Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2008 року у справі № 10/167-07 (суддя Кощеєв І.М.) відмовлено в задоволенні позову ЗАТ СК "ДАСК" до ДП "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 588956,93 грн. у зв’язку з неналежним виконанням агентського договору (договору доручення) від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ.

При прийнятті рішення суд виходив із припинення дії договору № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ на підставі листа залізниці від 12 грудня 2006 року № Н-21/1949, яким відповідач повідомив про свою відмову від договору, та недоведеності протиправності дій залізниці і факту заподіяння збитків позивачу.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач –ЗАТ СК "ДАСК", звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність встановлених судом обставин справи, невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В скарзі позивач вказує про неправомірність застосування судом положень ст. 35 ГПК України без дослідження правової природи договору № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ. Позивач зазначає про обов’язок суду оцінювати докази, у відповідності до ст. 43 ГПК України, у їх сукупності без надання будь-якому доказу переваги. Страхова компанія зазначає про невірність висновку суду щодо правомірності відмови відповідача від договору, а також вказує про обов’язок залізниці відшкодувати збитки у вигляді доходів, які б страхова компанія могла отримати при належному виконанні відповідачем умов договору.

Відповідач –ДП "Придніпровська залізниця", проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним, просить залишити його без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити. У поданому відзиві зазначає про правомірність його відмови від договору № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ, що виключає відшкодування збитків. Також вказує на недоведеність позивачем факту заподіяння збитків та їх розміру.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалися перерви з 29 січня 2009 року до 05 лютого 2009 року, 12 лютого 2009 року та 19 лютого 2009 року.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

19 жовтня 2005 між позивачем –ЗАТ СК "ДАСК" (страховик) та відповідачем –ДП "Придніпровська залізниця" (страховий агент) укладений агентський договір (договір доручення) № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ, за умовами якого на підставі ліцензії Міністерства фінансів України від 19 жовтня 1998 року № 239212 та відповідно до Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою КМУ від 14 серпня 1996 року № 959 (959-96-п) , страховик приймає на себе зобов’язання по страхуванню пасажирів (застрахованих осіб), що відправляються зі станцій Криворізької дирекції залізничних перевезень під час поїздки або перебування на залізничних вокзалах і залізничних станціях на умовах, передбачених вищевказаним Положенням, а страховий агент діє від імені та за дорученням страховика і виконує частину його страхової діяльності в сфері вищезазначеного виду страхування, перелік якої вказаний у цьому договорі. Страховий агент є представником страховика і діє в його інтересах за комісійну винагороду на підставі цього договору (п.п.1.1, 1.2 договору) /а.с.6-9 т.1/.

Відповідно до п.7.1 договору, договір набуває чинності з 01 січня 2006 року і діє до 31 грудня 2006 року. У випадку, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявляє в письмовому вигляді про намір розірвати договір, він вважається пролонгованим на наступний термін.

У відповідності до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2007 року у справі № 19/183(18/44)-07, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 27 березня 2008 року, відмовлено в задоволенні позову ЗАТ СК "ДАСК" до ДП "Придніпровська залізниця" про визнання агентського договору (договору доручення) від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ діючим до 31 грудня 2007 року та зобов’язання відповідача виконувати цей договір. Рішення, з посиланням на положення ст. 1008 ЦК України, мотивовано правом залізниці у будь-який час відмовитись від договору доручення.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що відповідач ДП "Придніпровська залізниця" направив позивачу лист від 12 грудня 2006 року за вих.№ Н-21/1949, в якому заявив про намір розірвати договір. Також, листом відповідача від 26 грудня 2006 року за вих.№ Н-21/2026 відповідач заявив про розірвання та відмову залізниці з 01 січня 2007 року від агентського договору (договору доручення) з посиланням на ст. 1008 ЦК України.

Листом від 16 лютого 2007 року за вих.№ НЗК-8/208 відповідач повідомив позивача про свою відмову від договору від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ, у зв’язку з чим ДП "Придніпровська залізниця" вважатиме вказаний договір припиненим через місяць з дня отримання позивачем даного листа. Вказаний лист отримано уповноваженим представником позивача 20 лютого 2007 року /а.с.10-11 т.1/.

Сторонами в судовому засіданні підтверджено, що відповідачем ДП "Придніпровська залізниця" виконання зобов’язань по агентському договору (договору доручення) від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ фактично припинено з 21 березня 2007 року.

В травні 2007 року позивач –ЗАТ СК "ДАСК" звернувся до господарського суду з позовом до ДП "Придніпровська залізниця", в якому просив стягнути з відповідача понесені у зв’язку з відмовою останнього від виконання договору № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 588956,93 грн., в тому числі неотриманих компанією страхових платежів за період з 21 березня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 530522,55 грн. та неотриманого доходу від розміщення грошових коштів на депозитному вкладі в сумі 58404,38 грн.

З висновком господарського суду про відмову в задоволенні позову погодитись не можна.

Як встановлено ч.3 ст. 1008 ЦК України, якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має право повідомити другу сторону не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

Надіславши позивачу повідомлення про відмову від договору, відповідач скористався своїм правом на припинення договору поруки, передбаченим ч.3 ст. 1008 ЦК України.

Згідно ч.3 ст. 1009 ЦК України відмова повіреного від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадку відмови повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

Оскільки відповідач, виходячи із змісту ст. 234 ЦК України, у даних відносинах діяв як комерційний представник, позивач відповідно до ч.3 ст. 1009 ЦК України має право на відшкодування збитків.

Виходячи зі змісту ст. 22 ЦК України збитками зокрема є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності до положень п.7.1 договору № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ строк його дії, за відсутності заяви сторони про намір розірвати договір за місяць до закінчення терміну дії, вважався продовженим на наступний термін –до 31 грудня 2007 року. Факт пролонгації договору підтверджується виконанням його сторонами до 20 березня 2007 року.

Позивач після продовження дії договору на новий термін до 31 грудня 2007 року розраховував отримати у 2007 році дохід від страхування пасажирів, що відправляються зі станцій Криворізької дирекції залізничних перевезень, однак через відмову відповідача від договору такий дохід отриманий не був.

Згідно наведеного позивачем розрахунку недоотриманий у 2007 році дохід склав 530522,55 грн. При визначенні розміру збитків позивач виходив із розміру страхових платежів, отриманих у 2006 році за вирахуванням платежів, отриманих за січень-березень 2007 року та з урахуванням підвищення тарифів на перевезення у квітні-травні 2007 року.

Судова колегія вважає вірною обраною позивачем методику визначення розміру збитків, проте вважає за необхідне зазначити про невірність розрахунків та необґрунтованість застосування осередненого коефіцієнту підвищення тарифів на перевезення пасажирів у розмірі 43%.

З урахуванням загальної суми отриманих страхових платежів у 2006 році у розмірі 646020,45 грн. /а.с.28-39 т.1/ та суми страхових платежів, отриманих у січні-березні 2007 року в сумі 121500 грн. /а.с.40 т.1, а.с.66-68 т.2/, сума недоотриманого доходу, яка підлягає стягненню, складає 646020,45 грн. –121500 грн. = 524520,45 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення упущеної вигоди у вигляді відсотків від розміщення коштів на депозиті, то в цій частині вимоги є необґрунтованими. Позивачем не надано належних доказів того, що він мав розмістити отримані від відповідача у період з 21 березня 2007 року по 31 грудня 2007 року кошти на депозитний рахунок. Щодо строкового депозитного договору від 30 березня 2006 року № 10/03/Д-ДС, укладеного позивачем з ЗАТ "Агро банк", то відповідно до додаткової угоди № 1 від 05 липня 2006 року строк розміщення грошових коштів на депозитному рахунку встановлений по 29 червня 2007 року /а.с.14 т.1/, а тому позивачем не підтверджено можливості розміщення вкладу після закінчення строку дії депозитного договору. В матеріалах справи відсутні належні докази існування усталеної практики щодо розміщення позивачем коштів, отриманих від відповідача в рамках договору № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ, на депозитний рахунок. У зв’язку з викладеним позовні вимоги в частині стягнення неотриманих відсотків за банківським вкладом обґрунтовуються умовним припущенням про можливість отримання прибутку за наслідками випадкового збігу обставин, що не може бути підставою для їх задоволення.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ЗАТ СК "ДАСК" підлягають частковому задоволенню в розмірі 524520,45 грн.

Рішення господарського суду, у зв’язку з невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Господарські витрати у справі підлягають покладенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 103- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства страхової компанії "ДАСК" з іноземними інвестиціями задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2008 року у справі № 10/167-07 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Закритого акціонерного товариства страхової компанії "ДАСК" з іноземними інвестиціями збитки в сумі 524520,45 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 5245,21 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 105,09 грн., витрати на подання апеляційної скарги в сумі 2622,61 грн.