Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гулової А.Г.

суддів: Пасічник С.С.

Щепанської Г.А.

при секретарі Жарській І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: - підприємця ОСОБА_1 та його представника за довіреністю від 29.05.2008р. ОСОБА_2,

від відповідача: не з'явилися,

від третьої особи: Шинкарука В.В. - представника за довіреністю №6 від 15.01.2009р.,

розглянувши апеляційні скарги Хмельницького приватного виробничо-торговельного підприємства "Алмаз", м.Хмельницький та відкритого акціонерного товариства "Термопластавтомат", м.Хмельницький

на рішення господарського суду Хмельницької області

від "05" листопада 2008 р. у справі № 20/4800 (суддя Гладій С.В.)

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Хмельницький

до - Хмельницького бюро технічної інвентаризації, м.Хмельницький

- відкритого акціонерного товариства "Термопластавтомат", м.Хмельницький

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Хмельницького приватного виробничо-торговельного підприємства "Алмаз", м.Хмельницький

про визнання права власності на складську площадку загальною площею 4118,0 м.кв., залізничну колію довжиною 46 м.п., зовнішню огорожу з залізобетонних плит з металевими воротами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1,

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.11.2008р. у справі №20/4800 позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Хмельницький до Хмельницького бюро технічної інвентаризації, відкритого акціонерного товариства "Термопластавтомат", за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Хмельницького приватного виробничо-торгівельного підприємства "Алмаз", м.Хмельницький про визнання права власності на складську площадку загальною площею 4118,0кв.м., залізничну колію довжиною 46м, зовнішню огорожу з залізобетонних плит з металевими воротами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, задоволено в повному обсязі.

Вважаючи, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи в частині визнання за позивачем права власності на залізничну колію довжиною 46м, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Хмельницьке приватне виробничо-торговельне підприємство "Алмаз" - звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати в цій частині.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Хмельницьке ПВТП "Алмаз" зазначає, зокрема, наступне:

- судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до рішення Хмельницької міської ради №45 від 21.05.2003р. комунальним підприємством проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню було розроблено проект відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1 під приміщення металевих складів ОКСу по АДРЕСА_1, у якому в описі меж земельної ділянки вказано, що земля під залізничною колією належить ВАТ "Термопластавтомат", а згодом, після придбання підприємством "Алмаз" у ВАТ "Термопластавтомат" під'їзної колії №37 від стрілочного переводу №115а до упору, довжиною 174,7м, рішенням Хмельницької міської ради №34 від 07.11.2007р. "Про припинення права користування земельними ділянками та надання згоди на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок суб'єктам підприємницької діяльності, громадянам та внесенню змін та доповнень до рішень сесії міської ради" право користування ВАТ "Термопластавтомат" земельною ділянкою було припинено, а ПВТП "Алмаз" надано згоду на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1059кв.м. АДРЕСА_2 під обслуговування під'їзної колії;

- судом не враховано надану представником відповідача - ВАТ "Термопластавтомат" - довідку про те, що залізнична колія перебувала на бухгалтерському балансі відповідача до 2007 року, тобто, до продажу залізничної колії ПВТП "Алмаз";

- визнаючи за позивачем право власності на майно, в тому числі на залізничну колію без зазначення її конкретних характеристик, місцевий господарський суд не врахував, що її власником за договором купівлі-продажу від 07.09.2006р. є ПВТП "Алмаз" і це право власності ніким не оспорене, а сам договір, у якому конкретизовано його предмет - під'їзна колія №37 від стрілочного переводу №115а до упору, довжиною 174,7м, АДРЕСА_2, не визнаний недійсним;

- суд першої інстанції у своєму рішенні посилається на Закону України "Про власність" (697-12) , який втратив чинність на підставі Закону України №997-Y від 27.04.2007р. (997-16)

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та вважаючи, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з апеляційною скаргою звернулось і відкрите акціонерне товариство "Термопластавтомат", яке просило (з урахуванням змін від 19.11.2008р. №1175 до апеляційної скарги) скасувати вказане рішення в частині визнання за підприємцем ОСОБА_1 права власності на залізничну колію довжиною 46п.м. та прийняти в цій частині нове рішення - про відмову у позові.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ВАТ "Термопластавтомат" зазначає, зокрема, наступне:

- поза увагою суду першої інстанції залишено те, що, укладаючи з позивачем договір купівлі-продажу приміщення металевих складів ОКСу загальною площею 1574,3кв.м., складської площадки загальною площею 4118кв.м. та зовнішньої огорожі із залізобетонних плит з металевими воротами, посвідчений нотаріусом 15.02.2002р., ВАТ "Термопластавтомат" не мало наміру продажу і не здійснювало відчуження залізничної колії довжиною 46м за цим договором, про що свідчить його зміст, однак, при складанні сторонами акта приймання-передачі від 18.04.2002р. була допущена помилка і до переліку майна, що передається покупцю, включено залізничну колію 46п.м.;

- та обставина, що залізнична колія не продавалася і не переходила у власність позивача підтверджується й знаходженням залізничної колії на балансі ВАТ "Термопластавтомат" та сплата останнім податку на земельну ділянку під нею;

- згідно рішення Хмельницької міської ради №45 від 21.05.2003р. "Про припинення права користування земельними ділянками і надання їх в оренду суб'єктам підприємницької діяльності та громадянам" припинено право користування земельною ділянкою, а ОСОБА_1 надана земельна ділянка площею 17882кв.м., однак, земельна ділянка під залізничною колією цим рішенням ОСОБА_1 не надавалася.

Ухвалами Житомирського апеляційного господарського суду від 12.12.2008р. апеляційні скарги ПВТП "Алмаз" та ВАТ "Термопластавтомат" прийняті до провадження з ухваленням здійснювати їх розгляд в одному провадженні.

Хмельницьке бюро технічної інвентаризації у відзиві №62/01-15 від 06.02.2009р. по справі зазначило, що спірне майно не прийняте в експлуатацію у встановленому порядку як об'єкти нерухомого майна, тоді як відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності даних технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації.

Крім того, посилаючись на те, що у відповідності до п.3.6 "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002р. (z0157-02) , реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації, Хмельницьке БТІ зазначило, що "Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна", затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001р. (z0582-01) , не визначено порядку проведення технічної інвентаризації складських площадок, залізничних колій, огорож та видачі технічних паспортів на них, а тому технічна інвентаризація спірного майна з виготовленням технічних паспортів на них Хмельницьким БТІ не проведена та не може бути проведена.

Наполягає на неможливості реєстрації спірного майна у існуючому Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Позивач заперечив проти апеляційних скарг, вказуючи, що рішення господарського суду Хмельницької області у даній справі є законним і таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а його висновки відповідають обставинам справи (більш детально свої доводи позивач виклав у письмових запереченнях, зареєстрованих Житомирським апеляційним господарським судом 16.02.2009р. за вх.№02-01/848/09). Просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Представник третьої особи підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги Хмельницького приватного виробничо-торговельного підприємства "Алмаз" у повному обсязі, надавши пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважаючи рішення господарського суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим в частині визнання за позивачем права власності на залізничну колію довжиною 46м.п., просить його скасувати в цій частині та прийняти нове рішення - про відмову в позові.

Представник третьої особи погодився з доводами та вимогами апеляційної скарги ВАТ "Термопластавтомат".

Представник позивача заперечила проти апеляційних скарг, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим з повним з'ясуванням усіх обставин справи. Просить залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Підприємець ОСОБА_1 підтримав позицію свого представника у повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились.

Хмельницьке бюро технічної інвентаризації у відзиві №62/01-15 від 06.02.2009р. по справі просило розглядати справу у відсутність його представника.

ВАТ "Термопластавтомат" надіслало на адресу апеляційного господарського суду клопотання за №81 від 17.02.2009р., де підтримало вимоги апеляційної скарги товариства та просило розглядати справу за відсутності його представника.

Беручи до уваги, що сторони та третя особа належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції судом апеляційної інстанції за 17.12.2008р., а також те, що відповідачі просили здійснювати розгляд справи без участі їх представників, зважаючи на положення статті 101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційних скарг без участі представників відповідачів.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що, у відповідності до ч.2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, він не зв'язаний з доводами апеляційних скарг і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, а також представника третьої особи, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2008р. в господарський суд Хмельницької області звернувся суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м.Хмельницький) з позовом до Хмельницького бюро технічної інвентаризації та відкритого акціонерного товариства "Термопластавтомат" про визнання права власності на складську площадку загальною площею 4118кв.м., залізничну колію довжиною 46п.м., зовнішню огорожу із залізобетонних плит з металевими воротами по АДРЕСА_1.

У позовній заяві третьою особою вказано Хмельницьке приватне виробничо-торгівельне підприємство "Алмаз".

Обґрунтовуючи позовну заяву, підприємець зазначив, що 15.02.2002р. уклав з відкритим акціонерним товариством "Термопластавтомат" договір купівлі-продажу приміщення металевих складів ОКСу загальною площею 1574,3кв.м., у тому числі адміністративно-побутове приміщення загальною площею 462,9кв.м., металевий склад загальною площею 1111,4кв.м., складську площадку загальною площею 4118кв.м., залізничну колію довжиною 46п.м., зовнішню огорожу із залізобетонних плит з металевими воротами по АДРЕСА_1 й зазначене майно було передане йому згідно акту від 18.04.2002р., який є невід'ємною частиною договору, а 18.04.2002р. Хмельницьке бюро технічної інвентаризації видало реєстраційне посвідчення про право приватної власності на приміщення металевих складів ОКСу загальною площею 1574,3кв.м.

Проте, стверджує позивач, в період експлуатації приміщень ним були виявлені невідповідності в документах про фактично придбані приміщення та в реєстраційному посвідченні, а саме: відповідно до експлікації технічного паспорту на будівлі від 14.06.2008р. (а.с.41-47) в число придбаних будівель та споруд входить складська площадка загальною площею 4118кв.м., залізнична колія довжиною 46п.м., зовнішня огорожа із залізобетонних плит з металевими воротами по АДРЕСА_1, а в реєстраційному посвідченні не вказано про те, що зареєстровано право власності на зазначене майно, яке було передане згідно акту від 18.04.2002р.

Позивач вказує, що сума експертної оцінки, зазначена в п.1.4 договору купівлі-продажу, свідчить про те, що об'єктом продажу було саме те майно, вартість якого визначена експертом (а.с.12-40), однак, в п.1.1 договору купівлі-продажу вказано, що у власність покупця передаються приміщення металевих складів ОКСу.

За твердженням позивача, у зв'язку з тим, що в договорі купівлі-продажу відсутній перелік майна, яке придбане за договором, а є лише посилання на акт приймання-передачі, виникла необхідність встановлення права власності в судовому порядку.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що в господарському суді Хмельницької області розглядається справа №3/4380 за позовом приватного виробничо-торговельного підприємства "Алмаз" до підприємця ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні під'їзною колією, з якої вбачається, що ПВТП "Алмаз" наполягає на визнанні за ним права власності на під'їзну колію від стрілочного переводу до упору, у тому числі і на ту частину колії, яку придбано підприємцем за договором купівлі-продажу від 15.02.2002р.

Заявою від 24.09.2008р. (а.с.58) позивач уточнив позовні вимоги та, посилаючись на те, що згідно довідки Управління архітектури, містобудування та інвестицій від 25.07.2002р. №1/120859 адресу придбаного ним майна "АДРЕСА_1" змінено на "АДРЕСА_1", просив визнати за ним право власності на складську площадку загальною площею 4118кв.м., залізничну колію довжиною 46п.м., зовнішню огорожу із залізобетонних плит з металевими воротами по АДРЕСА_1.

ВАТ "Термопластавтомат" у відзиві №52/1089 від 23.09.2008р. на позовну заяву (а.с.59) не погодився з позовними вимогами в частині визнання за позивачем права власності на залізничну колію довжиною 46п.м., посилаючись, при цьому, на те, що при укладенні договору купівлі-продажу від 15.02.2002р. вона не була предметом продажу і не продавалася, про що свідчить зміст договору. Стверджує, що при складанні акта приймання-передачі була допущена помилка шляхом включення в перелік майна залізничної колії.

ПВТП "Алмаз" в поясненнях на позов (а.с.60-61) також заперечило проти вимог позивача в частині визнання за ним права власності на залізничну колію, зазначивши, що згідно договору купівлі-продажу від 07.09.2006р. (а.с.67) придбало у ВАТ "Термопластавтомат" під'їзну колію №37 від стрілочного переводу №115а до упору, довжиною 174,7м та ціною 17470грн. (а.с.69) АДРЕСА_2 й згідно акту приймання-передачі від 21.11.2006р. (а.с.68) її було передано покупцю (ПВТП "Алмаз"), однак, використовувати цю колію за призначенням (виконувати роботи по розробленню проекту відведення земельної ділянки, користуванню частиною колії) підприємство не має змоги у зв'язку з перекриттям її підприємцем ОСОБА_2, який вважає, що частина цієї колії належить йому, й що стало приводом для звернення підприємства до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні під'їзною колією.

ПТВП "Алмаз" просило зупинити провадження у даній справі до складення прокуратурою Хмельницької області висновку по факту чинення підприємцем ОСОБА_2 перешкод у користуванні залізничною колією.

Хмельницьке БТІ у відзиві № 7432/01-15 від 03.10.2008р. по справі (а.с.113) позовні вимоги не визнало, зазначивши, що спірне майно не прийняте в експлуатацію у встановленому порядку як об'єкти нерухомого майна, тоді як відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності даних технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації.

Крім того, посилаючись на те, що у відповідності до п.3.6 "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002р. (z0157-02) , реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації, Хмельницьке БТІ зазначило, що "Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна", затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001р. (z0582-01) , не визначено порядку проведення технічної інвентаризації складських площадок, залізничних колій, огорож та видачі технічних паспортів на них, а тому технічна інвентаризація спірного майна з виготовленням технічних паспортів на них Хмельницьким БТІ не проведена та не може бути проведена.

Оцінивши доводи сторін, третьої особи, а також подані ними докази, місцевий господарський суд, як зазначалося вище, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що на даний час в існуючому Реєстрі прав власності на нерухоме майно можлива реєстрація лише об'єктів нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію в установленому порядку та пов'язані фундаментом із землею, а, враховуючи, що на даний час не існує нормативної бази та механізму реєстрації таких об'єктів як складська площадка, залізнична колія, зовнішня огорожа із залізобетонних плит з металевими воротами, безпосередньо пов'язаних із землею, то Хмельницьке БТІ правомірно відмовило вчиняти державну реєстрацію такого майна.

Посилаючись на те, що позивачем дотримано всіх вимог, які ставляться до угод купівлі-продажу та придбано складську площадку загальною площею 4118кв.м., залізничну колію довжиною 46п.м., зовнішню огорожу із залізобетонних плит з металевими воротами, що підтверджено актом приймання-передачі майна від 18.04.2002р., а також експертним висновком про оцінку майна по АДРЕСА_1, місцевий господарський суд дійшов висновку, що право власності на спірне майно виникло у позивача з моменту реєстрації договору купівлі-продажу.

Однак, колегія суддів з таким висновком суду не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Захист відносин власності в Україні здійснюється на підставі загальних засад, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) , Цивільним кодексом України (435-15) .

Відповідно до ч.4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Як зазначено в ч.1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

За статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник індивідуально визначеного майна, право якого оспорюються або не визнається іншою особою, з якою власник перебуває у зобов'язальних відносинах, а відповідачем -особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його.

Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно та ст. 16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права як способу захисту цивільних прав та інтересів.

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.

Предметом спору є визнання права власності за підприємцем ОСОБА_2 на складську площадку загальною площею 4118кв.м., залізничну колію довжиною 46п.м., зовнішню огорожу із залізобетонних плит з металевими воротами по АДРЕСА_1.

Однак, всупереч правилу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яка покладає на сторони обов'язок доказування і подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, позивач не надав належних доказів, що підтверджують його право власності на спірне майно.

Так, в обґрунтування свого позову, як зазначалося вище, підприємець посилається на те, що його право власності на спірне майно виникло з моменту передачі відкритим акціонерним товариством "Термопластавтомат" цього майна згідно акту від 18.04.2002р., який у відповідності до п.3.1 договору купівлі-продажу від 15.02.2002р. є його невід'ємною частиною.

Згідно договору купівлі-продажу, укладеного 15.02.202р. між ВАТ "Термопластавтомат" та ОСОБА_1 (а.с.48) ВАТ "Термопластавтомат" (за договором "продавець") зобов'язалось передати у власність ОСОБА_1 ("покупця") приміщення металевих складів ОКСу у м.Хмельницькому по АДРЕСА_1 загальною площею 1574,3кв.м. (склад Б-1 загальною площею 462,9кв.м., склад В-1 загальною площею 1111,4кв.м.) балансовою вартістю 53331,66грн. та експертною вартістю 204600грн. згідно довідки-характеристики БТІ від 13.02.2002р. №828 (п.1.1, п.1.4 договору).

Продаж складів здійснюється за 250000,00грн. (п.1.5 договору).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 15.02.2002р.

Як передбачено п.3.1 договору, передача об'єкта здійснюється продавцем покупцю по акту (який є невід'ємною частиною договору) в 3-х денний строк з моменту оплати за даний об'єкт.

18.04.2002р. головою правління ВАТ "Термопластавтомат" було затверджено акт про те, що цього дня було проведено огляд та передача ОСОБА_1 приміщення металевих складів ОКСу загальною площею 1574,3кв.м., складської площадки загальною площею 4118кв.м., залізничної колії 46п.м., зовнішньої огорожі із залізобетонних плит з металевими воротами (а.с.50).

Акт підписано представниками ВАТ "Термопластавтомат" та ОСОБА_2

Згідно реєстраційного посвідчення (а.с.49) на підставі договору купівлі-продажу від 15.02.2002р. Хмельницьким БТІ було посвідчено право приватної власності ОСОБА_1 на приміщення металевих складів ОКСу загальною площею 1574,3кв.м. по АДРЕСА_1.

Як повідомило БТІ (а.с.51) адресу АДРЕСА_1 на підставі довідки Управління архітектури, містобудування та інвестицій від 25.07.2002р. №1/12-859 змінено на АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 41 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час укладення між підприємцем ОСОБА_2 та ВАТ "Термопластавтомат" договору купівлі-продажу від 15.02.2002р., угодами визначаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Як визначено ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.

Поняття договору визначене ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виходячи з зазначених норм, угоди носять вольовий характер, який проявляється в бажанні осіб встановити права і прийняти обов'язки з метою досягнення правового результату.

Жодних прав і обов'язків, характерних для угоди як виду зобов'язання, акт приймання-передачі від 18.04.2002р. не породжує. У ньому не зазначено, у власність чи у користування передається ОСОБА_1 складська площадка загальною площею 4118кв.м., залізнична колія довжиною 46п.м., зовнішня огорожа із залізобетонних плит з металевими воротами (в договорі купівлі-продажу від 15.02.2002р. дані об'єкти не вказані), не зафіксовано, які права і обов'язки виникають між сторонами, і якому інституту договірних зобов'язань вони характерні.

Зміст угоди відрізняється правами та обов'язками сторін за нею, тобто своїми істотними умовами.

В акті приймання-передачі відсутні будь-які дані про прийняття сторонами за ними на себе будь-яких прав чи обов'язків, тобто відсутні істотні умови. Сторони тільки зазначають факт, який відбувся.

Тобто, на підставі цього акту ВАТ "Термопластавтомат" передало, а підприємець ОСОБА_1 прийняв вказане в ньому майно, серед якого є і приміщення металевих складів ОКСу загальною площею 1574,3кв.м., які є предметом договору купівлі-продажу від 15.02.2002р.

Враховуючи, що в договорі купівлі-продажу ОСОБА_1 та ВАТ "Термопластавтомат" засвідчили своє волевиявлення на купівлю-продаж металевих складів ОКСу загальною площею 1574,3кв.м. необґрунтованою й такою, що не підлягає задоволенню є вимога позивача про визнання його права власності на складську площадку загальною площею 4118кв.м., залізничну колію довжиною 46п.м., зовнішню огорожу із залізобетонних плит з металевими воротами.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області прийняте з неповним з"ясуванням обставин справи, неправильною їх юридичною оцінкою, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення - про відмову у позові.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з державного мита за подання апеляційних скарг покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

1. Апеляційні скарги Хмельницького приватного виробничо-торговельного підприємства "Алмаз" (м.Хмельницький) та відкритого акціонерного товариства "Термопластавтомат" (м.Хмельницький) задовольнити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 05 листопада 2008 року у справі №20/4800 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) на користь:

- Хмельницького приватного виробничо-торговельного підприємства "Алмаз" (м.Хмельницький, вул.Красовського, 6/1, код 23829770) 418грн. 40коп. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги;

- відкритого акціонерного товариства "Термопластавтомат" (м.Хмельницький, АДРЕСА_1, код 21332918) 418,40грн. та витрат з державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.

5. Справу №20/4800 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Віддрук.6 прим.:1 - до справи

2 - позивачу

3,4 - відповідачам

5 - третій особі

6 - в наряд