням закінчувався 21 жовтня 2008 року і, а оскільки позивачем позовна заява здана до установи зв’язку 21 жовтня 2008 року, строк позовної давності не пропущений.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання останній зобов’язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
При визначені розміру стягнення інфляційних та річних судова колегія вважає за необхідне зазначити про невірність наведеного позивачем розрахунку /а.с.13/.
За заявлений позивачем період з листопада 2005 року по червень 2008 року сума інфляційних збитків складає 9103,61 грн. виходячи з наступного розрахунку: (19798,04 грн. х1,012 х 1,009 х 1,116 х 1,116 х 1,029 х 1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,008 х 0,995 х 0,999) –19798,04 = 9103,61 грн.
Проте, враховуючи, що суд не може вийти за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, інфляційні витрати підлягають стягненню у заявленому позивачем розмірі –7440,10 грн.
Сума річних, що підлягає стягненню за заявлений позивачем період з 01 листопада 2005 року по 01 липня 2008 року, складає 1583,30 грн. виходячи з наступного розрахунку: 19798,04 грн. х 3 : 365 : 100 х 973.
На підставі вищевикладеного рішення господарського суду, у зв’язку з невідповідністю викладених в ньому висновків обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Господарські витрати у справі підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 103- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Електропівденмонтаж-3" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2008 року у справі № 6/407-08 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г." на користь Відкритого акціонерного товариства "Електропівденмонтаж-3" заборгованість в сумі 19798,04 грн., інфляційні втрати в сумі 7440,10 грн., 3% річних в сумі 1583,30 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 288,21 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,78 грн., витрати на подання апеляційної скарги в сумі 144,10 грн.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді Л.М.Білецька
І.М.Науменко