розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтервибухпром" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2008р. у справі №10/238-08

за позовом: закритого акціонерного товариства "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтервибухпром" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до: Криворізької міської ради Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про: визнання недійсним рішення

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2008 року (підписано 17.12.2008р.) по справі №10/238-08 (суддя Кощеєв І.М.) задоволені позовні вимоги закритого акціонерного товариства "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтервибухпром" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) до Криворізької міської ради Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про визнання недійсним рішення ХХVІ сесії V скликання Криворізької міської ради Дніпропетровської області №2563 від 28.05.2008р. "Про скасування рішення міської ради від 23.04.2008р. "Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.06.2005р. №4418 для будівництва комплексу "Південний" з виробництва емульсійної матриці". З відповідача на користь позивача стягнуті судові витрати по справі.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач –закрите акціонерне товариство "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтервибухпром" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) подав апеляційну скаргу, у якій просить частково скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2008 року по справі №10/238-08 і прийняти нове рішення. Заявник вважає, що господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права і неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки в основу судового рішення було покладено тільки рішення господарського суду і постанова суду апеляційної інстанції по справі №18/51-08. Позивач зазначає, що Криворізька міська рада вийшла за межі своїх повноважень, так як відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наділена правом скасування лише актів виконавчих органів ради. Сторона вважає, що при прийнятті рішення №2563 від 28.05.2008р. "Про скасування рішення міської ради від 23.04.2008р. №2500" на підставі звернення депутата відповідач порушив порядок його розгляду, визначений Регламентом Криворізької міської ради. В порушення п.9 ст. 123 Земельного кодексу України в рішенні №2563 відсутні будь-які юридичні обґрунтування і посилання на норми чинного законодавства України.

Відповідач –Криворізька міська рада Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) –відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що вважає рішення незаконним і необґрунтованим і просить його скасувати і у позові відмовити з тих підстав, що тільки міська рада наділена повноваженнями на розпорядження землями у м. Кривому Розі. Ці повноваження не обмежують міську раду у вчинення дій про скасування прийнятого ним рішення. Крім того, на думку представника відповідача, позивач безпідставно звернувся до суду, оскільки оспорюване рішення прийнято в межах компетенції органу місцевого самоврядування.

Подана відповідачем апеляційна скарга на рішення суду від 16.12.2008 року була повернута апеляційним господарським судом з підстав не сплати заявником державного мита у встановленому порядку і розмірі (п.3 ст. 97 ГПК України). Відповідно до ст. 101 ГПК України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Отже, при перегляді справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом були враховані і перевірені доводи, викладені відповідачем, щодо неправомірності прийнятого судового рішення.

Розпорядженням заступника голови суду від 11.02.2009 року №45 у зв’язку з закінченням відпусток справа була передана для розгляду постійній колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 15.15 19 лютого 2009 року.

Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що рішенням ХХУІ сесії У скликання Криворізької міської ради Дніпропетровської області №2563 "Про скасування рішення міської ради від 23.04.2008 року "Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.06.2005 року №4418 для будівництва комплексу "Південний"з виробництва емульсійної матриці"було вирішено скасувати зазначене рішення (№4418 від 23.04.2008 року), яким було вирішено поновити договір оренди земельної ділянки на два роки для будівництва комплексу "Південний"з виробництва емульсійної матриці (землі промисловості 1.10.5) земельної ділянки площею 1,1540 га на території відвалу "Скелеватський"в Інгулецькому районі після закінчення терміну договору, на який його було укладено.

Отже, Криворізька міська рада скасувала власне рішення про поновлення договору оренди між міською радою і позивачем.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі"після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував свої обов’язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умовах переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк, його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Отже, рішення міської ради від 23.08.2008 року за №4418 було прийнято на підставі зазначених правових норм.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституція України (254к/96-ВР) в силу ст.8 має найвищу юридичну силу, а норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії, на підставі яких гарантується судовий захист прав і свобод.

Повноваження міських рад визначені ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Згідно із пунктом 15 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень. Зазначеним законом міській раді не надано право (повноваження) скасовувати прийняті нею ж рішення.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Аналогічно врегульовані дії органів місцевого самоврядування і в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) (ст.24).

За таких обставин, оспорюване рішення міської ради прийнято з перевищенням повноважень, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) і законодавством про місцеве самоврядування, що є безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним.

При цьому апеляційний господарський суд вважає посилання відповідача на те, що виключно органи місцевого самоврядування можуть розпоряджатися землею і що скасувавши рішення, рада діяла в межах повноважень, безпідставними, в силу наступного: дійсно, ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"наділяє органи місцевого самоврядування виключними повноваженнями з питань земельних відносин. Але при цьому, рішення цих органів повинні прийматися в межах відповідних повноважень, тобто рада має право розпоряджатися землею, але в інший спосіб, ніж скасування власного рішення, оскільки скасування власних рішень з будь-яких питань (у тому числі і з земельних) не передбачено чинним законодавством України.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд також враховує, що оспорюване рішення не містить посилань на жодні правові підстави, хоча це суперечить ст. 123 Земельного кодексу України.

Суд також погоджується із доводами позивача, що прийняте рішення не відповідає ст.63 і ст.68 Регламенту Криворізької міської ради, якими встановлений порядок розгляду депутатського звернення.

Крім того, відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду землі"орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Скасувавши власне рішення про поновлення договору оренди землі і прийнявши його з перевищенням повноважень, відповідач порушив право позивача на користування земельною ділянкою, що і було підставою звернення з позовом до суду. Господарський суд також обґрунтовано розглянув справу за нормами господарського процесуального кодексу України, оскільки спір між сторонами є спором про право, що виник з відносин, врегульованих Земельним кодексом України (2768-14) і Законом України "Про оренду землі" (161-14) , а орган місцевого самоврядування приймав рішення як власник земельної ділянки.

Приймаючи рішення по справі місцевий господарський суд повинен був зазначити всі підстави, за якими рішення органу місцевого самоврядування визнається недійсним, а не обмежуватися тільки однією. Разом з тим, висновки суду, що спірне рішення не відповідає вимогам чинного законодавства є обґрунтованими, тому рішення суду слід залишити без зміни. При цьому апеляційний господарський суд зазначає, що рішення міської ради є недійсним як з підстав, зазначених у судовому рішення місцевого господарського суду, так і з підстав, встановлених при розгляді справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.