Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2008 року у справі №1/161-08 (головуючий суддя Рудь І.А., судді: Широбокова Л.П., Ліпинський О.В.) частково задоволені позовні вимоги прокурора Самарського району м. Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до приватного агропромислового підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1" (м. Дніпропетровськ), третя особа: державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) про стягнення 769947 грн. 96 коп. збитків, заподіяних внаслідок самовільного та нецільового використання земельної ділянки площею 16,8 га, яка розташована: АДРЕСА_1 Зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто 229354 грн. 51 коп. збитків, заподіяних незаконним самовільним використанням земельної ділянки. Крім того, з відповідача в доход Державного бюджету стягнуто 2293 грн. 54 коп. державного мита і 35 грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач -приватне агропромислове підприємство "ІНФОРМАЦІЯ_1" (м. Дніпропетровськ) -подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2008 року по справі №1/161-08 і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові у повному обсязі. На думку скаржника рішення було прийнято з порушенням норм матеріального права, і є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Суд не дослідив документи, які були подані в якості доказів факту самовільного зайняття земельної ділянки. (акти перевірки Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області від 28.02.2008р., акт перевірки від 06.03.20008р., протокол НОМЕР_5, припис НОМЕР_6. Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області). Подібні документи відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є доказами у справі про адміністративне правопорушення і не можуть остаточно підтверджувати факт притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тільки постанова про адміністративне правопорушення підтверджує, що за адміністративне порушення винну особу притягнуто до відповідальності. Сторона вважає необґрунтованим і посилання суду першої інстанції на його рішення відНОМЕР_7. Обставини самовільного зайняття земельної ділянки виникли у 2005-2008 роках і не можуть доводитися посиланням на зазначене рішення, прийняте задовго до цих обставин. Самовільне зайняття земельної ділянка, яким завдано значну шкоду її власнику може встановлюватися відповідно ст. 62 Конституції України тільки обвинувальним вироком суду. Отже, суд в порушення ст. 34 ГПК України прийняв рішення за відсутності належних засобів доказування. Крім того, суд не перевірив належний статус позивача, а висновок, що земельна ділянка поАДРЕСА_1 належить до земель історико-культурного призначення не відповідає фактичним обставинам справи і не підтверджений матеріалами справи.

22.01.2009 року за підписом директора підприємства відповідачаОСОБА_5. надійшов додаток №1 до апеляційної скарги (який заявою від 09.02.2009 року представник відповідача просив вважати не додатком до апеляційної скарги, а поясненням по справі). У вказаних поясненнях дана оцінка судовому рішенню по справі і наведені доводи щодо категорії спірної земельної ділянки, а також надані пояснення щодо порядку отримання і використання земельної ділянки. До пояснень додані відповідні рішення органів місцевого самоврядування і державної влади.

Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ) у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні зазначив, що факт самовільного зайняття земельної ділянки встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від НОМЕР_7 яке хоч і не виконано, але не втратило законної сили. Рішенням Дніпропетровської обласної Ради №447 від 24.11.1988 року виконкому Дніпропетровської міської ради було дозволено створити на Ігренському півострові державну історико-культурну територію, зобов'язавши забезпечити дотримання режиму утримання та використання у відповідності до Закону УРСР "Про охорону пам'ятників історії та культури". Рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів №151 від 04.03.1991 року Ігренський півострів взято під державну охорону. Прокурор вважає, що зазначеним рішенням земельна ділянка поАДРЕСА_1 віднесена до земель історико-культурного призначення. Це, на думку прокурора, підтверджується також проектом зон охорони культурної спадщини м. Дніпропетровська, історико-опорного плану міста у складі Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська (том 5 "Археологічна спадщина м. Дніпропетровська). Щодо самовільного зайняття земельної ділянки, то цей термін встановлений і визначений ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"і дії відповідача повністю відповідають самовільному зайняттю земельної ділянки. Наявність у відповідача різних проектів та погоджень не надають йому права користування земельною ділянкою.

Позивач - Дніпропетровська міська рада -відзив на апеляційну скаргу не надала, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що погоджується із судовим рішенням з підстав, зазначених у судовому рішенні.

Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) -третя особа -відзив на апеляційну скаргу не надала, представник третьої особи у судовому засіданні роз'яснив порядок обчислення суми збитків, які нараховані відповідачу.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 15.00 19 лютого 2009 року.

Вислухавши представників сторін, третьої особи і прокурора, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 28.02.2008 року на вимогу прокуратури Самарського району с. Дніпропетровська відНОМЕР_8 відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено Наказом Мінприроди від НОМЕР_9 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області ОСОБА_6в присутності працівників ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області (прізвища не зазначені) була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України. В акті перевірки зазначено, що рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради №НОМЕР_10 було вирішено надати приватному агропромисловому підприємству "ІНФОРМАЦІЯ_1" земельну ділянку поАДРЕСА_1 площею 16,8 га в тимчасове користування строком на 3 роки на період проектування та будівництва теплиць по виробництву сільгосппродукції до 16.03.1998р., що суперечило вимогам ст. 75 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. Станом на 28.02.08р. договорів оренди земельних ділянок Дніпропетровською міською радою з ПАП "ІНФОРМАЦІЯ_1" за вказаною адресою не укладалось (лист Земельного управління Дніпропетровської міської ради №НОМЕР_11.). Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від НОМЕР_7 ПАП "ІНФОРМАЦІЯ_1" зобов'язано повернути зазначену земельну ділянку державі в особі Дніпропетровської міської ради, без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування земельною ділянкою. Перевіркою було встановлено, що станом на 28.02.2008р. рішення господарського суду не виконано, земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1площами 3,17га та 8,5725га, огороджені бетонною огорожею та продовжують використовуватись ПАП "ІНФОРМАЦІЯ_1" самовільно без правовстановлюючих документів на земельні ділянки під розміщення адміністративно-побутових будівель та споруд, які передані в оренду ПАП "ІНФОРМАЦІЯ_1" в особі директораОСОБА_5., що суперечить вимогам ст. 125 Земельного кодексу України.

Відповідно до розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням від 28.02.2008р. загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням склав 769947,96 грн., із яких розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, складає 229354,51 грн., а розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням -540593,45 грн.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним 06.03.2008р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Самарського району м. ДніпропетровськаОСОБА_6 в присутності охоронця ПАП "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_7та за участю посадових осіб МКП "ІНФОРМАЦІЯ_1", управління земельних ресурсів, співробітників МВС встановлено самовільне без правовстановлюючих документів використання земельних ділянок під розміщення адміністративно-побутових будівель та споруд, які передані в оренду ПАП "ІНФОРМАЦІЯ_1" в особі директораОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1площами 3,17 га та 8,5725 га., що суперечить вимогам ст. 125 Земельного кодексу України. Зазначеним актом також встановлено невжиття на земельній ділянці площею 8,5725 га заходів по боротьбі з бур'янами (загальна площа на якій не вживаються заходи складає 2 га), що є правопорушенням, за яке передбачена відповідальність ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Заступник директора ПАП "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_8 від підпису акта відмовилась, в зв'язку з чим акт містить припис, що копія акту була відправлена поштою 07.03.2008 року.

На підставі перевірки дотримання вимог земельного законодавства заступнику директора ПАП "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_8 були 11.03.2008р. видані приписи від НОМЕР_1 (самовільне зайняття земельної ділянки і не вжиття заходів по боротьбі з бур'янами). Приписи містять позначку, що отримані заступником директора ПАП "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_8проте на одному не має підпису, а на другому зазначено, що ОСОБА_8 від підпису відмовилась.

Факт порушення ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення зафіксований і в протоколах про адміністративне правопорушення відНОМЕР_1Заступник директора ПАП "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_8 від пояснень і підпису відмовилась. В обох протоколах зазначено, що адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_8 -заступником директора ПАП "ІНФОРМАЦІЯ_1".

11.03.2008 року державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель -головним спеціалістом Дніпропетровського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земельОСОБА_6 були також складені акти №НОМЕР_1 обстеження земельних ділянок площею 3,17 га і 8,5725 га у зв'язку з самовільним зайняттям цих земельних ділянок. Як зазначено в даних актах заступник директора ПАП "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_8 від підпису про отримання актів відмовилась і копія актів направлена поштою 12.03.2008 року.

Постанова про накладення адміністративного стягнення посадовими особами Держкомзему України і державної екологічної інспекції не приймалася (доказів її прийняття не надано).

Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Поняття "самовільно зайняті земельні ділянки"встановлено статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Згідно цієї норми (станом на день проведення перевірки) самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (963-15) . Згідно ст.2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст.5). Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (ст.9).

Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. N312 (z1223-03) , зареєстрований в Міністерстві юстиції України НОМЕР_1 (надалі -Порядок НОМЕР_1 згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.

Згідно зазначеного Порядку Держкомзему та її територіальним органам надано право проводити наступні види перевірок: планові, позапланові і оперативні. Відповідно до п.3.2 Порядку №312 (z1223-03) позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему і проводиться за наявності доручення, у тому числі і органів прокуратури. При цьому, вона може проводитися без попереднього повідомлення юридичних і фізичних осіб у разі неможливості їх своєчасного повідомлення (обмеження строку на проведення перевірки, тощо).

Як вбачається із матеріалів справи підстави проведення перевірки в акті перевірки не зазначені, але оскільки у перевірці брали участь працівники МВС та прокуратури Дніпропетровської області, то ця перевірка була позаплановою. Це також підтверджується фактом порушення 12.02.2008 року кримінальної справи відносно директора ПАП "ІНФОРМАЦІЯ_1"ОСОБА_5. за фактом самовільного зайняття земельної ділянки в охоронній зоні за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.- 197-1 КК України.

Відповідно до п.4.1 Порядку №312 (z1223-03) державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Перевірка була проведена без присутності осіб, які вчинили порушення земельного законодавства (в акті від 06.03.2008 року відсутні посилання на присутність при проведенні перевірки посадових осіб відповідача), тобто з порушенням п.4.1 Порядку №312, оскільки зазначена норма не передбачає проведення перевірки без присутності правопорушника (на відміну від можливості проведення перевірки за відсутності власника або землекористувача при наявності двох свідків).

Розділом 5 Порядку №312 (z1223-03) визначений порядок оформлення документів за результатами перевірок. Згідно п.5.3 Порядку №312 акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю копія акта надається цим органам. При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені (п.5.4).

Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності). В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Як вбачається із матеріалів справи і наданого прокурором акта перевірки від 06.06.2008 року заступник директора ПАП "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_8 від підпису відмовилася, у зв'язку з чим копія акта направлена поштоюОСОБА_6 07.03.2008 року. Зазначені відомості акту не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_8 не працювала на посаді заступника директора, так як штатним розкладом підприємства такої посади взагалі не передбачено. Отже, остання взагалі не мала права як брати участь у перевірці, так і отримувати будь-які акти від імені юридичної особи. Додаток до акту перевірки не відповідає вимогам Порядку №312, оскільки не містить площі земельних ділянок, суміжних землекористувачів, тощо.

Складені за результатами перевірки протоколи НОМЕР_1року відносно вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_8. містять невірні відомості, а саме: згідно протоколу ОСОБА_8 займає адміністративну посаду заступника директора, що не відповідає дійсності, про що зазначалося вище; в протоколі зазначено, що при перевірці були присутні Чайковська О,А. Та ОСОБА_9., хоча в акті перевірки ці особи не зазначені і акт перевірки ними не підписувався.

Зазначені обставини свідчать, що при проведенні перевірки з боку осіб, які проводили перевірку були допущені порушення розділу Порядку №312 (z1223-03) .

За таких обставин складений посадовою особою Держкомзему акт перевірки з урахуванням ст.ст. 34, 43 ГПК України не є належним доказом по справі, оскільки складений з порушенням вимог зазначеного вище законодавства, що позбавляє останній доказової сили. Порушення земельного законодавства з боку відповідача ні прокурором, ні позивачем не доведені належними доказами по справі. Разом з тим, прокурором зазначений акт перевірки прийнятий і був підставою не тільки для звернення до суду, а й підставою для вирішення питання щодо порушення кримінальної справи, що не є допустимим з урахуванням норм Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) .

Посилання прокурора на рішення господарського суду Дніпропетровської області №25/80, яким встановлені факти самовільного зайняття земельної ділянки з боку відповідача, та ст. 35 ГПК України, щодо встановлення цих фактів судом не звільняє прокурора і позивача від доведення того, що відповідач самовільно займає земельну ділянку в силу наступного: рішення по справі стосувалося і встановлює факт самовільного зайняття земельної ділянки саме на час прийняття цього рішення (про що прямо зазначено у рішенні); у рішенні був зазначений розмір самовільно зайнятої ділянки - 16,8 га. У справі ж №1/161-08 прокурор вважає, що відповідач самовільно займає дві земельні ділянки, площею 3,17 га і 8,5725 га. Оскільки судове рішення не може встановлювати факти на майбутнє і площа земельних ділянок є різними, колегія суддів вважає, що будь-які факти, встановлені рішеннями по справі №25/80, не можуть бути звільнені від доказування і повинні доводитися прокурором і позивачем на загальних підставах.

Оскільки акт перевірки і протоколи складені з порушенням Порядку №312 (z1223-03) , вони не можуть бути доказом того, що відповідач самовільно займає зазначені в цих документах земельні ділянки.

Розмір заподіяної державі шкоди був визначений додатком до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, складеним 28.02.2008 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області ОСОБА_6в присутності працівників ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області (як зазначено в акті) за вимогою прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська від 25.02.2008 року №805-08 на підставі ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого наказом Мінприроди від 19.12.2006 року №548 (z0120-07) .

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать ... державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки, а також складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19 грудня 2006 р. №548 (z0119-07) Інспекція має право складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом.

На момент складання акту перевірки від 28.02.2008 року спеціального нормативного акту, який би встановлював порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства не існувало (такий порядок був затверджений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року №464 (z0018-09) ), тому перевірка державною екологічною інспекцією повинна була проведена на підставі Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) . Статтями 6 і 7 цього Закону встановлений порядок проведення перевірок, порядок складання актів перевірок і зміст зазначених документів. Проведена перевірки і складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища акт не відповідає нормам цього Закону: до матеріалів справи не додавалося посвідчення про проведення перевірки, наказ на її проведення; перевірка проведена без участі представника підприємства, яке перевіряється, а одноособово інспектором; акт не містить тип і вид заходу, не підписаний (взагалі не надавався на підпис) посадовою особою відповідача; припис за результатами перевірки не складався.

Отже, зазначений акт в силу приписів ст. 34 і 43 ГПК України також не може встановлювати певні обставини, у тому числі і порушення законодавства з боку відповідача.

Місцевий господарський суд при розгляді справи зазначені обставини не врахував, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Щодо розрахунку шкоди, то у будь-якому випадку цей розрахунок не відповідає вимогам Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року (963-2007-п) , оскільки позивач і прокурор не довели належними доказами факт знаходження земельних ділянок у складі земель історико-культурного призначення. Посилання прокурора на рішення господарського суду по справі №25/80, яким цей факт встановлений, не є обґрунтованим, оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.11.2004 року по цій справі встановлено, що "розташування земельної ділянки на історико-культурній заповідній території, яка створена рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.11.1988 року №447 та Дніпропетровського міськвиконкому від 04.03.1991 року №151 документально не підтверджено".